Рішення № 15226065, 11.05.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.05.11 р. Справа № 22/74

Господарський суд Донецької області у складі судді Іванченкової О.М., при секретарі судового засідання Бондар В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „АТ Біофарм”, м.Харків, ЄДРПОУ 23317811,

до відповідача, Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Донецька птахофабрика”, с.Рівнопіль Волноваського району Донецької області, ЄДРПОУ 31187235,

про стягнення 39390,81 грн.,

за участю уповноважених представників:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю,

від відповідача: не зявився, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „АТ Біофарм”, м.Харків, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Донецька птахофабрика”, с.Рівнопіль Волноваського району Донецької області, про стягнення 39390,81 грн., у тому числі 27000,00 грн. основного боргу, 7218,81 грн. пені, 3992,00 грн. інфляційних витрат та 1180,00 грн. 3% річних.

В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобовязань за договором на поставку товарів №70 від 22.01.2009р., внаслідок чого утворилась заборгованість та виникли підстави для нарахування штрафних санкцій, інфляційних витрат та 3% річних.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав копію договору на поставку товарів №70 від 22.01.2009р., претензії №108 від 22.11.2010р. разом із підтвердженням її відправлення Відповідачу, довідки бухгалтерії про рух товару та його оплат, видаткових накладних №2111 від 29.10.2009р., №2211 від 16.11.2009р., №2457 від 23.12.2009р., довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ДП №000384 від 29.10.2009р., №000399 від 16.11.2009р., №000441 від 23.12.2009р.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст.173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.526, 549, 625, 629 Цивільного кодексу України.

19.04.2011р. у судовому засіданні представником Позивача надані письмові пояснення стосовно відсутності на розгляді іншого суду даних позовних вимог та рішення з такого спору, а також щодо відсутності відомостей про існування провадження по справі про банкрутство Відповідача.

29.04.2011р. через канцелярію суду Позивачем надано клопотання про долучення до матеріалів справи належним чином засвідчених виписок з банківського рахунку та реєстрів кредитових платежів, у якості доказу здійснення Відповідачем часткових оплат за спірними господарськими операціями.

Представник Позивача у судовому засіданні 11.05.2010р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі та надав письмові пояснення, якими свідчить про ускладнення в наданні додаткових доказів, у звязку з чим просить розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Представник Відповідача в судове засідання 11.05.2010р. не зявився, причин неявки не повідомив та не надав суду витребувані документи.

Оскільки ухвали суду спрямовувались рекомендованою кореспонденцією за адресою Відповідача, яка вказана Позивачем в позовній заяві як місцезнаходження Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Донецька птахофабрика”, а також міститься у інших документах, доданих до матеріалів справи, суд дійшов висновку, що останній повідомлений про час та місце судового засідання належним чином.

Суд вважає за можливе розглянути спір, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

22.01.2009р. між Акціонерним товариством „Біофарм” та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю „Донецька птахофабрика” укладено договір на поставку товарів №70, за змістом п.1.1 якого, Позивач (Постачальник) приймає на себе обовязок з поставки Відповідачу (Покупцю) ветеринарних препаратів та інших товарів, а останній зобовязується прийняти та оплатити продукцію у порядку та на умовах, передбачених правочином.

Відповідно до п.3.3 договору поставки, право власності та ризик переходять до Покупця з моменту передачі йому продукції Постачальником. Продукція вважається переданою Постачальником та прийнятою Покупцем за кількістю та якістю з часу підписання сторонами накладних про відпуск продукції (на підставі довіреностей Покупця).

За приписами статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», накладні являються первісними звітними документами, на підставі яких проводиться звіт господарської діяльності.

Системний аналіз Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 та інших підзаконних нормативних актів, які регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку на підприємствах свідчить про те, що у бухгалтерському обліку повинні відображатися господарські операції, що впливають на стан майна, капіталу, зобовязань і фінансових результатів на підставі первинних документів. Останні для надання їм юридичної сили доказовості в розумінні статті 34 ГПК України повинні мати крім обовязкових реквізитів додаткові в залежності від характеру операції, зокрема підставу для здійснення господарських операцій. Тобто, в якості доказу первинні документи мають містити повні дані про конкретні господарські операції та підставу їх здійснення.

Згідно видаткових накладних №2111 від 29.10.2009р., №2211 від 16.11.2009р., №2457 від 23.12.2009р., Товариство з обмеженою відповідальністю „АТ Біофарм” передало продукцію Відповідачу на загальну суму 102430,24 грн. Останнім її прийнято, що підтверджується підписом уповноваженої особи Відповідача на даних документах.

Повноваження особи, яка здійснила приймання зазначеної продукції підтверджуються довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ДП №000384 від 29.10.2009р., №000399 від 16.11.2009р., №000441 від 23.12.2009р.

Правовою підставою отримання товару у переліченій первинній документації визначений договір №70 від 22.01.2009р.

Доказів наявності заперечень щодо кількості поставленого товару, а також порядку поставки та інших зауважень суду не представлено.

Виходячи з системного аналізу наведених норм та обставин, суд вважає, що надані Позивачем документи є належним доказом здійснення передачі Відповідачу товару та прийняття його останнім в межах спірного правочину.

Зазначені обставини у порядку статей 32-38 Господарського процесуального кодексу України не спростовані.

Отже, за викладених обставин, Позивачем належним чином доведено факт виконання обовязку щодо передачі товару у відповідності до норм статті 664 Цивільного кодексу України та умов, визначених договором поставки №70 від 22.01.2009р.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства , але за аналогією породжують цивільні права і обовязки.

Згідно із ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Пунктом 4.1 договору №70 від 22.01.2009р. визначені умови оплати товару, відповідно до яких Відповідач повинен розрахуватись за отриманий товар протягом 10 календарних днів після отримання продукції чи передплатою.

Передплата це термін оплати до настання події, в даному випадку передачі товару. Оскільки товар фактично переданий, а передплата здійснена не була, то сторони своїми діями погодила здійснення оплати у строк 10 календарних днів після отримання продукції.

Приймаючи до уваги дати поставки товару та викладені умови оплати, остаточний розрахунок за поставлений товар згідно накладної №2111 від 29.10.2009р. на суму 43465,12 грн. повинен бути здійснений не пізніше 08.11.2009р., за накладною №2211 від 16.11.2009р. на суму 43530,12грн. - не пізніше 26.11.2009р. та за накладною №2457 від 23.12.2009р. на суму 15435,00 грн. - не пізніше 02.01.2010р.

Проте, як вбачається з фактичних обставин справи, в порушення статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається, Відповідач не виконав належним чином та в повному обсязі свого грошового зобовязання. Ним здійснено часткову оплату у наступні терміни: 14.01.2010р. у сумі 2965,12 грн., 24.03.2010р. 10000,00 грн., 02.08.2010р. 2000,00 грн., 25.08.2010р. 2 000,00 грн., 19.01.2011р. 6724,80 грн. та 09.02.2011р. 4000,00 грн. Всього сплачено 27689,92 грн. (дане підтверджено виписками з банківського рахунку та реєстрами кредитових платежів, що містяться у матеріалах справи).

Доказів, що свідчать про сплату заборгованості в повному обсязі чи частково у період розгляду або до початку розгляду справи суду не представлено.

Отже, як вбачається з фактичних обставин справи грошове зобовязання Покупця перед Постачальником не виконано на суму 74740,32 грн.

Одночасно, за змістом позовної заяви до стягнення заявлено суму основного боргу у розмірі 27000,00 грн.

Надане ст.83 Господарського процесуального кодексу України право господарському суду вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору, можливе у разі, якщо про це є клопотання заінтересованої сторони. Однак, таке клопотання у матеріалах справи відсутнє.

Враховуючи відсутність означеної заяви Позивача, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу у розмірі, визначеному Товариством з обмеженою відповідальністю „АТ Біофарм”.

Прострочення Відповідачем грошового зобовязання на підставі статті 625 Цивільного кодексу України тягне за собою обовязок сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми за весь час несвоєчасного виконання обовязку щодо сплати відповідних сум.

За розрахунком Позивача сума інфляційних витрат за прострочення основного зобовязання становить 7218,81 грн., 3% річних 1180,00 грн. з урахуванням визначеного останнім періоду прострочення з 01.01.2010р. по 28.02.2011р. та сум, на які дані нарахування здійснювались (розрахунок претензій, доданий до позовної заяви).

Перевіривши арифметичний розрахунок даних позовних вимог за допомогою програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство” у відповідності до методики листа Верховного суду України №62-97р від 03.04.1997р. „Рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ”, суд дійшов наступного висновку. 3% річних за період з 01.01.2010р. по 31.03.2010р. на суму 45000,00 грн. становить 332,90 грн., за період з 01.04.2010р. по 31.01.2011р. на суму 31000,00 грн. 779,67грн. та за період з 01.02.2011р. по 28.02.2011р. 62,14 грн., що разом складає 1174,71грн. Інфляційні витрати за період прострочення оплати вартості поставленої продукції у загальній сумі складають 4005,63 грн.

З урахуванням наведеного, приймаючи до уваги, що позов в частині стягнення інфляційних витрат підлягає задоволенню в межах заявлених позовних вимог, вимоги щодо стягнення інфляційних витрат підлягають задоволенню у розмірі 3992,00 грн., 3% річних - у сумі 1174,71 грн.

Згідно п.5.4 договору №70 від 22.01.2009р., за несвоєчасну оплату поставленої продукції Покупець сплачує Постачальнику пеню із розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент виникнення заборгованості за кожний день затримання платежу.

За змістом позовних вимог Позивачем визначено стягнення пені у розмірі 7218,81грн.

Перевіривши даний розрахунок з дотриманням приписів п.6 ст.232 Господарського кодексу України, розмір штрафних санкцій за підрахунками суду становить 10003,98 грн. разом за кожною накладною.

Враховуючи зазначене, оскільки сума пені визначеної Позивачем становить менше ніж встановлена судом, сума штрафних санкцій за договором №70 від 22.01.2009р., що підлягає задоволенню, складає 7218,81 грн.

Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 22, 32-38, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-

ВИРІШИВ:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „АТ Біофарм”, м.Харків, до Відповідача, Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Донецька птахофабрика”, с.Рівнопіль Волноваського району Донецької області, про стягнення 39390,81 грн., у тому числі 27000,00 грн. суми основного боргу, 7218,81 грн. пені, 3992,00 грн. інфляційних витрат та 1180,00 грн. 3% річних, задовольнити частково.

2.Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Донецька птахофабрика” (85760, Донецька область, Волноваський район, с.Рівнопіль, вул.Донецька, 4, ЄДРПОУ 31187235, р/р260040100803 у ТОВ КБ „Фінансова ініціатива”, МФО 380054) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „АТ Біофарм” (61057, м.Харків, пров.Театральний, буд.5, кв.1а, ЄДРПОУ 23317811, р/р26007801343499 у АТ „ОТП Банк” м.Київа, МФО 300528) 39385,52 грн., у тому числі 27000,00 грн. суми основного боргу, 7218,81 грн. пені, 3992,00 грн. інфляційних витрат та 1174,71 грн. 3% річних.

3.Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Донецька птахофабрика” (85760, Донецька область, Волноваський район, с.Рівнопіль, вул.Донецька, 4, ЄДРПОУ 31187235, р/р260040100803 у ТОВ КБ „Фінансова ініціатива”, МФО 380054) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „АТ Біофарм” (61057, м.Харків, пров.Театральний, буд.5, кв.1а, ЄДРПОУ 23317811, р/р26007801343499 у АТ „ОТП Банк” м.Київа, МФО 300528) відшкодування сплаченого державного мита в розмірі 393,85грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 235,97 грн.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

6.В судовому засіданні 11.05.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

7.Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Іванченкова О.М.

Повний текст рішення підписано 16.05.2011р.