Рішення № 1518192, 19.03.2008, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" березня 2008 р.

Справа № 17/232-07-9219

За позовом: Державного підприємства „Одеський морський торговельний порт”;

До відповідача: Приватного підприємства „Інна”;

про стягнення 56604,1 грн.

Суддя Зуєва Л.Є.

П р е д с т а в н и к и :

від позивача: Цейкота О.Л. –повірений;

Від відповідача: не з’явився.

СУТЬ СПОРУ: позивач звернувся до суду з позовом в якому просить стягнути з ПП „Інна” заборгованість по укладеному Договору №17680 від 20.09.2006р., з урахуванням штрафних санкцій у сумі 65604,1 грн.

Відповідач в засідання суду не з’явився, відзив на позов не надав, при цьому він був належним чином повідомлений про час та день проведення судових засідань по справі, про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення про вручення поштового відправлення, у зв’язку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами в порядку, передбаченому ст. 75 ГПК України.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

20.09.2006 р. між Державним підприємством Одеський судноремонтний завод „Україна” (далі позивач) і Приватним підприємством „Інна” (далі відповідач) був укладений Договір №17680. За даним договором позивач зобов'язався провести ремонтні роботи на ПТР „Флоріка”, а Відповідач –сплатити надані послуги за виконані роботи. Попередня вартість робіт згідно п. 2.3 договору склала 33881,46 грн. у тому числі ПДВ 5646,91 грн.

Згідно п.4.1.1 договору Відповідач зобов'язався сплатити вартість ремонту судна в наступному порядку: 50 % попередньої вартості ремонту з підписанням Акту приймання-передачі судна в ремонт у розмірі 16940,73 грн. При цьому акт прийому-передачі судна в ремонт був підписаний сторонами 25.09.2006р., проте Відповідач в порушенні договору дані зобов'язання не виконав у вказаний в договорі термін. Крім цього з вини відповідача судно було несвоєчасно пред'явлено Класифікаційному товариству (вказується в додатковій угоді), наслідком цього стало підписання сторонами Додаткової угоди №1 до Договору №17680 від 20.09.2006 р. „Про продовження терміну ремонту ПТР „Флоріка”.

Згідно прибуткового касового ордеру №1268 від 05.10.2006р., відповідач перерахував на розрахунковий рахунок позивача 10 000 грн., прибутковим касовим ордером №1289 від 10.10.2006 р. - 5 000 грн., прибутковим касовим ордером № 1369 від 27.10.2006 р. - 10 000 грн.

Частину суми остаточної вартості згідно п. 4.1.2 договору, що залишилася до сплаті відповідач зобов'язався сплатити до виходу судна з ремонту з урахуванням передоплати, Акт виходу судна з ремонту був підписаний сторонами 11.10.2006 р., Відповідач в порушення договору дані зобов'язання не виконав, у зв’язку з чим у нього утворилася заборгованість у розмірі 45072,39 грн.

12.04.2007 р. ДП ОСРЗ „Україна” була направлена на адресу ПП „Інна” претензія №300 з вимогою про погашення дебіторської заборгованості у розмірі 45072,39 грн.

Однак відповідач вимоги викладені у надіслані йому претензії не виконав, наявну у нього заборгованість не погасив.

У зв’язку з порушенням термінів оплати за надані по договору послуги, позивачем була нарахована відповідачу пеня, яка згідно представленого розрахунку, що приведений у позовній заяві становить 3323,12 грн.

Більш того, позивачем у відповідності до ст. 625 ЦК України, нараховано відповідачу інфляційні витрати у розмірі 6625,64 грн. та 3% річних, які згідно розрахунку становлять 1582,95 грн.

Зазначені обставини спонукали ДП „Одеський морський торговельний порт” звернутися до господарського суду Одеської області з позовною заявою від 21.12.2007р. віхд.№11896 до ПП „Інна” про стягнення 56604,1 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 24.12.2007р. порушено провадження у справі №17/233-07-9220 за позовом ДП „Одеський морський торговельний порт” до приватного підприємства „Інна” про стягнення 56604,1 грн.

Дослідивши обставини справи, заслухавши пояснення представника позивача та надані в ході розгляду справи докази, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних правових підстав.

Державне підприємство Одеський судноремонтний завод «Україна»було реорганізовано шляхом приєднання до Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт»на підставі Розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.11.2006 р. № 571 -р, Наказу Міністерства транспорту та зв'язку України № 971 від 02.10.2006 р. та Наказу Міністерства транспорту та зв'язку України № 156 від 23.02.2007 р. З моменту проведення вказаної реорганізації ДП «Одеський морський торговельний порт»згідно нормам чинного законодавства України (ст. 59 Господарського кодексу України, ст.ст. 104, 512 Цивільного кодексу України та ін.) є правонаступником всіх прав і обов'язків колишнього ДП ОСРЗ „Україна”, і виступає стороною в правовідносинах з третіми особами, наділений відповідною право - і дієздатністю.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обовЧязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обовЧязків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій – це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обовЧязків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

У відповідності зі ст.204 ЦК України договір укладений між сторонами по справі, як цивільно-правовий правочин є правомірним на час розгляду справи, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом, та він не визнаний судом недійсними, тому зобов’язання за цим договором мають виконуватися належним чином.

Відповідно до п.п. 1,2 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. При цьому, договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Так розглядом матеріалів справи встановлено, що позивачем були виконані ремонтні роботи на загальну суму 70 072,39 грн., з яких відповідачем було сплачено лише 25 000 грн., що підтверджується прибутковими касовими ордерами №1289 від 10.10.2006р. на суму 5 000 грн., №1369 від 27.10.2006р. на суму 10 000 грн., №1268 від 05.10.2006р. на суму 10000 грн.

Частину суми остаточної вартості згідно п. 4.1.2 договору, що залишилася до сплаті відповідач зобов'язався сплатити до виходу судна з ремонту з урахуванням передоплати, Акт виходу судна з ремонту був підписаний сторонами 11.10.2006 р., Відповідач в порушення договору дані зобов'язання не виконав, у зв’язку з чим у нього утворилася заборгованість у розмірі 45072,39 грн.

Вимогами ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. При цьому ст. 526 цього ж Кодексу встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 4.2 укладеного договору передбачено нарахування пені за прострочення платежів, у зв’язку з чим позивачем відповідачу була нарахована пеня, яка відповідно до приведеного у позові розрахунку, який здійснено на підставі вимог Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, станом на 03.12.2007р. складає 3323,12 грн.

У відповідності до вимог ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вимоги ст. 625 ЦК України позивач нарахував відповідачу інфляційні витрати, у вигляді індексу інфляції, який згідно приведеного розрахунку становить 6625,64грн., а також 3% річних у розмірі 1582,95 грн.

Таким чином, заборгованість Приватного підприємства „Інна” перед Державним підприємством „Одеський морський торговельний порт” за Договором №17680 від 20.09.2006р. складає: 56604,1 грн., з них основного боргу – 45072,39 грн., пеня –3323,12грн., інфляція –6625,64 грн., 3 % річних –1582,95 грн.

Дослідивши приведений позивачем у позові розрахунок заборгованості ПП „Інна”, суд дійшов висновку, що він розрахований у відповідності з вимогами діючого законодавства та приймається судом до уваги.

Згідно зі ст.614 ЦК України особа яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом, при цьому відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов’язання.

У відповідності до п.п. 1, 2 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій.

У відповідності до вимог ст. 599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, згідно до ст. 43 ГПК України.

З огляду на викладе, приймаючи до уваги ті обставини, що станом на час розгляду справи у суді заборгованість по наданим за укладеним Договором послуг та нарахованим штрафним санкціям відповідачем не сплачено, будь-яких обґрунтувань своїх заперечень відповідачем також не надано, суд дійшов до висновку щодо наявності правових підстав для стягнення з відповідача заявленої позивачем суми заборгованості, яка згідно до представлено позивачем розрахунку складає 56604,1 грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.11, 12, 204, 530, 549, 599, 614, 625, 837 Цивільного кодексу України, ст. 216 Господарського кодексу України, позовна заява підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з приватного підприємства „Інна” /Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Випасне, вул. Кишинівська, 127 А, ЄДРПОУ 31180135/ на користь Державного підприємства „Одеський морський торговельний порт” /65026, м. Одеса, Митна площа, 1, код ЄДРПОУ 01125666/ 45 072грн. 39 коп. /сорок п’ять тисяч сімдесят дві грн. 39 коп./ - основного боргу; 3323 грн. 12 коп. /три тисячі триста двадцять три грн. 12 коп./ - пені; 6625 грн. 64 коп. /шість тисяч шістсот двадцять п’ять грн. 64 коп./ - індексу інфляції; 1582 грн. 95 коп. /одна тисяча п’ятсот двадцять п’ять грн. 95 коп./ - 3% річних; 566 грн. 04 коп. /п’ятсот шістдесят шість грн. 04 коп./ - державного мита; 118 грн. 00 коп. /сто вісімнадцять грн. 00 коп./ - витрат на послуги інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 21.03.2008р.

Суддя Зуєва Л.Є.