Рішення № 15226606, 11.05.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/9311.05.11 За позовомПриватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»

ДоПублічного акціонерного товариства «ХДІ Страхування»

Простягнення 23507, 57 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь:

Від позивача: ОСОБА_1., дов. № 533 від 31.12.2010 р.

Від відповідача: не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передано позов Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»до Публічного акціонерного товариства «ХДІ Страхування» про стягнення суми збитків в порядку регресу в розмірі 23918, 17 та 101, 57 грн. пені у звязку з простроченням виплати страхового відшкодування в порядку регресу. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Приватним акціонерним товариством «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»на підставі договору страхування наземного транспорту № 330580412 від 20.01.2009 р. внаслідок настання страхової події дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування ОСОБА_2 власнику автомобіля «Huyndai Sonata», державний номер НОМЕР_1, в розмірі 23918, 17 грн., а тому позивачем, у відповідності до положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статей 993 та 1191 Цивільного кодексу України, отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Винним у вчиненні вищезазначеного ДТП визнано ОСОБА_3, який керуючи автомобілем «Mitsubishi Carisma», державний номер НОМЕР_2, який порушив Правила дорожнього руху України та здійснив зіткнення з автомобілем «Huyndai Sonata», державний номер НОМЕР_1. З огляду на те, що цивільно-правова відповідальність власника «Mitsubishi Carisma», державний номер НОМЕР_2, застрахована Публічним акціонерним товариством «ХДІ Страхування»у відповідності до полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/8290695-4, позивач вказує, що обовязок з відшкодування збитків покладається на відповідача.

Ухвалою суду від 18.03.2011 р. було порушено провадження у даній справі № 37/93 та призначено її розгляд на 27.04.2011 р., зобовязано сторін надати певні документи.

Представник позивача у судовому засіданні 27.04.2011 р. на виконання вимог ухвали суду від 18.03.2011 р. надав витребувані судом документи частково, зокрема, не надав оригінали доданих до позовної заяви документів.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 27.04.2011 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог повністю та розглядати справу за відсутності його представника, а також документи у справі, які залучаються судом до матеріалів справи.

Представником позивача було надано суду клопотання про направлення судового запиту до Моторного (транспортного) страхового бюро України з проханням надати інформацію стосовно полісу № ВС/8290695.

Розглянувши дане клопотання, суд його відхилив з тих підстав, що відповідачем було додано до відзиву на позовну заяву поліс цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/8290695.

Враховуючи наведене, з метою витребування у позивача необхідних документів у справі, ухвалою суду від 27.04.2011 р. розгляд даної справи було відкладено до 11.05.2011 р., повторно зобовязано позивача надати суду оригінали доданих до позовної заяви документів.

У судовому засіданні 11.05.2011 р. представник позивача на виконання вимог ухвал суду від 18.03.2011 р. та 27.04.2011 р. надав суду оригінали доданих до позовної заяви документів та заяву про зменшення позовних вимог, яка судом була прийнята до розгляду, у відповідності до якої позивач просить стягнути з відповідача суму збитків в порядку регресу в розмірі 23408, 17 грн. та 99, 40 грн. пені. Позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити,.

Представник відповідача у призначене судове засідання повторно не зявився, відзиву на позов не надав, про причини неявки суду не повідомив.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним відзиву на позов і витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12.01.2010 р. на вулиці Озерна в селі Новосілки сталася дорожньо-транспортна пригода, зокрема, зіткнення автомобіля «Huyndai Sonata», державний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_2, та автомобіля «Mitsubishi Carisma», державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3.

ОСОБА_3., керуючи транспортним засобом «Mitsubishi Carisma», державний номер НОМЕР_2, не врахував погодні умови та дорожнє покриття, не дотримався безпечної дистанції, чим порушив п. 13.1. Правил дорожнього руху України, внаслідок чого відбулось зіткнення з автомобілем «Huyndai Sonata», державний номер НОМЕР_1, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Про наведене свідчить постанова Києво-Святошинського суду Київської області від 18.01.2011 року в адміністративній справі № 3-307/2010, відповідно до якої ОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та призначено йому адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 360 гривень.

У відповідності до частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно з п. 4 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/215 від 01.04.1994 року «Про деякі питання практики вирішення спорів повязаних з відшкодуванням шкоди»відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України, преюдиціальне значення для господарського суду мають вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, щодо певних подій та ким вони вчинені або рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, щодо фактів, які встановлені судом. В інших випадках питання щодо вини конкретних осіб вирішується господарським судом самостійно за результатами дослідження всіх обставин та матеріалів справ, у тому числі матеріалів слідчих органів. Рішення господарського суду не може обґрунтовуватись тільки довідкою органу ДАІ або постановою про відмову у порушенні кримінальної справи.

Факти, які встановлені постановою Києво-Святошинського суду Київської області від 18.01.2011 року в адміністративній справі № 3-307/2010, у відповідності до статті 35 Господарського процесуального кодексу України, мають преюдиціальне значення.

Вищезазначеною постановою ОСОБА_3. визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль «Huyndai Sonata», державний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2.

Відносини, повязані із страхуванням, регулюються параграфом 2 глави 35 Господарського кодексу України, главою 67 Цивільного кодексу України, Законом України від 07.03.1996 р. № 85/96-ВР «Про страхування»(надалі Закон України «Про страхування»), а відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів - також Законом України від 01.07.2004 р. № 1961 IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(надалі Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Згідно з п. 1 ст. 352 Господарського кодексу України, страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та субєктів господарювання (страховиків), повязана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом оплати страхувальниками страхових платежів.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про страхування», страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Пунктом 2 ст. 352 Господарського кодексу України встановлено, що страхування може здійснюватися на основі договору між страхувальником і страховиком (добровільне страхування) або на основі закону (обовязкове страхування).

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про страхування», страхування може бути добровільним або обов'язковим.

Страхування наземного транспорту (крім залізничного), відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 6 Закону України «Про страхування», є видом добровільного страхування.

В частині 1 ст. 6 даного Закону зазначено, що добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

В статті 16 Закону України «Про страхування»визначено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Між Закритим акціонерним товариством «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна», правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»(страховик) та ОСОБА_2 (страхувальник) було укладено договір страхування наземного транспорту № 330580412 від 20.01.2009 р., у відповідності до якого страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, повязані з володінням, користуванням та розпорядженням застрахованим транспортним засобом, а саме - автомобілем марки «Huyndai Sonata», державний номер НОМЕР_1.

Частиною 2 ст. 8 Закону України «Про страхування»передбачено, що страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Згідно з п. 1 ст. 354 Господарського кодексу України, за договором страхування страховик зобовязується у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній страхувальником у договорі страхування, а страхувальник зобовязується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобовязується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобовязується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

04.02.2010 р. ОСОБА_2., власник автомобіля «Huyndai Sonata», державний номер НОМЕР_1, надав Приватному акціонерному товариству «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна», в якому застрахований зазначений транспортний засіб, заяву на виплату страхового відшкодування вих. № 19904, в якій просив виплатити суму страхового відшкодуваня у звязку із настанням страхового випадку.

Пунктом 6.2. договору страхування наземного транспорту № 330580412 від 20.01.2009 р. передбачено, що підтвердження страхового випадку і визначення розміру страхового відшкодування здійснюється страховиком на підставі певних документів, серед яких, зокрема, документи, що підвереджують розмір збитків (акт товарознавчої експертизи про розмір збитку, калькуляція та оригінали рахунків за ремонт транспортного засобу) .

Згідно з наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна від 24.11.2003 р. № 142/5/2092 (зареєстрований в Мінюсті України 24.11.2003 р. за № 1074/8395) «Про затвердження Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів», який є обовязковим для виконання особами, до компетенції яких входить проведення автотоварознавчих експертиз та досліджень, розмір матеріального збитку визначається шляхом проведення відповідної експертизи. Методику товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів розроблено згідно із Національним стандартом № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав»і затверджено наказом Фонду держмайна України від 24.11.2003 р. № 142/5/2092 (зареєстровано в Мінюсті України 24.11.2003 р. за № 1074/8395, зі змінами та доповненнями).

Відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках, зокрема, визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом (стаття 7 Закону), і здійснюється субєктами оціночної діяльності.

На виконання вищезазначених норм чинного законодавства, позивач з метою визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Huyndai Sonata», державний номер НОМЕР_1, замовив у Субєкта оціночної діяльності СПД Фізичної особи ОСОБА_4 виконання експертного автотоварознавчої експертизи.

Експертизу було проведено спеціалістом-автотоварознацем Ханжин О.О., який має кваліфікацію судового експерта (свідоцтво № НОМЕР_3, видане ЦЕКК Міністерства юстиції Уркаїни від 01.10.2008 р.), з метою визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу. У відповідності до звіту № 0035 від 22.01.2010 р., який складений відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фондом державного майна України від 24.11.2003 р. № 142/5/2092, Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою КМ України від 10.09.2003 року № 1440 та інших використаних джерел, розмір матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «Huyndai Sonata», державний номер НОМЕР_1, ОСОБА_2., складає 27768, 65 грн.

Позивачем було виконано розрахунок страхового відшкодування за договором страхування наземного транспорту № 330580412 від 20.01.2009 р., та складено страховий акт № 50853 від 02.04.2010 р., в якому на підставі звіту № 0035 від 22.01.2010 р. визначено, що розмір страхового відшкодування, з відрахуванням НДС на з/п частини, становить 23918, 17 грн.

Статтею 29 Закону України «Про страхування»передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Позивач повідомив, що він належним чином виконав зобовязання перед страхувальником за договором страхування наземного транспорту № 330580412 від 20.01.2009 р., перерахувавши платіжним дорученням № 3225 від 22.04.2010 р. суму страхового відшкодування в розмірі 23918, 17 грн.

Враховуючи те, що постановою Києво-Святошинського суду Київської області від 18.01.2011 року в адміністративній справі № 3-307/2010 ОСОБА_3, який керував автомобілем «Mitsubishi Carisma», державний номер НОМЕР_2, визнано винним у дорожньо-транспортній пригоді, яка сталася в результаті його зіткнення з автомобілем марки «Huyndai Sonata», державний номер НОМЕР_1, він є особою, відповідальною за збиток, заподіяний пошкодженому автомобілю.

Відповідальність власника транспортного засобу «Mitsubishi Carisma», державний номер НОМЕР_2, застрахована Публічним акціонерним товариством «ХДІ Страхування»на підставі договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у відповідності до полісу № ВС/8290695-4.

З огляду на те, що Приватним акціонерним товариством «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»на підставі договору страхування наземного транспорту № 330580412 від 20.01.2009 р. внаслідок настання страхової події дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування ОСОБА_2 власнику автомобіля «Huyndai Sonata», державний номер НОМЕР_1, в розмірі 23918, 17 грн., позивачем, у відповідності до положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статей 993 та 1191 Цивільного кодексу України, отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду, а саме, до страхової організації, якою здійснено обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власника транспортного засобу «Mitsubishi Carisma», державний номер НОМЕР_2 - Публічного акціонерного товариства «ХДІ Страхування».

За таких обставин на розгляд Господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»до Публічного акціонерного товариства «ХДІ Страхування» про стягнення суми збитків в порядку регресу в розмірі 23918, 17 та 101, 57 грн. пені у звязку з простроченням виплати страхового відшкодування в порядку регресу.

У судовому засіданні 11.05.2011 р. представник позивача на виконання вимог ухвал суду від 18.03.2011 р. та 27.04.2011 р. надав суду заяву про зменшення позовних вимог, яка судом була прийнята до розгляду, у відповідності до якої позивач просить стягнути з відповідача суму збитків в порядку регресу в розмірі 23408, 17 грн. та 99, 40 грн. пені.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Статтею 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»встановлено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

В статті 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»зазначено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором. Відповідно до п. 9 ст. 7 Закону України «Про страхування», страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відноситься до обовязкових видів страхування, що здійснюються в Україні. Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Пунктом 37.4 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Враховуючи вищевикладене, суд відзначає, що незалежно від джерела виникнення права позов щодо відшкодування збитків подається до особи, відповідальної за завдані збитки, проте враховуючи те, що цивільна відповідальність винної особи застрахована, позов може бути заявлений також і до юридичної особи, яка застрахувала відповідальність власника транспортного засобу «Mitsubishi Carisma», державний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_3., зокрема, до відповідача у даній справі - Публічного акціонерного товариства «ХДІ Страхування»(дана правова позиція підтверджується також постановою ВГСУ від 05.12.2006 року № 54/53-06).

Статтею 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала.

Згідно з частиною 2 ст. 1198 Цивільного кодексу України, шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

Згідно зі ст. 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування.

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування в межах фактичних витрат переходить право вимоги (регресу), яке страхувальник, що одержав страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

В п. 35.1 ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»зазначено, що для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику відповідну заяву.

21.10.2010 р. Приватним акціонерним товариством «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»було направлено на адресу Публічного акціонерного товариства «ХДІ Страхування»регресну вимогу з проханням здійснити грошове відшкодування в порядку регресу в розмірі 23918, 17 грн.

У відповідності до п. 12.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Полісом цивільно-правової відповідальності обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/8290695-4 передбачена франшиза в розмірі 510, 00 грн.

Згідно з п. 9.1. ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов'язковий ліміт відповідальності страховика це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Враховуючи те, що особою, відповідальною за завдані ОСОБА_2. власнику автомобіля «Huyndai Sonata», державний номер НОМЕР_1, збитки, є Публічне акціонерне товариство «ХДІ Страхування», в якому застрахована цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу, яким керував ОСОБА_3., якого визнано винним у ДТП, а Приватним акціонерним товариством «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»на підставі договору страхування наземного транспорту № 330580412 від 20.01.2009 р. виплачено страхове відшкодування ОСОБА_2. в розмірі 23918, 17 грн., та з огляду на те, що сума страхового відшкодування має бути зменшена на розмір франшизи, відтак, сума страхового відшкодування (в порядку регресу), що підлягає стягненню з відповідача, становить 23408,17 грн. (23918, 17 грн. 510, 00 грн.)

Таким чином, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»щодо стягнення з Публічного акціонерного товариства «ХДІ Страхування»суми збитків в порядку регресу в розмірі 23408, 17 грн. підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача 99, 40 грн. пені у звязку з простроченням виплати відповідачем страхового відшкодування в порядку регресу, посилаючись на п. 37.2 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у відповідності до якого за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.

Посилання позивача на зазначену норму Закону є безпідставним, оскільки п. 37.2 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено відповідальність страховика перед особою, яка має право на отримання страхового відшкодування. Тобто, дана правова норма не регулює правовідносини між страховиком та особою, яка має відшкодувати витрати в порядку регресу, оскільки передбачає відповідальність страховика, а не відповідальність перед страховиком.

Враховуючи наведене, позов Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»в частині стягнення 99, 40 грн. пені задоволенню не підлягає.

Таким чином, позов Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»підлягає задоволенню частково.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, 8285 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ХДІ Страхування» (вул. Червоноармійська, буд. 102, м. Київ, 03150, ідентифікаційний код 22868348) на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»(вул. Воровського, буд. 33, м. м. Київ, 01054, ідентифікаційний код 16285602) суму збитків в порядку регресу в порядку регресу в розмірі 23408 (двадцять три тисячі чотириста вісім) грн. 17 коп., 234 (двісті тридцять чотири) грн. 08 коп. витрат по сплаті державного мита та 230 (двісті тридцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4.Після вступу рішення в законну силу видати накази.

5.Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя Гавриловська І.О.