Ухвала суду № 15163125, 20.04.2011, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/606/11

Головуючий у 1-й інстанції: Майстер П.М.

Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2011 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Смілянця Е. С.

суддів: Сторчака В.Ю., Сапальової Т.В.

при секретарі: Семеновій Г.В.

за участю представників сторін:

апелянта - Білюшова В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Вікторійське хлібоприймальне підприємство" на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 січня 2011 року у справі за адміністративним позовом відкритого акціонерного товариства "Вікторійське хлібоприймальне підприємство" до Городоцької міжрайонної державної податкової інспекції, Головного управління Державного казначейства України у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, стягнення заборгованості з ПДВ, -

В С Т А Н О В И В :

В січні 2011 року відкрите акціонерне товариство «Вікторійське хлібоприймальне підприємство» звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Городоцької міжрайонної державної податкової інспекції, Головного управління Державного казначейства України у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.01.2011 року позовна заява залишена без розгляду.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у звязку з чим, апелянт просить скасувати незаконну, на його думку, ухвалу суду першої інстанції, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

У судовому засіданні представник апелянта доводи апеляційної скарги підтримав у повному обсязі та посилаючись на неправомірність висновків суду першої інстанції просив скасувати ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.01.2011 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Представник відповідача - Городоцької міжрайонної державної податкової інспекції у судове засідання не з'явився, проте надав суду клопотання від 19.04.2011 року вих.№2296/10-017 про розгляд справи без його участі, а також письмові заперечення у яких посилається на правомірність висновків суду першої інстанції та безпідставність доводів апелянта.

Заслухавши суддю-доповідача та представника апелянта, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.01.2011 року скасуванню, виходячи з наступного.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Залишаючи позовну заяву ВАТ "Вікторійське хлібоприймальне підприємство" без розгляду, суд першої інстанції посилався на ті обставини, що скаржником до позовної заяви не надано доказів оскарження податкових повідомлень-рішень, на які він посилався в обґрунтування позовних вимог. Крім того, суд першої інстанції зазначав про пропущення позивачем передбаченого ст.99 КАС України місячного строку звернення до суду.

Стаття 106 КАС України визначає вичерпний перелік вимог до позовної заяви.

Відповідно до ч. 2 ст. 106 КАС України, на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом, а не додавати до позовної заяви, як того безпідставно вимагає суддя Хмельницького окружного адміністративного суду.

Тобто, законодавець не встановлює обовязок позивача надавати докази, про які йому відомо.

Відповідно до ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть учать у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Тобто ненадання певних доказів до позовної заяви не може бути підставою для залишення позовної заяви без розгляду.

Фактично суд першої інстанції мав право з власної ініціативи витребувати необхідні докази під час проведення попереднього судового засідання або під час розгляду справи.

Слід також наголосити, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності. Адміністративне судочинство здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи відповідно до частини 2 статті 5 КАС України. Тобто, до вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи застосовується той закон, під час чинності якого вони здійснюються.

Так, 1 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України (пункт 1 розділу XIX “Прикінцеві положення” зазначеного Кодексу).

Статтею 102 Податкового кодексу України врегульовано питання застосування строків давності визначення податкових зобовязань, які становлять 1095 днів.

Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України встановлено, що з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобовязання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Відповідно до частини третьої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 99 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними, зокрема, частинами четвертою та пятою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

З урахуванням викладеного, приписи пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України є нормою, що регулює питання застосування строків звернення до адміністративного суду з позовами про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень.

За таких обставин строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду становить 1095 днів і обчислюється з дня отримання платником податків рішення, що оскаржено. Зазначений строк продовжується на час досудового врегулювання спору процедури адміністративного оскарження відповідного рішення до контролюючого органу (від дня подачі скарги до моменту отримання рішення контролюючого органу за результатами її розгляду).

Зважаючи на те, що зазначені вище порушення норм процесуального права призвели до неправильного вирішення справи, оскаржувану ухвалу належить скасувати, а матеріали адміністративного позову направити до суду першої інстанції для вирішення питання щодо відкриття провадження в адміністративній справі, але з дотриманням вимог ст.ст.106-109 КАС України.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 199, 204, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Вікторійське хлібоприймальне підприємство" задовольнити повністю.

Ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 січня 2011 року у справі за адміністративним позовом відкритого акціонерного товариства "Вікторійське хлібоприймальне підприємство" до Городоцької міжрайонної державної податкової інспекції, Головного управління Державного казначейства України у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, стягнення заборгованості з ПДВ, - скасувати.

Заяву направити до Хмельницького окружного адміністративного суду для вирішення питання про відкриття провадження .

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає

Ухвала суду складена в повному обсязі 26 квітня 2011 року .

Головуючий Е.С. Смілянець

Судді В.Ю. Сторчак

Т.В. Сапальова