ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
____________________________
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10.05.2011 Справа № 5024/407/2011
Господарський суд Херсонської області у складі судді Александрової Л.І. при секретарі Малацковській М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль"
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення 25893 грн. 99 коп.
за участю представників:
позивача: ОСОБА_2 - юрисконсульт, дов. № 01-4/10/05 від 04.02.11 р.
відповідача: ОСОБА_3 - представник, дов. №1146 від 30.04.11 р.
Розгляд справи розпочато 19 квітня 2011 року з перервами до 28 квітня та 10 травня 2011 року, відповідно до статті 77 ГПК України.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення після закінчення розгляду справи.
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 суму заборгованості за спожиту теплову енергію та гаряче водопостачання в розмірі 19339 грн. 26 коп., 870 грн. 70 коп. інфляційних втрат, 462 грн. 29 коп. 3% річних та 5221 грн. 74 коп. пені.
Відповідач позовні вимоги заперечує частково, посилаючись на безпідставне збільшення позивачем суми основного боргу за спожиту теплову енергію. Визнає позовні вимоги в частині основного боргу в сумі 11220 грн. 99 коп.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд
в с т а н о в и в:
Між сторонами укладено Договір №185 від 01 грудня 2008 року про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води (далі - Договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався надавати відповідачу вчасно та відповідної якості послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, а відповідач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором.
Відповідно до пункту 5 Договору тарифи на послуги відповідно до рішення виконкому Херсонської міської ради становлять з 01.12.2008 р. - 357,32 грн/Гкал (з ПДВ); з 01.01.2009 р. - 484,97 грн/Гкал (з ПДВ), з 14.02.2009 р. - 601,40 грн/Гкал (з ПДВ).
Згідно з п. 8 Договору відповідач зобов'язаний оплачувати послуги позивача не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.
Позивач для оплати вартості спожитої теплової енергії виписував відповідачу рахунки №№475б за листопад 2009 року на суму 739 грн. 73 коп., січень 2010 р. на суму 4630 грн. 81 коп., за лютий 2010 р. на суму 1677 грн. 91 коп., за березень 2010 р. на суму 1664 грн. 69 коп., за жовтень 2010 р. був здійснений перерахунок вартості теплової енергії в розмірі 1118 грн. 62 коп. із значенням мінус, за листопад 2010 р. на суму 2014 грн. 70 коп., за грудень 2010 р. на суму 2080 грн. 86 коп., за січень 2011 р. на суму 2508 грн. 23 коп.
Отже, в період з листопада 2009 року по січень 2011 року позивачем були виставлені відповідачу рахунки на оплату спожитої теплової енергії загальною вартістю 14198 грн. 31 коп.
При цьому, позивачем також заявлено до стягнення суму 5695 грн. 71 коп., посилаючись на те, що вказана сума боргу виникла до листопада 2009 року. На вимогу суду в обґрунтування заборгованості в сумі 5695 грн. 71 коп. позивачем надано рахунки №№475б за грудень 2008 року на суму 474 грн. 53 коп., за січень 2009 року на суму 1460 грн. 50 коп., за лютий 2009 року 1353 грн. 06 коп., за березень 2009 року на суму 2275 грн. 31 коп., за квітень 2009 року на суму 132 грн. 31 коп.
В якості доказів вручення вказаних рахунків відповідачу, позивачем надані копії реєстрів рахунків з яких вбачається, що вищезазначені рахунки були вручені ТОВ "Радіо Авто", а не відповідачу.
Акт звірки взаємних розрахунків від 22 червня 2009 року не може бути прийнятий судом як доказ існування заборгованості відповідача в сумі 5695 грн. 71 коп., оскільки не є первинним обліковим документом з якого вбачається за який період та за які послуги він утворився.
З огляду на викладене в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 5695 грн. 71 коп. має бути відмовлено.
Також судом встановлено, що рахунок за січень 2010 року включає в себе доплату вартості теплової енергії в обсязі 0,78 Гкал за листопад 2009 року, а також вартість теплової енергії в договірному обсязі по 3,46 Гкал поставленої у грудні та січні 2009 року.
Як вбачається з пояснювальної записки заступника начальника СЗТЕ ПАТ "Херсонська ТЕЦ" та довідки по наявності опалення у абонентів Херсонська ТЕЦ за листопад 2009 року, теплова енергія у вказаний період (листопад 2009 року) постачалась з 12.11.2009 року та була припинена 23.11.2009 року. У зазначений період відповідачу було поставлено 1,23 Гкал теплової енергії. В подальшому 24.11.2009 р. було відновлено постачання теплової енергії, проте припинено того ж дня.
Таким чином, фактично теплова енергія в листопаді 2009 року постачалась з 12 по 23 число в обсязі 1,23 Гкал, у зв'язку з чим позивачем безпідставно було донараховано відповідачу вартість 0,78 Гкал теплової енергії та включено її до рахунку за січень 2009 року.
Враховуючи викладене, в задоволенні позовних вимог в частині стягнення вартості теплової енергії в сумі 469 грн. 09 коп., яка були донарахована за листопад 2009 року та включена в рахунок за січень 2010 року має бути також відмовлено.
Отже, в період з листопада 2009 р. по січень 2011 р. позивач надав відповідачу послуги з централізованого постачання теплової енергії, вартість яких становить 13729 грн. 21 коп.
Відповідач за надані позивачем послуги розрахувався частково перерахувавши позивачу за теплову енергію спожиту: у листопаді 2009 року 265 грн. 32 коп. платіжним дорученням №833 від 04.12.2009 року; у лютому 2010 року 144 грн. 72 коп. платіжним дорученням №889 від 31.03.2010 року; у березні 2010 року 144 грн. 72 коп., а всього 554 грн. 76 коп., у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість в сумі 13174 грн. 45 коп.
Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення 13174 грн. 45 коп. основного боргу є обґрунтованими, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі вказаної норми позивач нарахував відповідачу за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з листопада 2009 року по січень 2011 року 870 грн. 70 коп. інфляційних втрат та 462 грн. 29 коп. 3% річних.
За здійсненим судом перерахунком сум інфляційних втрат та 3% річних відповідно до суми позовних вимог, яка підлягає до стягнення їх розмір становить 644 грн. 25 коп. та 218 грн. 38 коп. відповідно.
Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" (далі - Закон) платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
В даному випадку пунктом 12. Договору сторонами було обумовлено, що за несвоєчасне внесення плати за з споживача стягується пеня у розмірі 0,1 відсотків від суми боргу за кожний день прострочки терміну сплати.
На підставі вказаного пункту Договору позивач нарахував відповідачу за прострочення здійснення платежів 5221 грн. 74 коп. пені за період з 01 листопада 2009 року по 31 січня 2011 року.
Статтею 3 Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Аналогічна норма міститься в п. 2 ст. 343 ГК України.
Крім того, частиною 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Під час здійснення судом перевірки нарахування позивачем пені судом встановлено, що ним безпідставно збільшено суму пені, що підлягає до стягнення. Так за розрахунком, суду з дотриманням вимог ст. 3 Закону та ст. 232 ГК України, сума пені становить 667 грн. 60 коп.
За таких обставин позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. До стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 13174 грн. 45 коп. основного боргу, 644 грн. 25 коп. інфляційних втрат, 218 грн. 38 коп. 3% річних та 667 грн. 60 коп. пені. В задоволенні решти позову має бути відмовлено, як заявленого безпідставно.
Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
в и р і ш и в:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" (Бериславське шосе, 1, м. Херсон, код ЄДРПОУ 00131771, р/р 26037300012029 в ВАТ "Державний ощадний банк України, МФО 352457) - 13174 грн. 45 коп. основного боргу, 644 грн. 25 коп. інфляційних втрат, 218 грн. 38 коп. 3% річних та 667 грн. 60 коп. пені, 147 грн. 05 коп. витрат по сплаті державного мита та 134 грн. 52 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В задоволенні решти позову відмовити.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Л.І. Александрова
Дата підписання
рішення 13.05.2011 р.
Судове рішення № 15157068, Господарський суд Херсонської області було прийнято 10.05.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 5024/407/2011. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: