Рішення № 15226205, 12.05.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "12" травня 2011 р.Справа № 20/5007/33/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Гнисюка С.Д.

за участю представників сторін

від позивача 1: не з'явився

від позивача 2: ОСОБА_1 довіреність №63 від 13.01.2011р.

від відповідача: не з'явився

від прокуратури: Лугинець О.С. посвідчення №32

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Заступника прокурора м. Житомира в інтересах держави в особі

1. Житомирської міської ради (м. Житомир),

2. Комунального підприємства "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради (м. Житомир)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Екофактор" (м.Житомир)

про стягнення 2248,08 грн.

Спір розглядається у більш тривалий термін, ніж передбачено ч.1 ст. 69 ГПК України, за клопотанням сторін.

Заступник прокурора м. Житомира (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Житомирської міської ради (далі позивач 1), Комунального підприємства "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради (далі позивач - 2) звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничого об'єднання "Екофактор" (далі - відповідача) про стягнення 2248,08грн. заборгованості за договором оренди нерухомого майна № 1002 від 25.02.2010 р.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 02.03.2011р. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 20/5007/33/11.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 31.03.2011р. у зв'язку з неявкою представників сторін розгляд справи відкладено.

До господарського суду повернулась ухвала направлена на адресу відповідача з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання".

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 19.04.2011р. розгляд справи відкладено на підставі ст. 77 ГПК України та продовжено розгляд справи на п'ятнадцять днів на підставі ст. 69 ГПК України.

В судовому засіданні 12.05.2011р. представник позивача - 2 та прокурор позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав зазначених у позовній заяві.

В обґрунтування позовних вимог посилаються на невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань передбачених договором оренди нерухомого майна, зокрема зазначив, що відповідач не сплачує орендну плату за період лютий 2010р. та квітень - грудень 2010р.

Представник позивача - 1 в судове засіданні не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи належним чином був повідомлений.

Відповідач не скористався своїм правом надання письмового відзиву на позовну заяву та правом на участь у судовому засіданні: повноважного представника в судове засідання не направив. Вимог ухвал господарського суду від 02.02.2011р., від 31.03.2011р., та від 19.04.2011р. не виконав.

Процесуальні документи судом направлялися відповідачу за адресою, яка зазначена в позовній заяві, в договорі оренди нерухомого майна від 25.02.2010р. (а.с.6-7) та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.56): м. Житомир, пров. Комунальний, буд. 21, про що свідчить, зокрема, реєстр Ф103 на відправку рекомендованої кореспонденції від 21.04.2011р. (копія якого міститься в матеріалах справи (а.с. 61-62)) та поштові конверти, які повернулися до суду. Інші адреси господарському суду не повідомлялися.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій (відповідна позиція викладена в п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.07. №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році").

У разі, коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно із законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р., ратифікованої Україною 17.07.1997р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обовязків цивільного характеру.

Враховуючи, що явка представників сторін в судове засідання не визнавалася обовязковою, а також з врахуванням того, що строк розгляду позовної заяви майже сплинув (позовна заява надійшла до суду 28.02.2011р., відповідно до ст. 77 ГПК України відкладення розгляду справи можливе в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу) господарський суд Житомирської області визнав за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача та за наявними в матеріалах справи документами у відповідності до ст.75 ГПК України.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши наявні в матеріалах справи докази господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

25.02.2011р. між Комунальним підприємством "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Екофактор" (далі - орендар) був укладений договір оренди нерухомого майна №1002 (далі - договір) (а.с.6-7).

Відповідно до ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Порядок регулювання відносин найму державного та комунального майна визначено Законом України "Про оренду державного та комунального майна".

Згідно з ч.1 ст.2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Пунктом 1.1 договору сторони узгодили, що орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежиле приміщення комунального підприємства "Житомирводоконал" під офіс, за адресою: м. Житомир пров. Комунальний, 21, що знаходиться на балансі КП "Житомирводоконал", вартість яких визначена шляхом проведення незалежної оцінки і становить 16021,00грн. без ПДВ, загальною площею 9,38 кв. м з орендною платою у розмірі 21,54грн. за 1 кв.м. без ПДВ за базовий місяць розрахунку.

Орендар використовує орендоване приміщення тільки за прямим призначенням, обумовленим п. 1.1. даного договору (п.1.2 договору).

Згідно п. 2.1 договору, вступ орендаря у користування приміщення настає після підписання акту прийому-передачі вказаного приміщення, який підписується між балансоутримувачем та орендарем у день укладення договору оренди.

Передача приміщення в оренду не спричиняє передачу орендареві права власності на орендоване майно. Власником орендованого майна залишається міська рада, а орендар користується ним протягом строку оренди (п.2.1 договору).

Відповідно до пунктів 2.3 та 2.4 договору, приміщення вважається повернутим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі.

У разі згоди орендодавця орендар може приймати приміщення, що орендується частинами, згідно актів прийому передачі.

25.02.2010р. між балансоутримувачем - КП "Житомирводоконал" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Екофактор" було підписано акт прийому-передачі приміщення відповідно до якого, балансоутримувач передав, а орендар прийняв відповідно до договору в платне строкове користування нежиле приміщення КП "Житомирводоконал" під офіс, за адресою: м. Житомир, пров. Комунальний, 21, загальною площею 9,38 кв.м., вартість яких визначена шляхом проведення незалежної оцінки і станом на 30.11.2009р. становить 16021,00грн. (а.с. 8).

Частина 1 ст. 762 ЦК України визначає, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі (ч.3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна").

Пунктом 1 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Пунктами 3.2, 3.3 договору №509 сторони погодили, що орендна плата визначається на підставі Положення про оренду, методику розрахунку та порядку використання плати за оренду майна комунальної власності м. Житомира, затвердженої рішенням міської ради. Орендна плата по цьому договору становить 202,05грн. без ПДВ у місяць і вноситься орендарем згідно наданого рахунку, не пізніше 10 числа наступного за звітним місяця з урахуванням щомісячного індексу інфляції та податку на додану вартість.

Відповідно до п. 3.4 договору, кошти, перераховані на рахунок орендаря як завдаток для участі у конкурсі на право укладення договору оренди в сумі 404,09грн., зараховується орендарю в рахунок орендної плати частково за перший і останній місяць оренди. У разі невиконання чи неналежного виконання орендарем обов'язків першочергове стягнення штрафних санкцій, передбачених цим договором чи законодавством України здійснюється за рахунок вищезазначеного платежу.

Згідно із п. 8.1 договору, даний договір діє з 25.02.2010р. по 25.01.2013р.

Стаття 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначає, що договір оренди припиняється, у тому числі, в разі приватизації об'єкта оренди орендарем (за участю орендаря).

У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем умов договору в частині оплати орендованого приміщення, 09.12.2010р. позивач - 2 надіслав відповідачу лист-вимогу №956 з проханням погасити заборгованість із попередженням, що у разі несплати боргу у встановлений строк комунальне підприємство буде ініціювати дострокове розірвання договору (а.с.9). Однак відповідач залишив її без відповіді та задоволення.

04.01.2011р. позивачем - 2 на адресу відповідача було повторно направлено лист-вимогу №4 з проханням погасити заборгованість із попередженням, що в іншому випадку будуть вжиті заходи по примусовому задоволенні вимог в судовому порядку (а.с.10). Вимога відповідачем залишена без відповіді та задоволення.

З матеріалів справи вбачається, що 15.02.2011р. позивачем - 2 на адресу відповідача був направлений лист №275 з повідомленням про відмову від договору оренди нерухомого майна №1002 від 25.02.2010р. та про його розірвання (а.с.12).

Докази надіслання зазначених листів наявні в матеріалах справи.

Відповідач свої зобов'язання за договором щодо сплати орендних платежів, належним чином не виконав, в наслідок чого в період з лютого 2010р. та квітня-грудня 2010р. утворилась заборгованість в сумі 2246,15грн.

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 ГК України).

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в ГК України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Договір є двостороннім, якщо правами та обовязками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Статтею 286 ГК України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору оренди нежилого приміщення.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Відповідач доказів сплати заборгованості суду не надав, позовні вимоги не оспорив.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги позивача такими, що доведені матеріалами справи та підлягають частковому задоволенню в сумі 2246,15грн. заборгованості по орендній платі. В частині стягнення 1,93грн. заборгованості по орендній платі слід відмовити.

Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно розміру обґрунтовано заявлених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд Житомирської області,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Екофактор" (10009, м. Житомир, пров. Комунальний, 21, ідентифікаційний код 36859451) на користь Комунального підприємства "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради (10014, м. Житомир, вул. Михайлівська, 10-а, ідентифікаційний код 34788934) 2246,15грн. (дві тисячі двісті сорок шість гривень 15 коп.) - заборгованості по орендній платі.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Екофактор" (10009, м. Житомир, пров. Комунальний, 21, ідентифікаційний код 36859451):

- в доход Державного бюджету України (р/р 31118095700002 ГУДКУ у Житомирській області, ЄДРПОУ 22062319, МФО 811039, код 22090200, отримувач УДК у м.Житомирі) - 101,91грн. (сто одну гривню 91 коп.) державного мита;

- в доход Державного бюджету України (р/р 31217264700002 ГУДКУ у Житомирській області, МФО 811039, ЄДРПОУ 22062319, код 22050003, отримувач УДК у м.Житомирі) - 235,80грн. (двісті тридцять п'ять гривень 80 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В частині стягнення 1,93грн. заборгованості по орендній платі - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяГнисюк С.Д.

Віддрукувати: 5 прим.

1 - в справу

2 - позивачу

3 - відповідачу

4,5 - прокурору