Рішення № 15166542, 12.05.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" травня 2011 р.

Справа № 5004/394/11 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Богатир»

до відповідачів: 1) відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»

2) сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Сервіс»

про визнання правочинів недійсними

Суддя Шум М.С.

ЗА УЧАСТЮ ПРЕДСТАВНИКІВ СТОРІН:

від позивача: н/з

від відповідача - ВАТ «Державний ощадний банк України»: ОСОБА_1., юрисконсульт (дов. від 11.10.2010р.)

від відповідача - ТОВ «Агро-Сервіс»: н/з

Суть спору: позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Богатир»звернувся до господарського суду Волинської області з позовом до відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Сервіс»про визнання недійсним договору застави майна укладеного 15.04.2009р. між ВАТ «Державний ощадний банк України»та Сг ТОВ «Агро-Сервіс», посвідчений нотаріусом Іваничівського районного нотаріального округу Волинської області ОСОБА_2. та визнання недійсним додаткового договору № 1 до договору застави майна № 283 від 15.04.2009р. укладеного 31.03.2010р. між ВАТ «Державний ощадний банк України» та Сг ТОВ «Агро-Сервіс», посвідчений нотаріусом Іваничівського районного нотаріального округу Волинської області ОСОБА_2.

Вимоги обґрунтовує тим, що оспорюваний договір укладено з порушенням вимог ст. 203 ЦК України, зокрема, на момент укладення оспорюваного договору застави та додаткового договору до нього спірне майно перебувало у податковій заставі у звязку з наявністю податкового боргу у Сг ТОВ «Агро-Сервіс».

Представник позивача в судове засідання не зявився. На адресу суду 10.05.2011р. надійшло клопотання від представника позивача про розгляд справи за його відсутності та за наявними у справі документами.

Відповідач ВАТ «Державний ощадний банк України»у відзиві на позов та представник в судовому засіданні позовні вимоги заперечив, вважає їх безпідставними, оскільки висновки ТОВ "Богатир" щодо наявності податкового боргу на день укладення договору застави та додаткової угоди є надуманими, не доведеними і такими, що не відповідають дійсності. Також звертає увагу суду на те , що в разі існування податкового боргу перед державою у відповідності до ЗУ " Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181 від 21.12.2000р. п.2.3. органами стягнення, що уповноважені здійснювати заходи з погашення податкового боргу є органи державної податкової служби та державні виконавці, а не ТОВ "Богатир". ВАТ «Державний ощадний банк України»вважає, якщо порушуються інтереси бюджету то з подібним позовом зобовязані звертатись до суду органи податкової служби.

На виконання вимог ухвали суду ВАТ «Державний ощадний банк України»подано додаткову угоду № 1 від 01.02.2010р. та додаткову угоду № 2 від 31.03.2010р. до кредитного договору від 15.04.2009р. № 1077 укладених між ВАТ «Державний ощадний банк України»та СГ ТОВ «Агро-Сервіс».

Відповідач Сг ТОВ «Агро-Сервіс»в судове засідання не зявився, про причину неявки суд не повідомив. На виконання вимог суду подано відзив на позовну заяву в якому просить суд відмовити в задоволенні позову ТОВ «Богатир», оскільки укладення правочину договору застави №283 від 15.04.2009р. між ВАТ «Державний ощадний банк України»та СГ ТОВ «Агро-Сервіс»не суперечить ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Заслухавши пояснення представника відповідача - ВАТ «Державний ощадний банк України» сторін, дослідивши матеріали справи господарський суд, -

в с т а н о в и в:

15 квітня 2009 року між відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України»в особі заступника начальника з корпоративного бізнесу філії Волинське обласне управління ВАТ «Державний ощадний банк України»Пільгуя А.А., повноваження якого підтверджені довіреністю від 19.03.2009р., посвідченої приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу у Волинській області ОСОБА_3., та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Сервіс»в особі директора Васькевича О. Л., повноваження якого підтверджені статутом та випискою з протоколу № 1 від 12.11.2002р. для забезпечення виконання зобовязання за кредитним договором №1077 від 15.04.2009р. укладено договір застави №283.

31.03.2010р. між вказаними сторонами договору застави № 283 від 15.04.2009р. укладено додатковий договір №1 до нього.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦК України).

Згідно ч.2 ст. 203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Договір застави №283 від 15.04.2009р. та додатковий договір №1 до нього від 31.03.2010р. підписаний зі сторони сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Сервіс», директором Васькевичем О. Л. та скріплений печаткою підприємства, що також не спростовується останнім.

Згідно ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

При укладенні договору застави №283 від 15.04.2009р. та додаткового договору №1 до нього від 31.03.2010р.сторонами досягнуто згоди з усіх його істотних умов.

Як встановлено судом, кредитний договір №1077 від 15.04.2009р. та додаткові угоди до нього №1 від 01.02.2010р. та №2 від 31.03.2010р. укладені між ВАТ «Державний ощадний банк України»та СгТОВ «Агро-Сервіс»та на підставі яких укладено договір застави №283 від 15.04.2009р. та додатковий договір №1 до нього від 31.03.2010р., предметом судових розглядів не виступали, недійсними судом не визнавалися, сторонами розірвані не були, у звязку з чим в суду відсутні підстави вважати зазначені угоди недійсними або неукладеними.

Конституцією України та чинним законодавством передбачено право позивача на звернення до суду за захистом порушеного права чи інтересу у спосіб, визначений ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України.

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатись до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Виходячи зі змісту зазначеної норми, порушення права чи законного інтересу або спір щодо них повинні існувати на момент звернення до суду.

Позивачами в силу ст. 21 ГПК України є підприємства та організації, що подали позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Згідно ст. 84 ГПК України рішення господарського суду постановляється на користь сторони у справі.

Договір застави №283 від 15.04.2009р. та додатковий договір №1 до нього від 31.03.2010р., укладені між ВАТ «Державний ощадний банк України»та СгТОВ «Агро-Сервіс».

Позивач ТОВ «Богатир»не є стороною у спірних договорах. Спір про визнання недійсним договору застави №283 від 15.04.2009р. та додаткового договору №1 до нього від 31.03.2010р. стосується прав та охоронюваних інтересів сторін договорів.

Крім того в обґрунтування позовних вимог, як на підставу звернення до суду з позовом, позивачем не подано доказів на підтвердження викладених у позовній заяві обставин, а саме перебування спірного майна відповідача - СгТОВ «Агро-Сервіс»у податковій заставі у звязку з наявністю в останнього податкового боргу.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В даному випадку суд вважає, що позивачем не надано суду будь-яких фактичних даних та доказів на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку може встановити наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги позивача.

Разом з тим вказана позивачем обставина, щодо наявності податкового боргу на момент укладення договору застави №283 від 15.04.2009р., спростовується наданою суду ВАТ «Державний ощадний банк України»довідкою Іваничівського відділення Нововолинської ОДПІ №302/19-003 від 15.04.2009р. про відсутність станом на 15.04.2009р. податкового боргу у СгТОВ «Агро-Сервіс».

Статтею 2 ГПК України передбачено, що господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

За змістом цих норм, правом на предявлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Отже, вирішуючи спір, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася, субєктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов. Відсутність права на позов в матеріальному розумінні тягне за собою прийняття рішення про відмову в задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин, оскільки лише наявність права обумовлює виникнення у інших осіб відповідного обовязку перед особою, якій таке право належить, і яка може вимагати виконання такого обовязку від зобовязаних осіб.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами і іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Позивач не довів те, що спірними договорами порушені його права чи інтереси, які можуть бути поновлені постановленням рішення про визнання договору застави №283 від 15.04.2009р. та додаткового договору №1 до нього від 31.03.2010р. недійсними, відсутність податкового боргу у СгТОВ «Агро-Сервіс»на момент укладення спірного договору застави №283 від 15.04.2009р., що є підставою для відмови у позові.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Суддя М. С. Шум

Дата виготовлення повного

тексту рішення

12.05.11