Постанова № 15158598, 24.03.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2011 р. № 2а-217/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

за участю:

секретаря судового засідання Гіщинської С.Я.,

представника позивача Рісної Ю.Б.,

представника відповідача Кармелюка Т.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного підприємства «Артвіт»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в :

Приватне підприємство «Артвіт»(далі ПП «Артвіт») звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова (далі ДПІ у Шевченківському районі м. Львова), в якому просить суд визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.09.2010 року № 0002412300/0/22534.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач не отримував жодної безповоротної фінансової допомоги у будь-якому вигляді, що визначені п.п. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Зазначає, що між ПП «Артвіт»та ПП «Картельбудпостач»не було укладено жодних договорів дарування чи інших подібних договорів, а сума у розмірі 240200 грн. 00 коп. не є сумою безнадійної заборгованості, адже по зобовязаннях строк позовної давності ще не минув, заборгованість не є непогашеною внаслідок недостатності майна, ПП «Картельбудпостач»не було визнано банкрутом, не ліквідовано, а також відсутні обставини непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажору), які б стали підставою для неможливості виконання ПП «Артвіт»своїх зобовязань перед ПП «Картельпостачбуд». Таким чином, підстави для визнання вказаної суми безповоротною фінансовою допомогою відсутні.

Представник відповідача подав до суду заперечення на адміністративний позов, в якому проти позову заперечує, зазначає, що в порушення п.п. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1, п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 п.п. 12.3.1 п. 12.3 ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»позивачем занижено скориговані валові доходи за ІІ квартал 2010 року в сумі 240200 грн. 00 коп. в результаті не відображення суми безнадійної кредиторської заборгованості, що обліковується станом на 01.04.2009 року, на 30.06.2010 року в сумі 240200 грн. 00 коп. перед ПП «Картельбудпостач». Оскільки, заборгованість по ПП «Картельбудпостач»в сумі 240200 грн. 00 коп. позивачем не погашена, відповідно визнається безповоротною фінансовою допомогою в розумінні вимог п.п. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1 Закону України «Про оподаткування підприємств». Валовий дохід включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві. Додатково пояснив, що сума у розмірі 240200 грн. 00 коп., правомірно не була включена позивачем до складу валових доходів, оскільки не може визнаватися безповоротною фінансовою допомогою, так як строк позовної давності щодо неї ще не минув. Крім того, відсутні будь-які обставини неможливості виконання позивачем своїх зобовязань перед ПП «Картельпостачбуд». У звязку з викладеним вище, просить суд задовольнити адміністративний позов в повному обсязі і скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.09.2010 року № 0002412300/0/22534.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив. Додатково пояснив, що сума безповоротної фінансової допомоги включається до складу валових доходів підприємства у той період, коли така допомога була отримана. Підставою для визнання суми у розмірі 240200 грн. 00 коп. безповоротною фінансовою допомогою є непогашення позивачем заборгованості перед ПП «Картельбудпостач». Таким чином, на думку представника відповідача, позивачу необхідно було відобразити суму заборгованості у розмірі 240200 грн. 00 коп. в складі валових доходів підприємства на підставі п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки заборгованість відповідає визначенню безповоротної фінансової допомоги. Просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Позивач ПП «Артвіт», що знаходиться за адресою: 79058, м. Львів, вул. Хімічна, буд. 4а, зареєстроване державним реєстратором виконавчого комітету Львівської міської ради як юридична особа, ідентифікаційний код 20801149. Позивач взятий на облік як платник податків в ДПІ у Шевченківському районі м. Львова та зареєстрований платником ПДВ, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі направлення від 26.08.2010 року № 681 від 09.09.2010 року № 720, згідно з ч.ч. 1-2 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 року № 509-ХІІ та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок субєктів господарювання, ДПІ у Шевченківському районі м. Львова проведена планова виїзна перевірка ПП «Артвіт», з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2008 року по 30.06.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 року по 30.06.2010 року, за результатами якої складено акт перевірки від 27.09.2010 року № 1407/231/23-121/13831234.

Вказаною перевіркою встановлено порушення позивачем: п. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1, п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п.п. 12.3.1 п. 12.3 ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства»від 28.12.1994 року № 334/94-ВР, внаслідок чого позивачем занижено податок на прибуток на загальну суму 60050 грн. 00 коп., в тому числі за ІІ квартал 2010 року в сумі 60050 грн. 00 коп.; п.п. 8.1.2, п.п. 8.1.4 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.2003 року № 889-ІV, що призвело до недобору податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 1950 грн. 00 коп.; п. 3.4 ст. 3, п.п. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4, п.п. 8.1.1, п.п. 8.1.4 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.2003 року № 889-ІV, що призвело до недобору податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 123 грн. 92 коп.

На підставі акту перевірки від 27.09.2010 року № 1407/231/23-121/13831234, згідно з п.п. «б»п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4, п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ, ДПІ у Шевченківському районі м. Львова винесено податкове повідомлення-рішення від 29.09.2010 року № 0002412300/0/22534, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання за платежем податок на прибуток в розмірі 66055 грн. 00 коп., в тому числі за основним платежем 60050 грн. 00 коп., штрафними (фінансовими) санкціями 6005 грн. 00 коп.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ, позивачем в адміністративному порядку оскаржено вказане податкове повідомлення-рішення до ДПІ у Шевченківському районі м. Львова, за наслідками якого, винесене податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення, що зумовило звернення позивача до адміністративного суду про оскарження вказаного вище податкового повідомлення-рішення.

Спір між сторонами виник стосовно правомірності податкового повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Львова № 0002412300/0/22534 від 29.09.2010 року. При вирішенні спору суд виходив з наступного.

Перевіркою повноти визначення скоригованого валового доходу за період з 01.04.2009 року по 30.06.2010 року ДПІ у Шевченківському районі м. Львова встановлено заниження валового доходу в сумі 240200 грн. 00 коп., в тому числі за ІІ квартал 2010 року в сумі 240200 грн. 00 коп.

За результатами проведеної планової виїзної перевірки ПП «Артвіт»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 року по 30.06.2010 року валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 30.06.2010 року, відповідачем у акті № 1407/231/23-121/13831234 від 27.09.2010 року встановлено порушення п. 1.22.1. п. 1.25. ст. 1, п.п. 4.1.6. п. 4.1. ст. 4, п.п. 12.3.1. п. 12.3. ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме: щодо заниження податку на прибуток у сумі 60050 грн. 00 коп., у т.ч. за ІІ квартал 2010 року на суму 60050 грн. 00 коп.

Під час розгляду справи судом встановлено, що ПП «Картельбудпостач»у 2008 році реалізувало на користь ПП «Артвіт»товари на загальну суму 240200 грн. 10 коп., в тому числі ПДВ на суму 40033 грн. 35 коп., що підтверджується видатковою накладною № РН-031121 від 03.11.2008 року.

Як вбачається з акту перевірки та підтверджується представленими позивачем первинними документами, 03.11.2008 року ПП «Артвіт» згідно з видатковою накладною № РН-031121 отримано від ПП «Картельбудпостач»товарно-матеріальні цінності на загальну суму 240200 грн. 10 коп. Оплату за отримані товари ПП «Артвіт»проведено не було, що підтверджується даними акту перевірки, довідкою ПП «Артвіт»від 01.03.2011 року № 1, а також довідками про рух коштів на розрахункових рахунках ПП «Артвіт», наданих Львівською обласною дирекцією Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»за період з 01.10.2008 року по 30.11.2008 року.

Судом встановлено, що сума у розмірі 240200 грн. 10 коп. не є безповоротною фінансовою допомогою, отриманою ПП «Артвіт», а тому дана сума правомірно не включена позивачем до складу його валового доходу у період з 01.04.2009 року по 30.06.2010 року, виходячи з наступного.

Відповідно до п.п. 1.22.1. п. 1.22. ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»безповоротна фінансова допомога це сума коштів, передана платнику податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів (за винятком бюджетних дотацій і субсидій), або без укладання таких угод; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після її списання, якщо така безнадійна заборгованість була попередньо включена до складу валових витрат кредитора; сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності; основна сума кредиту або депозиту, наданих платнику податку без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних); сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Згідно з п. 1.25. ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»під безнадійною заборгованістю розуміється заборгованість, яка відповідає будь-якій з наведених нижче ознак: заборгованість по зобовязаннях, за якою минув строк позовної давності; прострочена заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності майна фізичної особи, за умови, що дії кредитора, направлені на примусове стягнення майна позичальника, не призвели до повного погашення заборгованості; заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності майна: фізичної особи, на яке відповідно до закону може бути спрямовано стягнення; фізичної особи - субєкта підприємницької діяльності або юридичної особи, оголошених банкрутами у порядку, встановленому законом, або при їх ліквідації (зняття з реєстрації як субєкта підприємницької діяльності); заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності коштів, одержаних від продажу на відкритих аукціонах (публічних торгах) майна позичальника, переданого у заставу як забезпечення зазначеної заборгованості, за умови, що інші юридичні дії кредитора щодо примусового стягнення іншого майна позичальника не призвели до повного покриття заборгованості; заборгованість, стягнення якої стало неможливим у звязку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажору), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством; прострочена заборгованість померлих фізичних осіб, а також визнаних у судовому порядку безвісно відсутніми, померлими або недієздатними, а також прострочена заборгованість фізичних осіб, засуджених до позбавлення волі.

Підпунктом 12.3.1. п. 12.3. ст 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено, що сума заборгованості відноситься на валові витрати кредитора у разі, якщо строк позовної давності за відповідним договором з дебітором минув до моменту набрання чинності цим Законом. У цьому ж періоді дебітор збільшує свої валові доходи на таку саму суму. Заборгованість, за якою кредитор не звертається до суду щодо її примусового стягнення до закінчення строків позовної давності, не включається до складу валових витрат кредитора згідно з п.п. 12.1.1 п. 12.1 цієї статті, та не може бути відшкодованою за рахунок його страхових резервів. Основна сума боргу, яка не може бути примусово стягнутою з дебітора внаслідок укладення мирової угоди в межах процедури відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, визначеної законом, не включається до складу валових витрат кредитора згідно з п.п. 12.1.1 п. 12.1 цієї статті, але може бути відшкодованою за рахунок його страхових резервів, створених згідно з цією статтею.

Всупереч викладеним положенням Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», податковим органом не наведено жодної з підстав для визнання вартості отриманих ПП «Артвіт»ТМЦ безповоротною фінансовою допомогою, яку підприємство не включило до валового доходу в ІІ кварталі 2010 року. Не беруться судом до уваги твердження відповідача про необхідність списання позивачем кредиторської заборгованості перед ПП «Картельбудпостач», як такої, що визнається безнадійною, з огляду на її непогашення станом на день проведення перевірки.

Поряд з цим, судом встановлено, що станом на день проведення перевірки у ПП «Артвіт» відсутні правові та фактичні підстави для проведення списання кредиторської заборгованості перед ПП «Картельбудпостач». Адже, вказані ТМЦ отримані ПП «Артвіт»на умовах купівлі-продажу (поставки), а не дарування чи інших подібних умовах, що не передбачають повернення коштів за ТМЦ. Крім того, поставка ТМЦ проводилась ПП «Картельбудпостач»03.11.2008 року.

Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Таким чином, за вказаними зобовязаннями ПП «Артвіт»перед ПП «Картельбудпостач»строк позовної давності не минув. На підтвердження факту наявності у ПП «Артвіт»заборгованості перед ПП «Картельбудпостач»судом досліджені також журнали обліку по рахунку № 631 за весь період, що перевірявся, згідно яких у ПП «Артвіт»обліковується заборгованість перед ПП «Картельбудпостач»у розмірі 240200 грн. 10 коп. Крім того, ПП «Артвіт»також надано довідку № 1 від 01.03.2011 року про суму заборгованості останнього перед ПП «Картельбудпостач».

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 07.02.2011 року ПП «Картельбудпостач»(код ЄДРПОУ 34857908) не є ліквідованим, щодо нього не приймалось рішення про визнання його банкрутом та відсутні будь-які записи про прийняття його засновниками рішення про припинення.

Не можуть бути прийняті судом до уваги твердження представника відповідача, що відсутність ПП «Картельбудпостач»за його місцезнаходженням є достатньою підставою вважати заборгованість ПП «Артвіт»безнадійною. Запис про відсутність ПП «Картельбудпостач»за його місцезнаходженням зроблено державним реєстратором лише 27.10.2010 року, тобто після проведення перевірки ПП «Артвіт» та винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а тому вказана обставина не може бути підставою для висновків відповідача щодо визнання заборгованості ПП «Артвіт»перед ПП «Картельбудпостач»безнадійною. Крім того, Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств»відсутність кредитора за його місцезнаходженням не визначено як підстава для визнання заборгованості перед таким кредитором безнадійною.

Таким чином, податковим органом не доведено, а судом не встановлено наявності жодної із наведених у п.п. 1.22.1. п. 1.22. ст. 1, п. 1.25. ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»обставин, за якої заборгованість ПП «Артвіт»перед ПП «Картельбудпостач»у розмірі 240200 грн. 10 коп. слід вважати безнадійною кредиторською заборгованістю, яка підлягає списанню.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку що податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Львова від 29.09.2010 року № 0002412300/0/22534 є протиправним та підлягає скасуванню.

Зважаючи на те, що позивачем не порушено вимог податкового законодавства в межах цього спору, застосування до нього штрафних санкцій на підставі п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»є протиправним.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права, при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податку донараховані податкові зобовязання чи зменшені податкові вигоди, зокрема нараховані штрафні (фінансові санкції) санкції, презюмується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, на користь позивача належить присудити документально підтверджені судові витрати у вигляді судового збору з Державного бюджету.

Керуючись наведеним вище та ст.ст. 7-14, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова від 29.09.2010 року № 0002412300/0/22534.

3.Присудити на користь Приватного підприємства «Артвіт»(місце знаходження: 79058, м. Львів, вул. Хімічна, буд. 4-А, код ЄДРПОУ - 13831234) судові витрати у розмірі 03 грн. 40 коп. (три гривні сорок копійок) з Державного бюджету.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 29 березня 2011 року.

Суддя Гулик А.Г.