Рішення № 15156192, 12.05.2011, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

12 травня 2011 р.

Справа 5/18/2011/5003

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Блиц" (вул. Білопільський шлях, 30/3, м. Суми, 40009)

до:Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплицький молокозавод" (вул. І. Франка, 28, смт. Теплик, Вінницька область, 23800)

про стягнення 250 420,17 грн. заборгованості

Головуючий суддя Бенівський В.І.

Cекретар судового засідання Кондратенко Т.І.

Представники

позивача : не з"явився (ОСОБА_1, довіреність № б/н від 10.03.2011 р. - був 07.04.2011 р.);

відповідача : не з"явився

ВСТАНОВИВ :

До господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Блиц", м. Суми до Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплицький молокозавод", смт. Теплик про стягнення 250 420,17 грн. заборгованості.

В позовній заяві позивач посилається на такі обставини.

11 серпня 2010 року між ТОВ «Блиц» та ТОВ «Теплицький молокозавод» був укладений договір купівлі - продажу № 11/08/10/01 охолоджувачів молока реновованих в кількості 4 штук вартістю 171 600,00 грн. На підтвердження намірів вищезазначеного договору 11.08.2010 року, водночас при його підписанні Відповідачу був виставлений рахунок № 446. Відповідно до Видаткової накладної № 411 від 18 серпня 2010 року та довіреності № 19/08-01 від 19 серпня 2010 року, виданої ТОВ «Теплицький молокозавод» на ім'я ОСОБА_2, Відповідач отримав вищезазначений товар, про що також свідчить підпис уповноваженої особи на накладній, яка отримала товар та печатка підприємства Відповідача.

16 вересня 2010 року між Позивачем та Відповідачем був укладений договір купівлі -продажу № 16/09/10/01 охолоджувачів молока реновованих в кількості 6 штук вартістю 196 240,00 грн. На підтвердження намірів вищезазначеного договору, 16.09.2010 року, водночас при його підписанні Відповідачу був виставлений рахунок № 494. Відповідно до Видаткової накладної № 464 від 11 жовтня 2010 року, Відповідач отримав вищезазначений товар, про що також свідчить підпис уповноваженої особи на накладній яка отримала товар, та печатка підприємства Відповідача.

Відповідач частково розрахувався з Позивачем за отриманий товар лише за договором купівлі - продажу від 11 серпня 2010 року № 11/08/10/01 ( платіжні доручення: № 468 від 13.08.2010р.- 51 480 грн., № 500 від 19.08.2010р.- 34 320 грн., № 686 від 29.10.2010 р. - 40 000 грн., № 762 від 07.12.2010 р. - 20000 грн., № 782 від 17.12.2010р. - 5000 грн.) всього на загальну суму 150 800 грн. Сума боргу за вищезазначеним договором станом на 09.03.2011 року складає 20 800,00 грн.

За договором купівлі - продажу від 16 вересня № 16/09/10/01 розрахунків взагалі не відбулось. Станом на 09.03.2011 року за Відповідачем рахується заборгованість за отриманий ним товар відповідно до вищезазначених договорів в сумі - 217 040,00 грн.

Позивач декілька разів звертався до Відповідача з вимогою розрахунку за поставлений товар (копія листа від 29.11.2010 року вих.. №89 ), а 19.02.11р. звернувся до Відповідача з письмовою вимогою про розрахунок на суму 217 040,00 грн. (копія поштової квитанції цінного листа з описом вкладення ) .

Відповідач вимогу позивача не виконав та до цього часу грошові кошти не сплачені і умови Договорів не виконані.

Таким чином, з відповідач просить стягнути на користь позивача суму основного боргу в розмірі 217 040,00 грн.

Крім того відповідно до ст. 625 ЦК України боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не передбачений інший розмір відсотків.

Сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів по договору №11/08/10/01 за період з вересня 2010 року по березень 2011 року становить 3 637,00 грн.

Сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів по договору №16/09/10/01 за період з вересня 2010 року по березень 2011 року становить 9 910,12 грн.

Також позивач надав розрахунок трьох відсотків річних.

Три відсотки річних з простроченої суми по договору № 11/08/10/01 за період з 19.09.2010 р. по 09.03.2011 р. становить 590,61 грн.

Три відсотки річних з простроченої суми по договору №16/09/10/01 за період з 16.09.2010р. по 09.03.2011 року становить 2 614,90 грн.

Крім того, згідно п.5.1 розд.5 Договору № 11/08/10/01 Відповідач у разі несвоєчасної оплати вартості товару за договором несе відповідальність у вигляді пені в п'ятикратному розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої в термін суми за кожен день прострочення.

Відповідно до положень ст..1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Ст.3 даного Закону передбачено, що розмір пені, передбачений ст.1 цього закону обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, відповідно до положень ст..3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» нарахування пені має бути проведено за подвійною обліковою ставкою НБУ.

Ставка НБУ з 10.08.2010 року становить 7.75% річних.

Таким чином розмір пені за несвоєчасну оплату по договору № 11/08/10/01 за період 19.09.2010р. по 09.03.2011 року становить 3 085,64 грн., а по договору №16/09/10/01 за період 16.09.2010р. по 09.03.2011 року становить 13 541,90 грн.

Враховуючи вищенаведене, позивач просить стягнути з відповідача 250 420,17 грн. , з них: 217 040,00 грн. основний борг, 16 627,54 грн. пеня, 13 547,12 інфляційні втрати, 3 205,51 грн. три відсотки річних.

Відповідач в судові засідання жодного разу не з"явився, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений ухвалами суду від 15.03.2011 р. та від 07.04.2011 р., що підтверджується журналом відправки поштової кореспонденції канцелярії господарського суду Вінницької області та його телеграмою (вх. № 08-64/44/11 від 07.04.2011) з клопотанням відкласти розгляд справи у зв"язку з відрядженням директора Добрусева С.О.

Відзиву Товариством з обмеженою відповідальністю "Теплицький молокозавод" до суду не подано, хоч до матеріалів справи надано акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого станом на 31.12.2010 р. заборгованість на користь ТОВ «Блиц» складає 217 040,00 грн. основного боргу.

За таких обставин суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для реалізації відповідачем права судового захисту своїх прав і інтересів, але він відмовився і не скористався цим правом. Таким чином, суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до положень ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, суд вбачає, що заява подана обґрунтовано частково.

За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 33 ГПК України).

Виходячи з положень ст.ст. 1, 21 ГПК України відповідачем у справі має бути особа, яка, порушує або оспорює права та охоронювані законом інтереси позивача.

Зазначене в позовній заяві підтверджується доказами, розрахунками, які додаються до матеріалів справи.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

11 серпня 2010 року між ТОВ «Блиц» та ТОВ «Теплицький молокозавод» був укладений договір купівлі - продажу № 11/08/10/01 охолоджувачів молока реновованих в кількості 4 штук вартістю 171 600,00 грн. Відповідно до видаткової накладної № 411 від 18 серпня 2010 року та довіреності № 19/08-01 від 19 серпня 2010 року, відповідач отримав вищезазначений товар.

16 вересня 2010 року між позивачем та відповідачем був укладений договір купівлі -продажу № 16/09/10/01 охолоджувачів молока реновованих в кількості 6 штук вартістю 196 240,00 грн. Відповідно до видаткової накладної № 464 від 11 жовтня 2010 року, відповідач отримав вищезазначений товар.

Відповідач частково розрахувався з позивачем за отриманий товар за договором купівлі - продажу від 11.08.2010 року № 11/08/10/01. В підтвердження вказаного позивачем надано платіжні доручення (№ 468 від 13.08.2010р. - 51 480 грн., № 500 від 19.08.2010р. - 34 320 грн., № 686 від 29.10.2010 р. - 40 000 грн., № 762 від 07.12.2010 р. - 20 000 грн., № 782 від 17.12.2010р. - 5 000 грн.) всього на загальну суму 150 800 грн. Сума боргу за вищезазначеним договором складає 20 800,00 грн.

За договором купівлі - продажу від 16 вересня № 16/09/10/01 розрахунків відповідачем здійснено не було. Таким чином рахується заборгованість за отриманий ТОВ "Теплицький молокозавод" товар відповідно до вищезазначених договорів в сумі - 217 040,00 грн.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Також кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається , якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України , інших актів цивільного законодавства , а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться. Ст.. 530 ЦК України передбачено , що якщо у зобовязанні встановлено строк (термін ) його виконання , то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а якщо не встановлений строк , кредитор має право вимагати його в будь - який час.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором він є боржником, що прострочив.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Станом на день розгляду справи в суді відповідач не надав суду та позивачу доказів здійснення з позивачем розрахунків за отриманий товар в сумі 217 040,00 грн. грн. Тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 217 040,00 грн. основного боргу на підставі ст. ст. 11, 530 ЦК України слід задоволити.

Судом встановлено, що позивачем, крім суми основного боргу, заявлено до стягнення з відповідача пеню по договору № 11/08/10/01 за період з 19.09.2010р. по 09.03.2011 року та по договору №16/09/10/01 за період з 16.09.2010р. по 09.03.2011 року, що складає 16 627,54 грн.; борг внаслідок інфляційних процесів, що становить 13 547,12 грн. та три відсотки річних з простроченої суми по договору № 11/08/10/01 та по договору №16/09/10/01 за період з 16.09.2010р. по 09.03.2011 року, що становить 3 205,51 грн.

Згідно ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, дослідивши розрахунок заявлених позивачем до стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних судом встановлено , що вони нараховані вірно та без порушення норм чинного законодавства. Тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 13 547,12 грн. та трьох відсотків річних за період з 19.09.2010 р. по 09.03.2011 р. за договорами № 11/08/10/01 та №16/09/10/01 в сумі 3 205,51 грн. також слід задоволити.

Що до вимоги позивача про стягнення пені, то дані вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з п. 4 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Судом встановлено, що 16.09.2009 р. господарським судом Вінницької області порушено провадження у справі № 5/269-09 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплицький молокозавод" і введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. За таких обставин відповідач був позбавлений права оплатити позивачу борг. Тому до нього не можуть застосовуватися санкції до закінчення дії мораторію.

Аналогічної позиції дотримується і Пленум Верховного Суду України (Постанова № 15 від 18.12.2009 р.).

Судові витрати по справі, на підставі ст. 49 ГПК України, слід віднести за рахунок відповідача пропорційно задоволеній сумі позову, оскільки спір до суду доведено з його вини.

В судовому засіданні, відповідно до ст. 85 ГПК України, прийнято вступну та резолютивну частини рішення (коротке рішення).

Керуючись ст.ст. 1, 2, 3, 12, 18-22, 28, 33, 43, 49, 69, 75, 82-85 ГПК України, ст.ст. 509, 526, 527, 530, 549, 550, 551, 625 ЦК України, ст.ст. 193, 216, 217, 218 ГК України, суд -

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплицький молокозавод" (вул. І. Франка, буд. 28, смт. Теплик, Вінницька область, 23800, код ЄДРПОУ 32545979, р/р № 26008035532306 в АТ "УкрСиббанк", м. Харків, МФО 351005) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Блиц" (вул. Білопільський шлях, 30/3, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 32778751, р/р № 260030317301 в Філії "Полтавське регіональне управління" АТ "Банк "Фінанси та кредит", МФО 331832) 217 040,00 грн. основного боргу, 13 547,12 грн. інфляційних втрат, 3 205,51 грн. - 3% річних, 2 337,92 грн. витрат на державне мито та 220,33 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В позові про стягнення 16 627,54 грн. пені - відмовити.

Суддя Бенівський В.І.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 13 травня 2011 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Білопільський шлях, 30/3, м. Суми, 40009)

3 - відповідачу (вул. І. Франка, 28, смт. Теплик, Вінницька область, 23800)