Постанова № 15157336, 14.04.2011, Вінницький окружний адміністративний суд

Дата ухвалення
14.04.2011
Номер справи
2а/0270/1163/11
Номер документу
15157336
Форма судочинства
Адміністративне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2011 р. Справа № 2а/0270/1163/11

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Альчука Максима Петровича,

при секретарі судового засідання: Колос Мирославі Сергіївні

за участю представників сторін:

позивача : ОСОБА_1 - представник за довіреністю

відповідача : ОСОБА_2 - представник за довіреністю

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: приватного підприємства "Продкомпанія"

до: голови державної податкової адміністрації у Вінницькій області, державної податкової інспекції у м. Вінниці

про: визнання протиправними та скасування рішень

ВСТАНОВИВ :

Приватне підприємство "Продкомпанія" (далі - ПП "Продкомпанія") звернулося в суд з адміністративним позовом до голови державної податкової адміністрації у Вінницькій області (далі - ДПА у Вінницькій області) та державної податкової інспекції (далі - ДПІ у м. Вінниці) про визнання протиправними та скасування рішення № 96 від 11.01.2011 року, № 97 від 11.01.2011 року, № 170 від 12.01.2011 року та податкової вимоги № 251 від 03.02.2011 року .

Позовні вимоги мотивовано тим, що працівниками ДПІ у Вінницькій області та ДПІ у м. Вінниці протягом січня-березня проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 0 01.10.2006 року по 30.09.2009 року, позапланову виїзну перевірку з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ за період з 01.10.2009 року по 01.11.2009 року та позапланову виїзну перевірку ПП "Продкомпанія" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за грудень 2009 року на рахунок платника у банку, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.12.2009 року по 01.12.2009 року.

За результатами перевірок складені акти № 4/2301/30295100 від 13.01.2010 року, яким встановлено заниження ПП "Продкомпанія" бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 577887 грн., № 488/2330/30295100 від 17.03.2010 року, якими встановлено заниження бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 108795 грн. та № 43/0701/30295100 від 16.02.2010 року, яким встановлено заниження бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 151776 грн., всього в сумі 838458 грн.

На підставі вказаних актів перевірок, ДПІ у м. Вінниці винесено податкові повідомлення-рішення № 0000142300/0 від 25.01.2010 року, № 0000072330/0 від 26.02.2010 року та № 0000112330/0 від 22.03.2010 року, згідно із якими ПП "Продкомпанія" збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на вказану суму.

Дані податкові повідомлення-рішення позивачем не оскаржувались, а визначена податковим органом сума бюджетного відшкодування з ПДВ зараховувалась у зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних податкових періодів.

Рішенням голови ДПА у Вінницькій області № 96 від 11.01.2011 року, № 97 від 11.01.2011 року, № 107 від 11.01.2011 року зазначені податкові повідомлення-рішення скасовано на підставі ст. 55 Податкового кодексу України, а ДПІ у м. Вінниці 03.02.2011 року за № 251 прийнято податкову вимогу, якою визначено позивачу необхідність термінового погашення податкового боргу з ПДВ в сумі 117621 грн.

Позивач вважає, що рішення голови ДПА у Вінницькій області та ДПІ у м. Вінниці не відповідають вимогам Конституції України, Податкового кодексу України, а положення Закону України "Про податок на додану вартість" застосовані невірно. Посилаючись на невідповідність висновків податкових органів фактичним обставинам та чинному податковому законодавству, просить суд задовольнити позов.

В судовому засіданні представник позивача заявлений позов підтримав повністю та, посилаючись на обставини, викладені у ньому, просив суд задовольнити його в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, з підстав викладених у письмових запереченнях (а.с. 30-33), та зазначив, що під час перевірки ПП "Продкомпанія" встановлено, що позивачем, в порушення вимог п.п. 7.7.1, 7.7.2, 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" занижено суму бюджетного відшкодування ПДВ, проте в порушення вказаних норм та наказів ДПА України № 350 від 18.08.2005 року "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності врахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість" та № 515 від 03.09.2004 року "Про затвердження методичних рекомендацій щодо попереднього розгляду декларацій з ПДВ" податкові повідомлення-рішення були винесені без проведення доперевірчого аналізу, формування податкового кредиту проводилось лише за допомогою співставлення сум податкового кредиту та податкових зобовязань в розрізі контрагентів, зустрічні перевірки не проведені та не досліджено надміру сплати ПДВ до бюджету постачальниками, підтвердження сплати за поставлені товари відбулося відповідно до платіжних доручень, які не відповідають залишкам непогашеного податкового кредиту рядка 26 декларації з ПДВ, в результаті чого висновки актів перевірок та податкові повідомлення-рішення є неправомірними та підлягали скасуванню.

В звязку із викладеним, представник відповідача просив відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.

Працівниками ДПІ у Вінницькій області та ДПІ у м. Вінниці протягом січня-березня проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 0 01.10.2006 року по 30.09.2009 року, позапланову виїзну перевірку з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ за період з 01.10.2009 року по 01.11.2009 року та позапланову виїзну перевірку ПП "Продкомпанія" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за грудень 2009 року на рахунок платника у банку, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.12.2009 року по 01.12.2009 року.

За результатами перевірок складені акти № 4/2301/30295100 від 13.01.2010 року, яким встановлено заниження ПП "Продкомпанія" бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 577887 грн., № 488/2330/30295100 від 17.03.2010 року, якими встановлено заниження бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 108795 грн. та № 43/0701/30295100 від 16.02.2010 року, яким встановлено заниження бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 151776 грн., всього в сумі 838458 грн.

На підставі вказаних актів перевірок, ДПІ у м. Вінниці винесено податкові повідомлення-рішення № 0000142300/0 від 25.01.2010 року, № 0000072330/0 від 26.02.2010 року та № 0000112330/0 від 22.03.2010 року, згідно із якими ПП "Продкомпанія" збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на вказану суму.

Рішенням голови ДПА у Вінницькій області № 96, № 97, 170 від 11.01.2011 року зазначені податкові повідомлення-рішення скасовано на підставі ст. 55 Податкового кодексу України (а.с. 16-19).

Приймаючи дані рішення, голова ДПА у Вінницькій області виходив із того, що в порушення в порушення вимог п.п. 7.7.1, 7.7.2, 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" матеріалами перевірок не доведено факти заниження платником бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, а податкові повідомлення-рішення винесені без проведення доперевірчого аналізу, формування податкового кредиту проводилось лише за допомогою співставлення сум податкового кредиту та податкових зобовязань в розрізі контрагентів, зустрічні перевірки не проведені та не досліджено надміру сплати ПДВ до бюджету постачальниками, підтвердження сплати за поставлені товари відбулося відповідно до платіжних доручень, які не відповідають залишкам непогашеного податкового кредиту рядка 26 декларації з ПДВ, чим порушено вимоги наказів ДПА України № 350 від 18.08.2005 року "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість" та № 515 від 03.09.2004 року "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо попереднього розгляду декларацій з податку на додану вартість"

Визначаючись щодо позовних вимог та заперечень відповідачів, суд виходить з наступного.

Згідно з п. 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" (далі - Закон № 168), який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин, податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 цього Закону, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Підпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168 визначено, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат зі сплати податку, що не підтверджені, зокрема, податковими накладними.

Відповідно до п.п. 1.8 ст. 1 Закону № 168, бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168, бюджетному відшкодуванню підлягає частина відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (робіт, послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При відємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

За змістом підпункту "а" п.п. 7.7.2 п. 7.7 цієї ж статті, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має відємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено п. 7.7 ст. 7 Закону № 168.

Відповідно до п. 7.7.1 вказаного пункту, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При відємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.7.2 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має відємне значення, то: згідно з пунктом "а" бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); згідно з пунктом "б" залишок відємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Суд не може погодитись з обґрунтуваннями відповідачів про правомірність оскаржуваних рішень ДПА у Вінницькій області, оскільки вказані положення нормативно-правових актів свідчать про те, що Закон України "Про податок на додану вартість" не повязує виникнення права покупця на отримання бюджетного відшкодування з обставиною підтвердження його контрагентами факту сплати податку на додану вартість до бюджету. До того ж сплачений покупцем в ціні придбання товару податок на додану вартість не перераховується продавцем безпосередньо до бюджету, а враховується в рахунок податкових зобовязаннях останнього. Остаточна ж сума податкових зобовязань, в тому числі наявність їх на кінець звітного податкового періоду, визначається продавцем за правилами п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Тобто, дана норма, виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит, не ставить у залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншими субєктами господарювання.

Положення п. 1.8. ст. 1 Закону "Про додаток на додану вартість" щодо надмірної сплати податку, як необхідної умови його повернення з бюджету платникові, стосується саме цього платника і сплати ним податку в ціні товарів (послуг) їх постачальникам.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 29.10.2010 року у справі за позовом ЗАТ "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської обєднаної державної податкової інспекції.

Крім того, дана позиція узгоджується і з рішенням Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03), Європейський Суд з прав людини у рішенні від 22.01.2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобовязань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз. На думку суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Таким чином, якщо контрагент не виконав свого зобовязання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувані рішення голови ДПА у Вінницькій області прийняті на підставі ст. 55 Податкового кодексу України, відповідно до п. 55.1 якої, податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобовязання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства.

Судом встановлено, що одним з мотивів прийняття оскаржуваних рішень було порушення працівниками органів державної податкової служби при проведенні перевірок щодо правомірності формування ПП "Продкомпанія" вимог наказу ДПА України № 350 від 18.08.2005 року "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість" та наказу ДПА України № 515 від 03.09.2004 року "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо попереднього розгляду декларацій з податку на додану вартість".

На думку суду, недотримання вимог даних наказів, не є підставою для скасування результатів перевірок та скасування податкових повідомлень-рішень, оскільки вони є галузевими актами індивідуальної дії які носять рекомендаційний характер.

Надаючи оцінку рішенням голови ДПА у Вінницькій області № 96, № 97, № 170 від 11.01.2011 року, суд виходив з вимог ч. 3 ст. 2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені судом обставини, оскаржувані рішення не відповідають даним вимогам Закону, а відтак є протиправним та підлягає скасуванню.

Оскільки судом встановлено протиправність рішень голови ДПА у Вінницькій області, відповідно і податкова вимога ДПІ у м. Вінниці № 251 від 03.02.2011 року, яку прийнято на виконання вказаних рішень, також є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення субєкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання не чинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідачами не доведено належними засобами доказування правомірність оскаржуваних рішень та вимоги, відтак позовні вимоги знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 94 КАС України, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору підлягають відшкодуванню із Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд-

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення голови державної податкової адміністрації у Вінницькій області № 96 від 11.01.2011 року про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Вінниці № 0000112330 від 22.03.2010 року, № 97 від 11.01.2011 року про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Вінниці № 0000142330 від 25.01.2010 року, № 170 від 12.01.2011 року про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Вінниці № 0000072330 від 26.02.2010 року.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу державної податкової інспекції у м. Вінниці № 251 від 03.02.2011 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства "Продкомпанія" 3 грн. 40 коп. судових витрат.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

СуддяАльчук Максим Петрович

Часті запитання

Який тип судового документу № 15157336 ?

Документ № 15157336 це Постанова

Яка дата ухвалення судового документу № 15157336 ?

Дата ухвалення - 14.04.2011

Яка форма судочинства по судовому документу № 15157336 ?

Форма судочинства - Адміністративне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 15157336 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 15157336, Вінницький окружний адміністративний суд

Судове рішення № 15157336, Вінницький окружний адміністративний суд було прийнято 14.04.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.

Судове рішення № 15157336 відноситься до справи № 2а/0270/1163/11

Це рішення відноситься до справи № 2а/0270/1163/11. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 15127829
Наступний документ : 15157346