Рішення № 15226447, 12.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 12/5512.04.11

За позовом Українсько-російського товариства з обмеженою відповідальністю "Інкомтех"

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю "БМК Планета - міст"

Простягнення 110 896,76 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивачаОСОБА_1. представник (дов. № 5 від 17.01.2011 р.)

Від відповідачане з'явився

Суть спору:

Українсько-російське товариство з обмеженою відповідальністю "Інкомтех" (далі позивач) звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БМК Планета - міст" (далі відповідач) про стягнення 110 896,76 грн. (109 690,17 грн. основний борг, 193,05 грн. 3% річних, 1 013,54 грн. - пеня) внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору поставки товару № 5223/1008 від 23.10.2008 р.

Ухвалою суду від 11.02.2011 р. за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 12/55 та призначено розгляд справи на 18.03.2011 р.

15.03.2011 р. відділом діловодства суду отримано від представника позивача заяву про збільшення розміру позовних вимог, а саме: стягнути з відповідача, окрім заявлених позовних вимог, ще 4 606,99 грн. (2 084,12 грн. збитки від інфляції, 403,66 грн. 3% річних, 2 119,21 грн. пеня).

18.03.2011 р. судове засідання не відбулось в звязку з перебуванням судді Прокопенко Л.В. на лікарняному.

Ухвалою суду від 21.03.2011 р. призначено розгляд справи на 12.04.2011 р., зобовязано сторін виконати вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 11.02.2011 р. про порушення провадження у справі № 12/55.

07.04.2011 р. відділом діловодства суду отримано від представника позивача заяву про збільшення розміру додаткових вимог, а саме: просить стягнути з відповідача 978,21 грн. збитків від інфляції, 219,38 грн. 3% річних, 1 151,75 грн. пені за період з 19.03.2011 р. по 12.04.2011 р.

Представник відповідача в судове засідання 12.04.2011 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 12.04.2011 р. оголошено повний текст рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з договором комісії на продаж від 24.05.2006 р. № 76 між комітентом УР ТОВ «Інкомтех»і комісіонером ТОВ «Інкомтех-сервіс»останній зобов'язався за дорученням комітента за винагороду вчиняти для комітента від свого імені, за рахунок комітента господарські операції з продажу металопрокату в асортименті, зазначеному в договорі.

За вказаним договором комісії, договором від 23.10.2008 р. № 5223/1008 між постачальником ТОВ «Інкомтех-сервіс»і покупцем ТОВ «БМК Планета-міст»в особі філії «Будівельне управління «Дніпро-міст», накладною про відпуск товару від 04.01.2011 р. № ЦБ-РН-ИС-10-004812/2 та довіреністю від 30.12.2010 р. № 2122, постачальник поставив і передав покупцю, а покупець прийняв у власність металопродукцію вартістю в сумі 109 690,17 грн.

Постачальник зобов'язання за договором з поставки виконав належним чином.

Станом на день подачі позову заборгованість відповідача перед позивачем становить 109 690,17 грн.

Крім суми основного боргу позивач ставить вимоги про стягнення з відповідача збитків від інфляції в розмірі 3 062,33 грн., 3% річних у розмірі 816,09 грн., 4 284,50 грн. пені.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обовязки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абз. 2 п. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 ГК України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 527 ЦК України боржник зобовязаний виконати всій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобовязання чи звичаїв ділового обороту.

У відповідності ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобовязань судом встановлено.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 109 690,17 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

У відповідності до вимог ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача сума 3% річних складає 816,09 грн., збитків від інфляції 3 062,33 грн. (розрахунок в матеріалах справи). Контррозрахунку суми 3% річних та збитків від інфляції відповідачем суду не надано. Розрахунки 3% річних та збитків від інфляції відповідають матеріалам справи та чинному законодавству.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у розмірі 816,09 грн. та збитків від інфляції у розмірі 3 062,33 грн. підлягають задоволенню.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 4 284,50 грн., то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

В той же час ст. 547 ЦК України визначає, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі; правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Стаття 231 ГК України також встановлює, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Враховуючи вищенаведені норми, суд задовольняє вимоги позивача про стягнення пені, оскільки сторонами у справі було досягнуто письмової згоди про стягнення неустойки за несвоєчасне виконання відповідачем грошових зобовязань (п. 11.3 договору).

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до приписів ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

За таких обставин та керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БМК Планета - міст" (03151, м. Київ, вул. Волинська, 60, код 32846139) на користь Українсько-російського товариства з обмеженою відповідальністю "Інкомтех" (49005, м. Дніпропетровськ, вул. Сімферопольська, 21, код 25527990) 109 690 (сто дев'ять тисяч шістсот девяносто) грн. 17 коп. основного боргу, 816 (вісімсот шістнадцять) грн. 09 коп. 3% річних, 3 062 (три тисячі шістдесят дві) грн. 33 коп. збитків від інфляції, 4 284 (чотири тисячі двісті вісімдесят чотири) грн. 50 коп. пені, 1 178 (одна тисяча сто сімдесят вісім) грн. 53 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4.Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.

СуддяЛ.В.Прокопенко