Рішення № 15191220, 26.04.2011, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 2-1451/2011 р.

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2011 року. Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді ЗИМОГЛЯД В.В.

при секретарі ГАЛИКІНІЙ Н.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Індустріально-експортний банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаною заявою та просить: стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором № 21/703859 від 29.04.2009 року в сумі 8369,70 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідачів судові витрати по справі.

Представник позивача у судове засідання не зявився, проте надав суду письмову заяву про розгляд справи у його відсутність та що підтримує заявлені вимоги. Крім того, у випадку неявки відповідачів не заперечує проти заочного розгляду справи /а.с. 45/.

Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання не зявилася, проте надала суду письмову заяву про розгляд справи у її відсутність та що визнає позовні вимоги позивача /а.с. 47/.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не зявився, належним чином був повідомленим про день розгляду справи, що підтверджується заявою /а.с. 45/, не повідомив суд про причину своєї неявки. Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Крім того, у звязку з неявкою сторін у судове засідання, згідно ч.2 ст.197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні докази, суд, вважає, що позов підлягає повному задоволенню на наступних підставах.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Як вбачається з вимог ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і виплати проценти.

29 квітня 2009 року між позивачем та відповідачкою ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 21/703859 /а.с. 7-12/. Згідно умов цього договору позивач надав відповідачці кредит у сумі 4513,00 гривень з терміном погашення до 28 квітня 2014 року.

Відповідно до умов договору, а саме п. 1.1. відповідач зобовязаний до 29 числа кожного місяця, згідно до Графіку погашення заборгованості за кредитом /а.с. 13/, погашати кредит.

В якості забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором, 29 квітня 2009 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір поруки /а.с. 16-17/, згідно яких ОСОБА_2 поручився відповідати перед позивачем за виконання кредитного договору відповідачкою ОСОБА_1 у повному обсязі.

Позивач виконав свої зобов'язання за договором, надавши кредит у сумі 4513,00 гривень, в свою чергу відповідачка неналежним чином виконувала умови цього договору, в наслідок чого, виникла заборгованість, яка станом на 03.12.2010 рік складає 8369,70 грн. (прострочена заборгованість за кредитом 3495,98 грн; прострочена заборгованість за кредитом 971,41 грн; заборгованість за відсотками за період з 29.11.2010 по 03.12.2010 р 11,63 грн; прострочена заборгованість за відсотками 1336,91 грн; заборгованість за комісійною винагородою за період з 29.11.2010 р по 03.12.2010 р 19,17 грн; прострочена заборгованість за комісійною винагородою 2039,65 грн; пеня за простроченим кредитом, простроченими процентами та комісією 494,95 грн), що підтверджується розрахунком заборгованості /а.с. 18-19/.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобовязанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З вимог ст. 525 ЦК України вбачається, що одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобовязання є невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до вимог ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник та поручитель відповідають перед кредитором, як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Таким чином, суд вважає, необхідним стягнути з відповідачів у солідарному порядку суму заборгованості у розмірі 8369,70 грн, у зв'язку з несвоєчасною оплатою кредиту, що підтверджується розрахунком заборгованості наданим позивачем /а.с. 18-19/.

Крім того, відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача понесені судові витрати по справі у розмірі 203,70 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 197, 209, 212, 214-215, 216, 224-226 ЦПК України, ст. ст. 509, 525, 526, 554, 610, 624, 1054 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Індустріально-експортний банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Мелітополь, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1, та з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця Мелітопольського району, який проживає за адресою: АДРЕСА_2, на користь Публічного акціонерного товариства «Індустріально-експортний банк», (п/р № 37397840000001 в ПАТ «Індекс-Банк», МФО 300614, ЄДРПОУ 14361575), розташованого за адресою: м. Київ, вул.. Пушкінська, 42/4, суму заборгованості у розмірі 8369 (вісім тисяч триста шістдесят девять) гривень 70 коп.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Мелітополь, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1, та з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця Мелітопольського району, який проживає за адресою: АДРЕСА_2, на користь Публічного акціонерного товариства «Індустріально-експортний банк», (п/р № 37397840000001 в ПАТ «Індекс-Банк», МФО 300614, ЄДРПОУ 14361575), розташованого за адресою: м. Київ, вул.. Пушкінська, 42/4, суму судових витрат у розмірі 203,70 гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

СУДДЯВ.В.ЗИМОГЛЯД.