Рішення № 15157029, 12.05.2011, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" травня 2011 р.Справа № 18/22/5022-359/2011 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Охотницької Н.В.

Розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк", бульвар Лесі Українки, 26, м. Київ

до відповідача Приватного підприємства "Тернопільська фірма "Будівельник", вул. Миру, 3а, м. Тернопіль

про стягнення 7 472 137,70 грн. заборгованості за кредитним договором №17/КВ-07 від 17.08.2007 р., в тому числі: 2 468 027,55 грн. прострочена заборгованість по кредиту, 2 797 097,90 грн. поточна заборгованість по кредиту, 1 859 184,36 грн. прострочена заборгованість по нарахованих процентах, 72 756,11 грн. поточна заборгованість по нарахованих процентах, 121 564,97 грн. пеня за несвоєчасне погашення процентів, 153 506,81 грн. пеня за несвоєчасне погашення кредиту.

За участю представників:

позивача: ОСОБА_1, довіреність №502-ГО/10 від 27.12.2010 р.

відповідача: ОСОБА_2, довіреність від 23.09.2010 р.

В судовому засіданні учасникам судового процесу розяснено процесуальні права та обовязки, передбачені статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України. Технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом про стягнення з приватного підприємства "Тернопільська фірма "Будівельник" заборгованості за кредитним договором у розмірі 7 175 869,04 грн. з яких: прострочена заборгованість по кредиту - 1 809 886,87 грн., поточна заборгованість по кредиту - 3 455 238,58 грн., прострочена заборгованість по нарахованих відсотках - 1 464 786,78 грн., поточна заборгованість по нарахованих процентах - 98 144,10 грн., пеня за несвоєчасне погашення процентів - 198 439,57 грн., пеня за несвоєчасне погашення кредиту - 149 373,14 грн.

Згідно викладених у позовній заяві обставин позовні вимоги ґрунтуються на тому, що відповідач взяті на себе визначені умовами кредитного договору №17/КВ-07 від 17.08.2007 р. зобовязання виконав не належним чином, зокрема допустив заборгованість у сумі, заявленій до стягнення, яку позивач просить стягнути у судовому порядку.

В підтвердження викладеного позивачем подано кредитний договір №17/КВ-07 від 17.08.2007 р., додаток №1 до кредитного договору, додаткові договори №17-1/КВ-08 від 22.05.2008 р., №17/2 від 30.07.2008 р., 17/3 від 20.08.2008 р., 17/4 від 09.04.2009 р., 17/5 від 13.10.2009 р. до кредитного договору, вимогу про дострокове повне виконання зобов'язання №600 від 15.04.2010 р., вимогу про усунення порушення №855 від 21.06.2010 р., розрахунок заборгованості, меморіальні ордери №68 від 17.08.2007 р., 60 від 22.08.2007 р., №68 від 04.09.2007 р., №61 від 03.10.2007 р., №61 від 05.10.2007 р., банківські виписки, інші документи, належним чином засвідчені копії яких знаходяться у матеріалах справи.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 17.03.2011 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 28.03.2011 р., яке, у зв'язку із неявкою представника позивача у судове засідання, клопотанням відповідача про відкладення розгляду справи та необхідністю витребування доказів по справі, відкладалося до 18.04.2011 р. Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 18.04.2011 р. розгляд справи було відкладено до 12.05.2011 р.

Представником позивача у судовому засіданні 18.04.2011 р. подано заяву №4428 від 15.04.2011 р. в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, про збільшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 7 472 137,70 грн. заборгованості за кредитним договором №17/КВ-07 від 17.08.2007 р., в тому числі: 2 468 027,55 грн. прострочена заборгованість по кредиту, 2 797 097,90 грн. поточна заборгованість по кредиту, 1 859 184,36 грн. прострочена заборгованість по нарахованих процентах, 72 756,11 грн. поточна заборгованість по нарахованих процентах, 121 564,97 грн. пеня за несвоєчасне погашення процентів, 153 506,81 грн. пеня за несвоєчасне погашення кредиту (згідно поданого позивачем розрахунку). В обґрунтування даної заяви позивач зазначає, що змінилися періоди простроченої та поточної заборгованості по кредиту та відсотках, а також здійснено перерахунок пені відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Крім того, позивач просить суд вжити заходи до забезпечення даного позову шляхом накладення арешту на все майно, що належить на праві власності приватному підприємству "Тернопільська фірма "Будівельник", в межах суми заявлених позовних вимог. Позивач вважає, що невжиття таких заходів може привести до перереєстрації, продажу, міни, відчуження/знищення майна відповідачем, ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, суд вважає, що дана заява до задоволення не підлягає, оскільки позивачем не обґрунтувано підстав для вжиття заходів до забезпечення позову шляхом подання відповідних доказів з урахуванням зазначених вимог, передбачених ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, яким суд, в свою чергу, у відповідності ст. 43 цього кодексу повинен надати оцінку. Припущення позивача, що невжиття таких заходів може привести до перереєстрації, продажу, міни, відчуження/знищення майна відповідачем, ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду без подання підтверджуючих доказів судом враховуватись не можуть. Крім того, при накладенні арешту на майно боржника арешт може бути лише накладений на індивідуально визначене майно та обмежене розміром суми позову та можливих судових витрат.

Представник відповідача, присутній у судовому засіданні 18.04.2011 р. зазначив, що на даний час на підприємстві відсутній спеціаліст, який би міг провести дослідження документів бухгалтерського обліку та звітності для визначення суми заборгованості за кредитним договором №17/КВ-07 від 17.08.2007 р. Для з'ясування цього просить суд призначити у справі судову бухгалтерську експертизу, проведення якої доручити Тернопільському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, а провадження у справі на час проведення експертизи зупинити. Оплату за проведення судової експертизи просить покласти на зацікавлену сторону позивача, а після закінчення розгляду справи розподілити на загальних підставах згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України. Дане клопотання підтримане представником відповідача і у судовому засіданні 12.05.2011 р.

Відзиву на позов не подано, однак повноважним представником у судовому засіданні 12.05.2011 р. усно зазначено, що відповідач визнає позовні вимоги в частині стягнення суми тіла кредиту, як простроченої так і поточної, та нарахованих відсотків за його користування (прострочених та поточних) та заперечує проти стягнення з відповідача пені.

Розглянувши клопотання відповідача про призначення у даній справі судової бухгалтерської експертизи, суд відмовляє в його задоволенні з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Як зазначається у п. 1 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 27.11.2006 р. N 01-8/2651 "Про деякі питання призначення судових експертиз" судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Як вбачається із матеріалів справи позивачем обґрунтовано ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог шляхом подання належних доказів, з урахуванням зазначених вимог, передбачених ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, яким суд, в свою чергу, у відповідності ст. 43 цього кодексу повинен надати оцінку, однак відповідач не скористався наданим йому правом подати суду відзив на позовну заяву із наведенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на законодавство, а також доказів, що обґрунтовують відхилення позовної вимоги, які б в свою чергу вказували б на необхідність призначення у даній справі судової експертизи, а тому справа розглядається відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, заперечення представника відповідача, дослідивши наявні у справі докази, суд встановив наступне.

17.08.2007 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк", надалі банк, в особі керуючого Тернопільською філією ТОВ "Укрпромбанк" ОСОБА_3, який діє на підставі Положення про Тернопільську філію та довіреності №98-Ф/07 від 16.03.2007 р., з однієї сторони та приватним підприємством "Тернопільська фірма "Будівельник", надалі позичальник, в особі директора Щепановського Зіновія Васильовича, який діє на підставі Статуту, з другої сторони, які в подальшому разом іменуються сторони, а окремо сторона, був укладений кредитний договір №17/КВ-07 на відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії про наступне: банк відкриває позичальнику відновлювальну відкличну мультивалютну кредитну лінію та в її межах надає кредитні кошти, надалі кредит, на наступних умовах:

-ліміт кредитування: еквівалент 1 200 000,00 доларів США, що змінюється відповідно до графіка зменшення ліміту кредитування, наведеного у додатку №1 до договору;

-валюта ліміту кредитування: долар США;

-валюта кредиту: долар США, українська гривня;

-строк кредитної лінії: з 17.08.2007 р. по 16.08.2012 р., включно;

-процентна ставка: у доларах США 13,25% річних, у гривнях 18% річних;

-мета використання коштів: поповнення обігових коштів (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 2.1. кредитного договору видача кредитних коштів в межах кредитної лінії здійснюється окремими частинами (надалі за текстом кожна окрема частина - транш), у будь якій з валют кредиту, передбачених п. 1.1. цього договору, у сумі, що не перевищує невикористаний ліміт кредитування.

Для обліку строкової заборгованості позичальника за кредитом, банк відкриває позичкові рахунки у кожній з передбачених п.1.1. цього договору валют кредиту (кожен з яких надалі позичковий рахунок) (п. 2.2. договору).

Надання кожного траншу здійснюється шляхом: перерахування коштів з позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника в Тернопільській філії ТОВ "Укрпромбанк". Строк користування кредитною лінією починається з моменту перерахування коштів з позичкового рахунку (п.п. 2.3.1., 2.4. договору).

Згідно п. 4.1. договору повернення кредиту позичальником здійснюється шляхом перерахування коштів із своїх поточних рахунків на відповідні позичкові рахунки у валютах фактичної заборгованості за кредитом, згідно з графіком зменшення ліміту кредитування (додаток № 1 до цього договору), а у випадку, якщо такий не був укладений не пізніше останнього дня строку кредитної лінії, передбаченого п. 1.1 цього договору. У випадку порушення позичальником встановлених цим пунктом договору строків повернення кредиту, сума не сплаченої в строк заборгованості за кредитом вважається простроченою та переноситься банком на рахунки для обліку простроченої заборгованості позичальника за кредитом.

Згідно п. 4.2. договору проценти за користування кредитом нараховуються у валюті кредиту за період з дня надання кредиту до дня його повернення на суму фактичної заборгованості за кредитом, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та 360 днів у році при нарахуванні процентів у доларах США, та виходячи з фактичної кількості днів у місяці та у році при нарахуванні процентів у гривнях. Нарахування та сплата процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту.

Нарахування банком процентів здійснюється щомісячно за період з 28 числа минулого місяця по 27 число поточного місяця включно та у день остаточного повернення кредиту. День повернення кредитних коштів в часовий інтервал при розрахунку процентів не включається. Якщо 28 число поточного місяця припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, нарахування здійснюється напередодні (п. 4.3. договору).

Сплата позичальником процентів здійснюється щомісячно в строк з 28-го числа по останній робочий день поточного місяця включно, на відповідні рахунки. У випадку порушення позичальником встановлених цим пунктом договору строків сплати процентів, сума не сплачених в строк процентів вважається простроченою та переноситься банком на рахунки для обліку прострочених нарахованих доходів (п. 4.4. договору).

У разі несвоєчасного повернення заборгованості по кредиту, позичальник сплачує у строки, передбачені п. 4.4 цього договору, проценти з розрахунку 15,25% річних у доларах США та 20% річних у гривнях, що нараховуються на суму простроченої заборгованості з дати її виникнення до дати її повного погашення (п. 4.6. договору).

Згідно п. п. 6.1.1. та 6.1.2. договору позичальник зобовязаний використати кредит за цільовим призначенням і своєчасно повернути його відповідно до умов цього договору, своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом та комісії в порядку, передбаченому цим договором.

Позичальник зобов'язаний повернути всю заборгованість за цим договором , а саме: повернути всю суму кредиту, сплатити усі нараховані проценти, комісії, штрафні санкції (за наявності), а також сплатити всі інші платежі, передбачені цим договором, у випадках, строки та в порядку, передбачених п.п. 9.1., 9.2. цього договору (п. 6.1.3. договору).

Цей договір набуває чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін і скріплення печатками сторін та діє по дату повного виконання позичальником зобовязань за цим договором (п. 10.1. договору).

Як випливає з матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" виконало належним чином умови кредитного договору №17/КВ-07 від 17.08.2007 р. та надало позичальнику:

-згідно меморіального ордеру №68 від 17.08.2007 р. кредитні кошти в розмірі 4 939 236,93 грн.;

-згідно меморіального ордеру №60 від 22.08.2007 р. кредитні кошти в розмірі 200 000 грн.;

-згідно меморіального ордеру №68 від 04.09.2007 р. кредитні кошти в розмірі 721 450 грн.;

-згідно меморіального ордеру №61 від 03.10.2007 р. кредитні кошти в розмірі 55 358,52 грн.;

-згідно меморіального ордеру №61 від 05.10.2007 р. кредитні кошти в розмірі 59 430 грн.;

Разом було надано кредитних коштів в розмірі 5 975 475,45 грн., що відповідачем не заперечується.

Відповідачем було здійснено часткову сплату тіла кредиту: 29.09.2008 р. 133 000 грн., 29.09.2008 р. 150 000 грн., 29.10.2010 р. 137 500 грн., 04.11.2008 р. 137 500 грн., 27.11.2008 р. 7 350 грн., 03.12.2008 р. 145 000 грн., що підтверджується випискою по особовому рахунку відповідача. Таким чином, враховуючи часткове повернення відповідачем тіла кредиту, заборгованість по кредиту станом на час звернення з позовом до суду становить 5 265 125,45 грн.

До кредитного договору №17/КВ-07 від 17.08.2007 р. було укладено ряд додаткових договорів, зокрема додатковим договором №17/2 від 30.07.2008 р. було внесено зміни у п.п. 1.1., 4.6. кредитного договору №17/КВ-07 та збільшено процентну ставку за користування кредитом: у доларах США 15% річних, у гривнях 22% річних та збільшено процентну ставку за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту: 17% річних у доларах США та 24% річних у гривнях.

Додатковим договором №17/4 від 09.04.2009 р. було внесено зміни, зокрема в п. 1.1. кредитного договору №17/КВ-07 та викладено його в наступній реакції: сума кредиту 5 265 125,45 грн., кінцева дата повернення кредиту 16.08.2012 р., процентна ставка 22% річних.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Так, між позивачем і відповідачем у справі виникли зобовязання за кредитним договором, згідно якого, в силу ст. 1054 Цивільного кодексу України банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 (Позика) цієї глави (Кредит), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. (ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України).

Згідно частин 1, 2 ст. 345 Господарського кодексу України кредитні операції полягають у розміщенні банками від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб (позичальників) та громадян. Кредитними визнаються банківські операції, визначені як такі законом про банки і банківську діяльність. Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами та згідно ст. 11 Цивільного кодексу України являється однією з підстав виникнення зобовязань.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобовязання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього Кодексу, інших активів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання (ч.1 ст. 625 Цивільного кодексу України).

На момент розгляду справи у суді відповідач не виконав умови кредитного договору №17/КВ-07 від 17.08.2007 р. та допустив прострочену заборгованість по кредиту, що згідно поданого позивачем розрахунку становить 2 468 027,55 грн. та поточну заборгованість по кредиту 2 797 097,90 грн., що також підтверджується банківськими виписками з особового рахунку відповідача станом на 18.04.2011 р.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстрочення), то в разі прострочення повернення чергової частинами позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 Цивільного кодексу України.

Згідно представленого позивачем розрахунку прострочена заборгованість відповідача по нарахованих відсотках становить 1 859 184,36 грн. за період з 28.08.2009 р. по 27.03.2011 р., поточна заборгованість по нарахованих процентах становить 72 756,11 грн. за період з 28.03.2011 р. по 18.04.2011 р., що також підтверджується банківськими виписками з особового рахунку відповідача станом на 18.04.2011 р.

Згідно із ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частина 1 ст. 1050 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з ч.1, ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки (штрафу, пені) є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 229 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно з ч. 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 8.1 кредитного договору №17/КВ-07 від 17.08.2007 р. сторони встановили відповідальність відповідача за порушення строків (термінів) повернення кредиту та/або сплати нарахованих процентів за користування ним та/або комісій у вигляді сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, від невчасно сплаченого платежу за кожен день прострочення, що згідно розрахунку позивача становить 121 564,97 грн. за несвоєчасне погашення процентів, що нарахована за період з 19.10.2010 р. по 18.04.2011 р. та 153 506,81 грн. за несвоєчасне погашення кредиту, що нарахована за той же період з 19.10.2010 р. по 18.04.2011 р.

Розрахунок пені здійснений позивачем із дотриманням вимог ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та за період, що не суперечить п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Відповідно до п. 9.2. кредитного договору банк має право зупинити подальше кредитування позичальника та/або вимагати дострокового повернення кредиту, сплати процентів, комісій та штрафних санкцій, що передбачені цим договором, а також відшкодування збитків, завданих банку внаслідок невиконання або неналежного виконання позичальником та/або іншими особами, що є поручителями позичальника (в т.ч. гарантами, майновими поручителями, заставодавцями та ін.), умов даного договору та/або угод (договорів), укладених у забезпечення виконання позичальником зобовязань (договорів забезпечення) за цим договором, а позичальник зобовязаний протягом 10 (десяти) календарних днів, а у випадку, якщо зобовязання позичальника за цим договором забезпечуються заставою майнових прав на грошові кошти, розміщені на депозитному рахунку в ТОВ "Укрпромбанк" не пізніше наступного робочого дня, з дати надіслання банком відповідної вимоги, повернути суму заборгованості по кредиту, що залишилась, сплатити проценти, комісії, інші платежі за цим договором та штрафні санкції, а також відшкодувати збитки, завдані банку.

У відповідності до зазначених умов договору позивачем на адресу приватного підприємства "Тернопільська фірма "Будівельник" 15.04.2010 р. направлено вимогу №600 про дострокове повне виконання зобовязання за кредитним договором №17/КВ-07 від 17.08.2007 р., а 21.06.2010 р. вимогу про усунення порушення №855, які залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Отже, оскільки позивач виконав взяті на себе зобов'язання за кредитним договором №17/КВ-07 від 17.08.2007 р., що підтверджується наявними в справі матеріалами, натомість відповідач не надав жодних доказів, які б спростовували вимоги позивача чи заперечень з цього приводу, в тому числі підтвердили виконання ним договірних зобов'язань, відповідачем визнано позовні вимоги в частині стягнення суми тіла кредиту, як простроченої так і поточної, та нарахованих відсотків за його користування (прострочених та поточних) згідно усних пояснень повноважного представника у судовому засіданні, а тому позовні вимоги про стягнення з приватного підприємства "Тернопільська фірма "Будівельник" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" у розмірі 7 472 137,70 грн. з яких: 2 468 027,55 грн. прострочена заборгованість по кредиту, 2 797 097,90 грн. поточна заборгованість по кредиту, 1 859 184,36 грн. прострочена заборгованість по нарахованих процентах, 72 756,11 грн. поточна заборгованість по нарахованих процентах, 121 564,97 грн. пеня за несвоєчасне погашення процентів, 153 506,81 грн. пеня за несвоєчасне погашення кредиту підлягають до задоволення як такі, що доведені позивачем належними і допустимими доказами, відповідають вимогам чинного законодавства та не спростовані відповідачем.

У відповідності до вимог ст. ст. 44 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 12, 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити.

2.Стягнути з приватного підприємства "Тернопільська фірма "Будівельник" (вул. Миру, 3а, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 30066909) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" (бульвар Лесі Українки, 26, м. Київ, код ЄДРПОУ 19357325):

-2 468 027 (два мільйони чотириста шістдесят вісім тисяч двадцять сім) грн. 55 коп. простроченої заборгованості по кредиту;

-2 797 097 (два мільйони сімсот дев'яносто сім тисяч дев'яносто сім) грн. 90 коп. поточної заборгованості по кредиту;

-1 859 184 (один мільйон вісімсот п'ятдесят дев'ять тисяч сто вісімдесят чотири) грн. 36 коп. простроченої заборгованості по нарахованих відсотках;

-72 756 (сімдесят дві тисячі сімсот п'ятдесят шість) грн. 11 коп. поточної заборгованості по нарахованих процентах;

-121 564 (сто двадцять одну тисячу п'ятсот шістдесят чотири) грн. 97 коп. пені за несвоєчасне погашення процентів;

-153 506 (сто п'ятдесят три тисячі п'ятсот шість) грн. 81 коп. пені за несвоєчасне погашення кредиту.

-25 500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) грн. державного мита;

-236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його підписання 13.05.2011 р., через місцевий господарський суд.

СуддяН.В. Охотницька