Постанова № 15159304, 30.03.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Дата ухвалення
30.03.2011
Номер справи
16319/10/2070
Номер документу
15159304
Форма судочинства
Адміністративне
Державний герб України

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

30 березня 2011 р. Справа № 2-а-16319/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Супрун Ю.О.,

при секретарі судового засідання - Ахвердян Р.А.,

за участю:

представника позивача - Білоконь О.Ю.,

представника відповідача - Онопрієко Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПФК "Промсталь" до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова, за участю прокуратури Київського району м. Харкова про визнання податкових повідомлень-рішень недійсними, -

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ПФК Промсталь" (надалі за текстом - ТОВ "ПФК Промсталь") до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова (надалі за текстом - ДПІ у Київському районі м. Харкова) з адміністративним позовом в якому просить суд: 1) визнати недійсним податкові повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова від 25.08.2010 року № 0000652307/0, від 20.09.2010 року № 0000652307/1, від 01.11.2010 року № 0000652307/2 про стягнення з Товариством з обмеженою відповідальністю "ПФК "Промсталь" податку на прибуток підприємств у сумі 387071 гривень 00 копійок і штрафних (фінансових) санкцій у сумі 112102 гривень 40 копійок; 2) визнати недійсним податкові повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова від 25.08.2010 року № 0000662307/0, від 20.09.2010 року № 0000662307/1, від 01.11.2010 року № 0000662307/2 про стягнення з Товариством з обмеженою відповідальністю "ПФК "Промсталь" податку на додану вартість у сумі 3992205 гривень 00 копійок і штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1996102 гривень 50 копійок.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що донарахування податку з прибутку підприємств, та з ПДВ ДПІ у Київському районі м. Харкова зроблено, виходячи з висновків про непідтвердженість виконання договорів за взаємовідносинами між ТОВ «ПФК ПРОМСТАЛЬ»та такими контрагенти як: ПП «БФ «Ліга-Люкс», ТОВ «ВІТАЛОНГ-М», ПП «ГЕФЕСТ-МЕТАЛ», ТОВ «Компанія Інтерпром №1», ставлячи під сумнів дійсність договорів, що укладені між вказаними субєктами господарської діяльності. Позивач, зазначає, що всі вимоги, передбачені ст. 203 ЦК України, при укладанні угод з поставки продукції було дотримано. Правочини спрямовані на настання правових наслідків. Діяльність підприємства спрямована на отримання прибутку та соціальних результатів від здійснення господарської діяльності. За результатами придбання та продажу товару підприємство здійснило первинний облік, сплатило до бюджету податки в повному обсязі. Всі ці дії підприємство здійснило відповідно до законодавства України. Підстав для визнання в діях підприємства заниження податкових зобов'язань та спроби заволодіння державним майном, а отже таких, що порушували публічний порядок, немає.

Позивач зазначив, що виконання договорів: № 01-11/09 від 01.11.09 року, укладений з ПП «БФ «ЛІГА-ЛЮКС», № 100 від 26.11.09 р., укладений з ПП «ГЕФЕСТ-МЕТАЛ», №13 від 01.01.10 р., укладений з ТОВ «Компанія Інтерпром №1», підтверджується податковими накладними, видатковими накладними, актами прийому-передачі, банківськими виписками про оплату товару. Слід зауважити, що всі документи оформлені належним чином.

Стосовно транспортування товару позивач зазначив, що придбаний товар доставлявся транспортом продавця. На товар, який доставлявся транспортом продавця, підприємство не має товарно-транспортних накладних, оскільки прийняття вантажу здійснювалося за місцем знаходження ТОВ «ПФК «ПРОМСТАЛЬ», а обовязок зберігати такі товарно-транспортні накладні у підприємства відсутній, оскільки 24.02.2006 року Державним комітетом України з питань регуляторної політики і підприємництва ухвалено рішення «Про необхідність усунення порушень Державним Комітетом статистики України, Міністерством транспорту і звязку України принципів державної регуляторної політики згідно вимогам Закону України від 11.09.03 р. №1160-4 «Про основи державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», в якому запропонував відмінити норми відносно віднесення товарно-транспортної накладної до бланків строгого обліку, як невідповідні принципам державної регуляторної політики і що приводять до створення перепон в здійсненні господарської діяльності у сфері вантажоперевезень автомобільним транспортом. На підставі даного рішення Інструкція була виключена з Державного реєстру нормативно-правових актів 31 травня 2006 року згідно висновку Міністерства юстиції України від 15 травня 2006 року №10/68, а в Правила перевезення були внесені зміни згідно наказу Мінтрансу України від 22 травня 2006 року №493 пункт 11.2 «товарно-транспортні накладні і путні листи вантажного автомобіля відносяться до документів строгої звітності, друкарським способом, що виготовляється з обліковою серією і номером»- виключений. Таким чином, було відмінено вимогу щодо визначення товарно-транспортної накладної як бланк строгої звітності і обовязку субєктів господарювання щодо їх зберігання. Відсутність у ТОВ «ПФК ПРОМСТАЛЬ»товарно-транспортних накладних не дає податковому органу вважати, що взаємовідносини ТОВ «ПФК ПРОМСТАЛЬ»та контрагентів ПП «БФ «Ліга-Люкс», ПП «ГЕФЕСТ-МЕТАЛ», ТОВ «Компанія Інтерпром №1 є безтоварними операціями, а первинні бухгалтерські та податкові документи, які були складені та підписані між даними підприємствами були виписані без наміру створити реальні правові наслідки в рамках господарської діяльності.

Той факт, що контрагенти ТОВ «ПФК ПРОМСТАЛЬ»не декларували в своїх податкових деклараціях обсягів здійснених операцій із спірних договорів, на думку позивача, не може бути підставою для визнання таких операцій безтоварними операціями, тим більше, що ТОВ «ПФК ПРОМСТАЛЬ»має достатню матеріально-технічну базу для зберігання та використання придбаних металоконструкцій, а порушення, що були допущені посадовими особами контрагентів не можуть тягнути за собою відповідальність позивача.

Наявність інших документів, на підставі яких позивачем здійснено придбання металобрухту та металоконструкцій у контрагентів міститься в матеріалах справи. Копії спірних договорів, додаткових угод, актів прийому-передачі, податкових накладних, підтвердження оплати товару, податкова звітність, складені із додержанням обовязкових вимог до форми вказаних документів, із зазначенням необхідних реквізитів.

Окрім цього, представник податкового органу як на підставу визнання договору поставки між ТОВ «ПФК ПРОМСТАЛЬ»та ПП «БФ «Ліга-Люкс»нікчемним, посилаються на пояснення свідка ОСОБА_3, в якому останній зазначив, що до господарської діяльності ПП «БФ «Ліга-Люкс»він не мав відношення. Вищевказані доводи не є аргументованими, оскільки експертизи підписів на документах не проводилися, а протоколи допиту свідка жодним чином не зачіпають правовідносини між ТОВ «ПФК ПРОМСТАЛЬ»та ПП «БФ «Ліга-Люкс».

Стосовно виконання договору про надання послуг №150 від 01.11.09 року, укладений між ТОВ «ПФК «ПРОМСТАЛЬ» та ТОВ «ВІТАЛОНГ-М», за яким ТОВ «ВІТАЛОНГ-М»здійснило порізку та завантаження металоконструкцій, позивач вказує на наявність актів прийому-передачі робіт, податкових накладних, банківських виписок про здійснення оплати за вказаним договором, внаслідок чого до цього договір 150 від 01.11.09 року вважати нікчемним не можна.

У підтвердження виконання договору доручення №70/10 від 01.10.09 року, укладений між ТОВ «ПФК «ПРОМСТАЛЬ» та ТОВ «ВІТВЛОНГ-М», за яким ТОВ «ВІТАЛОНГ»надало послуги з пошуку постачальників та покупців для ТОВ «ПФК «ПРОМСТАЛЬ», позивач звертає увагу на наявність актів прийому-передачі виконаних робіт, податкових накладних, звіту щодо виконаних робіт повіреного, договорів, з якими позивачем укладено договори поставки металоконструкцій та лому чорних металів, внаслідок наданих повіреним послуг для ТОВ «ПФК «ПРОМСТАЛЬ».

Планова перевірка згідно податкового законодавства здійснювалась на підставі первинних документів. В результаті проведення перевірки не було виявлено розбіжності даних в первинних документах та податковій звітності, про що зроблено запис в акті, а отже фактів порушення податкового законодавства не виявлено.

На думку позивача висновки в акті ДШ у Київському районі м. Харкова зробила помилково або вдаючись до припущень. Факти виявлених порушень податкового та валютного законодавства повинні викладатись в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, з посиланнями на первинні або інші документи, які зафіксовані за обліком та підтверджують наявність зазначених фактів.

ДПІ у Київському районі м. Харкова зроблено висновки щодо неправомірного віднесення сум до податкового кредиту. Позивач проти таких висновків заперечує, обґрунтовуючи це тим, що в ході здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ «ПФК включало до складу податкового кредиту тільки ті суми, які підтверджені податковими накладними, на підставі наданих податкових накладних ТОВ «ПФК ПРОМСТАЛЬ»здійснювало бухгалтерський облік та надавало звіти до ДПІ у Київському районі м. Харкова.

Позивач вказує, що будь-які порушення податкових зобовязань з боку його контрагентів не мають впливати на дійсність договорів, за якими позивач є добросовісним покупцем, тому позивач вважає суми включені товариством до податкового кредиту на підставі спірних договорів сформовано вірно.

Також позивач вказує, що податковий орган не мав права визнавати спірні договори нікчемними, такими, які укладені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, оскільки у ЦКУ відсутні прямі норми, які б стосувалися таких правочинів. Посилання на ст. 207 ГКУ посилюють і доповнюють вищенаведені аргументи. У ст. 207 ГКУ зазначається, що господарське зобовязання, яке не відповідає вимогам закону або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. Тобто, вказані договори слід розглядати як оспорювані, а не нікчемні. Закон України «Про державну податкову службу в Україні»не передбачає права податкових органів самостійно у позасудовому порядку визнавати угоди (правочини, договори) недійсними (нікчемними). Лист ВАСУ від 25.07.2007 р. №09.1-22/688, вказує на підвідомчість адміністративним судам позовів податкових органів про визнання угод недійсними. А відповідно до ст.6 Конституції України органи виконавчої влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив їх задовольнити в повному обсязі посилаючись на обставини, що викладені в обґрунтування позовних вимог.

Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував в повному обсязі та просив залишити адміністративний позов без задоволення з підстав викладених в запереченнях на адміністративний позов.

Прокурор в судове засідання не з'явився про дату, час ота місце розгляду справи повідомлений належним чином про причини неявки суд не повідомив.

Вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, вивчивши доводи, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 087606 ТОВ "ПФК Промсталь" має ідентифікаційний код юридичної особи - 33816258 та знаходиться за адресою: 61024, Харківська область, м. Харків, вул. Студентська, 20.Відповідно до довідки серії АА № 317091 з ЄДРПОУ ТОВ "ПФК Промсталь" здійснює наступні види діяльності за КВЕД:

- 51.57.0 Оптова торгівля відходами та брухтом;

- 37.10.0 Оброблення металевих відходів та брухту;

- 51.52.2 Оптова торгівля чорними та кольоровими металами в первинних формах та напівфабрикатами з них;

- 60.24.0 Діяльність автомобільного вантажного транспорту;

- 51.90.0 Інші види оптової торгівлі.

Відповідно до Ліцензії серії АВ № 470813 Міністерства промислової політики України ТОВ "ПФК Промсталь" здійснює господарську діяльність з заготівлі, переробки металобрухту чорних металів, строк дії ліцензії з 21.07.2009 р. по 21.07.2014 р..

Згідно свідоцтва від 29.09.2008 р. № 100141776 НБ № 183313 ТОВ "ПФК Промсталь" є платником податку на додану вартість.

ДПІ у Київському районі м. Харкова на підставі направлень від 12.07.2010 р. № 730 та від 02.08.2010 р. № 827 проведена планова виїзна перевірка ТОВ "ПФК Промсталь" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2007 р. по 31.03.2010 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 р. по 31.03.2010 р..

За результатами перевірки складено акт від 11.08.2010 р. № 4807/23-3/33816258, яким встановлено порушення ТОВ "ПФК Промсталь":

1) п. 5.1, п.п. 5.2.1, п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 387071 грн., в тому числі у 4 кварталі 2009 року на суму 346882 грн., у 1 кварталі 2010 р. на суму 40189 грн..

2) п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 3992205 грн., у тому числі у січні 2010 року на суму 19898 грн., у лютому 2010 року на суму 2229001 грн., у березні 2010 року на суму 1743306 грн..

За результатами розгляду висновків наведеного акту ДПІ у Київському районі м. Харкова та в ході досудового оскарження ТОВ "ПФК Промсталь" рішень податкового органу винесені податкові повідомлення рішення: 25.08.2010 року № 0000652307/0, від 20.09.2010 року № 0000652307/1, від 01.11.2010 року № 0000652307/2 та від 25.08.2010 року № 0000662307/0, від 20.09.2010 року № 0000662307/1, від 01.11.2010 року № 0000662307/2, за результатами розгляду скарг податкові повідомлення-рішення податкової установи залишені без змін, а скарги залишені без задоволення.

Стосовно порушення п. 5.1, п.п. 5.2.1, п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 387071 грн., в тому числі у 4 кварталі 2009 року на суму 346882 грн., у 1 кварталі 2010 р. на суму 40189 грн. суд зазначає наступне.

ТОВ "ПФК Промсталь" в особі директора ОСОБА_4 (відповідно до договору - покупець) укладена угода № 01-11/09 від 01.11.2009 р. з ПП "БФ "Ліга-Люкс" в особі директора ОСОБА_3 (відповідно до договору - продавець). Згідно договору продавець зобов'язується поставити та передати у власність покупця продукцію в асортименті (згідно договору - товар), а покупець зобов'язується прийняти товар.

Виконання зазначеної угоди № 01-11/09 від 01.11.2009 р. підтверджується видатковими накладними: від 02 грудня 2009 р. № 021203 на суму з ПДВ у розмірі 200000 грн. та від 26 листопада 2009 р. № 261110 на суму з ПДВ у розмірі 85000 грн., податковими накладними: від 02 грудня 2009 р. № 21203 на суму з ПДВ у розмірі 200000 грн. та від 26 листопад 2009 р. на суму з ПДВ у розмірі 85000 грн..

Отримання коштів ПП "БФ "Ліга-Люкс" на виконання умов договору підтверджується банківськими виписками Харківської філії ВАТ КБ "Південкомбанк" від 26 листопада 2009 року та від 02 грудня 2009 року про перерахування загальної суму у розмірі 285000 грн..

Щодо посилань представника ДПІ у Київському районі м. Харкова на пояснення ОСОБА_3 від 22.05.2010 р., що ОСОБА_3 зареєстрував за грошову винагороду 200 доларів США ПП "БФ "Ліга-Люкс" та на лист № 4526/7/23-206 від 06.08.2010 р., згідно з яким Державна податкова інспекція у Московському районі м. Харкова направила зазначені пояснення для врахування при проведенні перевірки позивача, а також висновків податкової установи, щодо неможливості реального здійснення фінансово-господарських операцій ПП "БФ "Ліга-Люкс" та ведення господарської діяльності у порядку передбаченому приписами діючого законодавства України та як наслідок дій з боку відповідача стосовно застосування нікчемності правочинів між ТОВ "ПФК Промсталь" та ПП "БФ "Ліга-Люкс" суд зазначає наступне:

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України, зазначено, що під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України, зазначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 203 ЦК України, встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: 1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; 2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; 6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 215 ЦК України, зазначено, що: 1. підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу; 2. недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Недійсність правочину може наступати лише за певні порушення закону. За ступенем недійсності правочину всі правочини поділяються на абсолютно недійсні з моменту їх вчинення (нікчемні) та відносно недійсні (оспорювані), які можуть бути визнані недійсними, але за певних умов.

Нікчемним (абсолютно недійсним) є той правочин, недійсність якого прямо передбачена законом. Сторони такого правочину не зобов'язані виконувати його умови, навіть тоді, коли суд не визнає його недійсним. Однак це не означає, що потреби в необхідності визнання нікчемного правочину недійсним не виникає. Така потреба виникає, оскільки сторони виконали умови правочину.

В підтвердження порушення прав третіх осіб представник ДПІ у Київському районі м. Харкова наводить зміст ч. 1 ст. 228 ЦК України, згідно з яким правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Представником ДПІ у Київському районі м. Харкова не наведено, а судом в ході розгляду справи не встановлено, чим саме укладена угода порушує публічний порядок, конституційні права і свободи людини і громадянина, або направлений на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Щодо посилання представника ДПІ у Київському районі м. Харкова на пояснення ОСОБА_3 суд зазначає, що відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Згідно з ч. 1 ст. 205 КК України, зазначено, що фіктивне підприємництво, тобто створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона.

В ході розгляду справи представник ДПІ у Київському районі м. Харкова не надав доказів, які б підтверджували факт вчинення ОСОБА_3 злочину та як наслідок існування вироку суду з цього питання.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ДПІ у Київському районі м. Харкова діяло поза межами наданих повноважень, щодо визнання угоди між позивачем та ПП "БФ "Ліга-Люкс", оскільки в даному випадку це відноситься до компетенції суду.

Щодо договору доручення між ТОВ "ПФК Промсталь" з ТОВ "ВІТАЛОНГ-М" від 01.10.2009 р. № 70/10 суд зазначає наступне:

Згідно зазначеного договору ТОВ "ПФК Промсталь" (згідно договору - довіритель) доручає, а ТОВ "ВІТАЛОНГ-М" (згідно умов договору - повірений) приймає на себе зобов'язання особисто виконати послугу з пошуку потенційних постачальників та покупців на купівлю та продаж металоконструкцій та металобрухту.

31.12.2009 р. між сторонами укладена додаткова угода № 1 до договору доручення від 01.10.2009 р. № 70/10, згідно з яким конкретизується винагорода за виконання договору доручення.

Під час проведення перевірки позивача податковою установою направлений запит № 15396/10/23-314 від 20.07.2010 р. по взаємовідносинам з ТОВ "ВІТАЛОНГ-М" про надання пояснень щодо обґрунтованості підстав використання у господарській діяльності підприємства даних послуг та відображення у бухгалтерському та податковому обліках, фактичного місця виконання послуг, період часу, протягом якого виконувались послуги, надання відомостей стосовно осіб, що виконували послуги, які договори були укладені в результаті виконаних послуг, який дохід отримано позивачем від використання укладених договорів, на підставі яких документів підтверджується виконання та отримання вищевказаних послуг.

Податковою установою отримана відповідь від 26.07.2010 р. № 26/1, згідно з якою повідомляється, що з четвертого кварталу 2009 року позивач розпочав займатись продажем металолому, зазначений період підтверджується датою дії ліцензії серії АВ № 470813, у зв'язку з чим позивачем укладено договір з ТОВ "ВІТАЛОНГ-М" від 01.10.2009 р. № 70/10, з метою досягнення максимального економічного ефекту у пошуку потенційних постачальників і покупців та продажу металоконструкцій і металолому.

Відповідно до зазначеного договору в період з жовтня 2009 року по грудень 2009 року укладені наступні договори покупки металолому:

- договір № 94 від 01.11.2009 р. з ТОВ "Прогрес";

- договір № 66 від 01.11.2009 р. з ТОВ "НВП "Дніпро-сталь";

- договір № 67 від 01.11.2009 р. з ТОВ "Лідер-ХХІ";

- договір № 64 від 10.11.2009 р. з ВАТ "Володар";

- договір № 20/611-МТР від 19.11.2009 р. з ВАТ "Укрнафта";

- договір № 77 від 19.11.2009 р. з ТОВ "Армет";

- договір № 2311/4 від 23.11.2009 р. з ТОВ "УкрАвтоЗАЗ-Сервіс";

- договір № 45000/09/0007 від 25.11.2009 р. з ВАТ "ХТЗ ім, ОСОБА_5";

- договір № 152/09 від 01.12.2009 р. з ТОВ "Приколотнянський МЕЗ";

- договір № 106 від 01.12.2009 р. з ТОВ "Метпром-Полтава";

- договір № 114 від 03.12.2009 р. з ТОВ "Брамет";

- договір № 138 від 09.12.2009 р. з ТОВ фірма "Компаунд";

- договір № 140 від 10.12.2009 р. з ТОВ "Валкос Груп";

- договір № 384 від 03.11.2009 р. з ПП "КВВМПУ";

- договір № ПГС 41 від 03.11.2009 р. з ТОВ "Промислова група "Союз";

- договір № 19/11 від 19.11.2009 р. з ТОВ "Восток-Цемент";

- договір № 118 від 23.11.2009 р. з ТОВ "Р-СТІЛ", в підтвердження виконання зазначених договорів надані первинні документи.

В підтвердження виконання договору від 01.10.2009 р. № 70/10 складено акти: № 1 від 31.12.2009 р. приймання-передачі виконаних робіт відповідно до договору від 01.10.2009 р. № 70/10 та № 2 від 31.12.2009 р. приймання-передачі виконаних робіт відповідно до договору від 01.10.2009 р. № 70/10.

Також між ТОВ "ВІТАЛОНГ-М" та позивачем затверджений звіт до договору доручення № 70/10 від 01.10.2009 р., що знаходиться в матеріалах справи.

Податковою установою вказується не те, що позивачем не надано економічного обґрунтування доцільності укладання угод на придбання та (або) продаж металоконструкцій та металобрухту у підприємств, зазначених а актах виконаних робіт. Не наведено відомостей інших суб'єктів господарювання, які також здійснюють діяльність з купівлі-продажу металобрухту та (або) металоконструкцій, але з певних економічних або інших об'єктивних обставин не зацікавили позивача як постачальник чи покупець. В ході перевірки не надано документів, які б підтверджували фактичне надання позивачу досліджень в повному обсязі. У вказаних актах відображена сума винагороди без наведення методики її розрахунку. В ході перевірки позивачем не надані пояснення щодо економічного обґрунтування впливу отриманих послуг на фінансово-господарську діяльність підприємства.

За наведених обставин ДПІ у Київському районі м. Харкова прийшла до висновку про порушення ч. 1 та ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та п. 2.15 та п. 2.16 Положення "Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88.

Наведене, що на думку позивача є порушенням суд не приймає до уваги, оскільки економічне обґрунтування доцільності укладання угод є виключною компетенцією позивача, що знаходить своє підтвердження у ч. 1 ст. 42 Господарського кодексу України, а саме: підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Щодо посилань відповідача стосовно не наведення відомостей інших суб'єктів господарювання, які також здійснюють діяльність з купівлі-продажу металобрухту та (або) металоконструкцій, але з певних економічних або інших об'єктивних обставин не зацікавили позивача як постачальник чи покупець.

Суд зазначає, що ця обставина є складовою угоди, яка задовольнила позивача, що підтверджується актами приймання-передачі виконаних робіт відповідно до договору від 01.10.2009 р. № 70/10, а тому угода є виконаною з позиції ТОВ "ПФК Промсталь", щодо факту не зацікавленості відносно інших суб'єктів господарювання та їх не зазначення, то як встановлено з матеріалів справи перелік суб'єктів господарювання зацікавив позивача в повному обсязі, а тому доводи ДПІ у Київському районі м. Харкова суд з цього питання не приймає.

Відносно відображення сума винагороди без наведення методики її розрахунку, суд зазначає, що методика наведена у додатковій угоді до договору від 01.10.2009 р. № 70/10, а саме п. 2.2.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", зазначено, що: 1. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи; 2. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.15 Положення "Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 зазначено, що первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників.

Згідно з п. 2.16 Положення "Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 зазначено, що забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення.

Відповідно до п. 2.15 Положення "Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 зазначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Таким чином діючим законодавством не встановлено вичерпного переліку документів, які відносяться до первинних документів, під час дослідження документів та взаємозв'язку між ними суд приходить до висновку, що зазначена звітність не передбачена умовами договору та діючим законодавством, проте методика розрахунку з ТОВ "ВІТАЛОНГ-М" передбачена додатковою угодою до договору від 01.10.2009 р. № 70/10, а саме п. 2.2.

За таких обставин суд приходить до висновку, що первинні документи містять всі необхідні реквізити, чим спростовують твердження податкової установи про їх неналежне оформлення. Суд додатково зазначає, що представником податкової установи не наведено, а судом в ході розгляду справи не встановлено, чим саме відсутність наведеної інформації порушує договірну і фінансову дисципліну, завдає шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Суд звертає увагу, що та відсутність документально підтвердженого порушення договірної дисципліни з боку сторін договору, яка може бути реалізована виключно сторонами договору в порядку передбаченому законодавством.

Стосовно посилань представника ДПІ у Київському районі м. Харкова про невикористання у господарській діяльності, а саме:

Невикористання у господарській діяльності на думку податкової установи підтверджується наступним: згідно декларацій по податку на прибуток, ТОВ «ПФК Промсталь»у 4 кварталі 2009 року отримало прибуток в сумі 220449,00 грн., тоді як витрати понесенні платником податків по договору доручення на укладання договорів купівлі та продажу металоконструкцій та металобрухту у 4 кварталі 2009 року складають 366667,00 грн. і становить 166% від суми отриманого прибутку ТОВ «ПФК Промсталь», що не є економічно обґрунтованим і не відповідає вимогам п. 1.1 даного договору, де вказано, що даний договір є згодою сторін по співробітництву з метою досягнення максимального ефекту від надання послуг.

Крім того, в ході проведення перевірки встановлено, що ТОВ «ПФК Промсталь»здійснювало господарські операції з придбання металобрухту у ВАТ «Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе»код ЄДРПОУ 05750295 на підставі договору № б/н від 21.08.2009 р.. Придбання металобрухту було здійснено у вересні 2009 року до укладання договору доручення з ТОВ «ВІТАЛОНГ-М»№ 70/10 від 01.10.2009 р..

Окрім цього, перевіркою також визначено коло суб'єктів господарювання, посадовими особами чи засновниками яких є засновники та (або) посадові особи ТОВ «ПФК Промсталь»у періоді, що підлягав перевірці. Так, директор ТОВ «ПФК Промсталь»ОСОБА_6 була директором ТОВ «ТД «Промсталь»код ЄДРПОУ 32336452 у періоді з 14.11.2005 р. по 18.05.2009 р..

Згідно даних АС «Співставлення ПК та ПЗ»та даних попередньої перевірки ТОВ «ТД «Промсталь»встановлено, що ТОВ «ТД «Промсталь»(код ЄДРПОУ 32336452) мало фінансово - господарські взаємовідносини з підприємствами:

1. ТОВ «Армет»(код ЄДРПОУ 32228916) мало фінансово-господарські взаємовідносини у березні 2008 року, у квітні 2008 року, у травні 2008 року, у січні 2009 року, згідно договору № 1/02-08 від 01.02.2008 р..

2. ТОВ «УкрАвтоЗАЗ-Сервіс»код (ЄДРПОУ 32160371) мало фінансово-господарські взаємовідносини у січні 2009 року, лютому 2009 року;

3. ВАТ «Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе»(код ЄДРПОУ 05750295) мало фінансово-господарські взаємовідносини у серпні 2008 року, вересні 2008 року, жовтні 2008 року, листопаді 2008 року, грудні 2008 року, січні 2009 року, згідно договору № 24000/08/7 від 01.07.2008 р..

4. ТОВ «Р-СТІЛ»(код ЄДРПОУ 33288520) мало фінансово-господарські взаємовідносини у 4 кварталі 2007 року та січні - вересні 2008 року, згідно договорів № 150 від 11.10.2005 р., № 26/7 від 25.07.2005 р. та № 47 від 13.03.2006 р..

За таких обставин ДПІ у Київському районі м. Харкова приходить до висновку, що на момент укладання угоди доручення № 70/10 від 01.10.2009 р. між ТОВ «ПФК Промсталь»і ТОВ «ВІТАЛОНГ-М», директору ТОВ «ПФК Промсталь»були відомі вищевказані суб'єкти господарювання, з якими були налагоджені фінансово-господарські стосунки.

Суд не приймає посилання податкової установи з цього приводу, оскільки неприбуткова діяльність може бути визнана такою, що суперечить закону чи установчим документам, якщо буде встановлено прямий умисел посадових осіб підприємства на здійснення цієї діяльності з метою досягнення протиправних результатів діяльності, однак таких доказів ДПІ у Київському районі м. Харкова суду не надала, а судом в ході розгляду справи не встановлено.

Щодо висновку податкової установи, щодо обізнаності позивача про існування суб'єктів господарювання з якими позивачем були укладені угоди в попередніх періодах та зазначення цих же суб'єктів ТОВ «ВІТАЛОНГ-М»за результатами виконання умов угоди доручення № 70/10 від 01.10.2009 р., суд приходить до висновку, що зазначена угода направлена на укладання інших договорів в інших періодах та не стосується попередніх періодів, на які посилається податкова установа, а тому суд не приймає зазначені посилання представника ДПІ у Київському районі м. Харкова з цього приводу.

Згідно п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь - яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь - яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Таким чином висновок ДПІ у Київському районі м, Харкова про порушення п. 1.32 ст. 1, п. 5.1 ст. 5, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»щодо завищення позивачем валових витрат у сумі 366667,00 грн. у 4 кв. 2009 року не відповідає наведеним нормам законодавства та встановленим обставинам по справі.

Стосовно укладеного договору між позивачем з ТОВ «ВІТАЛОНГ-М»про надання послуг з порізки та навантаження металоконструкцій від 01.11.2009 р. за № 150, суд зазначає, що згідно умов угоди, ТОВ «ПФК Промсталь»(Замовник) доручає, а ТОВ «ВІТАЛОНГ-М»(Виконавець), приймає на себе обов'язки виконати роботи з порізки та навантаження металоконструкцій. Згідно умов вищезазначеної угоди, ТОВ «ПФК ПРОМСТАЛЬ»придбано у ТОВ «ВІТАЛОНГ-М»послуги з порізки і навантаженню металоконструкцій на загальну суму 1132940,95 грн., в тому числі ПДВ 188823,49 грн..

В ході проведення перевірки від податкової установи до ТОВ «ПФК Промсталь»був направлений запит № 1539510/23-314 від 20.07.2010 р. про надання пояснень щодо фактичного місця виконання робіт; період часу, протягом якого виконувались роботи; надання відомостей про осіб, що виконували роботи; техніки (обладнання), яка була залучена для виконання робіт; транспортування металоконструкцій до місця виконання робіт; наявність відповідних дозволів (ліцензій); обґрунтувати доцільність залучення до виконання вказаних робіт ТОВ «ВІТАЛОНГ-М».

На вказаний запит ТОВ «ПФК Промсталь»надана відповідь № 26/2 від 26.07.2010 р. без документального підтвердження виконання умов договору за № 150 від 01.11.2009 р. щодо порізки металобрухту.

За таких обставин податкова установа прийшла до висновку, що позивачем не надано відомостей стосовно осіб, причетних до виконання вказаних робіт по порізці та навантаженню металоконструкцій, не обґрунтовано доцільність залучення до виконання вказаних робіт ТОВ «ВІТАЛОНГ-М», наявності у останнього відповідних дозволів (ліцензій) на право провадження видів діяльності. Крім того, в своїх поясненнях ТОВ «ПФК Промсталь»повідомляє, що роботи по порізці і навантаженню металобрухту здійснювались на площадці, що розташована за адресою м. Харків, вул. Індустріальна, 3 і з застосуванням обладнання ТОВ «ПФК Промсталь», що свідчить про те, що позивач власними силами міг здійснювати порізку металобрухту. Також до перевірки не було надано угод, актів прийому-передачі між ТОВ «ПФК Промсталь»і ТОВ «ВІТАЛОНГ-М»та іншого документального підтвердження надання останньому в тимчасове користування (оренду) майна, що належить ТОВ «ПФК Промсталь»та яке використовувалось під час здійснення операцій порізки, навантажувально - розвантажувальних робіт.

ДПІ у Київському районі м. Харкова зазначає, що в ході перевірки наданих документів, аналізу податкової звітності ТОВ «ВІТАЛОНГ-М»та відомості з АС «Співставлення ПК та ПЗ»встановлено, що у ТОВ «ВІТАЛОНГ-М»відсутні необхідні умови для здійснення виду діяльності з надання послуг по порізці та навантаженню металобрухту та металоконструкцій, а саме:

- відсутні трудові ресурси необхідні для виконання умов угоди про надання послуг з порізки та навантаження металоконструкцій від 01.11.2009 року за № 150: середньоспискова кількість працюючих за основним місцем роботи у 4 кварталі 2009 року ТОВ «ВІТАЛОНГ-М»згідно розрахунку комунального податку, складає 2 чоловіка;

- відсутні необхідні основні фонди та обладнання для виконання умов угоди про надання послуг з порізки та навантаження металоконструкцій від 01.11.2009 року за № 150, так згідно наданої податкової звітності по податку на прибуток, амортизаційні відрахування рядку 07 декларації з податку на прибуток ТОВ «ВІТАЛОНГ-М»не декларувало, додаток К1 не подавався;

Вищенаведене на думку відповідача свідчить про неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій ТОВ «ВІТАЛОНГ-М»та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України.

За таких обставин податкова установи приходить до висновку, що угода № 150 від 01.11.2009 р. між ТОВ «ПФК Промсталь»і ТОВ «ВІТАЛОНГ-М»на надання послуг з порізки та навантаження металоконструкцій є нікчемною, при проведені операцій з ТОВ «ВІТАЛОНГ-М»порушено вимоги п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого ТОВ «ПФК «Промсталь»зависило валові витрати на суму 944118,00 грн., в тому числі у 4 кварталі 2009 року на суму 783361,00 грн., у 1 кварталі 2010 року на суму 160757,00 грн.

Суд не погоджується з наведеними висновками податкової установи виходячи з наступного:

Згідно додаткової угоди № 1 до договору № 150 від 01.11.2009 р. змінено п. 1.1 зазначеного договору та викладено в наступній редакції: замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання виконати роботи з порізки та навантаження металоконструкцій і металолому.

На виконання зазначеного договору складені податкові накладні: від 31.12.2009 р. № 1231020; від 30.12.2009 р. № 1230004; від 31.03.2010 р. № 331009; від 13.11.2009 р. № 1113002; від 31.03.2010 р. № 331012; від 28.02.2010 р. № 228006; від 22.02.2010 р. № 222002; від 20.11.2009 р. № 1120002 та акти здачі-приймання робіт (надання послуг): № 1230/03; 1231/02; ОУ0202/01;ОУ-0222/01; ОУ-0331/08; ОУ-0331/11; ОУ-0000003.

Згідно з договором № 30 оренди площадки від 01.08.2008 р. укладеного між ТОВ "Торговий дім "РОСРЕСУРС" та ТОВ «ПФК Промсталь», ТОВ "Торговий дім "РОСРЕСУРС" передає в оренду позивача відкритий бетонний майданчик за адресою: м. Харків, вул. Індустріальна, 3, загальною площею 1000 м2 та приміщеннями загальною площею 50 м2, про що складено акт приймання-передачі об'єкту оренди від 01.08.2008 р..

Відповідно до посвідчення № 478-29 ОСОБА_7 працює у позивача на посаді бригадира дільниці та відповідно до посвідчення про відрядження № КУ-0000014 від 22.12.2009 р. перебував у відрядженні терміном 10 днів.

Відповідно до посвідчення № 14-ОТ-41 ОСОБА_8. працює в якості електротехнічного робітника та відповідно до посвідчень про відрядження № КУ-0000012 від 22.12.2009 р. та № КУ-0000006 від 13.11.2009 р. перебував у відрядженнях терміном 10 днів.

Відповідно до посвідчення № 14-ОТ-40 ОСОБА_9 працює в якості електротехнічного робітника та відповідно до посвідчень про відрядження № КУ-0000011 від 21.12.2009 р. та № КУ-0000005 від 13.11.2009 р., перебував у відрядженнях терміном 11 та 10 днів відповідно.

За таких обставин та з урахуванням висновку податкової установи, що позивачем не надано відомостей стосовно осіб, причетних до виконання вказаних робіт по порізці та навантаженню металоконструкцій, не обґрунтовано доцільність залучення до виконання вказаних робіт ТОВ «ВІТАЛОНГ-М», наявності у останнього відповідних дозволів (ліцензій) на право провадження видів діяльності суд зазначає, що питання про осіб причетних до виконання робіт та наявності дозволу чи ліцензії у ТОВ «ВІТАЛОНГ-М»не відноситься до компетенції позивача, оскільки зазначені особи не перебувають та не перебували у трудових відносинах з позивачем, а відсутність дозволу спростовується встановленими обставини в ході перевірки (аркуш № 9 акту перевірки від 11.08.2010 р. № 4807/23-3/33816258), а саме вид діяльності 51.52.2, крім того податковою установою не встановлена відсутність дозволів (ліцензій) ТОВ «ВІТАЛОНГ-М».

Щодо не доцільності на думку податкової установи залучення до виконання вказаних робіт осіб з ТОВ «ВІТАЛОНГ-М»суд не приймає зазначений довід оскільки, як встановлено власними трудовими ресурсами, позивач не мав змоги виконати зазначені роботи у зв'язку з відрядженнями працівників.

Судом встановлено, що послуги з порізки металоконструкцій здійснювалось на території позивача, ліцензійній площадці, за адресою: м. Харків, вул. Індустріальна, 3.

Судом встановлено та не заперечується сторонами по справі, що розрахунок позивачем за отримані послуги змінювались у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок виконавця.

Наявність чи відсутність ліцензії у ТОВ «ВІТАЛОНГ-М»на здійснення робіт з порізки та навантаження металоконструкцій не відноситься до предмету правовідносин за договором. Роботи з порізки та навантаження металоконструкцій здійснювалось на ліцензійній площадці позивача з допомогою технічних засобів, що належать позивачу. Згідно балансової довідки від 08.02.11 р. позивач має: апарат повітряно-плазмової різки, ножиці гідравлічні Q 43-2500, прес пакетувальний Y81-250 В ( 4 шт.), прес пакетувальний Y81-135 В (2 шт.).

Суд також зазначає, що відсутність трудових ресурсів у ТОВ «ВІТАЛОНГ-М»не перешкоджає укладенню договорів направлених на виконання договору № 150 від 01.11.2009 р., тобто суб-договорів, відсутність яких податковою установою не доведена.

Стосовно податку на додану вартість суд зазначає, що посилання ДПІ у Київському районі м. Харкова, щодо неподання податкової декларації, недекларування об'єкту оподаткування та податкових зобов'язань з ПДВ контрагентами позивача: ПП "БФ "Ліга-Люкс", ПП "Гефест-Метал", ТОВ "Компанія Інтертоп № 1", не приймаються до уваги судом, оскільки позивач не може нести відповідальність як за несплату податків продавцями, так і за можливу недостовірність відомостей про них, включених до податкових декларацій за умови необізнаності покупця щодо такої; сама собою несплата податку продавцем (у т.ч. у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на валові витрати, податковий кредит покупця на суму бюджетного відшкодування.

За договором купівлі-продажу лому чорних металів № 13 від 01.01.2010 року, укладеного між ТОВ «ПФК «ПРОМСТАЛЬ»та ТОВ «Компанія Інтерпром №1», Продавець зобовязується поставити і передати у власність Покупця товар брухт і відходи чорних металів ДСТУ 4121 згідно умов даної і ціні вказаній у специфікації. За договором купівлі-продажу лому чорних металів № 100 від 26.11.09 р., укладений між ТОВ «ПФК «ПРОМСТАЛЬ»та ПП «ГЕФЕСТ-МЕТАЛ», Продавець зобовязується поставити і передати у власність Покупця товар брухт і відходи чорних металів ДСТУ 4121 згідно умов даної і ціні вказаній у специфікації. За договором купівлі-продажу лому чорних металів №13 від 01.01.2010 року ТОВ «ПФК «ПРОМСТАЛЬ»сформовано податковий кредит на суму 817819 грн., за договором купівлі-продажу лому чорних металів № 100 від 26.11.2009 р. ТОВ «ПФК «ПРОМСТАЛЬ»сформовано податковий кредит на суму 3358824,00 грн..

Пунктом 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»передбачає вичерпний перелік витрат платника податку, що не включаються до складу валових. Серед таких обмежень, витрати, які були включенні відповідачем до складу валових ТОВ «ПФК ПРОМСТАЛЬ», відсутні. Крім того, п. 5.11 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не дозволяє встановлювати додаткові обмеження щодо віднесення до складу валових витрат платника податку крім тих обмежень, що зазначені в цьому Законі.

Також актом перевірки не встановлено віднесення ТОВ «ПФК ПРОМСТАЛЬ»до складу валових витрат сум не підтверджених відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами чи документами, оформленими з порушеннями та використання товарів, придбаних у ПП «БФ «Ліга-Люкс», ПП «ГЕФЕСТ-МЕТАЛ», ТОВ «Компанія Інтерпром №1»чи послуг у ТОВ «ВІТАЛОНГ-М», не в господарській діяльності.

Відповідно до п. 7.2.3 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). Відповідно до вимог п. 3. 4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України, дані, наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерского та податкового обліку платника, достовірність даних підтверджується: підписом платника, якщо платник фізична особа, в інших випадках підписами відповідальних посадових осіб (керівник, головний бухгалтер), печаткою. Первинні документи (накладні, акти виконаних робіт) оформлені відповідно до вимог, встановлених Законом № 996 та Положення №88 та складені в момент проведення кожної господарської операції або безпосередньо після її завершення є підставою для включення даних від проведених господарських операцій до податкового обліку платника податку.

Підпунктом 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" передбачено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону.

Згідно п. п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), непідтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 1.2.6 цього пункту). ТОВ «ПФК ПРОМСТАЛЬ»надало до суду, належним чином завірені, копії податкових накладних, на підставі яких сформовано податковий кредит.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

П.п. 7.4.5 Закону України «Про податок на додану вартість»визначає, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними и митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6.

Таким чином, Законом України «Про податок на додану вартість»для включення до складу податкового кредиту сум сплаченого ПДВ при наявності податкової накладної, передбачено використання в подальшому придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Виходячи з вимог чинного законодавства право на валові витрати та податковий кредит існує, в загалі, по відповідним первинним документам бухгалтерського обліку та податковим накладним, наданим продавцем, виходячи з наступного: покупець не може нести відповідальність як за несплату податків продавцям, так і за можливу недостовірність відомостей про них, включених до податкових декларацій за умови необізнаності покупця щодо такої; сама собою несплата податку продавцем (у т.ч. у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на валові витрати, податковий кредит покупця на суму бюджетного відшкодування.

Відповідно до ст. 3 Господарського Кодексу України, під господарською діяльністю розуміють діяльність субєктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямовану на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а субєкти підприємництва підприємцями.

В даному випадку нікчемність правочину прямо не встановлена законом, сторони за договором не заперечують його дійсність, тому такий правочин може бути визнаний нікчемним лише у судовому порядку (ч. 3 ст. 215 ЦКУ). Нікчемними правочини можуть вважатися лише за умови доведеності фактів, що свідчать про порочність даного правочину. Укладені правочини відповідають обовязковим загальним вимогам, що передбачені статтею 203 Цивільного Кодексу України, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Оскільки при укладенні договору не порушено жодної з перелічених умов, такий правочин не може тягнути за собою його нікчемність.

Проявом вини юридичної особи у договірних відносинах є виключно винні дії уповноважених органів та посадових осіб. Органи юридичних осіб формуються з фізичних осіб, а вина визначається як психічне ставлення особи до скоєного протиправного діяння та його наслідків. У відповідності до ст. 92 Цивільного кодексу України доведення умислу у діях юридичної особи можливе через доведения умислу у діях фізичних осіб, які діяли від імені юридичної особи. Зміст спірних догорів не суперечить актам цивільного законодавства. Фактів, які б свідчили про те, що зміст договору не відповідає дійсним намірам сторін і, що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначеного договору не встановлено.

Таким чином суд дійшов висновку про підтвердженість валових витрат, висновки щодо завищення валових витрат є необґрунтованими.

Таким чином суд дійшов висновку про підтвердженість податкового кредиту, висновки щодо завищення податкового кредиту не є необґрунтованими.

Позивачем надано постанову податкової міліції ДПІ у Київському районі м. Харкова про відмову в порушенні кримінальної справи за фактом вчинення посадовими особами ТОВ «ПФК ПРОМСТАЛЬ»злочину, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України від 27.09.2010 року. Податковим органом міліції було розглянуто матеріали невиїзної перевірки у відношенні посадових осіб ТОВ «ПФК ПРОМСТАЛЬ»щодо наявності в їх діях однак злочину, передбаченого ч. 1.ст. 212 КК України. В результаті чого податковий орган міліції пришов до висновку, що достовірність наявних матеріалів перевірки викликає сумніви, податковий орган міліції зазначив законність здійснення господарської діяльності ТОВ «ПФК ПРОМСТАЛЬ»та належне виконання податкових зобовязань.

Суд дійшов висновку, що посилання відповідача на незаконність укладених договорів між позивачем та ПП «БФ «Ліга-Люкс», ТОВ «ВІТАЛОНГ-М», ПП «ГЕФЕСТ-МЕТАЛ», ТОВ «Компанія Інтерпром №1»- є безпідставними та необґрунтованими, оскільки вони укладені у письмовій формі, підписані сторонами, між ними погоджені всі істотні умови та досягнута домовленість щодо їх виконання, тобто повністю відповідають вимогам ч. 1 ст. 205, ч. 2 ст. 207, ч. 1 ст. 208, ст. 218, ч. 3 ст. 639 ЦК України, ст.ст. 179, 180 ГК України.

Відповідно до вимог ст.ст. 202, 203, 215 ЦК України, правочином є дія особи, яка повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, пятою, шостою ст. 203 Цивільного Кодексу України.

Згідно ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована сторона заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий право чин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За таких обставин та з урахуванням ч. 3 ст. 2 КАС України, суд приходить до висновків щодо неправомірного донарахування суми з податку на прибуток з підприємств відносно ТОВ «ПФК ПРОМСТАЛЬ»у розмірі 387071, 00 грн. - та штрафних санкцій 112102,40 грн.; з податку на додану вартість відносно позивача ТОВ «ПФК ПРОМСТАЛЬ»у розмірі 3992205,00 грн., 00 грн. та штрафних санкцій у розмірі 1996102,50 грн..

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ПФК "Промсталь" до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова, за участю прокуратури Київського району м. Харкова про визнання податкових повідомлень-рішень недійсними - задовольнити у повному обсязі.

Визнати недійсним податкові повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова від 25.08.2010 року № 0000652307/0, від 20.09.2010 року № 0000652307/1, від 01.11.2010 року № 0000652307/2 про стягнення з Товариством з обмеженою відповідальністю "ПФК "Промсталь" податку на прибуток підприємств у сумі 387071 гривень 00 копійок і штрафних (фінансових) санкцій у сумі 112102 гривень 40 копійок.

Визнати недійсним податкові повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова від 25.08.2010 року № 0000662307/0, від 20.09.2010 року № 0000662307/1, від 01.11.2010 року № 0000662307/2 про стягнення з Товариством з обмеженою відповідальністю "ПФК "Промсталь" податку на додану вартість у сумі 3992205 гривень 00 копійок і штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1996102 гривень 50 копійок.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПФК "Промсталь" (61024, м. Харків, вул. Студентська, 20, код 33816258) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 (три) гривень 40 копійок.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, встановлених законом, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 05.04.2011 року.

Суддя Супрун Ю.О.

Попередній документ : 15159300
Наступний документ : 15159309