Справа № 2-48-2008
Р I Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 січня 2007 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:
- головуючого - судді - Помазан В.А.
- при секретареві - Фальковій І.М.
- за участю адвоката - ОСОБА_1
- за участю адвоката - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Лозова Харківської області у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3, інтереси якої по довіреності представляє ОСОБА_4 до ПП ОСОБА_5, третьої особи - відділу захисту прав споживачів, торгівлі та побутового обслуговування населення Виконавчого комітету Лозівської міської ради про розірвання договору на поставку та монтаж нагрівальної системи та стягнення матеріальних та моральних збитків,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернулася до суду з позовною заявою до відповідача про розірвання договору на поставку та монтаж нагрівальної системи та стягнення матеріальних та моральних збитків, в якій зазначає, що 06 жовтня 2006 року між позивачем та приватним підприємцем ОСОБА_5. було укладено договір на поставку та монтаж нагрівальних систем, сума робіт складає 5880 грн. для чого вона взяла кредит у банку “Дельта” на суму 6174 грн і ці кошти були перераховані на рахунок ПП ОСОБА_5..
Згідно з умовами договору виконавець робіт повинен був здійснити поставку нагрівальної системи та виконати її монтаж у домоволодінні за адресою: Харківська область, Лозівський район, АДРЕСА_1. У відповідності до договору було складено акт здачі-прийомки виконаних робіт № 2 від 21 жовтня 2006 року. Рахунок-фактура наданий не був. Робота нагрівальної системи була перевірена формально.
З настанням морозів, приблизно в грудні 2006 року, після ввімкнення нагрівальної системи виявилися недоліки в роботі, система працювала не за технічною документацією. В результаті чого, використання електричної енергії значно перевищувала договірну, що завдало позивачу додаткових матеріальних збитків у сумі 495 грн..
Виявив недоліки у роботі нагрівальної системи ОСОБА_3. 22 грудня 2006 року припинила її використання, в зв'язку з цим неодноразово зверталася з претензіями до приватного підприємця ОСОБА_5., але він ніяк не відреагував, водночас звернулася і до банку „Дельта”, де взяла кредит на устаткування нагрівальної системи.
Зверталася і до товариства захисту прав споживачів, куди викликали ОСОБА_5., він надав письмові пояснення з обіцянкою демонтувати обладнання та компенсувати їй понесені матеріальні збитки у 2-3 кварталі 2007 року, позивач з цим не погодилася. Після чого направили до м. Харків в обласний відділ побутового обслуговування по захисту прав споживачів, де їй було запропоновано звернутися до суду, що вона і зробила.
Джерела великих доходів не має, працевлаштуватися також не має можливості, так як здійснює догляд за батьками похилого віку та чоловіком, які є інвалідами 1-ї групи. Вважає, що діями відповідача їй спричинена матеріальна шкода у розмірі 11011,40 грн., а також моральна шкода у розмірі 5000 грн..
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі та просив розірвати договір на поставку та монтаж нагрівальної системи, укладений 06 жовтня 2006 року між позивачем та ПП ОСОБА_5. та стягнути з відповідача матеріальні збитки по кредитному договору у розмірі - 9456 грн., за несвоєчасне сплачення кредитних платежів - 307 грн., за перевикористану електроенергію - 495 грн., транспортні витрати - 570 грн., за установку лічильника - 146 грн., витрати на отримання дозволу на установку нагрівальної системи - 21 грн., поштові послуги - 3,60 грн., копіювальні послуги - 2,80 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в суді - 30 грн., а всього 11011,40 грн., також витрати на юридичні послуги 200 грн.. Крім того, просив стягнути з відповідача спричинену моральну шкоду у розмірі 5000 грн., яка виражалася в нервовому перенапруженні, що негативно вплинуло на стан здоров'я позивача та представника позивача, так як він є інвалідом 1-ї групи, разом з ними, за неякісні послуги тепла, хвилювалися їх похилого віку батьки, яки не мали змоги себе обігріти та знаходитися у теплому помешканні.
Відповідач у судове засідання з'явився, позов не визнав та пояснив, що установкою нагрівальних систем він займається вже два роки, ніяких нарікань з приводу роботи цих систем від інших користувачів не надходило, позивач та її представник були ознайомлені з інструкцією та принципом роботи цієї системи, він вважає, що вона працює в нормальному режимі і доброякісно. Його дійсно запрошували до відділу захисту прав споживачів, торгівлі та побутового обслуговування населення Виконавчого комітету Лозівської міської ради, куди звертався із заявою ОСОБА_4. з приводу неякісної роботи нагрівальної системи, і відповідач зобов'язався демонтувати встановлене обладнання та компенсувати матеріальні збитки, але цього не зробив.
Представник третьої особи - відділу захисту прав споживачів, торгівлі та побутового обслуговування населення Виконавчого комітету Лозівської міської ради в судове засідання не з'явився, але на попередніх судових засіданнях, поясняв, що до їх відділу надходила скарга ОСОБА_4. з приводу неякісної роботи нагрівальної системи, вони запрошували ОСОБА_5., який зобов'язався демонтувати встановлене обладнання та компенсувати матеріальні збитки, але потім від цього відмовився.
Свідки ОСОБА_6, який працює начальником південного відділу інспекції державного енергонагляду в Харківській області та ОСОБА_7, який працює інспектором в інспекції державного енергонагляду в Харківській області в судовому засіданні пояснили, що в їх компетенцію згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 17 травня 2002 року № 665, ст. 4 п.12 входить в функції надання консультацій, розгляд та вирішення питань, що виникають у споживачів та суб'єктів електроенергетики. В зв'язку з чим вини прибули до домоволодіння позивача та членів її сім'ї. Крім них були присутні відповідач по справі, його адвокат. В їх присутності вони перевірили нагрівальну систему, першу панель. Виявилося, що при 40 хвилинній роботи нагрівальної панелі, тепрература в приміщенні піднялась на 1°, це при тому, що температура на вулиці була плюсова. Всі ці дії вони зафіксували в акті. Вважає, що сама панель не повинна використовуватись для обігріву приміщення, так як в неї відсутня енертність, і при її відключенні вона охолоджується дуже швидко. Крім того ОСОБА_4, відповідач обіцяв, що нагрівальна панель буде використовувати 400 Кв на годину, а вона фактично використовує 1200-1300 Кв на годину. Відповідач також не надав позивачу документацію на установку нагрівальної системи, в тому числі сертифікат на обладнання та технічну документацію.
Свідок ОСОБА_8, який працює начальником Лозівського районного відділення енергозбиту АК “Харківобленерго” в судовому засіданні пояснив, що їх підприємство не видає ліцензії на устаткування та на установлення нагрівального обладнання, але надає дозвіл споживачам на встановлення нагрівальних систем. В даному випадку до них ні хто не звертався для надання дозволу на установку нагрівальної системи. Коли до них звертаються для надання дозволу установки нагрівальних систем, то вимагають обов'язково ліцензію, яку повинно видавати підприємство яке виготовляло обладнання. Якщо є нагрівальна система чи панель, обов'язково повинен бути паспорт, і в паспорті повинно бути вказані технічні умови даного виробу, і цей вироб повинен відповідати технічним умовам даного паспорта. Також в технічному паспорті повинно вказуватись, що це обладнання може використовуватись в побутових умовах. В даному випадку вбачається, що паспорта та технічної документації на цю панель нагрівальної системи не має. У них є положення, яке погоджено з Харківським територіальним представництвом НКРЕ України, в якому вказані всі умови, щоб отримати дозвіл на встановлення нагрівального обладнання, в тому числі і вказані тарифи.
Заслухавши пояснення сторін, свідків, перевіривши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що 06 жовтня 2006 року позивач уклала договір б/н з ПП ОСОБА_5 на поставку і монтаж нагрівальної системи в домоволодінні, розташованому в АДРЕСА_1. Повна вартість нагрівальної системи з її монтажем складає 5880 грн., порядок розрахунку безготівковий (а.с. 15).
В зв'язку з чим, позивач уклала кредитний договір з ТОВ “Комерційний банк “Дельта” на суму 6174 грн. на придбання нагрівальної системи зазначеної у рахунку-фактурі № 11 від 06.10.2006 року, кошти якого були перераховані на розрахунковий рахунок ПП ОСОБА_5. (а.с. 18, 19).
Згідно акту здачи-прийомки виконаних робіт № 2 від 21 жовтня 2006 року ПП ОСОБА_5 виконав монтаж електронагрівальної системи, а позивач прийняла виконані роботи. Однак, в даному акті відображено, що відповідач не надав до договору рахунок-фактуру та не надав технічну документацію на даний вироб (а.с. 17).
Після введення в експлуатацію даної нагрівальної системи виявилися недоліки в її роботі, а саме: нагрівальна панель не прогрівалася до встановленої норми, терморегулятори працювали, замість 6-8 год., практично 24 год., в зв'язку з чим, була перевикористана електрична енергія, замість 600-800 Квч, фактично використовувалася 2200 Квч.
На підставі чого, позивач неодноразово зверталася з претензіями до ПП ОСОБА_5. з проханням демонтувати дане обладнання та повернути кошти, однак відповіді не отримала (а.с. 29-32).
Після чого, вона зверталася до відділу захисту прав споживачів, торгівлі та побутового обслуговування населення Виконавчого комітету Лозівської міської ради з проханням вирішити дане непорозуміння, на що ОСОБА_5 надав заяву, що зобов'язується в 2-3 кварталі 2007 року за свій рахунок демонтувати встановлене обладнання та компенсувати понесені клієнтом витрати. Однак цього не зробив, в зв'язку з чим, позивач змушена була звернутися до суду (а.с. 34).
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підтвердили факт, що нагрівальна панель працює не ефективно та не економічно, до цього обладнання не надано технічна документація та не наданий дозвіл на встановлення цього обладнання.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає, що договір на поставку та монтаж нагрівальної системи необхідно розірвати та привести сторони в первинний стан. Стягнути з ПП ОСОБА_5. спричинені позивачу матеріальні збитки по кредитному договору у розмірі - 9456 грн., за несвоєчасне сплачення кредитних платежів - 307 грн., за перевикористану електроенергію - 495 грн., за установку лічильника - 146 грн., витрати на отримання дозволу на установку нагрівальної системи - 21 грн., поштові послуги - 3,60 грн., копіювальні послуги - 2,80 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в суді - 30 грн., а всього 10 461,40 грн.. В частині стягнення з відповідача матеріальних збитків за транспортні послуги у розмірі 570 грн. та за надання юридичної допомоги у розмірі 200 грн. задоволенню не підлягають, оскільки суду не надані документи підтверджуючи ці витрати.
Позивач також просить стягнути з ПП ОСОБА_5. на її користь спричинену моральну шкоду в розмірі 5000 грн., суд вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково, так як згідно з Постановою Пленума Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 зі змінами від 25.05.2001 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під спричиненням моральної шкоди слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Як встановлено в судовому засіданні, позивач зі своєю сім'єю: чоловіком інвалідом 1-ї групи та похилого віку батьками, мешкають за адресою: Харківська область, Лозівський район, АДРЕСА_1, в зв'язку з встановленням даної нагрівальної системи змушена була укласти договір кредитування, платити відсотки, в зв'язку з не ефективною роботою цього обладнання сім'я залишилася без тепла, із-за чого хвилювалися, їх похилого віку батьки, яки не мали змоги себе обігріти та знаходитися у теплому помешканні, вся сім'я знаходилася в нервовому перенапруженні, що негативно вплинуло на стан здоров'я позивача, представника позивача та її батьків, що підтверджується доданими до справи документами (а.с. 14, 36, 37, 38, 39).
В зв'язку з чим, були порушені нормальні життєві зв'язки, була принижена їх честь, гідність, так як вони були змушені неодноразово звертатися в різні інстанції за захистом своїх прав.
Тому суд, вважає, що з відповідача підлягає стягненню на користь позивача моральна шкода у розмірі 1000 грн..
На підставі ст.ст. 81, 88 ЦПК України суд стягує з відповідача судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в Лозівському міськрайонному суді Харківської області у розмірі 30 грн. на користь позивача та державне мито у розмірі 51 грн. на користь держави.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 57, 60, 81, 88, 209, 212, 213-215 ЦПК України, ст. ст. 708, 1167 ЦК України, ст. ст. 12, 14, 24 Закону України “Про захист прав споживачів”, Постановою Пленума Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 зі змінами від 25.05.2001 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», суд, -
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_3, інтереси якої по довіреності представляє ОСОБА_4 до ПП ОСОБА_5, третьої особи - відділу захисту прав споживачів, торгівлі та побутового обслуговування населення Виконавчого комітету Лозівської міської ради про розірвання договору на поставку та монтаж нагрівальної системи та стягнення матеріальних та моральних збитків - задовольнити частково.
Розірвати договір б/н від 06 жовтня 2006 року, укладений між ОСОБА_3 та ПП ОСОБА_5 на поставку та монтаж нагрівальної системи та привести сторони в первинний стан.
Стягнути з ПП ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду у розмірі 10 461,40 грн. та моральну шкоду у розмірі 1000 грн.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з ПП ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в Лозівському міськрайонному суді Харківської області у розмірі 30 грн..
Стягнути з ПП ОСОБА_5 державне мито у розмірі 51 грн. на користь держави на р/р 31416537700015 в Лозівське УДК, код ОКПО 24134414, банк ГУДКУ в Харківської області, МФО 851011.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харкiвської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя:
Судове рішення № 1521442, Лозівський міськрайонний суд Харківської області було прийнято 09.01.2007. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2-48/2008. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: