Ухвала суду № 15156648, 11.05.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ У Х В А Л А

11.05.11                                                                       Справа № 01-10/12-26/2011.

Суддя Палей О.С., розглянувши матеріали за позовом

позивача - Фізичної особи –підприємця, арбітражного керуючого ОСОБА_1, м. Луганськ

до відповідача –Краснодонської об’єднаної державної податкової інспекції у Луганській області, м. Краснодон Луганської області

про стягнення 13 693 грн. 07 коп.

без виклику представників сторін

          Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, суд

в с т а н о в и в :

Позивач –Фізична особа –підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою від 10.05.2011 № 10/5-1 про стягнення з відповідача - Краснодонської об’єднаної державної податкової інспекції у Луганській області заборгованості по оплаті послуг арбітражного керуючого, яка виникла:

-          у справі № 20/70б за виконання ним повноважень ліквідатора в сумі 8 711 грн. 07 коп. (розмір оплати був затверджений судом за ухвалою від 02.12.2010);

-          у справі № 20/91б за виконання ним повноважень ліквідатора в сумі 4 982 грн. 00 коп. (розмір оплати був затверджений судом за ухвалою від 07.04.2011).

Перевіривши відповідність зазначеної позовної заяви ст. 54, 56, 57, 58 Господарського процесуального кодексу України, суд зазначає наступне.

          Як встановлено ч. 1 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

          Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтуються ці вимоги.

Доказами в господарському судочинстві є будь-які відомості, отримані у визначеному законом порядку, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, на яких обґрунтовуються вимоги і заперечення осіб, що беруть участь у справі, та інші обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.

Отже, можна об'єднати вимоги, якщо обставини, на яких вони ґрунтуються, підтверджуються тими самими доказами.

          Позивачем у позовній заяві об’єднано вимоги, які виникли з різних підстав, крім того вони підтверджуються різними доказами, які не пов’язані один з одним.

          Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо: порушено правила поєднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що позивачем порушені правила об’єднання позовних вимог, що у відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України має наслідком повернення позовної заяви.

          Крім того, до позовної заяви на підтвердження сплати витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу позивачем подане платіжне доручення від 10.05.2011 № 14 на суму 236 грн. 00 коп., яке не може бути прийняте судом як належний доказ, оскільки зазначені у ньому реквізити: отримувач –УДК в м. Луганську, код отримувача –24046582, рахунок 31211259700006, банк отримувача –ГУ ДКУ у Луганській області, код банку отримувача – 804013, призначення платежу: "сплата послуг за інформаційно –технічній послугі за позовом до Краснодонської ОДПІ у Луганській області", код платежу. 22090200, символ звітності банку 264, не відповідають реквізитам для сплати інформаційно –технічних послуг з позовних заяв, що подаються до Господарського суду Луганської області: рахунок: 31217264700006, банк: ГУДКУ в Луганській області, одержувач: УДК у м. Луганську, МФО: 804013, ОКПО: 24046582, код бюджетної класифікації: 22050003, символ звітності банку 264, встановленим Міністерством фінансів України за листом від 17.06.2010 № 04-05/4675.

Пункт 10 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України передбачає повернення судом заяви і доданих до неї документів без розгляду, якщо не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Враховуючи викладене та у відповідності до п. 5, 10 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України вищезазначена позовна заява не приймається до розгляду і повертається судом заявнику.

Як встановлено ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущенного порушення.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” передбачено, що сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у випадках повернення заяви (скарги) або відмови в її прийнятті.

Відповідно до абз. 2 п. 11 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів" від 21.12.2005 № 1258 (із відповідними змінами та доповненнями) повернення коштів, внесених для оплати витрат, здійснюється у випадках та у розмірі, передбачених процесуальним законодавством, шляхом їх перерахування на рахунок платника, відкритий в установі банку, грошового переказу через іншу фінансову установу або відділення поштового зв'язку після звернення особи. Повернення зазначених коштів здійснюється у порядку, передбаченому для повернення державного мита (судового збору).

З огляду на викладене суд вважає за необхідне повернути повністю з Державного бюджету України позивачу державне мито в сумі 137 грн. 00 коп., сплачене ним платіжним дорученням від 10.05.2011 № 15, та витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп., сплачені ним платіжним дорученням від 10.05.2011 № 14, на його розрахунковий рахунок.

          На підставі викладеного, керуючись ст. 47, п.п. 5, 10 ч. 1 ст. 63, ст. 86, 87 Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в :

1.          Повернути позовну заяву від 10.05.2011 № 10/5-1 та додані до неї документи заявнику - Фізичній особі –підприємцю ОСОБА_1, м. Луганськ без розгляду.

2.          Повернути повністю з Державного бюджету України Фізичній особі –підприємцю ОСОБА_1 державне мито в сумі 137 грн. 00 коп., сплачене ним платіжним дорученням від 10.05.2011 № 15, та витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп., сплачені ним платіжним дорученням від 10.05.2011 № 14, на його розрахунковий рахунок.

Підставою для повернення є зазначена ухвала, скріплена гербовою печаткою суду.

          Додаток (тільки Фізичній особі –підприємцю ОСОБА_1): –на 12 аркушах у т.ч. останній примірник платіжного доручення від 10.05.2011 № 15 на суму 137 грн. 00 коп. та останній примірник платіжного доручення від 10.05.2011 № 14 на суму 236 грн. 00 коп.

          Суддя                                                                                           О.С. Палей