Постанова № 15217148, 12.04.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Справа № 2а- 1134/11/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2011 р. м. Харків

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевченко О.В.,

при секретарі - Нікітенко Л.Ю.,

за участі представників позивача - Мушкатьорова К.І., Горбенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом закритого акціонерного товариства "Інститут Інформаційних технологій" до Державної податкової інспекції в Дзержинському районі м. Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ЗАТ «Інститут Інформаційних технологій», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова № 0003662305/0 від 13.09.2010р., № 0003662305/1 від 07.10.2010р., № 0003662305/2 від 11.11.2010р.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що при здійсненні ним господарської діяльності не допускались порушення податкового законодавства, а тому суми податкових зобовязань, що визначені оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, нараховані безпідставно. Акт перевірки Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова вважає таким, що ґрунтується виключно на міркуваннях та припущеннях осіб, які проводили перевірку. Наполягає на тому, що результати перевірки контрагентів ЗАТ «Інститут Інформаційних технологій»не можуть бути покладені в основу висновків про порушення вимог податкового законодавства самим ЗАТ «Інститут Інформаційних технологій». Наголошує, що жодним нормативним актом України не передбачена відповідальність юридичної особи за незаконні дії та /або бездіяльність третіх осіб (юридичної особи). Разом з цим вказав на те, що його угоди з ТОВ «Лайм-Крафт»укладені в межах звичайної господарської діяльності, мали реальний характер та виконані сторонами, що підтверджено належним чином оформленими документами, придбаний товар в подальшому був реалізований.

В судове засідання представник відповідача не зявився, про дату, час та місце розгляду адміністративної справи сповіщений належним чином, Таким чином, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представника відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином сповіщеного про дату , час та місце розгляду справи, що відповідає положенням ч.4 ст.128 КАС України. Письмових заперечень від відповідача не надходило.

Заслухавши пояснення представників позивача, вивчивши матеріали справи, доводи адміністративного позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідачем проведена документальна невиїзна перевірка податкових декларацій з ПДВ ЗАТ «Інститут Інформаційних технологій». В акті перевірки ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова № 8739/2305/22723472 від 26.08.2010р. зазначено про порушення позивачем п.п. 7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.17.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану вартість в квітні 2010року на суму 133333,33 грн.

На підставі висновків акту перевірки № 8739/2305/22723472 від 26.08.2010р. та відповідно до вимог п.п. 4.2.2 (б) п. 4.2 ст. 4, п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»відповідачем 13.09.2010р. прийнято податкове повідомлення-рішення за №0003662305/0 про визначення податкового зобовязання по податку на додану вартість в загальній сумі 200000,3 грн., з яких 133333,3 грн. основний платіж, 66666,6 грн. штрафна (фінансова) санкція.

Податкове повідомлення-рішення від 13.09.2010р. № 0003662305/0 були оскаржені позивачем в порядку, визначеному п.п. 5.2.2 п.5.2 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»для оскарження рішень контролюючих органів, шляхом послідовного подання скарг до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, ДПА у Харківській області та ДПА України. За наслідками процедури оскарження рішень контролюючих органів рішеннями ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 06.10.2010р. № 22727/10/25-007, ДПА у Харківській області від 02.11.2010р. № 4094/10/25-103 та ДПА України від 12.01.2011р. № 313/6/25-0115 скарги позивача залишені без задоволення, а суми податкових зобовязань, визначені первісними податковими повідомленнями-рішеннями, - без змін. Відповідно до Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженого наказом ДПА України від 21.06.2001р. № 253, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.07.2001р. за № 567/5758, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова області з метою доведення нового граничного строку оплати вказаних податкових зобов'язань склала та направила на адресу позивача податкові повідомлення-рішення № 0003662305/1 від 07.10.2010р., № 0003662305/2 від 11.11.2010р. на ту ж суму.

В ході судового розгляду встановлено, що фактичною причиною виникнення спору стали висновки акту перевірки позивача № 8739/2305/22723472 від 26.08.2010р. про неправомірність декларування позивачем сум податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Лайм-Крафт».

Судом зясовано, що основним видом господарської діяльності позивача є дослідження і розробка в галузі технічних наук, розроблення стандартного програмного забезпечення, оброблення даних, дослідження і розробка в галузі природничих наук, наданні комерційних послуг. Вказані обставини сторонами визнаються, підтверджуються матеріалами справи, у суду не має сумнівів в їх достовірності та добровільності визнання, а тому ці обставини додаткового доведення перед судом не потребують.

Матеріалами справи підтверджено, що між ЗАТ «Інститут Інформаційних технологій»(замовник) та ТОВ «Лайм-Крафт»(виконавець) 08.12.2009р. укладено договір № 0834/06-09 за яким передбачено надання позивачу послуг, а саме виконавець зобовязується виконати розробку апаратно-програмної платформи компактних пристроїв для використання в якості мережевих модулей або USB- пристроїв, що включає розробку робочої документації, макету платформи, відпрацювання платформи та корекція її складових та документації. Відповідно до акту перевірки № 8739/2305/22723472 від 26.08.2010р. позивач включив витрати по придбанню послуг до складу податкового кредиту в розмірі 133333,3 грн., що підтверджується актом здачі-прийняття робіт від 22.04.2010р. та податковою накладною № 0422001 від 22.04.2010р. на суму 666666,67 грн. (ПДВ 133333,33,00 грн.). Актом приймання-передачі векселів від 23.04.2010р. за отримані послуги розрахунки проведено шляхом передачі векселя № АА 0477806, сума векселя 800000грн.

Суд зазначає, що в матеріалах судової справи містяться також надані позивачем копії робочої конструкторської документації, фотографічні матеріали макету платформи модуля 1U, мережевого криптомодуля «Гряда»-211 на базі модуля 1U, криптомодуля «Гряда»-211 на базі модуля 0U, макети яких були надані в судове засідання, які підтверджують реальність отриманих послуг та звязок понесених витрат з господарською діяльністю позивача.

Суд відзначає, що акт здачі-прийняття робіт від 22.04.2010 року відповідає вимогам законодавства до складання первинних документів для надання їм юридичної сили і доказовості, які визначені ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п.п. 2.4 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/704..

Відповідно до п. 1.7 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - це сума, на яку платник податків має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. Податковий кредит звітного періоду згідно з п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»визначається із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) та складається із сум податків сплачених (нарахованих) платником податку протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг, основних засобів) для подальшого використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності. Вказана норма кореспондується з положеннями п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якою визначено, що якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

У звязку з цим суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне. Судом встановлено, що позивачем укладені угоди з ПАТ «УкрСиббанк», ПАТ «Укрсоцбанк», ВАТ «КП ОТІ», відповідно до яких ЗАТ «Інститут Інформаційних технологій»- виконавець поставляє вказаним підприємствам мережеві криптомодулі для апаратної реалізації функцій накладання та перевірки ЕЦП в середовищі інтегрованої банківської системи, а також створює програмно-технічний комплекс інфраструктури відкритих ключів для забезпечення виготовлення та обігу електронних біометричних паспортів. Вказані обставини підтвердження долученим до матеріалів справи копіями додаткової угоди №3 від 26.01.2011р. до договору №0550/04-08 від 31.03.2008р. між позивачем та ПАТ «УкрСиббанк», додаткової угоди №8 від 01.12.2010р. до Генерального договору від 18.08.2006р. №0505/05-06/011/1-443 між позивачем та ПАТ «Укрсоцбанк», договором №0618/03-10 від 12.02.2010р. між ВАТ «КП ОТІ»та позивачем.

В п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»зроблено застереження стосовно того, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. Таким чином, норми чинного податкового законодавства повязують виникнення права на податковий кредит з наявністю податкової накладної, оформленої відповідно до вимог п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Суд зауважує, що ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова актом перевірки № 8739/2305/22723472 від 26.05.2010р. підтвердила наявність у ЗАТ «Інститут Інформаційних технологій»оформленої належним чином податкової накладної по взаємовідносинам з ТОВ «Лайм-Крафт»та не встановила порушень п.п. 7.2.1 п. 7.2 та п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»в частині документального підтвердження сум податкового кредиту.

Судом зясовано, що в основу висновків ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова про неправомірність формування позивачем податкового кредиту покладено обставини, викладені в листі відповіді Харківської ОДПІ №5000/7/15-512 від 20.08.2010р., згідно якої декларації з ПДВ за квітень 2010р. ТОВ «Лайм-Крафт»не надана. Суд зазначає, що вказаний лист відповідачем до матеріалів судової справи не надано. Також акт перевірки позивача містить відомості, що свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Лайм-Крафт»анульовано 23.04.2010р.

До матеріалів адміністративної справи долучені постанова Харківського окружного адміністративного суду від 29.06.2010р. по справі №2а-6988/10/2070 за позовом ТОВ «Лайм-Крафт»до Харківської ОДПІ, згідно якої позов задоволено, скасовано акт Харківської ОДПІ №29/29-42 від 23.04.2010р. про анулювання реєстрації платника ПДВ №100221203,та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2010р., якою зазначена постанови залишена без змін.

Суд вважає за необхідне зауважити на те, що посилання органу податкової служби на не подання декларації з ПДВ контрагентом позивача за квітень 2010року судом до уваги не приймаються, оскільки у разі невиконання контрагентом платника податків зобовязань по сплаті податку до бюджету негативні наслідки (відповідальність) настають лише для нього. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення добросовісного платника податків права на його відшкодування у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо такого відшкодування та має документальне підтвердження розміру податкового кредиту.

Разом з цим суд відмічає, що сама наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих постачальниками податкових накладних, не є безумовною підставою для обрахування податкового кредиту по податку на додану вартість, якщо податковий орган доведе, що відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності, як у випадку нездійснення самих операцій. Натомість, відповідач, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова будь-яких доказів щодо цього не надав.

За наслідками ретельного аналізу змісту договору про надання послуг № 0834/06-09 від 08.12.2009р., укладених ЗАТ «Інститут Інформаційних технологій»з ТОВ «Лайм-Крафт», на предмет відповідності їх вимогам Цивільного кодексу України, які предявляються до договорів даного виду, суд дійшов висновку, що вказані правочини встановленим вимогам не суперечать. Крім того, в за результатами дослідження матеріалів справи суд не знаходить підстав для критичної оцінки, укладеного позивачем договору з ТОВ «Лайм-Крафт»як щодо обґрунтованості укладання, так і щодо реальності їх виконання.

Суд звертає увагу, що вимоги до акту перевірки як належного доказу вчинення платником податків порушення встановлені Порядком оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, зареєстрованим наказом ДПА України від 10.08.2005р. №327, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.08.2005р. за №925/11205. Відповідно до п.п. 2.3.4 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 327 від 10.08.2005р., в акті перевірки не допускається відображення необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючих, які не мають підтверджених доказів.

Досліджені ж матеріали справи дозволяють суду переконливо стверджувати, що висновки акту перевірки 8739/2305/22723472 від 26.05.2010р. про заниження ЗАТ «Інститут Інформаційних технологій»сум податку на додану вартість зроблені без чіткого, обєктивного та повного викладення фактів порушень, без посилання на первинні документи, дані бухгалтерського та податкового обліку, що є порушенням вимог Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005р. № 327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005р. за № 925/11205.

Висновки ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова про порушення позивачем вимог податкового законодавства не тільки не знайшли свого документального підтвердження, а й спростовуються матеріалами справи, тому суд виходить з достатності правових підстав та належних доказів для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень

Відповідно до положень ч.2 ст. 71 КАС України особливістю провадження в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є те, що обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суд вважає, що відповідач, Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м. Харкова приписів ч. 2 ст. 71 КАС України не виконав і не надав належних доказів правомірності власних висновків, правильності та законності прийнятих податкових повідомлень рішень.

З врахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов закритого акціонерного товариства "Інститут Інформаційних технологій" до Державної податкової інспекції в Дзержинському районі м. Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення - рішення №0003662305/0 від 15.09.2010 року, №0003662305/1 від 07.10.2010 року, №0003662305/2 від 11.11.2010 року, винесені ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова.

Стягнути з Державного бюджету України на користь закритого акціонерного товариства "Інститут Інформаційних технологій" 03,40 грн. сплаченого судового збору.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.

Якщо субєкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги.

Повний текст постанови виготовлено 18 квітня 2011 року.

Суддя Шевченко О.В.