Рішення № 15156741, 10.05.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.05.11 Справа № 8/39/2011

За позовом Антрацитівської міської ради, м. Антрацит Луганської області,

до Закритого акціонерного товариства "Термо", м. Луганськ, -

про стягнення 515098 грн. 85 коп.

та за зустрічним позовом Закритого акціонерного товариства "Термо", місто Луганськ,

до Антрацитівської міської ради, місто Антрацит Луганської області, -

про визнання недійсними пунктів договорів оренди земельної ділянки.

Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,

при секретарі судового засідання Скоковій К.Л.,

в присутності представників сторін:

від позивача (відповідача за зустрічним позовом) ОСОБА_1 головний спеціаліст юридичного відділу, - довіреність №01-3/4 від 04.01.11 року;

від відповідача (позивача за зустрічним позовом) ОСОБА_2 представник, - довіреність № б/н від 14.12.10 року, -

розглянувши матеріали справи, -

в с т а н о в и в:

суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати у сумі 515098,85 грн. за користування земельними ділянками у період з 21.08.10 року по 01.03.11 року, у т.ч.:

площею 8,1649 га, що знаходиться за адресою: м. Антрацит, вул. З.Космодемянської, б/н, - у сумі 252479,16 грн.;

площею 6,8199 га, що знаходиться за адресою: м. Антрацит, вул. 7 Листопада, 2, -у сумі 210888,35 грн.;

площею 0,2753 га, що знаходиться за адресою: м. Антрацит, вул. Задорожная, 2-а, - у сумі 19812,26 грн.;

площею 0,1302 га, що знаходиться за адресою: м. Антрацит, вул. Петровського, 28, - у сумі 4026,10 грн.;

площею 0,7258 га, що знаходиться за адресою: м. Антрацит, провул. Волгоградський, 1-б, - у сумі 21937,30 грн.;

площею 0,1926 га, що знаходиться за адресою: м. Антрацит, провул. Волгоградський, 1-а, - у сумі 5955,68 грн., - з посиланням на неналежне ставлення відповідача до виконання умов наступних договорів оренди землі: №103000/040339800105 від 23.09.03 року; №103000/040439800192 від 09.12.04 року; №103000/040539800114 від 31.10.05 року; №103000/040439800162 від 07.06.04 року; №103000/040439800191 від 09.12.04 року; №103000/040639800138 від 10.01.06 року, - укладених між сторонами за цим спором.

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено з 28.03.11 року до 11.04.11 року з метою надання сторонам можливості подати до суду додаткові докази.

28.03.11 року, поштою, від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог (вих. №02-10 від 24.03.11 року), відповідно до якої він, не змінюючи підстав та предмету позову, просить стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати за користування вищезазначеними земельними ділянками у період з 21.08.10 року по 01.03.11 року у сумі 502633,79 грн., у т.ч.:

площею 8,1649 га, що знаходиться за адресою: м. Антрацит, вул. З.Космодемянської, б/н, - у сумі 252479,16 грн.;

площею 6,8199 га, що знаходиться за адресою: м. Антрацит, вул. 7 Листопада, 2, -у сумі 210888,35 грн.;

площею 0,2753 га, що знаходиться за адресою: м. Антрацит, вул. Задорожная, 2-а, - у сумі 6764,73 грн.;

площею 0,1302 га, що знаходиться за адресою: м. Антрацит, вул. Петровського, 28, - у сумі 4026,10 грн.;

площею 0,7258 га, що знаходиться за адресою: м. Антрацит, провул. Волгоградський, 1-б, - у сумі 22519,77 грн.;

площею 0,1926 га, що знаходиться за адресою: м. Антрацит, провул. Волгоградський, 1-а, - у сумі 5955,68 грн. (том 1, а.с.85-87).

З урахуванням того, що ця заява не суперечить приписам ч.4 ст. 22 ГПК України, її прийнято судом та враховано при вирішенні спору по суті.

11.04.11 року, через канцелярію суду, відповідач подав зустрічний позов (вих. №961-106 від 08.04.11 року), у якому просить визнати недійсними:

пункти 4.1 договорів оренди земельної ділянки від 10.01.06 року за №103000/040639800138; від 07.06.04 року за №103000/040439800162; від 31.10.05 року за №103000/040539800114; від 09.12.04 року за №103000/040439800192; від 04.12.04 року за №103000/040439800191;

пункт 2.1 договору оренди земельної ділянки від 01.01.03 року за №103000/040339800105, - кожним з яких врегульовано рівень місячної орендної плати, посилаючись на те, що встановлена названими пунктами кожного з договорів орендна плата не відповідає чинному законодавству, а саме: перевищує 12 відсотків нормативної грошової оцінки кожної земельної ділянки, що є предметами названих договорів (том 1, а.с. 91-95).

Судом відповідно до приписів ч.5 ст. 22 та ст. 60 ГПК України зустрічний позов прийнято для спільного розгляду з первісним позовом, оскільки вони є взаємно повязаними.

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено: з 28.03.11 року до 11.04.11 року; з 11.04.11 року до 28.04.11 року та з 28.04.11 року до 10.05.11 року з метою надання сторонам можливості подати додаткові докази та заперечення.

До початку судового засідання 10.05.11 року сторонами подано клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом задоволено.

У судовому засіданні первісний позивач власний позов підтримав у повному обсязі (з урахуванням внесених до нього змін) та не визнав зустрічний позов, посилаючись на те, що останній суперечить фактичним обставинам справи, наявним у ній доказам, у тому числі судовим рішенням, а також чинному законодавству (відзив на зустрічний позов від 20.04.11 року за вих. №01-233/3; пояснення на відзив від 10.05.11 року за вих. №02-21).

Первісний відповідач (позивач за зустрічним позовом) первісний позов не визнав, посилаючись на те, що він не відповідає нормам чинного законодавства (відзив на позовну заяву за вих.№961-97 від 28.03.11року), та повністю підтримав власний зустрічний позов.

І.Заслухавши сторони, дослідивши наявні докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи.

01.01.03 року між первісним позивачем (орендодавець) та Закритим акціонерним товариством "Термо" (далі ЗАТ "Термо") (орендар) у простій письмовій формі укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар набуває право на оренду земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: м. Антрацит, вул. З.Космодемянської, №б/н, загальною площею 8,1649 га, для виробничих цілей, терміном на 49 років (п.1).

Плата за землю у розмірі 2597,66 грн. перераховується орендарем на користь орендодавця щомісячно не пізніше 30-го числа місяця, що слідує за звітним (п.2.1).

Розмір орендної плати може бути переглянуто за умов, визначених у п.2.2 договору, у т.ч. у разі підвищення цін, тарифів, збільшення розмірів ставки земельного податку, у т.ч. внаслідок інфляційних процесів, - у порядку, передбаченому п.3.2 цього договору.

Згідно п.3.2 орендодавець наділений низкою прав, у т.ч. щорічно в односторонньому порядку переглядати розмір орендної плати у звязку зі зміною розміру земельного податку шляхом письмового повідомлення орендаря.

Орендар зобовязаний своєчасно вносити орендну плату (п.4.2).

Сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та законами України, за невиконання та неналежне виконання його умов (п.6.1).

Договір зареєстровано у Антрацитівському міському відділі земельних ресурсів, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 23.09.03 року вчинено запис за №040339800105 (том 1, а.с.12-13).

01.02.06 року сторони уклали угоду про внесення змін до основного договору, згідно якій внесли зміни до п.4.1 останнього та встановили, що починаючи з 01.02.06 року плата за землю визначена на рівні 2657,68 грн. на місяць.

Угода зареєстрована у вищеназваному відділі земельних ресурсів 09.02.06 року за №425 (том 1, а.с.14).

22.01.08 року первісний позивач запропонував орендареві укласти угоду про Зміни до основного договору, відповідно до яких до п.2.1 останнього викладено у наступній редакції: "2.1. Плата за землю перераховується орендарем щомісячно не пізніше 30 числа місяця, що слідує за звітним, у вигляді орендної плати у розмірі 39865,13 грн. на місяць" на розрахунковий рахунок орендодавця (том 1, а.с.15).

09.12.04 року між первісним позивачем (орендодавець) та ЗАТ "Термо" (орендар) у простій письмовій формі укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає в оренду земельну ділянку площею 0,7258 га (п.2.1), яка знаходиться за адресою: місто Антрацит, провулок Волгоградський, 1-б, для розміщення виробництва (п.1.1); її нормативна грошова оцінка 96640,22 грн. (п.2.4), терміном на 49 років (п.3.1).

Плата за землю перераховується землекористувачем щомісячно не пізніше 30 числа місяця, що слідує за звітним, у грошовій формі, у сумі 230,91 грн., на розрахунковий рахунок орендодавця (п.4.1).

Розмір орендної плати може переглядатися за умов, визначених у п.4.2 договору, у т.ч. у разі підвищення цін, тарифів, збільшення розмірів ставки земельного податку, у т.ч. внаслідок інфляційних процесів, - у порядку, передбаченому п.9.2 цього договору.

На будь-яку суму орендної плати, яка не була сплачена у строки, визначені цим договором, нараховується пеня у розмірі ставки пені за несвоєчасну сплату земельного податку (120% річних від облікової ставки НБУ, яка діяла на день виникнення такого боргу, або на день його погашення, залежно від того, яка з таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті) (п.4.4).

Передача земельної ділянки орендареві здійснюється у місячний термін з моменту державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі (п.6.1).

Відповідно до п.9.2 договору орендодавець наділений низкою прав, у т.ч. правом щорічно в односторонньому порядку переглядати розмір орендної плати у звязку зі зміною розміру земельного податку, що передбачено законом про Державний бюджет на поточний рік, шляхом письмового повідомлення орендаря.

Орендар зобовязаний своєчасно вносити орендну плату за землю (п.10.2).

Зміна умов договору, крім зміни розміру орендної плати за ініціативою орендодавця згідно п.9.2 цього договору, можлива за взаємною згодою сторін у письмовій формі або за рішенням суду (п.13.1).

Сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та законами України, за невиконання або неналежне виконання його умов та обовязків, у т.ч. орендар за несвоєчасну сплату орендної плати несе відповідальність згідно п.2.4 цього договору (п.14.1).

Договір зареєстровано у Антрацитівському відділі ДП "Луганської регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 09.12.04 року за №040439800191 (том 1, а.с.18-19).

01.02.06 року сторони уклали угоду про внесення змін до основного договору, згідно якій внесли зміни до п.4.1 останнього та встановили, що починаючи з 01.02.06 року плата за землю встановлена на рівні 236,25 грн. на місяць.

Угода зареєстрована у вищеназваному відділі земельних ресурсів 09.02.06 року за №424 (том 1, а.с.20).

22.01.08 року первісний позивач запропонував орендареві укласти угоду про Зміни до основного договору, відповідно до яких до п.2.1 останнього викласти у наступній редакції: "2.1. Плата за землю перераховується орендарем щомісячно не пізніше 30 числа місяця, що слідує за звітним, у вигляді орендної плати у розмірі 3543,72 грн. на місяць" на розрахунковий рахунок орендодавця (том 1, а.с.21).

09.12.04 року між первісним позивачем (орендодавець) та ЗАТ "Термо" (орендар) у простій письмовій формі укладено договір оренди земельної ділянки, аналогічний за змістом попередньо описаному у цьому рішенні, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає в оренду земельну ділянку площею 6,9956 га (п.2.1), яка знаходиться за адресою: місто Антрацит, вул. 7 Листопада, 2, для розміщення виробництва (п.1.1); її нормативна грошова оцінка 931463,67 грн. (п.2.4), терміном на 49 років (п.3.1).

Плата за землю перераховується землекористувачем щомісячно не пізніше 30 числа місяця, що слідує за звітним, у грошовій формі, у сумі 2225,65 грн., на розрахунковий рахунок орендодавця (п.4.1).

Договір зареєстровано у Антрацитівському відділі ДП "Луганської регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 09.12.04 року за №040439800192 (том 1, а.с.23-25).

31.01.06 року сторони уклали угоду про внесення змін до основного договору, згідно якій внесли зміни до:

п.2.1, - виклавши його у наступній редакції: "2.1.В оренду передається земельна ділянка площею 6,8199 га та згідно з планом землекористування, що додається до договору оренди земельної ділянки та цієї угоди";

п.4.1 та встановили, що починаючи з 01.02.06 року плата за землю встановлена на рівні 2219,88 грн. на місяць.

Угода зареєстрована у вищеназваному відділі земельних ресурсів 31.01.06 року за №388 (том 1, а.с.26).

22.01.08 року первісний позивач запропонував орендареві укласти угоду про Зміни до основного договору, відповідно до яких до п.2.1 останнього викласти у наступній редакції: "2.1. Плата за землю перераховується орендарем щомісячно не пізніше 30 числа місяця, що слідує за звітним, у вигляді орендної плати у розмірі 33298,16 грн. на місяць" на розрахунковий рахунок орендодавця (том 1, а.с.27).

07.06.04 року між первісним позивачем (орендодавець) та ЗАТ "Термо" (орендар) у простій письмовій формі укладено договір оренди земельної ділянки, аналогічний за змістом попередньо описаному у цьому рішенні, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає в оренду земельну ділянку площею 0,1302 га (п.2.1), яка знаходиться за адресою: місто Антрацит, вул. Петровського,28, для обслуговування гуртожитку (п.1.1); її нормативна грошова оцінка 31138,89 грн. (п.2.4), терміном на 49 років (п.3.1).

Плата за землю перераховується землекористувачем щомісячно не пізніше 30 числа місяця, що слідує за звітним, у грошовій формі, у сумі 124,27 грн., на розрахунковий рахунок орендодавця (п.4.1).

Договір зареєстровано у Антрацитівському відділі ДП "Луганської регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 08.07.04 року за №040339800162 (том 1, а.с.36-38).

31.01.06 року сторони уклали угоду про внесення змін до основного договору, згідно якій внесли зміни до:

п.2.1, - виклавши його у наступній редакції: "2.1.В оренду передається земельна ділянка площею 6,8199 га та згідно з планом землекористування, що додається до договору оренди земельної ділянки та цієї угоди";

п.4.1 та встановили, що починаючи з 01.02.06 року плата за землю встановлена на рівні 2219,88 грн. на місяць.

Угода зареєстрована у вищеназваному відділі земельних ресурсів 31.01.06 року за №388 (том 1, а.с.26).

22.01.08 року первісний позивач запропонував орендареві укласти угоду про Зміни до основного договору, відповідно до яких до п.2.1 останнього викласти у наступній редакції: "2.1. Плата за землю перераховується орендарем щомісячно не пізніше 30 числа місяця, що слідує за звітним, у вигляді орендної плати у розмірі 33298,16 грн. на місяць" на розрахунковий рахунок орендодавця (том 1, а.с.27).

31.10.05 року між первісним позивачем (орендодавець) та ЗАТ "Термо" (орендар) у простій письмовій формі укладено договір оренди земельної ділянки, аналогічний за змістом попередньо описаному у цьому рішенні, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає в оренду земельну ділянку площею 0,2753 га (п.2.1), яка знаходиться за адресою: місто Антрацит, вул. Задорожная, 2-а, для розміщення виробництва (обслуговування насосної) (п.1.1); її нормативна грошова оцінка 55223,41 грн. (п.2.4), терміном на 49 років (п.3.1).

Плата за землю перераховується землекористувачем щомісячно не пізніше 30 числа місяця, що слідує за звітним, у грошовій формі, у сумі 208,11 грн., на розрахунковий рахунок орендодавця (п.4.1).

Договір зареєстровано у Антрацитівському відділі ДП "Луганської регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 31.10.05 року за №103000/040539800114 (том 1, а.с.30-31).

01.02.06 року сторони уклали угоду про внесення змін до основного договору, згідно якій внесли зміни до п.4.1 та встановили, що починаючи з 01.02.06 року плата за землю встановлена на рівні 127,14 грн. на місяць.

Угода зареєстрована у вищеназваному відділі земельних ресурсів 31.01.06 року за №422 (том 1, а.с.39).

22.01.08 року первісний позивач запропонував орендареві укласти угоду про Зміни до основного договору, відповідно до яких до п.2.1 останнього викласти у наступній редакції: "2.1. Плата за землю перераховується орендарем щомісячно не пізніше 30 числа місяця, що слідує за звітним, у вигляді орендної плати у розмірі 635,70 грн. на місяць" на розрахунковий рахунок орендодавця (том 1, а.с.40).

10.01.06 року між первісним позивачем (орендододавець) та ЗАТ "Термо" (орендар) у простій письмовій формі укладено договір оренди земельної ділянки, аналогічний за змістом попередньо описаному у цьому рішенні, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає в оренду земельну ділянку площею 0,1926 га (п.2.1), яка знаходиться за адресою: місто Антрацит, провул. Волгоградський, 1-а, для розміщення трансформаторної підстанції (п.1.1); її нормативна грошова оцінка 42410,13 грн. (п.2.4), терміном на 49 років (п.3.1).

Плата за землю перераховується землекористувачем щомісячно не пізніше 30 числа місяця, що слідує за звітним, у грошовій формі, у сумі 145,59 грн., на розрахунковий рахунок орендодавця (п.4.1).

Договір зареєстровано у Антрацитівському відділі ДП "Луганської регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 10.01.06 року за №103000/040639800138 (том 1, а.с.43-44).

22.01.08 року первісний позивач запропонував орендареві укласти угоду про Зміни до основного договору, відповідно до яких до п.2.1 останнього викласти у наступній редакції: "2.1. Плата за землю перераховується орендарем щомісячно не пізніше 30 числа місяця, що слідує за звітним, у вигляді орендної плати у розмірі 940,37 грн. на місяць" на розрахунковий рахунок орендодавця (том 1, а.с.40).

Судом звернуто увагу на те, що первісним позивачем у тексті кожної з угод про Зміни до основного договору (крім угоди про Зміни до договору від 01.01.03 року) у порядковому номері пункту договору, який пропонується викласти у новій редакції, припущена описка, а саме: вказано «п.2.1», в той час, як рівень місячної орендної плати у кожному з цих договорів врегульовано пунктом 4.1.

Як вбачається з обставин справи та наявних у ній доказів, орендар не підписав жодну з вищезгаданих угод від 22.01.08 року про Зміни до основного договору, - що стало однією з підстав для звернення прокурора міста Антрацит Луганської області до господарського суду Луганської області з позовом в інтересах держави в особі Антрацитівської міської ради до ЗАТ "Термо" про зміну договорів оренди.

Суд рішенням від 25.11.08 року у справі №9/206пд (п.2 резолютивної частини) позов задовольнив у повному обсязі, виклавши пункти 4.1 вищезгаданих пяти договорів оренди землі та пункт 2.1 договору оренди землі від 01.01.03 року у редакції, запропонованій Антрацитівською міською радою (том 1, а.с.53-54).

Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 25.12.08 року у цій же справі пункт 2 вищезгаданого рішення змінено, а саме:

пункт 2.1 договору від 01.01.03 року, реєстраційний номер 103000/040339800105, змінено та вказано, що орендна плата вноситься у розмірі 39865,13 грн. на місяць;

пункт 4.1 договору від 09.12.04 року, реєстраційний номер 103000/040439800192, змінено та вказано, що орендна плата вноситься у розмірі 33298,16 грн. на місяць;

пункт 4.1 договору від 08.07.04 року, реєстраційний номер 103000/040439800162, змінено та вказано, що орендна плата вноситься у розмірі 635,70 грн. на місяць;

пункт 4.1 договору від 09.12.04 року, реєстраційний номер 103000/040439800191, змінено та вказано, що орендна плата вноситься у розмірі 3543,72 грн. на місяць;

пункт 4.1 договору від 31.10.05 року, реєстраційний номер 103000/040539800114, змінено та вказано, що орендна плата вноситься у розмірі 1064,57 грн. на місяць;

пункт 4.1 договору від 10.01.06 року, реєстраційний номер 103000/040639800138, змінено та вказано, що орендна плата вноситься у розмірі 940,37 грн. на місяць (том 1, а.с.55-57).

Вказана постанова суду апеляційної інстанції сторонами не оскаржувалася у касаційному порядку, тобто набрала законної сили.

Вивчення судом змісту обох вищезгаданих судових рішень показало, що під час розгляду спору у справі №9/206пд усі шість вищезгаданих договорів оренди землі були предметом дослідження саме з точки зору доводів відповідача про невідповідність рівня місячної орендної плати за кожним з них чинному законодавству, а саме: що він перевищує 12% нормативної грошової оцінки кожної з земельних ділянок, які є предметом цих договорів.

Після набрання вищезгаданою постановою Луганського апеляційного господарського суду ЗАТ «Термо», продовжуючи користуватися кожною з зазначених у договорах земельною ділянкою, але у період з 21.08.10 року по 01.03.11 року не вносило орендну плату.

Суд зазначає, що ЗАТ "Термо", вважаючи рівень місячної орендної плати за договорами необґрунтованим, будучи обізнане щодо максимальної ставки орендної плати за користування земельними ділянками, не скористалося приписами ст.ст.651-652 Цивільного кодексу, ст. 188 Господарського кодексу України та пунктами кожного з договорів, якими врегульовано порядок внесення змін та доповнень до них, тобто не вжило заходів до їх приведення у відповідність до чинного законодавства, хоча мало реальну таку можливість.

Первісний позивач, визначаючи суму заборгованості з орендної плати за землю за кожним з зазначених вище договорів за вищеназваний період, керувався пунктами 4.1 пяти договорів (пунктом 2.1 договору від 01.01.03 року) у редакції постанови апеляційного господарського суду, а тому за період з 21.08.10 року по 01.03.11 року нарахував заборгованість за користування ЗАТ «Термо»земельними ділянками:

площею 8,1649 га, що знаходиться за адресою: м. Антрацит, вул. З.Космодемянської, б/н, - у сумі 252479,16 грн.;

площею 6,8199 га, що знаходиться за адресою: м. Антрацит, вул. 7 Листопада, 2, -у сумі 210888,35 грн.;

площею 0,2753 га, що знаходиться за адресою: м. Антрацит, вул. Задорожная, 2-а, - у сумі 6764,73 грн.;

площею 0,1302 га, що знаходиться за адресою: м. Антрацит, вул. Петровського, 28, - у сумі 4026,10 грн.;

площею 0,7258 га, що знаходиться за адресою: м. Антрацит, провул. Волгоградський, 1-б, - у сумі 22519,77 грн.;

площею 0,1926 га, що знаходиться за адресою: м. Антрацит, провул. Волгоградський, 1-а, - у сумі 5955,68 грн. (том 1, а.с.85-87).

Первісний відповідач позов не визнав, посилаючись на незаконність визначення місячної орендної плати за кожним з договорів.

З його зустрічного позову у даній справі (№8/39/2011) вбачається, що викладені у ньому вимоги ґрунтуються саме на тих же підставах, щодо тих же договорів, а спір має місце між тими ж сторонами, - що і у справі №9/206пд.

Отже, станом на час вирішення по суті спору у справі №8/39/2011 уже мається рішення господарського суду Луганської області від 25.11.09 року у справі №9/206пд та постанова Луганського апеляційного господарського суду від 25.12.09 року у тій же справі, які набрали законної сили та якими вирішено спір по суті між тими ж сторонами, про той же предмет та з тих же підстав.

Дослідивши його доводи про незаконність рішення Антрацитівської міської ради від 29.02.08 року №29/32, яким, на думку ЗАТ «Термо», міська рада позбавила його можливості користуватися правами, передбаченими ст. 21 Закону України «Про оренду землі» та ст. 15 Закону України «Про оцінку земель», - суд не приймає їх у якості доказів з наступних підстав.

Постановою Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 30.07.09 року у справі №2а-954/09 за адміністративним позовом ЗАТ «Термо»до Антрацитівської міської ради - про визнання рішення Антрацитівської ради таким, що не відповідає Закону України «Про оренду землі»та Закону України «Про оцінку земель», - у задоволенні позову про визнання незаконним вищеназваного рішення міськради відмовлено.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.02.10 року у справі №2а-311/09/1202 вищезгадане рішення залишене без змін, - тобто набрало законної сили.

За таких обставин суд при вирішенні зустрічного позову у даній справі керується приписами частини 2 ст. 35 ГПК України, відповідно до якої факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Суд, вирішуючи цей спір, не погоджується з доводами ЗАТ «Термо»щодо того, що воно не може бути відповідачем у цій справі, оскільки ухвалою господарського суду Луганської області від 21.08.10 року щодо нього порушено провадження у справі №22/63б за заявою Управління Пенсійного фонду України у Жовтневому районі міста Луганська до боржника ЗАТ «Термо»- про порушення провадження у справі про банкрутство, - оскільки пунктом 3 цієї ухвали введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Так, відповідно до приписів ст.ст.11 та 14 Закону України від 14.05.92 року №2343-ХІІ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»суд вводить мораторій на задоволення вимог кредиторів, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство. Мораторій, між іншим полягає також і у тому, що забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобовязань і зобовязань щодо сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обовязкових платежів).

З обставин справи вбачається, що первісний позивач ставить вимогу про стягнення з ЗАТ «Термо»боргу з орендної плати за землю за період, який має місце після порушення провадження у справі про банкрутство, а саме: з 21.08.10 року по 01.03.11 року, - при цьому він не нараховує неустойку (штаф, пеню) та інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань.

Отже, міська рада у даному випадку не припустилася порушення вимог Закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

ІІ.Заслухавши сторони, оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що первісний позов підлягає задоволенню у повному обсязі (з урахуванням його уточнення), а зустрічний не підлягає задоволенню з таких підстав.

1.Зустрічний позов не підлягає задоволенню з підстав, про які йдеться вище у цьому рішенні.

2.При вирішенні первісного позову суд виходить з наступного.

Згідно ст.14 Конституції України та ст.1 Земельного кодексу України (далі ЗКУ) земля є основним національним багатством, яке перебуває під особливою охороною держави.

Предметом вищезгаданих договорів оренди є земельні ділянки комунальної форми власності.

Розпорядження землями територіальних громад належить до повноважень сільських, селищних, міських рад ( п. "а" частини 1 ст.12 ЗКУ).

Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ та міст, є комунальною власністю (ч. 1 ст.83 ЗКУ), - тобто в даному випадку спірна земельна ділянка належить на праві власності територіальній громаді міста Антрациту Луганської області, а органом, на який законом покладено повноваження по здійсненню відповідних функцій з розпорядження земельними ділянками, є Антрацитівська міська рада.

Частиною 1 ст. 2 Закону України від 03.07.92 року №2535-ХІІ "Про плату за землю" (був чинним на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки землі.

Відповідно до ч. 1 ст.22 названого Закону кошти від плати за землю надходять на спеціальні бюджетні рахунки місцевих бюджетів, зазначених у ст.20 цього Закону, та використовуються виключно на потреби, пов'язані з землекористуванням.

Згадувані у цьому рішенні орендні правовідносини виникли під час дії Закону України «Про плату за землю»та продовжують мати місце після 01.01.11 року дати набрання чинності Податковим кодексом України (далі ПКУ).

Так, відповідно до п.2 Прикінцевих положень ПКУ з 01.01.11 року Закону України "Про плату за землю" припинив свою дію, а питання внесення плати за користування землею врегульовано розділом ХІІ Податкового кодексу "Плата за землю".

Відповідно до п.287.1. ст. 287 Кодексу власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Статтею 288 Кодексу встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

За загальним правилом (п. 109.2 ст. 109 Кодексу) вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

З обставин справи відомо, що сторони у цьому спорі обізнані про вищезазначені вимоги чинного ПКУ, однак не вжили заходів до приведення кожного з договорів у відповідність до останнього, хоча мають реальну можливість

Матеріалами справи належним чином доведено, що відповідач у період з 21.08.10 року по 01.03.11 року не сплачував орендну плату за користування земельними ділянками.

Частиною 1 ст. 3 Закону України від 06.10.98 року №161-ХІУ «Про оренду землі»визначено, що відносини, повязані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України (далі ЦКУ), цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

За загальним правилом (ст. 11 ЦКУ) зобов'язання для фізичних та юридичних осіб виникають внаслідок вчинення ними дій, передбачених цим Кодексом, у т.ч. - укладення правочину, різновидом якого є договір.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦКУ).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків (ч. 1 ст. 626 ЦКУ), який є обовязковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦКУ).

Відповідно до ст. 13 Закону «Про оренду землі»договір оренди земліце договір, за яким орендодавець зобовязаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобовязаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі є відплатним (ст.21 вищеназваного Закону).

Статтею 36 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що у разі невиконання зобовязань за договором оренди землі сторони несуть відповідальність згідно із законом та договором.

Уклавши вищезгадані договори оренди землі, його сторони набули низку прав та зобовязань.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено в договорі чи в законі, а відповідно до ст. 526 Кодексу, зобов'язання повинно виконуватися належним чином згідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту чи інших вимог, які звичайно висуваються.

Частиною 1 ст. 530 ЦКУ встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлено термін (дату) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін (дату).

Відповідач всі вищезазначені вимоги чинного законодавства та умови договорів не виконав, що доведено доказами, долученими до матеріалів справи.

Отже, з боку відповідача має місце порушення зобовязань за договором.

Згідно ст. 610 ЦКУ порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Статтею 611 Цивільного кодексу встановлені правові наслідки порушення зобов'язання, а саме: у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 614 цього Кодексу особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

З огляду на порушення відповідачем своїх зобовязань за договорами позивач правомірно скористався правилом частини 1 ст. 617 ЦКУ, якою встановлено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Відповідач не довів наявність таких обставин, а тому відповідно до ч. 1 ст. 622 Цивільного кодексу боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором (ч. 1 та 2 ст.623 ЦКУ).

З урахуванням викладеного, беручи до уваги те, що первісним позивачем повністю доведено законність та обґрунтованість заявлених ним вимог (з урахуванням їх уточнення), - первісний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.44,47-1 та 49 ГПК України, суд судові витрати за первісним позовом покладає на ЗАТ «Термо»як на сторону, яка порушила чинне земельне та цивільне законодавство України, умови договорів та з вини якої спір доведено до суду.

Відповідно до п. «а»ч. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93 року №7/93 «Про державне мито»за розгляд господарським судом позову майнового характеру, до категорії яких належить позов у цій справі, з позивача на користь Державного бюджету України підлягає стягненню державне мито у розмірі 1% вартості позову, але не менше 6 (102,00 грн.) та не більше 1500 (25500,00 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно п.11 ст. 4 названого Декрету первісний позивач звільнений від сплати державного мита на користь Державного бюджету України при зверненні до господарського суду з позовом даної категорії.

Виходячи з того, що ціна позову (після уточнення) становить 502633,79 грн., з первісного відповідача на користь Державного бюджету підлягає стягненню державне мито у сумі 5026,34 грн.

При вирішенні питання про стягнення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу суд керується наступним.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.05 року №1258 позивач за цим позовом також звільнений від сплати на користь Державного бюджету України витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн., які за таких обставин покладаються на первісного відповідача.

Судові витрати за зустрічним позовом повністю покладаються на зустрічного позивача.

На підставі викладеного, ст.ст. 1, 12, 83 Земельного кодексу України; ст.ст.13.21.36 Закону України від 06.10.98 року №161-ХІУ "Про оренду землі"; ст.ст. 2, 22 та 28 Закону України «Про плату за землю»; ст.ст.109,287,288 Податкового кодексу України, керуючись ст.ст.4-3,22,32-36,43,44,47-1,49,60, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1.Первісний позов задовольнити у повному обсязі.

2.Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Термо», ідентифікаційний код 13392504, яке знаходиться за адресою: місто Луганськ, вул. Фрунзе, 107-б, на користь Антрацитівської міської ради, ідентифікаційний код 26100822, яка знаходиться за адресою: місто Антрацит, вул. Леніна, 1 Луганської області, - заборгованість з орендної плати за користування земельними ділянками у сумі 502633 (пятсот дві тисячі шістсот тридцять три) грн. 79 коп.; видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Термо», ідентифікаційний код 13392504, яке знаходиться за адресою: місто Луганськ, вул. Фрунзе, 107-б, на користь Державного бюджету України на рахунок:

№31118095700006, банк ГУ ДКУ в Луганській області, МФО 804013; одержувач коштів: УДК у м. Луганську ГУ ДКУ у Луганській області, ідентифікаційний код 24046582, КБК 22090200, символ звітності банку 095, - державне мито в сумі 5026 (пять тисяч двадцять шість) грн. 34 коп.; наказ видати Державній податковій інспекції у місті Антрацит Луганської області;

№31217264700006, банк ГУ ДКУ в Луганській області, МФО 804013; одержувач коштів: УДК у м. Луганську ГУ ДКУ у Луганській області, ідентифікаційний код 24046582, КБК 22050003, символ звітності банку 264,- витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 (двісті тридцять шість) грн.00 коп.; видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4.У задоволенні зустрічного позову відмовити.

5.Судові витрати за зустрічним позовом покласти на зустрічного позивача.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні 10.05.2011 року оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 13 травня 2011 року.

Суддя А.П.Середа