Ухвала суду № 15162860, 13.04.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 квітня 2011 р.Справа № 2-а-3712/09/1470 Категорія:9.2.1Головуючий в 1 інстанції: Брагар В.С.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Крусян А.В.,

суддів Джабурії О.В., Шляхтицького О.І.,

при секретарі Радовинчик М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Ленінському районі м.Миколаєва на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2010 року у справіза адміністративним позовом закритого акціонерного товариства «Актон» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Миколаєва про скасування рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

28.07.2009р. закрите акціонерне товариство «Актон»(надалі ЗАТ «Актон») звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Миколаєва (надалі ДПІ у Ленінському районі м.Миколаєва), в якому просило визнати неправомірним та скасувати рішення ДПІ у Ленінському районі м.Миколаєва№0001172303 від 24.06.2009р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 3000,10грн.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 18.08.2010р. позов задоволений, визнано протиправним та скасовано рішення відповідача №0001172303 від 24.06.2009р про застосування до ЗАТ "Актон" штрафних (фінансових) санкцій на суму 3000,10грн.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та постановити нову про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 05.06.2009р. представниками ДПА у Миколаївській області проведено, на підставі плану, перевірку господарської одиниці позивача магазину №246 та кафе, за адресою: м. Миколаїв, вул. Космонавтів,79/3, з питань додержання вимог Закону України ”Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, за результатами якої було складено акт №0587/14/00/23/01560712 від 05.06.2009р., яким встановлено порушення п.12 ст.3 Закону України ”Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, а саме підприємство веде з порушенням встановлений порядок обліку товарів за місцем реалізації та зберігання у магазині та кафе за адресою: м. Миколаїв, вул. Космонавтів,79/3; нестача на загальну суму 1500,50грн./арк. 8-9/

На підставі зазначеного акту ДПІ у Ленінському районі м.Миколаєва прийнято рішення №0001172303 від 24.06.2009р. про застосування до ЗАТ "Актон" штрафних санкцій у розмірі 3000,10 грн./арк. 10/

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що в діях позивача відсутнє порушення вимог чинного законодавства, оскільки діюче законодавство не передбачає обовязку підприємства вести облік товарів саме за місцем реалізації товару.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Згідно до статті 16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.

Статтею 11 Закону України «Про державну податкову службу»передбачено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право:

- здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків);

- здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку; наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів.

Право на проведення планової виїзної перевірки платника податків, як передбачено частиною 4 статті 11-1 цього Закону, надається податковому органу лише у тому випадку, коли платнику податків не пізніше ніж за десять днів до проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.

Частиною 7 цієї статті передбачено, що позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а в інших випадках за рішенням суду.

Аналіз норм вказаних частин статті 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»свідчить про те, що позапланові перевірки з підстав, встановлених частиною 6, можуть проводитися за рішенням керівника податкової служби. В інших же випадках, не передбачених цією частиною, - лише за рішенням суду. Підтвердженням цього є і положення частини 8 зазначеної статті, згідно якої позапланова перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.

З матеріалів справи вбачається, що посадові особи ДПА У Миколаївській області проводили перевірку на підставі направлень № 1442/23-П7 та № 1443/23-П7 від 05.06.2009 /арк. 6-7/. Перевірка проводилася в присутності продавця ОСОБА_1 /арк.8/.

Отже, зазначена перевірка проводилась у відповідності до вимог Законів України «Про державну податкову службу в Україні», «Про застосування реєстратора розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

В звязку з цим, колегія суддів вважає, що дії посадових осіб відповідача по здійсненню контролю за додержанням законів, складанні акту перевірки правомірні, перевірка проведена без порушень визначеного порядку, встановленого законом.

Пунктом 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»передбачено, що субєкти господарської діяльності повинні: вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач вів облік товару на підставі накладних, копії яких були оглянуті в ході розгляду справи та долучені до матеріалів справи, згідно яких весь товар зазначений в відомості (додатку до перевірки) відповідає по найменуванню та кількості товару зазначеному в накладних. Отже посилання відповідача на відсутність первинних документів на момент проведення перевірки за місцем реалізації є безпідставним.

Крім того, законом передбачена можливість ведення обліку товарних запасів і на складах та бухгалтерії. Не здійснення перевіряючими дослідження первинних документів у іншому місці зберігання не надає приводу для висновку, що позивач здійснював реалізацію не облікованих у встановленому порядку товарів.

Таким чином, при винесені спірного рішення про застосування до позивача штрафних санкцій, відповідач не дотримався вимог законодавства, які регламентують порядок їх застосування.

За таких обставин, судова колегія вважає, що суд першої інстанції при вирішенні справи вірно застосував норми матеріального права, тому в порядку ст. 200 КАС України постанова суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга залишенню без задоволення.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Ленінському районі м.Миколаєва залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2010 р. залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили після її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі.

Головуючий:

Судді: