Рішення № 15226040, 12.05.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.05.11 р. Справа № 6/81

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді _Подколзіної Л.Д.

При секретарі Котенко Т.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Державного підприємства „Вугільна компанія „Куйбишевська” м.Донецьк

до відповідача: Державного підприємства „Шахта №17-17 „біс” м.Донецьк

про стягнення 91710грн. 65коп.

за участю

представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 - представник по довіреності №21 від 02.12.2010р.

відповідача ОСОБА_2 представник по довіреності вих.№01/123 від 10.05.2011р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Державне підприємство „Вугільна компанія „Куйбишевська” м.Донецьк, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Державного підприємства „Шахта №17-17 „біс” м.Донецьк заборгованості у сумі 19125грн. 65коп. на підставі договору №35-08 поставки товару від 20.10.2008р. та заборгованості у сумі 72585грн. на підставі договору №09/09 від 16.04.2009р. (Усього 91710грн. 65коп.)

Справа слуханням відкладалася, у зв”язку з неявкою відповідача у судове засідання, непредставленням ним відзиву на позов.

Відповідач у відзиві на позовну заяву вих.№01/127 від 11.05.2011р. станом на 01.05.2011р. підтвердив наявність заборгованості у розмірі 91710грн. 65коп. перед позивачем. Крім того, пояснив, що шахта знаходиться в стадії ліквідації, тобто переходу у режим водовідливу та фінансується на протязі 2008-2011р. за рахунок коштів з бюджету.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши представників сторін, суд

в с т а н о в и в :

20 жовтня 2008р. між Державним підприємством „Вугільна компанія „Куйбишевська” м.Донецьк та Державним підприємством „Шахта №17-17 „біс” м.Донецьк був укладений договір №35-08 поставки товару, згідно умов якого позивач (далі по тексту-постачальник) взяв на себе зобов”язання поставити, а відповідач (далі по тексту-покупець) зобов”язався прийняти та оплатити вибухові матеріали.

Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Позивач посилається на виконання своїх договірних зобов”язань у повному обсязі, де він у виконання умов договору 21.10.2008р. по видатковій накладній №16 здійснив поставку товару у адресу відповідача на суму 19 125грн. 65коп., який згідно довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯОЦ№981784 від 20.10.2008р. прийнято уповноваженою особою відповідача.

Пунктом 3.1 договору №35-08 поставки товару від 20.10.2008р. сторони встановили, що розрахунок за товар здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника на протязі 75 днів з моменту поставки товару.

Проте, відповідач свої зобов”язання за договором не виконав у визначений термін, кошти за отриманий товар не перерахував на рахунок позивача, у зв”язку з чим за відповідачем рахується заборгованість перед ДП „Вугільна компанія „Куйбишевська” у сумі 19125грн. 65коп.

16 квітня 2009р. між сторонами по справі був укладений договір №09/09, згідно умов якого позивач взяв на себе зобов”язання поставити покупцю продукцію, а відповідач (далі по тексту-покупець) зобов”язався прийняти та оплатити її в строки та на умовах обумовлених даним договором.

Відповідно п.3.2 зазначеного договору оплата за поставлений товар здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, в строки обумовлені в специфікаціях до даного договору.

До вказаного договору сторонами підписана специфікація (додаток №1), в якій визначено найменування продукції, кількість, ціна з ПДВ.

На виконання договірних зобов”язань позивач здійснив поставку товару по видатковій накладній №10 від 17.04.2009р., який згідно довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯПО№089989 від 15.04.2009р. прийнято уповноваженою особою відповідача.

У підтвердження заявлених вимог позивачем представлені докази поставки товару, а саме: видаткові накладні, довіреності до них, і переконав суд у факті поставки товару у адресу Державного підприємства „Шахта №17-17 „біс” м.Донецьк.

Згідно специфікації оплата здійснюється відповідачем на протязі 60 календарних днів з моменту одержання товару на склад покупця. Але відповідач свої зобов”язання за договором не виконав, в результаті чого у Державного підприємства „Шахта №17-17 „біс” перед позивачем виникла заборгованість у сумі 72585гр., яка до теперішнього часу ним не погашена.

У ході досудового врегулювання спору позивач надіслав на адресу відповідача претензію №465 від 05.10.2010р., в якій позивач запропонував відповідачу терміново в семиденний строк з дня отримання претензії погасити заборгованість.

В свою чергу відповідач у відповіді вих.№01/237 від 25.10.2010р. на вказану вимогу, визнав борг у сумі 91710грн. 65коп. у повному обсязі та повідомив про те, що не виконання ним укладених договорів виникло із-за відсутності грошових коштів.

Крім цього, станом на 01.04.2011р. відповідач підтвердив наявність боргу перед позивачем, про що свідчить підписаний та скріплений печатками підприємств акт звірки розрахунків.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобовязання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від виконання прийнятих на себе зобовязань згідно до вказівок закону, договору, не допускається (ст.525 ЦК України).

Однак, відповідач всупереч вимогам ст.526 ЦК України свої зобовязання по оплаті поставленого товару своєчасно не виконав.

Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Будь-яких належних документів у підтвердження відсутності боргу відповідачем надано не було, таким чином вимоги позивача про стягнення боргу у сумі 91710грн. 65коп. є доведеними, обґрунтованими матеріалами справи, а також такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті держмита та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст.ст. 33, 43, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Державного підприємства „Вугільна компанія „Куйбишевська” м.Донецьк до Державного підприємства „Шахта №17-17 „біс” м.Донецьк про стягнення 91710грн. 65коп. задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства „Шахта №17-17 „біс” (83011 м.Донецьк, вул.Кірова, ЄДРПОУ 30701383) на користь Державного підприємства „Вугільна компанія „Куйбишевська” (83008 м.Донецьк, Куйбишевський район, ЄДРПОУ 33966997) заборгованість у сумі 91710грн. 65коп., витрати по сплаті держмита у сумі 917грн. 11коп. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 12.05.2011р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 16.05.2011р.

Суддя Подколзіна Л.Д.