Рішення № 15166546, 13.05.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" травня 2011 р.

Справа № 5004/807/11 за позовом приватного підприємства «Айслаг», м.Луцьк

до сільськогосподарського приватного підприємства «Промінь», с.Промінь Луцького району

про стягнення 13 712,83 грн.

Суддя Якушева І.О.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1. (дов. від 01.03.2011р.)

від відповідача: н/з

Суть спору: позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача 13712,83 грн., з них: 10489,43 грн. збитків, завданих інфляцією, за період з лютого по серпень 2010р., 3223,40 грн. процентів річних за період з 02.02.2010р. по 10.09.2010р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Відповідач в судове засідання, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений, не зявився, відзиву на позов не подав, суми позову не оспорив.

Факт належного повідомлення відповідача про судовий розгляд підтверджується повідомленням №4566000002435.

Відповідно до ст.75 ГПК України у разі неподачі відзиву на позовну заяву справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Проаналізувавши подані позивачем на обґрунтування позовних вимог докази, беручи до уваги те, що відповідач був належним чином повідомлений про дату розгляду справи, проте не зявився в судове засідання, не подав заперечень на позов, позивач не заперечує проти розгляду справи за його відсутності, господарський суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін, за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

встановив:

24.03.2010р. господарським судом Волинської області було прийнято рішення у справі № 01/16-38 за позовом приватного підприємства “Айслаг” до сільськогосподарського приватного підприємства “Промінь” про стягнення 93414,27 грн., яким позов ПП “Айслаг” було задоволено, постановлено стягнути із сільськогосподарського приватного підприємства “Промінь” на користь приватного підприємства “Айслаг 11 930 грн. 95 коп. процентів річних за період з 06.11.2007р. по 01.02.2010р., 81 483 грн. 32 коп. збитків, завданих інфляцією за період листопад 2007р. січень 2010р.; 934 грн. 14 коп. витрат, повязаних з оплатою державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В судовому засіданні було оглянуто матеріали справи № 01/16-38.

На виконання рішення від 24.03.2010р. у справі № 01/16-38 судом 20.01.2011р. було видано наказ № 01/16-1, який надіслано стягувачу ПП “Айслаг”.

10.02.2011р. відділом Державної виконавчої служби Луцького РУЮ відкрито виконавче провадження з примусового виконання рішення господарського суду від 24.03.2010р. у справі № 01/16-38.

19.04.2011р. ПП «Айслаг»звернулось з позовною заявою до господарського суду Волинської області, в якій на підставі ст.625 Цивільного кодексу України просить стягнути з відповідача 13712,83 грн., з них: 10489,43 грн. збитків, завданих інфляцією, за період з лютого 2010р. по серпень 2010р., 3223,40 грн. процентів річних за період з 02.02.2010р. по 10.09.2010р., посилаючись на те, що після постановлення судом рішення у справі № 01/16-38 від 24.03.2010р., відкриття виконавчого провадження зобов'язання з оплати відповідачем 177 457,06 грн. продовжує залишатись невиконаним, а відтак ПП «Айслаг»має право вимагати сплати збитків, завданих інфляцією, та процентів річних за період з 11.09.2007р. по 10.09.2010р. включно.

Вимога позивача про стягнення з відповідача 10489,43 грн. збитків, завданих інфляцією, 3223,40 грн. процентів річних підлягає до задоволення частково.

Підставою виникнення у відповідача обов'язку сплатити позивачу суму коштів в розмірі 177457,06 грн. є укладена між сторонами мирова угода від 17.08.2007р.

Ця мирова угода була затверджена ухвалою господарського суду Волинської області від 17.08.2007р. у справі №8/93-38.

Відповідно до п.8 мирової угоди СгПП Промінь»зобов'язувалось добровільно сплатити ПП «Айслаг»6304,91 грн. пені, 11821,71 грн. процентів річних, 177 457,06 грн. відсотків за користування товарним кредитом до 10.09.2007р.

Відповідно до ч. 1 ст. 173, ст.ст.174, 193 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматись від виконання дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Господарські зобовязання виникають, зокрема, із господарського договору.

Субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За змістом п.п.1 п.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав і обовязків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів на підтвердження виконання відповідачем зобовязання з оплати позивачу 177 457,06 грн. не подано.

З прийняттям судом 24.03.2010р. рішення у справі № 01/16-38 про стягнення з відповідача коштів грошове зобов'язання його як боржника не припинилось, оскільки позивач реально грошові кошти в повному обсязі не отримав.

У відповідності із ст.ст.610, ч.1 ст.612, ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата суми боргу з врахуванням індексу інфляції, право на яке передбачено ст.625 ЦК України, є самостійним способом захисту кредитора у грошових зобовязаннях і спрямована на відшкодування його збитків, заподіяних знеціненням грошових коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх оплаті.

Проценти річних є платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником. Тому проценти річних також є самостійним способом захисту цивільного права кредитора у грошових зобовязаннях.

Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до частини 5 статті 261 Цивільного кодексу України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

З огляду на викладене, встановлені ст.625 Цивільного кодексу України проценти річних та інфляційні втрати підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання грошового зобов'язання з врахуванням загальних строків позовної давності у три роки, встановлених ст.257 Цивільного кодексу України.

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача 3223,40 грн. процентів річних за період з 02.02.2010р. по 10.09.2010р. обґрунтована і підлягає до задоволення (розрахунок нарахування цієї суми наведений в позовній заяві (а.с. 5).

Вимога позивача про стягнення збитків, завданих інфляцією, обґрунтована за період з лютого 2010р. по серпень 2010р. на суму 7188,61 грн., виходячи з розрахунку: 177457,06 х 101,9% х 100,9% х 101,2% = 184645,68; 184645,68 177457,06 = 7188,61.

У задоволенні позову про стягнення з відповідача 3300,82 грн. збитків, завданих інфляцією, (10489,43 7188,61) слід відмовити у звязку із неправильним обчисленням позивачем суми збитків, завданих інфляцією.

Оскільки спір до розгляду судом доведено з вини відповідача, відповідно до ст. ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України на нього слід покласти судові витрати по справі пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись п.п.1 п.2 ст.11, ст.ст. 257, 261, 599, 610, ч.1 ст.612, ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, ч.1 ст.173, ст.174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути із сільськогосподарського приватного підприємства “Промінь” (Волинська область, Луцький район, с. Промінь, код ЄДРПОУ 30630318) на користь приватного підприємства “Айслаг” ( м. Луцьк, вул. Стрілецька, 4, код ЄДРПОУ 13369787) 3223 грн. 40 коп. процентів річних, 7188 грн. 61 коп. збитків, завданих інфляцією; 104 грн. 12 коп. витрат, повязаних з оплатою державного мита, 179 грн. 19 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Суддя І. О. Якушева

Повний текст рішення

складено та підписано

13.05.11