Постанова № 15158597, 28.03.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2011 р. № 2а-10276/10/1370

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гулика А.Г.;

за участю:

секретаря судового засідання Билень Н.С.,

представника позивача Шеремети М.М.,

представника відповідача Демедюка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Кобус»до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова про визнання протиправним та скасуванні рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Кобус»(далі - ТзОВ «ВКФ «Кобус») звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 13.07.2010 року № 0003523311 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 561400 грн. 00 коп.

Позовні вимоги мотивовані тим, що застосування РРО є обовязковим при продажу товарів. Основними видами діяльності позивача є торгівля автомобілями. При продажі автомобілів позивач не здійснює готівкових розрахунків. Крім того, в описаних в акті перевірки випадках, продаж товару не відбувся, а мало місце повернення покупцеві авансового платежу. Вважає, що проведені позивачем операції не відповідають ознакам п.п. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 року № 265/95-ВР, оскільки, в цьому випадку не було видачі готівкових коштів за повернутий товар, а мало місце повернення авансових платежів. У звязку з викладеним, вважає протиправним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених в позовній заяві. Додатково пояснив, що під розрахунковою операцією слід розуміти приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар. При цьому, положення п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 року № 265/95-ВР передбачає обовязковість застосування РРО при продажу товарів. Враховуючи те, що продажу товару чи повернення товару не відбулося, а мало місце повернення покупцеві авансового платежу, просить суд задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив. Пояснив, що перевіркою проведення позивачем коштів встановлено, що позивач проводив розрахункові операції, а саме видавав кошти покупцям за недоотриманий товар без застосування РРО. Вважає, що у разі, якщо передоплата за товар здійснювалась у безготівковій формі, то повернення коштів за недоотриманий товар здійснюється у безготівковій формі через установу банку або у разі готівкової форми розрахунків із застосуванням РРО з оформленням відповідного платіжного документа. Розрахунковим документом є документ встановленої форми та змісту, що підтверджує факт продажу товарів, надання послуг, отримання коштів. Враховуючи викладене, вважає, що позивачем порушено п.п 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 року № 265/95-ВР, та просить суд відмовити позивачу у задоволенні адміністративного позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Позивач ТзОВ «ВКФ «Кобус», що знаходиться за адресою: 79035, м. Львів, вул. Зелена, буд. 130, кв. 120, зареєстроване державним реєстратором виконавчого комітету Львівської міської ради як юридична особа, код ЄДРПОУ 20775275 та взяте на облік як платник податків в ДПІ у Сихівському районі м. Львова, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи, та довідкою про взяття на облік платника податків від 04.12.2009 року № 1174. Згідно з довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, основними видами діяльності позивача є роздрібна та оптова торгівля автомобілями.

Під час розгляду справи судом встановлено, що ДПІ у Сихівському районі м. Львова проведена планова виїзна перевірка ТзОВ «ВКФ «Кобус»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.03.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.03.2010 року, за результатами якої складено акт перевірки від 23.06.2010 року № 1722/23-209/20775275.

Вказаною перевіркою встановлено порушення позивачем п. 1, п. 2, п.п. 13.5, ст. 13 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 року № 265/95-ВР, а саме повернення коштів по видаткових касових ордерах без проведення розрахункових операцій через РРО та без роздрукування відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, видачі покупцям, які повертають товар розрахункових документів встановленої форми на суму 112280 грн. 00 коп. Так, згідно з видатковим касовим ордером від 16.10.2008 року позивачем видано ОСОБА_3 80000 грн. 00 коп., а згідно з видатковим касовим ордером від 27.02.2009 року позивачем видано ОСОБА_4 32280 грн. 00 коп. Всього позивачем видано суму коштів в розмірі 112280 грн. 00 коп., що також підтверджується довідкою перевірки дотримання порядку ведення операцій з готівкою від 08.06.2010 року № 1770/13/01/23/20775275.

На підставі акту перевірки від 23.06.2010 року № 1722/23-209/20775275, згідно з п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 року № 265/95-ВР, ДПІ у Сихівському районі м. Львова прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 13.07.2010 року № 0003523311, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 561400 грн. 00 коп.

Спір між сторонами виник щодо правомірності рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 13.07.2010 року № 0003523311. При вирішенні спору суд виходив з наступного.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначаються Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 року № 265/95-ВР.

Обовязки субєктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг передбачені ст. 3 Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 року № 265/95-ВР.

Відповідно до положення п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від №265/95-ВР від 06.07.1995 року (із змінами та доповненнями), субєкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобовязані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених вказаним Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Згідно з п. 3 ст. 2 вказаного Закону, розрахункова операція це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Як вбачається з матеріалів справи, основними видами діяльності позивача є оптова та роздрібна торгівля новими та вживаними автомобілями. Розрахунки між покупцями проводяться на підставі договору № 03/1-11-21 з приймання платежів від фізичних осіб на користь ТзОВ «ВКФ «Кобус», укладеного між позивачем та Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним Банком. Згідно з п. 1.1 вказаного договору, клієнт (ТзОВ «ВКФ «Кобус») доручає, а Банк зобовязується приймати через касу сектору вкладних операцій готівкові платежі на користь клієнта від фізичних осіб за купівлю автомобілів та кузовів. Прийняті на користь клієнта платежі Банк перераховує на поточний рахунок клієнта. Вказаний договір укладений на невизначений строк та є чинним.

Між позивачем та фізичною особою ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу № 029/09/08 від 29.09.2008 року, згідно з п.п. 1.1, 1.2 якого, позивач продає, а ОСОБА_3 купує нові автомобілі, а саме ГАЗ-3302-414У у кількості 4 штуки за ціною 70685 грн. 00 коп. за штуку, на загальну суму 282740 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ. З положення п. 2.1 вказаного договору вбачається, що позивач зобовязаний поставити покупцю автомобілі в термін, не пізніше 20 банківських днів, з моменту попередньої оплати в розмірі 100%.

На підставі вказаного договору купівлі-продажу від 29.09.2008 року № 029/09/08, 30.09.2008 року та 02.10.2008 року ОСОБА_3 вніс в касу банку аванс за автомобілі ГАЗ-3302-414У в сумі 254440 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ, що підтверджується виписками банку за 30.09.2008 року та 02.10.2008 року. ОСОБА_3 звернувся до ТзОВ «ВКФ «Кобус»із заявою від 15.10.2008 року про повернення внесеного ним авансу, у звязку із затримкою відвантаження замовлених автомобілів. На підставі заяви покупця, 16.10.2008 року позивачем повернено ОСОБА_3 частину сплаченого ним авансу, що підтверджується корінцем чека КИ 3859431 про отримання позивачем готівки в касі в розмірі 80000 грн. 00 коп., прибутковим касовим ордером № 1 від 16.10.2008 року та видатковим касовим ордером № 1 від 16.10.2008 року. Вказану операцію відображено в касовій книзі, що підтверджується листком № 36 касової книги ТзОВ «ВКФ «Кобус»за 16.10.2008 року.

Між позивачем та фізичною особою ОСОБА_4 укладено договір купівлі-продажу № 020/01/09 від 26.01.2009 року, згідно з п.п. 1.1, 1.2 якого, позивач продає, а ОСОБА_4 купує новий автомобіль, а саме ГАЗ-33104-318м за ціною 95310 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ 15885 грн. 00 коп. З положення п. 2.1 вказаного договору вбачається, що позивач зобовязаний поставити покупцю автомобілі в термін, не пізніше 20 банківських днів, з моменту попередньої оплати в розмірі 100%.

На підставі вказаного договору купівлі-продажу від 26.01.2009 року № 020/01/09, 26.01.2009 року ОСОБА_4 вніс в касу банку аванс за автомобіль ГАЗ-33104-318м в сумі 95310 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ 15885 грн. 00 коп., що підтверджується випискою банку за 26.01.2009 року.

28.01.2009 року між позивачем та ОСОБА_4 підписаний протокол про розірвання договору купівлі-продажу № 20/01/09 від 26.01.2009 року та укладений договір купівлі-продажу № 23/01/09, згідно з п.п. 1.1, 1.2 якого, позивач продає, а ОСОБА_4 купує новий автомобіль, а саме ГАЗ-31105-801М за ціною 63030 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ 10505 грн. 00 коп.

ОСОБА_4 звернувся до ТзОВ «ВКФ «Кобус»із заявою від 26.02.2009 року про повернення надлишково сплачених коштів, тобто частину авансу за автомобіль ГАЗ-33104-318м в сумі 32280 грн. 00 коп., у звязку із зміною обставин і придбанням автомобіля за нижчою ціною. На підставі заяви покупця, 27.02.2009 року позивачем повернено ОСОБА_4 сплачений ним аванс в сумі 32280 грн. 00 коп., що підтверджується корінцем чека КИ 3859433 про отримання позивачем готівки в касі в розмірі 32280 грн. 00 коп., прибутковим касовим ордером № 1 від 27.02.2009 року та видатковим касовим ордером № 1 від 27.02.2009 року. Вказану операцію відображено в касовій книзі, що підтверджується листком № 38 касової книги ТзОВ «ВКФ «Кобус»за 27.02.2009 року.

З наведеного вбачається, що проведені 16.10.2008 року та 27.02.2009 року операції не відповідають ознакам п. 3 ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 6 червня 1996 року № 227/96-ВР (із змінами та доповненнями). В цьому випадку не здійснювалось видачі готівкових коштів за повернутий покупцем товар, а мало місце повернення авансових платежів в сумі 80000 грн. 00 коп. та 32280 грн. 00 коп.

Таким чином, висновок ДПІ у Сихівському районі м. Львова про порушення ТзОВ «ВКФ «Кобус»п. 1, п. 2 ст. 13 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 року № 265/95-ВР є помилковим, і як наслідок протиправним є застосування до ТзОВ «ВКФ «Кобус»санкцій згідно з п. 1 ст. 17 вказаного Закону спірним рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0003523311 від 13.07.2010 року.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права, при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податку донараховані податкові зобовязання чи зменшені податкові вигоди, зокрема нараховані штрафні (фінансові санкції) санкції, презюмується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, на користь позивача належить присудити документально підтверджені судові витрати у вигляді судового збору з Державного бюджету.

Керуючись наведеним вище, та ст.ст. 7-14, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним рішення Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова № 0003523311 від 13.07.2010 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Кобус»(місцезнаходження: 79035, м. Львів, вул. Зелена, буд. 130, кв. 120, код ЄДРПОУ 20775275) судові витрати у розмірі 03 грн. 40 коп. (три гривні сорок копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 04 квітня 2011 року.

Суддя Гулик А.Г.