Рішення № 15225911, 11.05.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.05.11 р. Справа № 17/36

Суддя господарського суду Донецької області Мартюхіна Н.О.

при секретарі судового засідання Трубачевій А.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Закритого акціонерного товариства „Макіївкокс”, м. Макіївка

до відповідача: Державного відкритого акціонерного товариства „Центральна збагачувальна фабрика „Дзержинська” Дочірнє підприємство відкритого акціонерного товариства „Державна холдінгова компанія „Донбасвуглезбагачування”, м. Дзержинськ

про: стягнення майнової шкоди у вигляді додаткових витрат по платі за користування вагонами в сумі 715,32грн.

За участю

представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2 за довір.

від відповідача: не зявився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Закрите акціонерне товариство „Макіїввкокс”, м. Макіївка звернувся до господарського суду Донецької області позовом до Державного відкритого акціонерного товариства „Центральна збагачувальна фабрика „Дзержинська” Дочірнє підприємство відкритого акціонерного товариства „Державна холдінгова компанія „Донбасвуглезбагачення”, м. Дзержинськ про стягнення майнової шкоди у вигляді додаткових витрат по платі за користування вагонами в розмірі 715,32грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на той факт, що з вини відповідача, у звязку з невірним визначенням маси нетто вугільного концентрату у вагонах ЗАТ „Макіївкокс” спричинено майнову шкоду у вигляді додаткових затрат по платі за користування вагонами за час очікування прибуття представника вантажовідправника в звязку з виявленою нестачею вантажу на загальну суму 715,32грн. з ПДВ. Як на правові підстави заявленого позову посилається на ст.1166, 1192 Цивільного кодексу України, ст.. 24, 37, 105 Статуту залізних доріг України.

Відповідач проти задоволення позову заперечує, у відзиві на позовну заяву зазначає, що позивачем не надано доказів на підтвердження того, які договірні відносини існують між позивачем та відповідачем. Зазначає, що у позовній заяві не вказано підстави, на яких ґрунтуються позовні вимоги, докази, які підтверджують викладені у позові обставини. Також, зазначає, що позовні вимоги до відповідача предявлені не обґрунтовано, неналежному відповідачу.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду Донецької області від 17.03.2011р., у звязку з находженням судді Татенко В.М. на лікарняному, справу було передано на повторний автоматичний розподіл справи, відповідно до якого справу передано на розгляд головуючого судді Мартюхіній Н.О.

Позивачем надане клопотання про зміну назви останнього. До клопотання надано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи № 682702 серії А01, з якого видно, що зміна свідоцтва про державну реєстрацію відбулася у звязку із зміною найменування юридичної особи. В звязку з чим суд задовольняє клопотання позивача та змінює назву позивача з Закритого акціонерного товариства „Макіїввкокс”, м. Макіївка на Приватне акціонерне товариство „Макіївкокс”, м. Макіївка.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши наявні в матеріалах справи документи суд ВСТАНОВИВ:

Постановою Вищого господарського суду України від 24.12.2009р. по справі № 21/159 встановлено, що 25.02.08р. ДВАТ ЦЗФ "Дзержинська" (вантажовідправник) на адресу ЗАТ "Макіївкокс" (вантажоодержувач) у 7-ми вагонах №№ 66067034, 67389403, 66046129, 66552738, 66439589, 66102286, 67904326 за залізничною накладною на групу вагонів № 50298751 зі станції Кривий Торець на станцію Харцизьк відвантажило вугілля-концентрат марки “Ж”. За накладною загальна вага нетто 485,5 т.

Відвантаження вугілля-концентрату відповідачем здійснене на виконання умов договору № 2 п/р на переробку рядового вугілля, укладеного 01.09.2005р. між ДВАТ ЦЗФ "Дзержинська" і Державним підприємством "Донецька вугільна коксівна компанія", правонаступником якого є ДП "Дзержинськвугілля".

Покупцем у ДП "Дзержинськвугілля" вугілля-концентрату за спірною відправкою є ДП "Вугілля України" згідно умов укладеного між ними договору на поставку вугілля № 05/87 від 01.06.07р.

ЗАТ "Макіївкокс" є вантажоодержувачем вугілля-концентрату за спірною відправкою і одночасно його покупцем за договором №2080дс/292, укладеним 01.10.03 між ЗАТ "Донецьксталь" - металургійний завод" (Продавець) та ТОВ "Макіївкокс" (Покупець).

На станцію призначення Харцизьк Донецької залізниці вантаж прибув в справних вагонах, без слідів втрати, розкрадання під час перевезення та 26.02.08р. був виданий ЗАТ "Макіївкокс" залізницею без перевірки маси та кількості місць згідно ст.52 Статуту залізниць України, про що свідчить відповідна відмітка на зворотному боці залізничної накладної.

26.02.08р. під час зважування вагонів з вугільним концентратом позивачем була виявлена розбіжність з даними, зазначеними у перевізних документах, у звязку з чим приймання вантажу було зупинене та телефонограмою № 10 від 27.02.08р. викликано представника вантажовідправника для участі в продовженні приймання продукції за кількістю. Про виявлену нестачу вантажоодержувачем був складений акт № 279/п від 26.02.08р. про приймання продукції за кількістю.

Вантажовідправник (ДВАТ ЦЗФ "Дзержинська") на телефонограму позивача, листом № 13-258 від 27.02.2008р. повідомив про відсутність можливості направити свого представника для участі у спільному приймання продукції за кількістю та просив здійснити приймання вантажу в відповідності з Інструкції № П-6.

Наступного дня (27.02.08р.) о 19год.20хв. без участі представника відповідача, але за участі представника громадськості, який діяв на підставі посвідчення № 279 від 27.02.08р., приймання продукції було продовжено, за результатами якої був складений акт № 279 від 27.02.08р. про приймання продукції за кількістю.

Зроблений висновок, що нестача виникла в результаті недостатнього наповнення вагонів вантажовідправником і неправильного визначення ним маси вантажу. Акт затверджений заступником голови правління ЗАТ "Макіївкокс" 28.02.08р.

За приписами ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

За час очікування прибуття представника вантажовідправника товару (вирішення питання про нестачу вантажу у спірних вагонах) загальний простій вагонів, відповідно до відомості плати за користування вагонами №№ 03030332, 03030340 склав 66,50 в/годин на суму 715,32грн. з ПДВ.

Плата за користування спірними вагонами була сплачена ПАТ „Макіївкокс” в повному обємі, що підтверджується Переліком ТЕХПД-1 № 218 за 04.03.2008р., що доданий до матеріалів справи.

З огляду на викладені обставини позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача майнової шкоди у вигляді додаткових витрат по оплаті за користування вагонами за час очікування прибуття представника вантажовідправника у звязку з виявленою нестачею вантажу на суму 715,32грн. з ПЛДВ. Заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до п. 2 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.98 № 457, цей Статут визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.

Пунктом 129 Статуту регламентовано, що обставини, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодежувача під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач.

Суд зазначає, що згідно п. 37 Статуту у накладній, зокрема, зазначається маса вантажу, яка визначається відправником, а п. 24 Статуту, передбачає, що саме вантажовідправник несе відповідальності за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених у накладній.

У цивільному законодавстві розрізняють види відповідальності за різними критеріями, зокрема, за підставами виникнення прав та обовязків вона поділяється на договірну та позадоговірну.

Розмежування підстав застосування відповідальності кореспондує зі статтею 218 Господарського кодексу України, згідно якої підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання; таким порушенням є невиконання або неналежне виконання господарського зобовязання чи порушення правил здійснення господарської діяльності.

Так, загальні підстави відповідальності за заподіяну шкоджу передбачено статтю 1166 Цивільного кодексу України, за якою майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, що її завдала.

Породжуючи настання цивільних прав та обовязків згідно частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, деліктна відповідальність вимагає для її застосування наявність складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності особи), шкідливого результату такої поведінки, причинного звязку між протиправною поведінкою та шкодою, вини особи, яка заподіяла шкоду.

Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків (шкоди).

Відповідно до частини 2 статті 224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження майна, а також неодержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разу належного виконання зобовязання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків включається вартість втраченого, пошкодженого, або знищеного майн, визначена відповідно до вимог законодавства, додаткові витрати, понесені внаслідок порушення зобовязання другою стороною, неодержаний прибуток (втрачена вигода).

Причинний звязок між протиправною поведінкою порушника та шкодою полягає, передусім, у прямому (безпосередньому) звязку між протиправною поведінкою та настанням шкідливого результату.

Вказані обставини підлягають доведенню позивачем належними та допустимими у справі доказами.

В свою чергу відсутність вини у заподіяній шкоді доводиться особою, що вчинила порушення; винна поведінка порушника має місце тоді, якщо він усвідомлював суспільно небезпечний характер своїх діянь, передбачав його негативні наслідки, бажав їх настання, або коли порушник, передбачаючи настання негативних наслідків, розраховував на їх відведення, чи не передбачав настання таких наслідків, хоча повинен був і міг їх передбачити.

Таким чином, дослідивши матеріали справи судом встановлено, що для наступлення відповідальності, передбаченою ст. 1166 Цивільного кодексу України, присутні всі чотири елементи складу правопорушення, а саме:

-шкода, додаткові витрати по платі за користування вагонами;

-протиправна поведінка відповідача та вина, невірне вказання маси вантажу у залізничній накладній № 50298751;

-причинний звязок, невірне визначення відповідачем маси вантажу у спірних вагонах, що як наслідок призвело до донарахування додаткової плати за користування вагонами.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідачем належних та допустимих доказів в розумінні ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України відсутності його вини у заподіяній шкодів не надано та матеріалами справи не підтверджено.

Щодо решти заперечень відповідача, то вони спростовуються вище викладеним та судом до уваги не приймаються.

З огляду на викладене вимоги позивача є обґрунтованими, доведеними належним чином та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Судові витрати в порядку, що передбачений ст. 49 ГПК України підлягають віднесенню на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

На підставі викладеного, керуючись Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, ст. ст. 22, 33, 34, 35, 43, 44, 49, 75, ст. ст. 82 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства „Макіївкокс”, м. Макіївка до Державного відкритого акціонерного товариства „Центральна збагачувальна фабрика „Дзержинська” Дочірнє підприємство відкритого акціонерного товариства „Державна холдінгова компанія „Донбасвуглезбагачення”, м. Дзержинськ про стягнення майнової шкоди у вигляді додаткових витрат по платі за користування вагонами в сумі 715,32грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Державного відкритого акціонерного товариства „Центральна збагачувальна фабрика „Дзержинська” Дочірнє підприємство відкритого акціонерного товариства „Державна холдінгова компанія „Донбасвуглезбагачення” (85200, Донецька область, м. Дзержинськ, вул.. Леніна, 11, р/р 26001001300122 в Европромбанку, м. Горлівка, МФО 377090, ЄДРПОУ 00176495) на користь Приватного акціонерного товариства „Макіївкокс” (86106, м. Макіївка, вул.. Горького, 1, р/р 26004198061891 в Донбаській філії ПАТ „Кредитпромбанк”, МФО 335593, ЄДРПОУ 32598706) майнової шкоди у вигляді додаткових витрат по платі за користування вагонами в сумі 715,32грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 102грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення суду може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дні прийняття рішення.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Мартюхіна Н.О.

Повний текст рішення складено та підписано 13.05.2011р.