Рішення № 15156411, 10.05.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.05.11 р. Справа № 15/82

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом приватного акціонерного товариства “Донецький булочно-кондитерський комбінат” м. Донецьк (код ЄДРПОУ 00374545)

до відповідача приватної фірми “Черемшина” м. Донецьк (код ЄДРПОУ 13498958)

про стягнення заборгованості 1797,68 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю б/н від 22.04.2011 р.

від відповідача: не зявився

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява відкритого акціонерного товариства “Донецький булочно-кондитерський комбінат” м. Донецьк до приватної фірми “Черемшина” м. Донецьк про стягнення заборгованості 1797,68 грн.

Ухвалою суду від 08.04.2011 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/82, сторони зобовязані надати документи та виконати певні дії.

У порушення вимог ухвал суду від 08.04.2011 р., 28.04.2011 р. відповідач в судові засідання не зявився без повідомлення про причину неявки, витребувані документи та відзив на позовну заяву до суду не надіслав.

Судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання. В матеріалах справи міститься довідка Головного управління статистики у Донецькій області № 14/417/2124 від 19.04.2011 р., з якої вбачається, що приватна фірма “Черемшина”, ідентифікаційний номер 13498958, має місцезнаходження за адресою: 83017, м. Донецьк, вул. Марії Ульянової, буд. 55. Саме така адреса відповідача вказана позивачем у позовній заяві та за цією адресою суд направляв відповідачу ухвали у даній справі.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши в судових засіданнях пояснення представника позивача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

03.01.2006 р. сторони уклали договір № 168, згідно якого постачальник (позивач) зобовязався виготовляти та передавати покупцю, а покупець (відповідач) зобовязався приймати та оплачувати хлібобулочну продукцію, а також кондитерські, бубличні вироби, сушку, сухарі паніровані та інші вироби згідно наданих замовлень. Кількість та асортимент продукції визначається сторонами в замовленні покупця, зробленому в установленому даним договором порядку. Пунктом 2.2 договору сторони погодили порядок здійснення замовлення або письмово, або в телефонному режимі.

Згідно п. 4.2 договору під час прийому окремої партії товару покупець в товарнотранспортній накладній на кожну партію товару повинен засвідчити факт отримання товару в графі „продукцію прийняв” відбитком круглої печатки або штампу підприємства (з реквізитами підприємства на ньому), або надати належним чином оформлену довіреність на отримання матеріальних цінностей.

Відповідно до п. 4.3 договору якщо прийом товару здійснюється представником покупця, в якого з різних причин печатки та штампи відсутні, то фактом, що підтверджує отримання продукції, є підпис представника із зазначенням його посади та прізвища, імя, побатькові в графі товарнотранспортної накладної „продукцію прийняв”. Поруч робиться відмітка „без печатки вірно”. Дана форма по юридичному змісту прирівнюється до порядку, передбаченого п. 4.2 даного договору, та додаткового документального підтвердження не потребує.

Згідно п. 4.4 договору постачальник не рідше одного разу в місяць виписує покупцю зведену податкову накладну з додатком реєстру товарнотранспортних накладних.

Пунктом 5.2 договору передбачено, що покупець зобовязаний оплатити вартість поставленого товару протягом 5 банківських днів з моменту його отримання.

Згідно пунктів 7.1, 7.2 договору він вступив в силу з моменту підписання його сторонами та діяв до 31.12.2006 р. Договір вважається пролонгованим на невизначений строк, якщо жодна зі сторін не заявить про бажання його розірвати за 1 місяць до дати, вказаної в п. 7.1 даного договору. Спірний договір підписаний представниками обох сторін та скріплений відбитками печатки, завірена копія договору міститься в матеріалах справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на виконання договору № 168 від 03.01.2006 р. позивач передав відповідачу товар протягом листопада 2010 року на загальну суму 1845,94 грн. за товарнотранспортними накладними: № 89325 від 25.11.2010 р. на суму 561,66 грн., № 89616 від 26.11.2010 р. на суму 375,34 грн., № 89910 від 27.11.2010 р. на суму 386,29 грн., № 90127 від 28.11.2010 р. на суму 522,65 грн. Факт отримання відповідачем даного товару за вказаними накладними підтверджується підписами відповідача в графі „продукцію прийняв” із зазначенням „без печатки вірно”, а також податковою накладною № 661 від 30.11.2010 р. з додатком реєстру товарнотранспортних накладних на відпущену продукцію за період з 01.11.2010 р. по 30.11.2010 р. Завірені копії товарнотранспортних накладних, оригінали податкової накладної та реєстру містяться в матеріалах справи. Оригінали товарнотранспортних накладних були оглянуті судом в судовому засіданні, що підтверджується протоколом від 28.04.2011 р.

Висновок стосовно того, що товар за вищевказаними накладними був поставлений відповідачу позивачем саме на виконання договору № 168 від 03.01.2006 р. суд робить виходячи з того, що підставою поставки в спірних товарнотранспортних та податковій накладних вказаний саме договір № 168 від 03.01.2006 р. Відповідач ствердження позивача в цій частині не спростував. Тобто, з цього питання спір між сторонами відсутній.

Позивач в позовній заяві стверджує, що відповідач товар, отриманий за товарнотранспортною накладною № 89325 від 25.11.2010 р. оплатив частково в сумі 48,26 грн., в результаті чого заборгованість за цією накладною склала 513,40 грн. Інші спірні товарнотранспортні накладні залишилися повністю не оплаченими. Таким чином, станом на день подачі позову до суду загальна заборгованість відповідача на користь позивача склала 1797,68 грн. В якості обґрунтованого та детального розрахунку основного боргу позивач надав до суду акт звірки взаєморозрахунків між сторонами станом на 25.02.2011 р. за власним підписом. В підтвердження здійснення часткової оплати позивач надав до суду банківську виписку від 23.11.2010 р. на суму 7200,00 грн., завірена копія якої міститься в матеріалах справи. В обґрунтування факту врахування часткової оплати в сумі 48,26 грн. в рахунок погашення заборгованості за товар, отриманий за товарнотранспортною накладною № 89325 від 25.11.2010 р., позивач надав до суду розширену бухгалтерську довідку № 427 від 06.05.2011 р. за підписом керівника та головного бухгалтера, скріплену печаткою, щодо розподілу отриманих від відповідача коштів в сумі 7200,00 грн. на погашення заборгованості за конкретними товарнотранспортними накладними, з додатком завірених копій вказаних товарнотранспортних накладних. В довідці позивач допустив технічну помилку стосовно врахування суми часткової оплати, про що надав письмові пояснення від 10.05.2011 р., в яких просив вважати вірною виправлену суму.

Позивач, вважаючи, що відповідач не виконав свої зобовязання за договором (повністю та своєчасно не оплатив отриманий товар), звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, дійшов наступних висновків:

Предметом даного позову є вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості, яка виникла згідно договору № 168 від 03.01.2006 р. Даний договір є підставою для виникнення у його сторін прав і обовязків, визначених ним та за своєю правовою природою містить усі необхідні та істотні умови для договору поставки.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона постачальник зобовязується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні покупцеві товар, а покупець зобовязується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Сторони в договорі № 168 від 03.01.2006 р. передбачили здійснення оплати з відстроченням платежу на 5 банківських днів з моменту поставки товару.

Виходячи з того, що за спірними видатковими накладними товар був отриманий відповідачем ще у листопаді 2010 р., строк оплати на день подачі позову до суду, тобто 08.04.2011 р., наступив та почалося прострочення виконання грошового зобовязання по цих партіях товару.

Відповідач будь-які заперечення на позовні вимоги на день судового слухання не надав, участі у судовому процесі не прийняв, тобто не скористався своїм правом на судовий захист. Будьяких платіжних документів (платіжних доручень або банківських виписок з відміткою банку про проведення платежу), які б свідчили про погашення заборгованості, відповідач до суду не надав.

Таким чином суд дійшов висновку про те, що відповідач не виконав зобовязання оплатити в установлений договором строк вартість отриманого товару на суму 1797,68 грн., тому позовні вимоги щодо стягнення основного боргу підлягають задоволенню.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32-34; 36; 43; 49; 75; 82-85; 115; 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з приватної фірми “Черемшина” (юридична адреса: 83017, м. Донецьк, вул. Марії Ульянової, буд. 55; код ЄДРПОУ 13498958; рахунок 26005175192490 в ДОФ АКБ УСБ м. Донецьк, МФО 334011) на користь відкритого акціонерного товариства “Донецький булочно-кондитерський комбінат” (юридична адреса: 83086, м. Донецьк, вул. Кобозева, 5; код ЄДРПОУ 00374545; рахунок 2600535568401 в ПАТ „Банк ПетрокоммерцУкраїна” м. Київ, МФО 300120) основний борг на суму 1797,68 грн., витрати на оплату державного мита в сумі 102,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

У судовому засіданні 10.05.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 13.05.2011 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Богатир К.В.