Ухвала суду № 15160961, 12.04.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-456/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Панченко Н.Д.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

У Х В А Л А

Іменем України

"12" квітня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бужак Н.П.,

Суддів: Костюк Л.О., Твердохліб В.А.

при секретарі : Салоід І.М.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районні Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 01 червня 2010 року у справі за адміністративним позовом ТОВ «Інвестиційна група ЦК-Глобал»до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районні Київської області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

18 лютого 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна група «ЦК-Глобал»звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Києво - Святошинському районі Київської області про скасування податкових повідомлень - рішень від 09.01.2009 № 0000022301/0 та № 0000012301/0.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 01 червня 2010 року позовні вимоги задоволено, скасовано податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Києво - Святошинському районі Київської області від 09.01.2009 № 0000022301/0 та №0000012301/0.

Не погоджуючись з постановленим рішенням суду першої інстанції, Державна податкова інспекція у Києво-Святошинському районі Київської області подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на неповне з’ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, незаконність, необґрунтованість та необ’єктивність оскаржуваного рішення, що є підставою для його скасування.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши осіб, що з»явились в судове засідання, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, TOB «Інвестиційна група «ЦК-Глобал»як юридична особа зареєстроване 10.11.2005. Як платник податків позивач перебуває на обліку в ДПІ у Києво-Святошинського району з 10.11.2005 року за № 133910200000 . Відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 14.02.2007 № 100022209 товариство є платником податку на додану вартість (старе свідоцтво платника податку на додану вартість від 16.01.2006 № 13854835 анульовано у зв'язку з зміною місцезнаходження позивача).

У період з 20.11.2008 по 10.12.2008 року ДПІ у Києво-Святошинському районі проведено планову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень 2007 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось у листопаді та грудні місяці 2006 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 15.12.2008 № 518/23-3/33911120 в якому зазначено виявлені порушення позивачем приписів підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме, що позивачем у січні місяці 2007 року було завищено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 7000000,00 грн. та порушення підпункту 7.2.3 пункту 7.2, підпункту 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України Про податок на додану вартість», а саме заниження суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість за грудень місяць 2006 року у розмірі 13329,00 грн. та у січні місяці 2007 року у розмірі 31079,00 грн.

На підставі Акта перевірки позивачеві, враховуючи приписи підпункту (б) підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «TIpo порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", нараховані податкові зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах у розмірі 66612.00 грн. (в тому числі за основним платежем 44408,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 22204,00 грн.) та зменшено суму бюджетного відшкодування у розмірі 700000,00 грн. про що прийняті податкові повідомлення - рішення від 09.01.2009 № 0000022301/0 та № 0000012301/0.

Як підстава встановлення порушень вимог чинного законодавства та прийняття податковим органом податкового рішення-повідомлення став укладений 06.03.2006 року між комунальним торговельно-закупівельним підприємством «Тургор»(продавець) та TOB «Інвестиційна група «ЦК-Глобал»(покупець) договір купівлі-продажу нежитлових приміщень відповідно до якого продавець продав та передав у власність, а покупець купив та прийняв у власність нежилі приміщення, що знаходяться за адресою: вул. Промислова,5 м. Вишневе Києво - Святошинського району Київської області.

Вказаний договір купівлі-продажу посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 06.03.2006, про що здійснений запис за № 538 та зареєстрований в реєстрі прав власності на нерухоме майно 14.03.2006 року.

У листопаді 2006 року до податкового кредиту позивача були включені суми з податку на додану вартість у розмірі 50000,00 грн. відповідно до податкових накладних від 01.11.2006 року № 2896/5 на суму 200000,00 грн. в тому числі э податок на додану вартість -33333,33 грн. та від 27.11.2006 № 3180 на суму 100000.00 грн. в тому числі податок на додану вартість - 16666,67 грн. Крім цього, у грудні місяці 2006 року до податкового кредиту позивача була включена сума з податку на додану вартість у розмірі 1394869 грн. відповідно до податкової накладної № 3287 від 01.12.2006 на суму 8369213,00 грн. в тому числі податок на додану вартість - 1394869 грн.

У зв'язку з тим, що позивачем неправомірно сформовано податковий кредит у листопаді та грудні місяці 2006 року відповідачем було нараховано позивачеві податкові зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах у розмірі 66612,00 грн. (за основним платежем - 44408,00 грн. в тому числі у грудні місяці 2006 року у розмірі 13329. 00 грн. та у січні місяці 2007 року у розмірі 31079,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 22204,00 грн.).

Порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення та порядок визначення сум податку, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, регламентований пунктами 7.4, 7.5 та 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (у редакції, чинній на час формування податкового кредиту та заявления суми до бюджетного відшкодування), яких платник податків зобов'язаний дотримуватися і виключно за умови порушення яких, формування податкового кредиту та заявления від'ємного значення з податку на додану вартість до бюджетного відшкодування може бути визнано неправомірним.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, чинній на час формування позивачем податкового кредиту), податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 вказаного закону визначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Податкові накладні, на підставі яких позивачем сформований податковий кредит з податку на додану вартість, виписані продавцем 01.11.2006 (податкова накладна № 2896/5), 27.11.2006 (податкова накладна № 3180) та 01.12.2006 (податкова накладна № 3287), тобто у період з листопада по грудень місяці 2006 року.

Відповідно до Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 р. №327 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 за № 925/11205 (надалі - Порядок № 327), за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка. Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання (п. 1.3 Порядку № 327).

Акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства (пункт 1.5 Порядку № 327).

За результатами невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства (пункт 1.6 Порядку № 327).

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів (пункт 1.7 Порядку № 327).

Не допускається відображення в акті перевірки необгрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів (пункт 2.3.4. Порядку № 327).

Відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Нормами Закону України «Про податок на додану вартість»визначено, що нарахування податкового кредиту здійснюється лише на підставі податкової накладної, яка сама по собі є єдиною і достатньою підставою для нарахування податкового кредиту за умови її відповідності вимогам законодавства.

Підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлені вимоги до змісту податкової накладної, яка має містити: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг) (підпункт 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону «Про податок на додану вартість»).

Як встановлено судом першої інстанції, податкові накладі, що долучені до справи, містять всі необхідні реквізити, передбачені вимогами пп.. 7.2.1, п.7.2, ст..7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оформлені податкові накладні, які є документами, що засвідчують факт придбання платником податків нерухомого майна, з дати отримання яких, згідно із приписами підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а тому у платника виникає право на податковий кредит та які, виходячи із змісту підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 цього ж Закону, підтверджують право платника податку на включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку на додану вартість.

Доказів, які б підтверджували доводи відповідача про те, що податкові накладні виписані контрагентом позивача із порушенням податкового законодавства, відповідачем надано не було.

Наявність у платіжних накладних недоліків при їх оформленні контрагентом позивача не може бути підставою для висновку про неправомірність віднесення понесених покупцем витрат до податкового кредиту та про обґрунтованість рішення податкового органу щодо нарахування фінансових санкцій.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно прийнято рішення про задоволення позовних вимог ТОВ «Інвестиційна група «ЦК-Глобал»та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області від 09.01.2009 року № 0000012301/0 та № 0000022301/0.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час розгляду судом справи.

Згідно зі ст.198 ч.1 п.1 та ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд –

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районні Київської області –залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 01 червня 2010 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:

судді:

Повний текст виготовлено: 18 квітня 2011 року