Постанова № 15158078, 21.03.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2011 року о 13 год. 50 хв. Справа № 2а-0870/488/11

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Ісаєвій Н.С., за участю представника позивача Чеченко С.О., відповідача ОСОБА_2 розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Якимівського районного центру зайнятості

до ОСОБА_2

про стягнення суми допомоги по безробіттю,

ВСТАНОВИВ:

Якимівський районний центр зайнятості (далі позивач або Якимівського РЦЗ) звернувся з адміністративним позовом до ОСОБА_2 про стягнення 1986 грн. 84 коп. переплати допомоги по безробіттю.

Представник позивача у судовому засіданні на задоволенні позову наполягає, вказуючи, що згідно з вимогами ст.36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» відповідач повинен повернути гроші, отримані ним шляхом невиконання своїх обовязків та зловживанню ними.

Відповідач у судовому засіданні заперечував проти позову, пояснив, що з грудня 2001 року підприємницькою діяльністю не займається і вже у січні 2002 року працював реалізатором у приватного підприємця, потім у Якимівській центральній районній лікарні. До Якімівського РЦЗ, як пояснив відповідач, надавалась довідка про доходи з останнього місця роботи, інших доходів не мав, підприємницькою діяльністю не займався. Відповідач вважає, що: відомості, які він надавав позивачу про відсутність в нього статусу самозайнятої особи є достовірними, оскільки, на його думку, саме вчинення господарських операцій з подальшим отриманням доходу є підприємницькою діяльністю; про необхідність зняття з обліку як фізичної особи-підприємця він не знав і, дізнавшись, відразу звернувся до податкового органу та Якимівської районної державної адміністрації. Також, свої заперечення відповідач обґрунтовує винесенням 10.11.2010 Запорізьким окружним адміністративним судом у справі №2а-7950/10/0870 ухвали про залишення позовної заяви без розгляду через пропуск строку звернення з адміністративним позовом до суду.

Вислухавши пояснення представника позивача, відповідача, зясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

03.03.2006 ОСОБА_2 звернулась до Якимівського РЦЗ з метою пошуку роботи та отримання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю.

Згідно вказаної заяви ОСОБА_2 03.03.2006 повідомила позивача про те, що як субєкт підприємницької діяльності не зареєстрована, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує. На вказаній заяві, як пояснив у судовому засіданні відповідач, ним власноручно вчинено підпис.

Наказом №НТ060303 від 03.03.2006 ОСОБА_2 надано статус безробітної і, відповідно до ст.ст. 22, 23 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», п.2.1. «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності», затвердженого 20.11.2000 наказом Міністерства праці та соціальної політики України №307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.2000 за №915/5136 (далі «Порядок надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності») призначено допомогу по безробіттю.

Судом досліджено Витяг із наказів про прийняті рішення по ОСОБА_2 (ПК №089600806022400010). Згідно наказу №НТ060614 від 14.06.2006 ОСОБА_2 перераховано виплату допомоги по безробіттю.

Наказом №НТ071119 від 19.11.2007 відповідача знято з обліку та припинено виплату допомоги по безробіттю. Наказом №НТ100820 від 20.08.2010 прийнято рішення про повернення допомоги по безробіттю.

Виплата вищезазначених платежів підтверджується дослідженими у суді: Додатком до ПК про прийняті рішення щодо нарахувань та платежі; Довідкою про суму відшкодування за період з 03.03.2006 по 16.12.2006.

Згідно Акту №72, складеного 17.08.2010 заступником директора начальником відділу надання соціальних послуг Якимівського РЦЗ за участю начальника відділу взаємодії з роботодавцями Якимівського РЦЗ та головного спеціаліста юрисконсульта Якимівського РЦЗ проведено розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». За результатами перевірки встановлено, що ОСОБА_2 з 29.01.1999 по 02.07.2010 мала статус фізичної особи-підприємця.

Отже, позивачем обґрунтовано встановлено порушення ОСОБА_2 ст.36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», п.6.13 «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності».

Згідно письмових пояснень позивача 10.08.2010 до Якимівського РЦЗ електронною поштою надійшов лист Запорізького обласного центру зайнятості (вих.№1690/10) щодо здійснення заходів за програмою SQL-запиту по виявленню осіб, які під час перебування на обліку в центрі зайнятості, були зареєстровані як фізичні особи-підприємці, тобто, як зазначає позивач, тільки у серпні 2010 року зявилась технічна можливість такої перевірки. В результаті застосування даної програми SQL-запиту було виявлено певну кількість осіб, які під час перебування на обліку в центрі зайнятості, були зареєстровані як фізичні особи-підприємці, серед яких була виявлена і ОСОБА_2 Після отримання вказаної інформації, яка підтверджується дослідженою у суді роздруківкою, позивачем направлено до державного реєстратора запит щодо відомостей про відповідача у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Отже, суд погоджується з позивачем, що строк звернення з позовом до адміністративного суду необхідно обчислювати з дати отримання позивачем Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, тобто з 11.08.2010.

Позивачем подано дану позовну заяву до Запорізького окружного адміністративного суду 24.01.2011, тобто в межах шестимісячного строку, встановленого ст.99 КАС України.

Судом досліджені надані відповідачем Декларації про доходи, одержані з 01 січня по 31 грудня 2006, 2007, 2008, 2009 років, 1 квартал 2010 року. У п.1.3. Розділу 1 вказаних Декларацій відповідачем власноручно зазначено про не ведення підприємницької діяльності.

Разом з цим, відповідно до роздруківки інформації, отриманої позивачем через SQL-запит, та Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 11.08.2010, наданого позивачем, ОСОБА_2 з 29.01.1999 по 02.07.2010 була фізичною особою-підприємцем.

Якщо особа не була працевлаштована або без сплати внесків на страхування на випадок безробіття здійснювала підприємницьку або іншу діяльність (виконувала роботи (послуги) за цивільно-правовими угодами, забезпечувала себе роботою самостійно), працювала за межами України за відсутності міжнародних договорів, що передбачають взаємне визнання страхового (трудового) стажу, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, то, відповідно до п.6.13 «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності», допомога по безробіттю їй не призначається.

Згідно пп.«б» п.3 ст.1 Закону України «Про зайнятість населення» в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах:громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно доЗакону України «Про особисте селянське господарство».

Отже, ОСОБА_2 при подачі 03.03.2006 заяви про надання статусу безробітного та виплату допомоги по безробіттю не мала права на отримання вказаної допомоги як працевлаштована особа.

Згідно з п.6.14 «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності» якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин. Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.

Відповідно до ч.2 ст.36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. У разі виїзду особи, зареєстрованої в установленому порядку як безробітна, за межі України з метою працевлаштування чи здійснення іншої діяльності, спрямованої на отримання прибутку, така особа зобов'язана повідомити про це державну службу зайнятості.

Згідно з ч.3 ст.36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг. У разі припинення професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості без поважних причин або відмови працювати за одержаною професією (спеціальністю) із застрахованих осіб стягується сума витрат на професійну підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації. Якщо застрахована особа не здійснювала підприємницьку діяльність протягом шести календарних місяців з дня отримання допомоги по безробіттю одноразово для організації підприємницької діяльності (за винятком обставин, що унеможливлюють провадження підприємницької діяльності), виплачена сума коштів вважається використаною нею не за призначенням та підлягає поверненню в порядку, установленому спеціально уповноваженими центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики за погодженням з правлінням Фонду.

Судом досліджено довідку позивача про отримання ОСОБА_2 допомоги по безробіттю у період з 03.03.2006 по 16.12.2006, згідно якої відповідачем отримано допомоги у сумі 1986 грн. 84 коп.

На момент розгляду спору відповідач добровільно допомогу по безробіттю, отриману ним шляхом невиконання своїх обовязків та зловживанню ними у сумі 1986 грн. 84 коп. не повернув, у звязку з чим позовні вимоги про стягнення цієї суми є обґрунтованими, документально підтвердженими і підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 71, 94, 99,158-163 КАС України; ст.1 Закону України «Про зайнятість населення»; ст.36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»; п.6.14 «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності», затвердженого 20.11.2000 наказом Міністерства праці та соціальної політики України №307, зареєстрованого 14.12.2000 в Міністерстві юстиції України за № 915/5136, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Якимівського районного центру зайнятості (72500, Запорізька область, Якимівський район, смт.Якимівка, вул. Свердлова, буд.45А, ідентифікаційний код 20524024) 1986 грн. 84 коп. переплати допомоги по безробіттю, зарахувавши їх на р/р 37171301900016 у ГУДКУ в Запорізькій області, МФО 813015, ЄДРПОУ 2024024.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя /підпис/ О.О. Прасов

Постанову виготовлено у повному обсязі 21.03.2011.

Постанова не набрала законної сили.

Суддя О.О. Прасов