Рішення № 15156721, 10.05.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.05.11 Справа № 27/60/2011

Суддя Лазненко Л. Л., при секретарі судового засідання Дрожановій О.В., розглянув матеріали за позовом

Державного підприємства „Вугілля України” в особі філії „Донецьквуглезбут”, м.Донецьк

до Державного підприємства „Луганськвугілля”, м.Луганськ

про стягнення 43862 грн. 43 коп.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, дов. № 29-12/51-Д від 29.12.2010, начальник юридичного відділу;

від відповідача: представник не прибув

в с т а н о в и в:

Обставини справи: Державне підприємство "Вугілля України" в особі філії "Донецьквуглезбут" звернулося до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з Державного підприємства "Луганськвугілля" збитків у сумі 43862 грн. 43 коп.

Відповідач без поважної причини не прибув у судове засідання, ніяких клопотань суду не заявив, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить відповідне поштове повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції (а.с. 44).

Відзив на позовну заяву у справі відповідач не представив, що не є перешкодою для розгляду спору у справі.

Суд визначив можливим розглядати справу за наявними матеріалами, без явки відповідача, який не скористався своїм правом участі у справі та надання відповідних доказів в обґрунтування своїх доводів за позовом у справі.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши наявні докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог.

Судом у дотримання ст. 43 Господарського процесуального кодексу України досліджені такі обставини.

04.02.2004 між сторонами у справі укладений договір поставки № 24-01/2-к.

За умовами договору постачальник (позивач) зобовязується поставити, а покупець (відповідач) прийняти і оплатити вартість вугілля.

У жовтні 2006 року відповідач відвантажив у 5 вагонах згідно залізничних накладних № 48917508 (вагон № 67863209), № 48917507 (вагон № 67901884), № 48917506 (вагон № 67664615), вагон № 48917505 (вагон № 67654640), № 48917504 (вагон № 66113333) партію вугілля марки ГСШ 13.

Вантажоотримувачем вказаної вугільної продукції є Ладижинська ТЕС ВАТ "Західенерго" згідно договору поставки укладеного між позивачем та ВАТ "Західенерго" № 4-01/1-П від 28.01.2004.

Відповідно до п. 5.1. договору приймання вугілля по кількості та якості здійснюється у відповідності з вимогами Інструкції держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 № П6 та від 25.04.1966 № П7 з подальшими змінами і доповненнями, положенням про поставку продукції виробничо-технічного призначення, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 25.07.1988 № 888, ДСТУ 4096-2002 "Вугілля буре, кам'яне, антрацит, горючі сланці та вугільні брикети. Методи відбору та підготовки проб для лабораторних випробувань" та іншими нормативними актами України, ГКД, прийнятими щодо цих питань на заміну або доповнення вищевказаних в частині, що не суперечить даному договору.

При прийманні вугілля за якістю на Ладижинській ТЕС було встановлено, що поставлене вугілля за своїми якісними характеристиками не відповідає умовам договору, а саме додатку № 10/06-4. Фактичний вміст золи у поставленому вугіллі становив 35,57% проти 27,2% гранично допустимого вмісту золи, що підтверджується актом відбору проби № 3175 від 18.10.2006 та актом про фактичну якість № 3175 від 18.10.2006.

У пункті 5.3 договору сторони передбачили, що у випадку, якщо показники якості вугілля визначені в лабораторії ТЕС вантажоотримувача мають розбіжності між показниками якості постачальника, покупець протягом 24 годин з моменту отримання результатів від вантажоотримувача направляє виклик постачальника, який зобовязаний прибути до вантажоотримувача протягом 24 годин з моменту отримання повідомлення.

Відповідно до вимог Інструкції П-7 та п. 5.3. договору відповідач був повідомлений про надходження на Ладижинську ТЕС вугілля неналежної якості (телеграма № 17-6622 від 16.10.2006).

При складанні актів були присутні представники вантажовідправника, зокрема Новикова Н.В., яка діяла на підставі довіреності № 15-686 від 17.10.2006, та Александрова Н.В., яка діяла від імені ВП "Луганськвуглепостачання" ДП "Луганськвугілля", за довіреністю № 16-681 від 16.10.2006.

Додатком № 10/06-4 від 28.09.2006 встановлено, якщо при перевищенні показником якості максимального показника з допустимого діапазону значень, покупець має право повернути вугілля постачальнику, при цьому витрати, повязані з його транспортуванням несе постачальник.

У звязку з перевищенням встановлених договором гранично допустимих критеріїв якості, вугілля було повернуто вантажовідправнику ДП "Лугансьвугілля", що підтверджується квитанціями про приймання вантажу № 41154695, 41154696, 41154697, 41154698, 41154699, виданими залізничною станцією Ладижин Одеської залізниці.

Поставкою вугілля з перевищенням гранично допустимих критеріїв його якості, ВАТ "Західенерго" було завдано збитків на суму 26727, 55 грн., зокрема сплатою:

- провізної плати з перевезень повернутого вугілля від станції Ладижин Одеської залізниці до станції Славяносербськ Донецької залізниці у сумі 13958 грн. без ПДВ, а з урахуванням ПДВ 16749,60 грн., що підтверджується квитанціями про приймання вантажу №№ 41154695, 41154696, 41154697, 41154698, 41154699, виданими залізницею та переліком № 2710;

- плати за користування вагонами за час простою вагонів на території Ладижинської ТЕС в сумі 5815 грн. без ПДВ, а з урахуванням ПДВ 6978 грн., що підтверджується відомістю плати за користування вагонами № 2210306 від 22.10.2006;

- плати за подачу та повернення вагонів у сумі 1022, 40 грн. без ПДВ, а з урахування ПДВ 1226, 88 грн., за переадресування вагонів у сумі 991,31 грн. без ПДВ, а з урахуванням ПДВ 1189,57 грн., плати за оформлення документів на відправлення вантажу (голограми, візування, телеграфне розпорядження, додаткові послуги) у сумі 486, 25 грн. без ПДВ, а з урахуванням ПДВ 583,50 грн., що підтверджується накопичувальною карткою № 221067 від 22.10.2006 та переліками № 2610 від 26.10.2006, № 2710 від 27.10.2006.

В свою чергу ВАТ "Західенерго", як вантажоотримувач, звернулось до господарського суду м. Києва про стягнення з ДП "Вугілля України" збитків за провізну плату з перевезень повернутого неякісного вугілля від станції Ладижин Одеської залізниці до станції Слов"яносербськ Донецької залізниці та за простій і повернення вагонів з вугіллям.

Господарський суд м. Києва стягнув з ДП "Вугілля України" на користь ВАТ "Західенерго" 26727,55 грн. завданих збитків, судові витрати у сумі 385,28 грн.

На виконання рішення суду від 28.10.2008 у справі № 37/333 ДП "Вугілля України" перерахувало на банківський рахунок ВАТ "Західенерго" суму 27112,83 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №№ 14634, 14635, 14636 від 20.02.2009.

ДП "Вугілля України", не отримавши у власність від ДП "Луганськвугілля" вугілля, понесло безпідставних витрат, оскільки оплатило вартість його перевезення від вантажовідправника до вантажоотримувача коштами у сумі 13958 грн. без ПДВ, з урахуванням ПДВ 16749,60 грн., що підтверджується переліком № 231 від 14.10.2006.

Переадресація вугілля відбулася з вини ДП "Луганськвугілля" підприємство відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України та додатку до договору № 10/06-4, зобовязане компенсувати всі витрати вантажоотримувача та покупця.

Отже, ДП "Вугілля України" понесло збитків у розмірі: 43862,43 грн. з ПДВ, яка складається з 27112, 83 грн. з ПДВ плати відповідно до рішення суду у звязку з поставкою неякісного вугілля у справі № 37/333; 16749,60 грн. з ПДВ вартості залізничного тарифу, сплаченого ДП "Вугілля України" за перевезення вугілля до Ладижинської ТЕС.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обовязковим для виконання сторонами ( ст. 629 Цивільного кодексу України).

Суд погоджується з доводами позивача, що заподіяні збитки з вини відповідача мають бути ним відшкодовані, у тому числі за простій вагонів та провізну плату за повернення вугілля (ч. 1 ст. 224 Господарського кодексу України).

Таким чином, у звязку з поставкою вугільної продукції, якість якої не відповідала показникам, зазначеним у додатку до договору, ДП "Вугілля України" зазнало збитків на загальну суму 43862, 43 грн.

Сума позову не спростована відповідачем, яким не доведені суду обставини в обґрунтування своїх доводів за позовом, згідно ст. 33 ГПК України.

Судом встановлено, що 28.10.2008 до позивача предявлено до стягнення збитки, 29.12.2008 судом прийнято відповідне рішення про стягнення з позивача збитків, яке було виконано 20.09.2009.

Позов у справі повністю задовольняється, з покладенням на відповідача судових витрат по сплаті державного мита та витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

У судовому засіданні 10.05.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Державного підприємства "Луганськвугілля", м. Луганськ, вул. Лермонтова, 1в, ідентифікаційний код 32473323, на користь Державного підприємства "Вугілля України", м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 4, ідентифікаційний код 32709929, в особі філії "Донецьквуглезбут", м. Донецьк, вул. Університетська, 36а, ідентифікаційний код 35210979, збитки у сумі 43862 грн. 43 коп., державне мито у сумі 438 грн. 63 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп., видати наказ позивачу.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 13.05.2011.

СуддяЛ.Л. Лазненко