Рішення № 15166604, 05.05.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.05.11 Справа № 13/212/10

Суддя Серкіз В.Г.

За позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна по Запорізькій області, м. Запоріжжя

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Бердянськ Запорізької області

третя особа, яке не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Бердянське вище професійне училище № 9, м. Бердянськ Запорізької області

про стягнення 134 332 грн. 17 коп. та повернення орендованого державного нерухомого майна

Суддя Серкіз В.Г.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2, дов. № 01/278 від 29.11.2010 р.

Від відповідача: не з'явився

Від третьої особи: не з'явився

Розглядається позовна заява Регіонального відділення Фонду державного майна по Запорізькій області, м. Запоріжжя до відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Бердянськ Запорізької області, за участю третьої особи, яке не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Бердянського вищого професійного училища № 9, м. Бердянськ Запорізької області про стягнення з відповідача 134 332 грн. 17 коп. неустойки та зобовязання відповідача повернути балансоутримувачу за участю позивача обєкт оренди вбудовані в другий поверх пятиповерхової будівлі нежилі приміщення (літера АА1, приміщення №№ 230, 234, 235), загальною площею за внутрішнім обміром 439,70 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1, шляхом підписання акту приймання-передачі.

05.05.2011 р. до початку розгляду справи представник позивача заявив клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Позивач надав заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 354 431 грн. 33 коп. неустойки за договором № 1793/д від 17.01.2006 р. за період з 11.01.2009 р. по 26.04.2011 р. та зобовязати відповідача повернути балансоутримувачу за участю позивача обєкт оренди вбудовані в другий поверх пятиповерхової будівлі нежилі приміщення (літера АА1, приміщення №№ 230, 234, 235), загальною площею за внутрішнім обміром 439,70 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1, шляхом підписання акту приймання-передачі.

Заява позивача про збільшення розміру позовних вимог прийнята судом, відповідно до ст. 22 ГПК України.

Розгляду підлягають збільшені позовні вимоги про стягнення з відповідача 354 431 грн. 33 коп. неустойки за договором № 1793/д від 17.01.2006 р. за період з 11.01.2009 р. по 26.04.2011 р.

Відповідач у судове засідання 05.05.2011р. не зявився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, але проігнорував виклик до суду. Клопотання про розгляд справи без його участі не надходило.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

У відповідності із ст. 33 ГПК України, обовязок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно розяснень Вищого Господарського Суду України, які викладені в інформаційному листі від 15.03.2010 року № 01-08/140 “Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві” неявка в судові засідання учасників судового процесу (сторін), ненадання витребуваних судом документів та доказів, необхідних для повного розгляду справи подібна практика, спрямована на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, може розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами.

Згідно до п. 3.6 роз'яснень президії ВГСУ від 18.09.1997 р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місця знаходження юридичних осіб учасників судового процесу.

Неявка відповідача в судове засідання не звільняє відповідача від виконання вимог суду, викладених в ухвалах суду і направлення суду витребуваних матеріалів.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті. Відповідач свої зобовязання не виконав, не скористався правом на захист своїх інтересів.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача у судове засідання 05.05.2011р. не зявився, про дату, час та місце судового засідання був попереджений належним чином.

Неявка уповноваженого представника третьої особи не перешкоджає розгляду справи по суті.

Визнавши, що спір може бути розглянутий за наявними матеріалами у справі, без участі відповідача та представника третьої особи, суд розглянувши матеріали справи та заслухавши представника позивача,

В С Т А Н О В И В:

17 січня 2006 року між Регіональним відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендар) був укладений договір оренди державного нерухомого майна № 1793/д, що знаходиться на балансі Бердянського вищого професійного училища № 9.

Відповідно до п. 1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме вбудоване в перший поверх пятиповерхового нежитлового будинку нежитлові приміщення (літера А, приміщення № 134, 135, з 139 по 150 включно, з 152 по 153 включно) загальною площею по внутрішньому обміру 407 кв.м., відповідно до плану першого поверху нежитлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1

Орендоване майно знаходиться на балансі Бердянського вищого професійного училища № 9.

Додатковою угодою № 2 від 27.04.2006р. до договору оренди п. 1.1 договору доповнено текстом в наступній редакції: орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме будовані в другий поверх п'ятиповерхової будівлі нежилі приміщення (літера АА1, приміщення № 230. 234, 235), загальною площею по внутрішньому обміру 439,70 кв.м., відповідно до плану другого поверху та експлікації приміщень з технічного паспорту нежитлового будинку з виділенням приміщень, що входять до складу орендованого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

Пункт 1.2 договору доповнено текстом в наступній редакції: майно площею 439,70 кв.м. передається в оренду з метою розміщення складу.

Договір найму (оренди) є договором двостороннім, оскільки кожна зі сторін цього договору набуває прав і стає взаємно зобовязаною; консенсуальним, оскільки він вважається укладеним внаслідок досягнення між сторонами згоди незалежно від моменту передачі речі.

Передача в найм (оренду) є актом розпорядження, тому наймодавцем має право бути власник речі або особа, якій належать майнові права.

Договір оренди має тимчасовий характер, навіть якщо він укладений без зазначення строку, тобто цей договір є строковим.

Договір найму (оренди) укладається на строк, обумовлений сторонами і встановлений договором (ст.763 ЦК України).

Суттєвою умовою договору оренди державного та комунального майна є строк (ст. 10 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”), у звязку з чим такий договір може укладатися лише на визначений договором строк.

Відповідно до п. 2.1 вступ орендаря у користування майном наступає одночасно з підписанням сторонами договору та акта прийому-передачі орендованого майна.

На підставі акту прийому-передачі орендодавець передав, а орендар прийняв наступне державне нерухоме майно: будовані в другий поверх п'ятиповерхової будівлі нежилі приміщення (літера АА1, приміщення № 230. 234, 235), загальною площею по внутрішньому обміру 439,70 кв.м., відповідно до плану другого поверху та експлікації приміщень з технічного паспорту нежитлового будинку з виділенням приміщень, що входять до складу орендованого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до п. 3.1 та п. 3.2 договору орендна плата встановлена договором і відповідно до його умов визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року № 786, та підлягає щомісячній індексації, яку орендар (позивач) розраховує самостійно. Розмір орендної плати за договором неодноразово змінювався, в тому числі: з березня 2006 року у звязку зі зміною мети оренди частини майна, про що сторонами укладено додаткову угоду № 1 від 24.03.2006 року до договору, а сам розмір плати письмово погоджено у розрахунку від 24.03.2006 року; з квітня 2006 року у звязку зі збільшенням загальної площі, що орендується, про що сторонами укладено додаткову угоду № 2 від 27.04.2006 року до договору, а сам розмір плати письмово погоджено у розрахунку від 27.04.2006 року; з січня 2007 року у звязку зі змінами у законодавстві, про що сторонами укладено договір про зміни №3 від 10.04.2007 року до договору.

Згідно пункту 3.4 договору, 50 відсотків від розміру орендної плати за кожний місяць позивач спрямовує до державного бюджету через органи державного казначейства, інші 50 відсотків балансоутримувачу на його розрахунковий рахунок. Розрахунок орендної плати за вищевказаними відсотками здійснюється позивачем самостійно.

Відповідно до п. 10.5 договору він припиняє свою дію у разі закінчення строку на який він був укладений.

Згідно з ч. 1 ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Частиною 4 статті 284 ГК України, статтею 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” передбачено, що строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до п. 10.3 договору зміни, доповнення, припинення або розірвання договору оренди можуть мати місце за погодженням сторін. Зміни та доповнення, що пропонується внести, розглядаються сторонами протягом одного місяця з дати їх подання до розгляду іншій стороні і оформлюються шляхом укладення договору про зміни.

Договором про зміни № 4 від 19.09.2007р. до договору оренди внесено зміни, зокрема, до п. 10.1 та продовжено строк дії договору до 10.01.2008р.

Пунктом 10.6 договору передбачено, що в разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення його терміну дії, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

В подальшому сторони не укладали будь-яких угод щодо тривалості дії договору оренди, а протягом місяця після 10.01.2008 року відповідач не заявляв про припинення умов договору, у звязку з чим цей договір вважається продовженим на той же термін на тих же умовах до 10.01.2009 року.

Відповідно до п. 2.5 договору у разі припинення цього договору майно повертається орендарем орендодавцю або балансоутримувачу аналогічно порядку, встановленому при передачі майна орендарю.

Майно вважається поверненим орендодавцеві або балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта прийому-передачі.

Згідно з п. 5.8 договору у разі його розірвання, закінчення його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендар зобовязаний повернути орендодавцеві або балансоутримувачу орендоване майно в належному стані, не гіршому ніж на дату передачі його в оренду.

Листом від 28.01.2009 року за № 13-13-00513 позивач надаслаі на адресу відповідача лист про припинення терміну дії договору оренди, оскільки з 1 січня 2009 року набрав чинності Закон України “Про Державний бюджет України на 2009 рік”, згідно статті 73 якого державне майно, яке було предметом договору оренди, в подальшому може бути передане в оренду виключно на конкурсних засадах.

Лист орендодавця від 28.01.2009 р. № 13-13-00513 щодо припинення терміну дії договору та повернення орендованого майна по акту приймання-передачі, отриманий особисто ОСОБА_1, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Предметом договору оренди № 1793/д від 17.01.2006р. є державне майно, тому правовідносини з оренди вказаного майна регулюються нормами глави 58 Цивільного кодексу України, параграфу 5 Господарського кодексу України та Закону України "Про оренду державного та комунального майна”, який є спеціальним законом по відношенню до інших актів цивільного законодавства.

Статтею 26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” передбачені підстави припинення договору оренди, серед яких, зокрема і закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»термін договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припиненняабо зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на тойсамий термін і на тих самих умовах, які були передбаченідоговором. Аналогічна норма міститься у ст. 284 ГК України.

У звязку з тим, що відповідачем у строк, встановлений договором та законом направлено повідомлення про небажання продовжувати дію договору оренди, тому в силу приписів ст.ст. 17, 26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” та ч. 4 ст. 284 ГК України, договір припинив свою дію з 10.01.2009 року.

Згідно зі ст. 27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” встановлено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобовязаний повернути орендодавцеві обєкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Як свідчать матеріали справи, пояснення позивача, відповідач в добровільному порядку орендоване ним приміщення не звільнив, акт приймання-передачі не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обовязки відповідно до договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який обумовлено в договорі.

Враховуючи встановлені на підставі оцінки доказів обставини справи, суд дійшов висновку, що будь-які правові підстави у відповідача займати орендоване державне нерухоме майно, відсутні і він зобовязаний повернути балансоутримувачу за участю позивача обєкт оренди вбудовані в другий поверх пятиповерхової будівлі нежилі приміщення (літера АА1, приміщення №№ 230, 234, 235), загальною площею за внутрішнім обміром 439,70 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1, шляхом підписання акту приймання-передачі

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Правовідносини сторін врегульовано договором оренди.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 2 ст. ст. 785 ЦК України встановлено: якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобовязання.

Відповідач своєчасно орендоване державне нерухоме майно не повернув, належних доказів відсутності своєї вини суду не надав. Відповідно до положень Цивільного кодексу України та умов договору № 1793/д плата за користування майном здійснюється щомісячно.

Відповідно до п. 9.3 договору за відмову орендаря на вимогу орендодавця повернути орендоване майно у разі припинення дії договору орендар відшкодовує орендодавця неустойку в розмірі подвійної місячної орендної плати за весь час, що відраховується від дати припинення або розірвання договору до підписання акту прийому-передачі, який підтверджує фактичне повернення орендованого майна.

Відповідачеві нарахована неустойка в розмірі подвійної місячної орендної плати за весь час безпідставного використання державного майна за період з 11.01.2009р. по 26.04.2011р. у розмірі 354 431 грн. 33 коп. (з урахуванням заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог).

Крім того, рішенням господарського суду від 22.11.2010 р. задоволено позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Бердянськ Запорізької області до Регіонального відділення Фонду державного майна по Запорізькій області, м. Запоріжжя, за участю третьої особи, яке не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Бердянського вищого професійного училища № 9, м. Бердянськ Запорізької області про визнання права на строкове платне користування.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 25.01.2011 р. рішення господарського суду від 22.11.2010 р. залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25.01.2011 року у справі № 10/296/10 задоволено. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25.01.2011 року та рішення Господарського суду Запорізької області від 22.11.2010 року у справі № 10/296/10 скасовано. В позові відмовлено.

Судом касаційної інстанції даючи юридичну оцінку обставинам справи встановлено, що укладений сторонами договір оренди державного нерухомого майна № 1793/д від 17.01.2006 р. припинив свою дію 10.01.2009 р.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються зокрема письмовими доказами.

Згідно зі ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, наявні матеріали справи, господарський суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог позивача.

Судові витрати: державне мито України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача, тому як спір доведений до суду з його вини.

Керуючись ст.ст. 22, 27, 33, 34, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Зобовязати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний № НОМЕР_1) повернути Бердянському вищому професійному училищу № 9 (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. 12 Грудня, 13/2, код ЄДРПОУ 1563030) за участю Регіонального відділення Фонду державного майна по Запорізькій області (69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 20495280) обєкт оренди вбудовані в другий поверх пятиповерхової будівлі нежилі приміщення (літера АА1, приміщення № 230, 234, 235), загальною площею за внутрішнім обміром 439,70 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1, шляхом підписання акту приймання-передачі.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний № НОМЕР_1, розрахункові рахунки в матеріалах справи відсутні) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна по Запорізькій області (69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 20495280) 354 431 (триста пятдесят чотири тисячі чотириста тридцять одна) грн. 33 коп. неустойки, перерахувавши кошти на р/р 31118093700011, банк одержувача УДК у Запорізькій області, одержувач - Державний бюджет м. Бердянськ, 22080200, МФО 813015, код ЄДРПОУ 34676953. Видати наказ.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний № НОМЕР_1, розрахункові рахунки в матеріалах справи відсутні) на користь Державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району, банк отримувача: Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області, р/р 31119095700007, МФО 813015, код ЄДРПОУ 34677145, код бюджетної класифікації 22090200, символ банку 095) 3 544 (три тисячі пятсот сорок чотири) грн. 31 коп. державного мита. Видати наказ.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний № НОМЕР_1, розрахункові рахунки в матеріалах справи відсутні) на користь Державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району, банк отримувач: Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області, р/р 31218264700007, МФО 813015, код ЄДРПОУ 34677145, код бюджетної класифікації 22050003, символ звітності банку 264) 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення оформлено і підписано згідно з вимогами ст. 84 ГПК України 05.05.2011р.

Суддя В.Г. Серкіз