Рішення № 15164237, 04.05.2011, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2011 року Справа № 12/5026/471/2011

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі Луговій І.В., без участі представників сторін, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "КОМ-ФОР" до Черкаського учбово-виробничого підприємства українського товариства глухих про стягнення 7087 грн. 49 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача, на підставі договору купівлі-продажу № МО-15/10 від 13.04.2010 року, 5882 грн. основного боргу, 127 грн. 77 коп. 3% річних, 376 грн. 59 коп. інфляційних втрат, 701 грн. 13 коп. пені, та відшкодування судових витрат - державного мита в розмірі 102 грн., 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позивач 24.03. та 26.04.2011 року через канцелярію суду надсилав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з пропозицією відповідача про мирне врегулювання спору та у зв'язку з зайнятістю його представника.

Ухвалами суду від 29.03., 14.04. та 26.04.2011 року клопотання позивача були задоволені, розгляд справи відкладався.

В судове засідання призначене на 14 годину 30 хвилин 04 травня 2011 року позивач з невідомих причин явку свого представника вкотре не забезпечив, хоч про місце, день і час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідач відзив на позов не подав, явку свого представника в засідання суду не забезпечив, хоч про місце, дату і час судового засідання був повідомлений належним чином за правилами, передбаченими пунктом 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами).

Відповідно до ст. 75 ГПК України, судом розглянуто справу без участі представників сторін за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позовні вимоги задовольняє повністю з наступних підстав.

13.04.2010 року сторонами було укладено договір купівлі-продажу № МО-15/10, за умовами якого продавець (позивач) зобов’язується передати у власність покупця (відповідач по справі) матраци, наматрацники та інші супутні товари (товар), у строки та на умовах, передбачених даним договором, а покупець зобов'язується прийняти такий товар та у встановлені терміни оплатити його. Відповідно до п. п. 3.1., 3.2, 7.2., розрахунок за кожну партію товару здійснюється покупцем на умовах відстрочки платежу, та оплати вартості в термін чотирнадцять днів з моменту отримання товару; ціна за одиницю товару визначається згідно прайс-листів продавця, що діють на дату формування замовлення, вартість кожної окремої партії товару виходячи із ціни за кожну одиницю товару, та кількості одиниць, відображується у видаткових накладних та рахунку-фактурі; у випадку порушення строків оплати вартості товару, покупець сплачує суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочки та 3% річних від простроченої суми, крім того покупцеві нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний календарний день прострочки від суми простроченого платежу.

На виконання договору за видатковими накладними №РН-0000908 від 20.04.2010 року, №РН-0001348 від 10.06.2010 року та №РН-0001516 від 24.06.2010 року позивач поставив, а відповідач прийняв товар, на загальну суму 9255 грн.

За поставлений товар відповідач розрахувався частково, згідно розрахунку позивача заборгованість складає 5882 грн.

Вищеназвані документи долучені до матеріалів справи в якості письмових доказів.

За змістом ст.ст. 173, 174, 193, 202 ГК, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 599 ЦК України, угода (договір) є підставою для виникнення цивільних прав та обов’язків (зобов’язань), зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається, припиняється на підставах, встановлених договором або законом, зокрема належним виконанням.

Частина 1 ст. 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Наявність і розмір невиконаного спірного грошового зобов’язання відповідачем допустимими доказами не спростовано, а навпаки підтверджено актом звірки взаєморозрахунків станом на 30.06.2010 року, тому ця заборгованість підлягає стягненню в судовому порядку.

Згідно ст. 625 ч. 2 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимоги позивача про стягнення пені, 3% річних та інфляційних витрат передбачені п. п. 7.2. договору, відповідають ст.ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, ст.ст. 230 ч. 1, 231 ч. 6 ГК України, ст. 625 ч. 2 ЦК України, їх розрахунок судом перевірений та визнаний вірним.

Судом, відповідно до ст. 22 ГПК України, було запропоновано сторонам подати докази в обґрунтування позову і заперечень проти нього, брати участь в засіданнях суду, вони своїми правами скористались на свій розсуд, подали всі наявні у них докази і на їх підставі судом прийнято рішення у справі.

Відповідно до ст.ст. 33 ч. 1, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обставини справи повинні підтверджуватись лише належними і допустимими доказами.

З урахуванням викладеного, відповідно до обставин справи та вимог законодавства позовні вимоги судом визнаються обґрунтованими, доведеними і задовольняються повністю.

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати - сплачене державне мито в розмірі 102 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього – 338 грн.

Керуючись ст.ст. 49, 82-84 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Черкаського учбово-виробничого підприємства українського товариства глухих, вул. Пацаєва, 3, м. Черкаси, інд. 18030, код ЄДРПОУ 03972821, п/р 26007456431001 ЧФ КБ "Приватбанк", МФО 354347 на користь товариства з обмеженою відповідальністю “КОМ-ФОР”, вул. Бєлгородська, 5, смт. Солоницівка, Дергачівський район, Харківська область, інд. 62370, п/р 26002034523000 АТ "Укрсиббанк", МФО 351005, код ЄДРПОУ 33337750 –5882 грн. основного боргу, 127 грн. 77 коп. 3% річних, 376 грн. 59 коп., інфляційних втрат, 701 грн. 13 коп. пені, 338 грн. судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня його прийняття.

Суддя В.М. Грачов