Рішення № 15182240, 06.04.2011, Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 2-2124/2011

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2011 року Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим

в складі: головуючої судді – Самойлової О.В.,

при секретарі – Ушак Ю.С.,

за участю позивача – ОСОБА_1,

представника відповідача – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства Міністерства оборони України «Феодосійський судномеханичний завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

в с т а н о в и в:

17.12.2010 року ОСОБА_1 пред'явив позов до Державного підприємства Міністерства оборони України «Феодосійський судномеханичний завод» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, уточнивши свої позовні вимоги, ОСОБА_1 просить суд стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі у сумі 6766,23 грн. та середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні за період з часу звільнення по день розгляду справи судом.

Вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 працював на ДП «Феодосійський судномеханичний завод», 26 квітня 2010 року він був звільнений, але розрахунок з ним не проведений, заборгованість по заробітній платі склала 6766,23 грн., його середній заробіток складав 2500,00 грн. на місяць, таким чином з 26.04.2010 року по 26.12.2010 року середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні складає 20000,00 грн., указані суми позивач просить стягнути з відповідача.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав та пояснив, що він працював у ДП «Феодосійський судномеханичний завод» на посаді головного інженера з листопада 2009 року до 26.04.2010 року, в останнє він отримував заробітну плату у січні 2010 року, при звільненні з ним не було проведено розрахунок, не виплачена заборгованість по заробітній платі, оскільки до тепер заробітна плата не виплачена, вона повинна бути компенсована виплатою середнього заробітку за весь час затримки, тому просить стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 20000,00 грн. по день звернення до суду із позовом та заборгованість у сумі 6766,23 грн., не звернувся до суду із позовом своєчасно тому, що вважав, що підприємство розрахується у добровільному порядку, бажав допомогти підприємству.

Представник відповідача, що діє на підставі належним чином оформленої довіреності, позовні вимоги в судовому засіданні визнав частково та пояснив, що вимоги позивача стосовно стягнення заборгованості по заробітній платі у сумі 6766,23 грн. визнаються підприємством, але вини підприємства у затримки розрахунку з позивачем не має, 19.10.2010 року був реалізований цілісний майновий комплекс, припинена господарська діяльність, заарештовані рахунки, навіть готова продукція, тобто не було грошів для виплати заробітної плати, крім того, позивачем пропущений строк позовної давності стосовно вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Суд, вислухавши позивача, представника відповідача, вивчивши матеріали даної справи, всебічно з’ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає установленими такі факти та відповідні ним правовідносини.

Судом встановлено, що позивач працював на ДП «Феодосійський судномеханічний завод» з 19.10.2009 року на посаді головного інженера. Наказом № 17к від 26.04.2010 року він був звільнений з 26.04.2010 року за п.1 ст. 40 КЗпП України, що підтверджується відповідним записом у її трудової книжки. Заборгованість по заробітній платі відповідно із довідкою від 08.11.2010 року за березень-квітень 2010 року складає 6766,23 грн.

Статті 21, 24 Закону України «Про оплату праці», ст. 115 КЗпП України передбачають, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

Таким чином, з відповідача на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість по заробітній платі у сумі 6766,23 грн.

Одночасно суд не встановлені правові підстави для задоволення вимог позивача у частині стягнення з відповідача відповідно до ст. 117 КЗпП України середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 20000,00 грн.

На думку суду правила ст. 117 КЗпП України про відповідальність за затримку розрахунку при звільненні поширюється на випадки невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому сум у день звільнення або не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимог про розрахунок, якщо він у день звільнення не працював.

Однак, стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні не відноситься до тих сум, які повинні бути сплачені працівнику за виконану роботу, а по своєї суті є штрафною санкцією за несвоєчасний розрахунок з працівником, а тому на вказані правовідносини поширюється положення ч. 1 ст. 233 КЗпП України.

Статтею 233 КЗпП України та п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» визначений тримісячний строк для звернення до суду з заявою про вирішення трудового спору з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Звільнившись 26.04.2010 року з роботи і не отримавши розрахунку, позивач знав про порушення свого права і не проведення з ним розрахунку, однак своїм правом на звернення з позовними вимогами про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку до суду звернувся лише 17.12.2010 року, тобто після спливу передбаченого законом строку, питання про поновлення строку на звернення до суду позивачем не ставилося.

У судовому засіданні 06.04. 2011 року оголошені вступна та резолютивна частини рішення, повний текст рішення виготовлений 11.04.2011 року..

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, ст.ст. 116, 117, 233 КЗпП України, п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»,

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного підприємства Міністерства оборони України «Феодосійський судномеханичний завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України «Феодосійський судномеханічний завод» (м. Феодосія вул. Горького, 19, п/р 260083030116 в УСБ м. Феодосії АР Крим, МФО 324258 ОКПО 08385169) на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за березень та квітень 2010 року у сумі 6766 (шість тисяч сімсот шістдесят шість) грн. 23 грн.

У задоволенні решти частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України «Феодосійський судномеханічний завод» (м. Феодосія вул. Горького, 19, п/р 260083030116 в УСБ м. Феодосії АР Крим, МФО 324258 ОКПО 08385169) судовий збір на користь держави у розмірі 67 (шістдесят сім) грн. 66 коп.

Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України «Феодосійський судномеханічний завод» (м. Феодосія вул. Горького, 19, п/р 260083030116 в УСБ м. Феодосії АР Крим, МФО 324258 ОКПО 08385169) на користь держави збір на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 (сто двадцять) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя О.В. Самойлова