КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-12144/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б.
Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"14" квітня 2011 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Твердохліб В.А.,
суддів: Троян Н.М., Бужак Н.П.,
при секретарі: Гуцал А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 грудня 2010 року у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства Закритого акціонерного товариства «Оболонь «Красилівське»до Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 09.06.2010 року № 000267,-
В С Т А Н О В И Л А :
Дочірнє підприємство Закритого акціонерного товариства «Оболонь «Красилівське»(далі - Позивач) звернулося в Окружний адміністративний суд м.Києва з позовом до Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України (далі - Відповідач) про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 09.06.2010 року № 000267.
Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 01.12.2010 року позов задоволено.
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.
В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що в свою чергу призвело до неправильного вирішення справи по суті.
Вислухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Начальником регіонального управління департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ДПА України у Хмельницькій області видано Наказ №126 від 05.05.2010 року на проведення позапланової перевірки ДП ЗАТ «Оболонь «Красилівське».
Відповідач вказує, що метою перевірки ДП ЗАТ «Оболонь «Красилівське»є стан дотримання вимог чинного законодавства в сфері виробництва, обігу алкогольних напоїв згідно інформації щодо закінчення термінів дії ліцензії на право здійснення оптової/роздрібної торгівлі алкогольними напоями, а також згідно інформації, яка надійшла до регіонального управління.
Направленням № 98 від 05.05.2010 року представників Відповідача було направлено на проведення позапланової виїзної перевірки з 06.05.2010 року по 08.05.2010 року субєкта господарювання ДП ЗАТ «Оболонь «Красилівське».
Відповідно до ст. 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 року № 509-12 в редакції на момент виникнення спірних правовідносин (далі – Закон № 509-12) позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а в інших випадках –за рішенням суду.
Згідно ст. 112 Закону № 509-12 посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку: направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби; копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та тривалість.
Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.
Проведення перевірок органами державної податкової служби не повинно порушувати нормального режиму роботи платників податків.
Представником відповідача у судовому засіданні надано для огляду доказ того, що на зворотній стороні направлення № 98 від 05.05.2010 року міститься розписка про ознайомлення головного бухгалтера Позивача з даним направленням та наказом №126 від 05.05.2010 року на проведення позапланової перевірки. Дана обставина сторонами у справі не оспорюється.
За результатами перевірки складено Акт перевірки від 07.05.2010 року № 105/22/32/03/ 22985686.
В Акті перевірки від 07.05.2010 року Відповідачем зроблено висновок про встановлення факту зберігання оптових партій алкогольних напоїв (напоїв слабоалкогольних) в кількості 69 231 пляшка на загальну суму 208 523,80 грн. в приміщенні, яке не внесене до Єдиного державного реєстру місць зберігання.
Акт перевірки від 07.05.2010 року Відповідачем надіслано поштою Позивачу та отримано останнім 17.05.2010 року.
Відповідно до п.п. 4.2, 4.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України 10.08.2005 № 327 чинного на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок) акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок складається у двох примірниках та підписується протягом 5-ти робочих днів з дня, наступного за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для суб'єктів малого підприємництва - протягом 3-х робочих днів, а для суб'єктів господарювання, які мають філії та перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10-ти робочих днів). Строк складання акта перевірки не зараховується до строку проведення перевірки з урахуванням його продовження, встановленого законом.
Підписання акта виїзної планової чи позапланової перевірок посадовими особами суб'єкта господарювання та посадовими особами органу державної податкової служби, які здійснювали перевірку, здійснюється за місцезнаходженням платника податків, а у разі здійснення невиїзних документальних перевірок, - у приміщенні органу державної податкової служби, куди посадові особи суб'єкта господарювання письмово запрошуються для підписання акта до закінчення строку, передбаченого у пункті 4.2 цього розділу.
19.05.2010 року Позивач направив начальнику Регіонального управління департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ДПА України у Хмельницькій області заперечення на Акт перевірки від 07.05.2010 року.
Під час перевірки встановлено, що в складському приміщенні знаходилися слабоалкогольні напої, а саме: Джин-Тонік, Бренді-Кола, Ром-Кола. На момент перевірки готова продукція (слабоалкогольні напої) зберігалася у складському приміщенні, площею 694 кв.м., за адресою місця виробництва: Хмельницька обл., м.Красилів, вул. Будівельна, 3 – у місці не внесеному до Єдиного державного реєстру місць зберігання.
На підставі Акту перевірку від 07.05.2010 року Відповідачем винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 09.06.2010 року №000267, згідно абз. 11 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме зберігання алкогольних напоїв в кількості 69 231 пляшка у приміщенні, яке не внесене до Єдиного державного реєстру місць зберігання.
Колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про суперечливість мети проведення перевірки, яка зазначена у направленні, наказі та акті проведення перевірки, не має значення для вирішення справи.
Позивач має ліцензію від 26.09.2005 року на право виробництва алкогольних напоїв (напоїв слабоалкогольних), серія АБ № 155656, термін дії з 26.09.2005 року до 26.09.2010 року, ліцензію від 28.12.2006 року на право оптової торгівлі алкогольними напоями серія АВ № 004776, термін дії 26.12.2006 року по 26.12.2011 року.
Позивач стверджує, що ним виявлено втрату довідки про внесення місць зберігання до Єдиного державного реєстру від 25.12.2002 року № 22160010806 у зв»язку з чим 06.05.2010 року було написано заяву про видачу довідки про внесення місць зберігання до Єдиного державного реєстру.
12.05.2010 року Департаментом контролю ДПА за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів видано довідку від 12.05.2010 року № 22160010806.
Помилковим є висновок суду першої інстанції про те, що № 22160010806 довідок від 12.05.2010 року та від 25.12.2002 року є однаковим, оскільки у Витязі Журналу обліку видачі довідок про внесення місця зберігання до Єдиного державного реєстру відсутній запис про видачу довідки від 25.12.2002 року № 22160010806.
Крім того матеріали справи не містять будь-яких доказів про наявність довідки від 25.12.2002 року № 22160010806.
Висновок суду першої інстанції про те, що лист Відповідача від 31.05.2010 року підтверджує факт внесення 25.12.2002 року до Єдиного державного реєстру місце зберігання алкогольних напоїв за адресою: Хмельницька обл., м.Красилів, вул. Будівельна, 3, не відповідає дійсності, оскільки даним листом Відповідач*** надав Позивачу інформацію про те, що 12.05.2010 року до Єдиного державного реєстру внесено місце зберігання алкогольних напоїв за адресою: Хмельницька обл., м.Красилів, вул. Будівельна, 3.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»від 19.12.1995 року №481/95 зі змінами і доповненнями (далі - Закон № 481/95) ліцензії на виробництво спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів видаються за заявою суб»єкта господарювання, до якої додаються в тому числі довідки про внесення місць зберігання спирту до Єдиного реєстру (для виробників спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового та алкогольних напоїв.
Згідно п. 2.1, п. 2.3, п. 2.5 Порядку ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 28.05.2002 року № 251, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.08.2002 року № 670/6958, для внесення місць зберігання спирту або алкогольних напоїв або тютюнових виробів до Єдиного реєстру суб'єкти підприємницької діяльності подають заяву до Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації України або до регіонального управління Департаменту за місцезнаходженням місця зберігання; про внесення місця зберігання спирту до Єдиного реєстру видається довідка; довідка повинна перебувати у місці зберігання та пред'являтися працівникам контролюючих органів, які мають відповідні повноваження на здійснення перевірки.
Згідно пояснень Позивача, у 2005 році при поданні заяви на видачу ліцензії на право виробництва алкогольних напоїв (напоїв слабоалкогольних), у відповідності до вище вказаної статті Закону № 481/95 та вище вказаного Порядку, він надав довідку про внесення місця зберігання оптових партій алкогольних напоїв, що знаходяться за адресою: Хмельницька обл., м.Красилів, вул. Будівельна, 3, до Єдиного державного реєстру, інакше не отримав би самої ліценції від 26.09.2005 року на право виробництва алкогольних напоїв (напоїв слабоалкогольних).
Колегія суддів критично відноситься до даних пояснень, оскільки Позивач має довідку про внесення місця зберігання оптових партій алкогольних напоїв, що знаходяться за адресою: Хмельницька обл., смт. Чемерівці, вул. Миру, 3, до Єдиного державного реєстру 25.12.2002 року за № 22160100805, а тому при поданні заяви на видачу ліцензії на право виробництва алкогольних напоїв (напоїв слабоалкогольних) міг надати саме дану довідку.
Позивач стверджує про те, що Відповідач, перевіряючи дотримання Позивачем законодавства щодо обігу алкогольних напоїв в період з 08.12.2009 року по 09.12.2009 року не виявив порушень вимог чинного законодавства, яке регулює відносини в сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв, в тому числі порушень абз. 11 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
Проте Позивач не надав будь-яких доказів про те, що у вище вказаний період Позивач зберігав чи не зберігав оптові партії алкогольних напоїв за адресою: Хмельницька обл., м.Красилів, вул. Будівельна, 3.
Відповідно до абз. 18, 19 ст. 1, ч. 29, ч. 30 ст. 15 Закону № 481/95 місце зберігання - місце, яке використовується для зберігання спирту, або приміщення, яке використовується для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання; Єдиний державний реєстр місць зберігання (Єдиний реєстр) - перелік місць зберігання, який ведеться органами державної податкової служби України і містить визначені цим Законом відомості про місцезнаходження місць зберігання та відомості про заявників; зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб'єкта підприємницької діяльності таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру; внесення даних до Єдиного реєстру проводиться на підставі заяви суб'єкта підприємницької діяльності з обов'язковим зазначенням місцезнаходження місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також: для юридичних осіб - найменування, місцезнаходження, коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Згідно ст. 17 Закону № 481/95 до суб»єкта господарювання у разі зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, застосовується штраф у розмірі 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 1700 гривень.
Зазначена фінансова санкція застосовується до суб»єктів підприємницької діяльності лише у разі зберігання алкогольних напоїв чи тютюнових виробів у місцях, не внесених до Єдиного державного реєстру місць зберігання.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність законних підстав для притягнення Позивача до відповідальності за абзацем 11 частини 2 статті 17 Закону № 481/95 за втрату довідки про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру місця зберігання алкогольних напоїв, оскільки відповідно до вище вказаної статті Закону № 481/95 Відповідач застосував до Позивача штрафні санкції не за втрату такої довідки, а за не внесення до Єдиного реєстру місця зберігання спирту, або алкогольних напоїв за адресою: Хмельницька обл., м.Красилів, вул. Будівельна, 3.
Доказів про наявність у Єдиному реєстрі місця зберігання спирту, або алкогольних напоїв відомостей зберігання спирту, або алкогольних напоїв за адресою: Хмельницька обл., м.Красилів, вул. Будівельна, 3 станом на 07.05.2010 року, Позивачем не надано.
Висновок суду першої інстанції про втрату позивачем довідки про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру вищевказаного місця зберігання алкогольних напоїв є хибним, не відповідає обставинам справи та не підтверджується доказами, які містяться у справі.
Колегія суддів дійшла висновку про дотримання Відповідачем процедури прийняття рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 09.06.2010 року №000267, згідно абз. 11 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
Позиція Відповідача не спростована Позивачем в ході розгляду справи та відповідає нормам матеріального права, а висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та недоведені обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими.
Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати її та прийняти нову постанову суду.
За п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими та невідповідність висновків суду обставинам справи.
Таким чином, апеляційну скаргу слід задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Керуючись ст. ст. 198, 202, 205, 206, 212, 254, КАС України, колегія суддів,-
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 грудня 2010 року –скасувати та постановити нову постанову, якою у задоволенні позову Дочірнього підприємства Закритого акціонерного товариства «Оболонь «Красилівське»до Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 09.06.2010 року № 000267 - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя:
Судді:
Постанова складена в повному обсязі 18 квітня 2011 року
Судове рішення № 15160751, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 14.04.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-12144/10/2670. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: