Постанова № 15158299, 11.05.2011, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Копія

Україна

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 травня 2011 року Справа № 1170/2а-1220/11

Кіровоградський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого-судді Ю.П. Пасічник

при секретарі - Колтуновій А.Ю.

за участю представників:

- позивача Самарін А.С.,

- відповідача Івашкін О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Віконт"

до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції

про визнання нечинним рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Віконт” (далі по тексту - позивач) звернулося в суд з адміністративним позовом до Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції (далі по тексту - відповідач), в якому просить:

- винести постанову, якою визнати нечинним повністю рішення від 23.02.11р. за № 56 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість;

- поновити позивача у реєстрі платників податку на додану вартість;

- зобов'язати відповідача внести до реєстру платників податку на додану вартість запис про відміну анулювання реєстрації платника податку на додану вартість позивача.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість прийнято з порушенням вимог Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 № 978, оскільки позивач фактично знаходиться за юридичною адресою, здійснює господарську діяльність з надання основних фондів в оренду. Крім того, позивач зазначає, що 10.12.2010р. ним здійснювалась державна реєстрація змін до статуту, а тому позивач фактично підтвердив відомості про юридичну особу, і державний реєстратор не робив жодного запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу в порядку частин 11, 12 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»від 15 травня 2003 року № 755-IV.

Відповідач надав письмові заперечення в яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову з тих підстав, що анулювання реєстрації платника податку на додану вартість здійснено на підставі п.п. «ж»п. 184.1. ст. 184 Податкового кодексу України.

В судовому засіданні 06.05.2011 року на підставі ст. 160 КАС України було проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Складення постанови в повному обсязі відкладено до 11.05.2011р.

Заслухавши представників сторін, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Пунктом 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України визначено вичерпний перелік підстав для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, а саме:

а) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку протягом попередніх 12 місяців, подала заяву про анулювання реєстрації, якщо загальна вартість оподатковуваних товарів/послуг, що надаються такою особою, за останні 12 календарних місяців була меншою від суми, визначеної статтею 181 цього Кодексу, за умови сплати суми податкових зобов'язань у випадках, визначених цим розділом;

б) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, прийняла рішення про припинення та затвердила ліквідаційний або передавальний баланс щодо своєї діяльності відповідно до законодавства за умови сплати суми податкових зобов'язань із податку у випадках, визначених цим розділом;

в) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплати податку на додану вартість;

г) особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає органу державної податкової служби декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту;

ґ) установчі документи будь-якої особи, зареєстрованої як платник податку, визнані рішенням суду недійсними;

д) господарським судом винесено ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута;

е) платник податку ліквідується за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб'єкта господарювання) або особу звільнено від сплати податку чи її податкову реєстрацію анульовано (скасовано, визнано недійсною) за рішенням суду;

є) фізична особа, зареєстрована як платник податку, померла, її оголошено померлою, визнано недієздатною або безвісно відсутньою, обмежено її цивільну дієздатність;

ж) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців наявний запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання) або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу;

з) закінчився строк дії свідоцтва про реєстрацію особи як платника податку на додану вартість;

и) обсяг постачання товарів/послуг платниками податку, зареєстрованими добровільно, іншим платникам податку за останні 12 календарних місяців сукупно становить менше 50 відсотків загального обсягу постачання.

Як вбачається зі змісту рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість №56 від 23.12.2010р. (а.с. 5) підставою для прийняття вказаного рішення є наявність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Відповідно до абз. 4 ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»від 15 травня 2003 року № 755-IV Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - Єдиний державний реєстр) - автоматизована система збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Згідно ч. 1 ст. 6 вказаного Закону державний реєстратор на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці оформлює та видає виписки, довідки з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до п.п. 5.2.11. п. 5.2. Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України від 22.12.2010р. №978 рішення про анулювання реєстрації за ініціативою податкового органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей). Такими документами є повідомлення державного реєстратора, відомості з Єдиного державного реєстру щодо наявності запису про відсутність юридичної особи або фізичної особи - підприємця за місцезнаходженням (місцем проживання) або запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу (підстава - підпункт "ж" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу).

Таким чином, враховуючи вимоги вищевказаних положень Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»від 15 травня 2003 року № 755-IV та Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, правом надавати відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, згідно яких можливо встановити наявність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу надано державному реєстратору.

Відповідачем не надано суду довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців зі змісту якої можливо встановити наявність запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Крім того, судом враховано, що позивачем 10.12.2010р. та 30.03.2011р. здійснювалась державна реєстрація змін до статуту товариства і при цьому відповідно до вимог Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»від 15 травня 2003 року № 755-IV позивачем заповнювалась реєстраційна карта форми №3, зміст якої фактично підтверджує відомості про юридичну особу, що також вказує на необґрунтованість рішення відповідача про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість з підстав визначених п.п. «ж» п. 184.1. ст. 184 Податкового кодексу України.

Враховуючи вищевикладене позовні вимоги в частині визнання нечинним повністю рішення від 23.02.11р. за № 56 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість підлягають задоволенню.

Щодо вимог про поновлення позивача у реєстрі платників податку на додану вартість та зобов'язання відповідача внести до реєстру платників податку на додану вартість запис про відміну анулювання реєстрації платника податку на додану вартість позивача, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 6.2 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України від 22.12.2010р. №978, підставою для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою податкового органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення податкового органу про відміну анулювання реєстрації та скасування свого рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ. Рішення із копіями відповідних документів направляються до центрального органу державної податкової служби для розгляду та внесення відповідних змін до Реєстру.

Рішення податкового органу про відміну анулювання реєстрації та скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ викладається з описом ситуації, посиланням на Кодекс, зазначенням мотивів та обґрунтувань прийняття такого рішення, оформляється на бланку та підписується керівником такого органу чи особою, яка виконує його обов'язки.

Таким чином, обовязок податкового органу щодо відновлення статусу платника податку на додану вартість прямо передбачений Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України від 22.12.2010р. №978, а тому після набрання судовим рішенням, яким визнано нечинним рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, законної сили, податковий орган зобовязаний вчинити дії щодо відновлення позивача платником податку на додану вартість, а тому додаткового зобовязання не потребує.

Отже, позовні вимоги в частині поновлення позивача у реєстрі платників податку на додану вартість та зобов'язання відповідача внести до реєстру платників податку на додану вартість запис про відміну анулювання реєстрації платника податку на додану вартість позивача задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати нечинним рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції від 23.02.2011 року №56 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Присудити позивачеві з Державного бюджету судові витрати в розмірі 1,70 грн.

Постанова відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Дата складання постанови в повному обсязі - 11.05.2011р.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Пасічник Ю.П.