Рішення № 15183061, 19.04.2011, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Справа № 2-679-2011

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2011 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Кузнецова Р.В.

при секретарі - Маяцькій О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Слов'янська справу за позовом ОСОБА_1 до Словянського учбово-виробничого підприємства Українського товариства глухих, про стягнення заробітної плати та відшкодування моральної шкоди , -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до Словянського міськрайонного суду з позовом до Словянського учбово-виробничого підприємства Українського товариства глухих, про стягнення заробітної плати та відшкодування моральної шкоди. Свої вимоги мотивувала тим, що, 15 квітня 2010 року на підставі наказу № 16-к від 15.04.2010 року, вона була прийнята на посаду головного інженера у Словянському УВП УТГ, де працювала по 30 листопада 2010 року.

Відповідно до ст. 43 Конституції України, ст. 24 Закону України «Про оплату праці»та ст.ст. 94, 115 Кодексу Законів про Працю України, кожний має право на працю та на своєчасне отримання винагороди за працю, яка є заробітною платою, та яка в свою чергу повинна сплачуватись власником регулярно, однак не рідше двох разів на місяць, через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

Однак всупереч вказаним нормам чинного законодавства України, відповідач нараховував, але не виплачував їй заробітну плату за весь час роботи на підприємстві. Внаслідок чого, відповідач має перед ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у розмірі 13134,80 грн.

Позивач зазначає, що зверталась до відповідача із заявою про видачу їй довідки про заборгованість по заробітній платі, проте відповідач таку довідку їй не видавав.

Ніяких скарг та зауважень відповідача щодо невиконання нею трудових обовязків не було.

Зважаючи на наведене, 30 листопада 2010 року ОСОБА_1 звільнилась з роботи. Однак всупереч ст. 47 Кодексу Законів про Працю України, як в день звільнення, так і по теперішній час, відповідач не провів розрахунок з позивачем по заробітній платі.

Крім того позивач зазначає, що відповідач своїми незаконними діями спричинив їй моральну шкоду, яку вона оцінює у 5000 грн., яка полягає в тому, що вона зазнала душевних страждань внаслідок неправомірної поведінки роботодавця, оскільки позивач працювала на підприємстві, сумлінно, добросовісно і відповідально виконувала свої трудові обовязки, однак заробітну плату за це не отримувала. До того ж є інвалідом ІІІ групи в наслідок загального захворювання, та через свій стан здоровя вимушена витрачати багато коштів на ліки, через що й вимушена була влаштуватись на роботу. Через протиправні дії відповідача стан її здоровя погіршився, почуває себе пригніченою, постійно знервована. Вимушена витрачати свій час та кошти для захисту свого порушеного права. Зазначає, що все перелічене призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих звязків і потребує від неї додаткових засиль для організації її життя.

Тому просить суд, стягнути з відповідача на її користь, суму нарахованої, але не виплаченої заробітної плати у розмірі 13134,80 грн., а також суму моральної шкоди у розмірі 5000 грн.

Позивач в судове засідання не зявилась, про дату, час та місце розгляду повідомлялась належним чином, проте надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, в якій уточнила позовні вимоги, просила стягнути з відповідача на її користь нараховану, але не сплачену заробітну плату у розмірі 7711,54 грн. та моральну шкоду у розмірі 5000 грн.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду повідомлявся належним чином, проте надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до переконання, що уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 до Словянського УВП УТГ, про стягнення заборгованості по заробітній платі та моральної шкоди підлягають частковому задоволенню.

У судовому засіданні достовірно встановлено, що 15 квітня 2010 року ОСОБА_1 було прийнято на роботу у Словянське учбово-виробниче підприємство Українського товариства глухих на посаду головного інженера на підставі приказу № 16-к від 15 квітня 2010 року, що підтверджується копією Трудової книжки серії НОМЕР_1 (а.с. 10).

Також встановлено, що 30 листопада 2010 року ОСОБА_1 було звільнено з посади головного інженера у Словянському УВП УТГ за домовленістю сторін, на підставі приказу № 73-к від 30 листопада 2010 року (а.с. 10).

Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України «Про оплату праці», ст. 95 КЗпП України заробітна плата- це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно ст. 24 Закону України «Про оплату праці»та ст. 115 КЗпП України заробітна плата повинна виплачуватися працівникам регулярно у строки, установлені в колективному договорі, але не менше ніж два рази на місяць. При цьому проміжок часу між виплатами не повинен перевищувати шістнадцять календарних днів.

Згідно наданої довідки № 49 від 21.03.2011 року, заборгованість відповідача по виплаті заробітної плати перед позивачем за заявлений нею період становить:

квітень 2010 року 138,98 грн.,

травень 2010 року 1124,35 грн.,

червень 2010 року 495,49 грн.,

липень 2010 року 1421,69 грн.,

серпень 2010 року 1471,86 грн.,

вересень 2010 року 556,20 грн.,

жовтень 2010 року 939,82 грн.,

листопад 2010 року 1452,58 грн.,

грудень 2010 року 110,57 грн.,

а всього на загальну суму 7711,54 грн., яка підлягає стягненню з відповідача.

Згідно зі ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Однак у порушення зазначеної норми, відповідач розрахунку із позивачем у день звільнення не проводив, заборгованості з заробітної плати не погасив до теперішнього часу.

Отже, зазначена сума заборгованості підлягає стягненню із відповідача на користь ОСОБА_1

Крім того, позивач вважає, що своїми діями відповідач завдав їй моральна у розмірі 5000,00 грн., яка полягає в тому, що вона зазнала душевних страждань внаслідок неправомірної поведінки роботодавця, оскільки позивач працювала на підприємстві, сумлінно, добросовісно і відповідально виконувала свої трудові обовязки, однак заробітну плату за це не отримувала.

Згідно зі ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, спричиненої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, які особа зазнала у звязку із протиправною поведінкою щодо неї самої, члені її сімї чи близьких родичів.

У відповідності до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику здійснюється у випадку, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих звязків і потребують від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Пунктом 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»від 31 березня 1995 року N 4, за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Таким чином, зважаючи на те, що в дійсності позивач зазнала душевних страждань, які безпосередньо повязані із порушенням її права на отримання належної їй заробітної плати у встановлені законодавством строки, вона є інвалідом ІІІ групи в наслідок загального захворювання, та через свій стан здоровя вимушена витрачати багато коштів на ліки, через що й вимушена була влаштуватись на роботу, ОСОБА_1 вимушена витрачати свій час та кошти для захисту свого порушеного права, суд приходить до висновку що позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди підлягають частковому задоволенню, оскільки заявлений розмір моральної шкоди необґрунтовано завищений, а отже зі Словянського УВП УТГ підлягає стягненню сума моральної шкоди у розмірі 2500,00 грн.

На підставі ч. 3 ст. 88 ЦПК України, з відповідача підлягають стягнення судові витрати.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 55 Конституції України, ст.ст. 115 КЗпП України, постановою Пленуму ВС України від 06.11.1992р., № 9, з послідуючими змінами та доповненнями «Про практику розгляду судами трудових спорів», ст.ст. 3,10, 58, 60, 88, 212- 215, 218, 224, 225, 226 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 до Словянського учбово-виробничого підприємства Українського товариства глухих, про стягнення заробітної плати та відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути зі Словянського учбово-виробничого підприємства Українського товариства глухих (84100, м. Словянськ, вул. К. Маркса 11, ідентифікаційний код 05539726) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Сафоново Смоленської області, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1, суму нарахованої, але не виплаченої заробітної плати у розмірі 7711 (сім тисяч сімсот одинадцять) гривень 54 копійки.

Стягнути зі Словянського учбово-виробничого підприємства Українського товариства глухих (84100, м. Словянськ, вул. К. Маркса 11, ідентифікаційний код 05539726) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Сафоново Смоленської області, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1, у якості відшкодування моральної 2500 (дві тисячі пятсот) гривень 00 копійок.

Стягнути зі Словянського учбово-виробничого підприємства Українського товариства глухих (84100, м. Словянськ, вул. К. Маркса 11, ідентифікаційний код 05539726) на користь держави судовий збір у розмірі 102 (сто дві) гривні 11 копійок на р/р 31417537700075 у ГУДКУ в Донецькій області, МФО 834016, ОКПО 34686605 та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи у розмірі 120 (сто двадцять) гривен 00 копійок на р/р 31216259700004 у банку ГУ ДКУ в Донецькій області, ЄДРПОУ 34686537, МФО 834016.

Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Донецької області через Словянський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційноїскарги. Уразіподання апеляційної скарги,рішення,якщо йогонескасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Слов'янського

міськрайонного суду Р.В. Кузнецов