Рішення № 15156841, 29.04.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" квітня 2011 р.Справа № 16/17-820-2011 Господарський суд Одеської області У складі судді Желєзної С.П.,

Секретаря судових засідань Скоробрух Т.В.

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю від 22.02.2011р.

Від відповідача: ОСОБА_2 за довіреністю № 771 від 08.12.2010р.

Від третьої особи: не зявився

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Продовольча компанія „АВАЛОН” до Одеської національної морської академії за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головного управління Державного казначейства України в Одеській області про стягнення 41003,40 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Продовольча компанія „АВАЛОН” (далі по тексту ТОВ „Продовольча компанія „АВАЛОН”) звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до Одеської національної морської академії про стягнення 41003,40 грн. заборгованості за поставлене масло та спред. Свої вимоги позивач обґрунтовував порушенням умов договору про закупівлю продуктів харчування № 024, укладеного між сторонами по справі 22.12.2010р.

В подальшому, під час розгляду даної справи згідно з поясненнями, наданими суду 25.03.2011р. та 01.04.2011р., позивачем було дещо змінено правові підстави заявленого позову. Так, в обґрунтування заявленого позову ТОВ „Продовольча компанія „АВАЛОН” посилається на нікчемність договору про закупівлю продуктів харчування № 024, укладеного між сторонами по справі 22.12.2010р. та необхідність застосування наслідків недійсності даного правочину, передбачені ст.. 216 ЦК України.

В свою чергу, згідно зі заявами, що надійшли 15.03.2011р. 25.03.2011р., відповідачем позов ТОВ „Продовольча компанія „АВАЛОН” був визнаний повністю.

Головне управління Державного казначейства України в Одеській області пояснень по суті позову не надало та своєї позиції з приводу заявленого позову не висловило.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Як вбачається з рішення № 24-р/ПК-ск від 27.01.2011р. постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель, за результатами конкурсних торгів із закупівлі масла вершкового ТОВ „Продовольча компанія „АВАЛОН” було визнано переможцем цих торгів. Як наслідок, 22.12.2010 року між Одеською національною морською академією (Замовник) та ТОВ „Продовольча компанія „АВАЛОН” було укладено договір про закупівлю продуктів харчування № 024, предметом поставки за яким було масло та спред.

На підставі вказаного договору за видатковими накладними № РН-0010276 від 03.01.2011р., № РН 0000026 від 04.01.2011р., № РН-0000011 від 05.01.2011р., № РН- 0000146 від 11.01.2011р., № РН-0000364 від 21.01.2011р., № РН-0000396 від 25.01.2011р. позивачем було поставлено, а уповноваженими представниками Замовника одержано масло та спред, загальною вартістю 41003,40 грн.

В подальшому, рішенням № 24-р/ПК-ск від 27.01.2011р. постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель, прийнятим за результатами розгляду скарги іншого учасника торгів товариства з обмеженою відповідальністю „Молокозавод”, - Одеську національну морську академію було зобовязано відмінити процедуру закупівлі масла. При цьому, Антимонопольний комітет України встановив низку порушень вимог Закону України „Про здійснення державних закупівель” від 1 червня 2010 року N 2289-VI допущених при проведенні процедури закупівлі та укладенні договору № 024, які, у тому числі, призводять до його нікчемності в силу приписів ст.. 42 вказаного Закону.

В свою чергу, як вбачається зі змісту листа Головного управління Державного казначейства України в Одеській області № 2/12-04/105-236 від 08.02.2011р., з урахуванням вищевказаного рішення Антимонопольного комітету України управління Державного казначейства України відмовило у здійсненні платежів на підставі договору про закупівлю продуктів харчування № 024 від 22.12.2010р.

Також зазначаючи про нікчемність договору про закупівлю продуктів харчування № 024 від 22.12.2010р. та необхідність застосування наслідків недійсності даного правочину, передбачених статтею 216 ЦК України, позивачем в межах даної справи висуваються вимоги про відшкодування вартості поставленого масла.

Проаналізувавши доводи сторін та наявні у матеріалах справи документи, а також законодавчі положення, якими врегульовані спірні питання, суд доходить висновку про обґрунтованість та правомірність позовних вимог з огляду на наступне.

Згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК України, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства.

В свою чергу, досліджуючи питання щодо відповідності договору про закупівлю продуктів харчування № 024 від 22.12.2010р. актам цивільного законодавства, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

З наявних у матеріалах справи документів вбачається, що оголошення про акцепт пропозиції ТОВ „Продовольча компанія „АВАЛОН” на закупівлю масла було опубліковане в державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель 17.12.2010р., в свою чергу, договір про закупівлю продуктів харчування № 024 був укладений між Замовником та позивачем 22.12.2010р.

Приписами абз. 4 ч. 2 ст. 31 Закону України „Про здійснення державних закупівель” від 1 червня 2010 року N 2289-VI передбачено, що під час здійснення закупівель за скороченою процедурою з учасником, пропозицію конкурсних торгів якого було акцептовано, замовник укладає договір про закупівлю відповідно до вимог документації конкурсних торгів та акцептованої пропозиції у строк не раніше ніж через п'ять днів з дня публікації у державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель повідомлення про акцепт пропозиції конкурсних торгів, але не пізніше ніж через 14 днів з дня акцепту. Договір про закупівлю, укладений з порушенням строків, передбачених абзацами третім, четвертим цієї частини, є нікчемним.

Таким чином, договір про закупівлю продуктів харчування № 024 в порушення вимог абз. 4 ч. 2 ст. 31 Закону України „Про здійснення державних закупівель” від 1 червня 2010 року N 2289-VI був укладений на пятий день після публікації оголошення про акцепт пропозиції позивача - 22.12.2010р.

Крім того, днем раніше 21.12.2010р. інший учасник торгів ТОВ „Молокозавод” звернувся до органу оскарження зі скаргою на прийняте за результатами торгів рішення, копія якої у той же день була направлена і Замовнику торгів, як того вимагають приписи ч. 4 ст. 18 Закону України „Про здійснення державних закупівель” від 1 червня 2010 року N 2289-VI.

Відповідно до ч. 4 ст. 18 Закону України „Про здійснення державних закупівель” від 1 червня 2010 року N 2289-VI у будь-якому випадку укладення договору про закупівлю під час процедури оскарження забороняється.

Згідно з приписами ст.. 42 Закону України „Про здійснення державних закупівель” від 1 червня 2010 року N 2289-VI договір про закупівлю є нікчемним у разі його укладення в період оскарження процедури закупівлі відповідно до статті 18 цього Закону, а також у разі його укладення з порушенням строків, передбачених абзацами третім, четвертим частини другої статті 31, абзацом четвертим частини п'ятої статті 36 та абзацом першим частини третьої статті 39 цього Закону.

В свою чергу, згідно із ч. 1 та 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Підсумовуючи наведене, суд доходить висновку про нікчемність договору про закупівлю продуктів харчування № 024 від 22.12.2010р., як такого, що суперечить положенням діючого цивільного законодавства, зокрема, Закону України „Про здійснення державних закупівель” від 1 червня 2010 року N 2289-VI.

При цьому, зважаючи на викладені висновки суду та позицію Верховного Суду України слід зазначити наступне. Відповідно до п. п. 4, 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними” від 6 листопада 2009 року N 9 нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом. Оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду. Відповідно до статей 215 та 216 ЦК суди розглядають справи за позовами: про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. Вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду в разі наявності відповідного спору.

З урахуванням викладеного слід зауважити, що між сторонами по справі відсутній спір стосовно недійсності договору про закупівлю продуктів харчування № 024 від 22.12.2010р., який як позивач, так і відповідач вважають нікчемним, та в межах даної справи підлягають розгляду вимоги позивача про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

Згідно ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Таким чином, наслідки недійсності правочину залежать від того, які саме дії були здійснені сторонами на виконання такого правочину.

З урахуванням наведених приписів діючого законодавства України, суд вважає за необхідне звернути увагу сторін на наступному.

Як встановлено судом, позивачем на виконання вказаної угоди було поставлено відповідачу масло та спред на загальну суму 41003,40грн. В свою чергу, виходячи з представленого суду у судовому засіданні 29.04.2011р. розрахунку використання масла та спреду всі поставлені за нікчемним договором продукти були спожиті відповідачем ще у січні 2011р., у звязку з чим здійснити повернення вказаних товарів не можливо. Виходячи з наведених висновків, вимоги позивача про відшкодування вартості поставлених за видатковими накладними № РН-0010276 від 03.01.2011р., № РН 0000026 від 04.01.2011р., № РН-0000011 від 05.01.2011р., № РН- 0000146 від 11.01.2011р., № РН-0000364 від 21.01.2011р., № РН-0000396 від 25.01.2011р. масла та спреду фактично спрямовані на приведення сторін у первинний стан та відповідають положенням ст. 216 ЦК України.

З урахуванням викладеного, слід зауважити, що визнання відповідачем позову ТОВ „Продовольча компанія „АВАЛОН” згідно зі заявами, що надійшли 15.03.2011р. 25.03.2011р. не суперечить законодавству та не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

В свою чергу, у відповідності до ст. 78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Підсумовуючи все вищенаведене, суд оцінює позовні вимоги ТОВ „Продовольча компанія „АВАЛОН” про стягнення з Одеської національної морської академії 41003,40 грн. заборгованості за поставлене масло та спред, обґрунтованими та такими, що базується на законних підставах, у звязку з чим позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст 203, 215, 216, 236 Цивільного кодексу України, ст. ст. 32, 33, 44, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Одеської національної морської академії /65029, м. Одеса, вул. Дідріхсона, 8, п/р 35217016000118, п/р 35225020000118 в Головному управлінні Державного казначейства України в Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 01127799/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Продовольча компанія „АВАЛОН” /65074, м. Одеса, вул.. Філатова, 50, п/р 2600536639980 в ПАТ КБ „Інвестбанк”, МФО 328210, код ЄДРПОУ 36154597/ вартість поставленого масла та спреду в розмірі 41003 грн. 40 коп. /сорок одна тисяча три грн.. 40 коп./, державного мита в сумі 410 грн. 03 коп. /чотириста десять грн.. 03 коп./, витрат на ІТЗ судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп. /двісті тридцять шість грн. 00 коп./. Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повний текст рішення складений 04.05.2011р.

Суддя Желєзна С.П.