Рішення № 15154856, 27.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 51/6527.04.11 За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Бусін»

до Відкритого акціонерного товариства Національна страхова компанія «Оранта»

про стягнення 13, 332, 63 грн.

Суддя Пригунова А.Б.

Представники:

від позивача: Тагінцев А.В.

від відповідача: не зявились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача страхове відшкодування за завдані збитки у розмірі 13332, 63 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на підставі договору добровільного страхування наземних транспортних засобів № 001122 від 26.02.2008 р., укладеного між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Бусін»та ОСОБА_1, внаслідок настання страхового випадку - дорожньо-транспортної пригоди, здійснив виплату страхового відшкодування власнику пошкодженого автомобіля BMW Х3, державний реєстраційний НОМЕР_1, а тому відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст.ст. 993, 1191 Цивільного кодексу України позивач отримав право зворотної вимоги до осіб, відповідальних за завдану шкоду. Тож, враховуючи, що цивільно-правова відповідальність за шкоду перед третіми особами, завдану внаслідок експлуатації транспортного засобу Форд, державний реєстраційний НОМЕР_2, застрахована у Відкритому акціонерному товаристві Національна страхова компанія «Оранта», а також з огляду на те, що водія автомобіля Форд визнано винним у скоєнні правопорушення, позивач просить стягнути з останнього страхове відшкодування за завдані збитки, завдані з вини водія застрахованого транспортного засобу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.02.2011 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 23.03.2011 р. за участю представників сторін, яких зобовязано надати суду певні документи.

У процесі провадження у справі відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому зазначає, що позов є таким, що підлягає задоволенню на суму 10765, 47 грн. за умови надання позивачем доказу законності керування ОСОБА_2 під час дорожньо-транспортної пригоди 23.03.2008 р. транспортним засобом Форд, державний реєстраційний НОМЕР_2 та сертифіката суб?єкта оціночної діяльності № 5780/07 від 30.05.2007 р., свідоцтва оцінювача ОСОБА_3 та свідоцтва про реєстрацію у державному реєстрі оцінювачів № 6186 від 24.01.2008 р.

Позивач подав заперечення на відзив, у якому зазначає, що надання доказів законності керування ОСОБА_2 під час дорожньо-транспортної пригоди 23.03.2008 р. транспортним засобом Форд, державний реєстраційний НОМЕР_2 не є обовязком позивача, оскільки цивільно-правові відносини виникли між відповідачем та ОСОБА_2 у звязку з укладенням полісу І-го типу, який, зокрема, передбачає відшкодування шкоди за завдані збитки будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах.

Розгляд справи переносився через незявлення у судове засідання повноважного представника відповідача та неналежне виконання сторонами вимог суду.

У даному судовому засіданні представник позивача подав уточнення позовних вимог та просить стягнути з відповідача страхове відшкодування у розмірі 13332, 63 грн.

Представник відповідача на виклик суду не зявився, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Приймаючи до уваги, що сторони були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представника відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 27.04.2011 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

26.02.2008 р. між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Бусін»та ОСОБА_1 (далі страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспортного засобу № 001122/КАВТ, відповідно до якого було застраховано майнові інтереси страхувальника, повязані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом автомобілем BMW Х3 2005 року випуску, державний реєстраційний НОМЕР_1.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про страхування»страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до п. 1 ст. 352 Господарського кодексу України, страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та субєктів господарювання (страховиків), повязана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом оплати страхувальниками страхових платежів.

Згідно зі ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з положеннями ст. 980 Цивільного кодексу України предметом договору страхування можуть бути, зокрема, майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування).

Частиною 1 ст. 16 Закону України «Про страхування»встановлено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Страховим ризиком, відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про страхування»визначається певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання.

Страховим випадком, у відповідності до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про страхування», є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Як встановлено судом, 23.03.2008 р. по пр. Глушкова у місті Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля BMW Х3, державний реєстраційний НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1, яким керував ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та автомобіля «Форд», державний реєстраційний НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2.

При цьому, в результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено застрахований у Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «Бусін» автомобіль BMW Х3, державний реєстраційний НОМЕР_1.

У відповідності до постанови Голосіївського районного суду міста Києва від 25.03.2008 р. № 3-1279/08 ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні правопорушення, що сталось 23.03.2008 р. по пр. Глушкова у місті Києві за участю автомобілів BMW Х3, державний реєстраційний НОМЕР_1 та «Форд», державний реєстраційний НОМЕР_2.

Положеннями ст. 988 Цивільного кодексу України встановлено, що страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

У відповідності до ч. 17 ст. 9 Закону України «Про страхування»страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Згідно з наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна від 24.11.2003 р. № 142/5/2092 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 р. за № 1074/8395) «Про затвердження Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів», який є обовязковим для виконання особами, до компетенції яких входить проведення автотоварознавчих експертиз та досліджень, розмір матеріального збитку визначається шляхом проведення відповідної експертизи.

Методику товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів розроблено згідно із Національним стандартом № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав»і затверджено наказом Фонду держмайна України від 24.11.2003 р. № 142/5/2092 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 р. за № 1074/8395, зі змінами та доповненнями).

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках, зокрема, визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом, і здійснюється субєктами оціночної діяльності.

Як вбачається зі звіту про оцінку майна № 221 від 09.04.2011 р. вартість збитку, завданого власнику автомобіля BMW Х3, державний реєстраційний НОМЕР_1 становить 10765, 47 грн., вартість відновлювального ремонту транспортного засобу становить 14332, 63 грн.

Платіжним дорученням № 572 від 18.04.2008 р. Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Бусін»перерахувало на рахунок ОСОБА_1 13332, 63 грн. у якості виплати страхового відшкодування згідно договору № 001122/КАВТ від 26.02.2008 р.

Обґрунтовуючи свої вимоги, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Бусін» зазначає, що у зв?язку з тим, що ним було здійснено виплату страхового відшкодування власнику пошкодженого автомобіля BMW Х3, державний реєстраційний НОМЕР_1, позивач відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування», набув право вимоги про відшкодування збитків. Тож, враховуючи, що цивільно-правова відповідальність за шкоду перед третіми особами, завдану внаслідок експлуатації транспортного засобу «Форд», державний реєстраційний НОМЕР_2 застрахована у Відкритому акціонерному товаристві Національна страхова компанія «Оранта», а також з огляду на те, що водія автомобіля «Форд»визнано винним у скоєнні правопорушення, позивач просить стягнути з останнього збитки, завдані з вини водія застрахованого транспортного засобу у розмірі 13332, 63 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страхувальники - юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу; потерпілі - треті юридичні та фізичні особи, життю, здоров'ю та/або майну яких внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортним засобом заподіяна шкода, цивільно-правову відповідальність за яку несе власник цього транспортного засобу; забезпечений транспортний засіб - наземний транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, залежно від умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, будь-який наземний транспортний засіб, який експлуатується особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, на законних підставах;

Обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності, відповідно до ст. 3 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Положеннями ст. 15 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»встановлено, що договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності можуть укладатися, зокрема, на умовах страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах.

Як встановлено судом, між Відкритим акціонерним товариством «Національна страхова компанія «Оранта»та ОСОБА_5 укладено поліс обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/5968483 відповідно до якого застраховано цивільну відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб, внаслідок експлуатації автомобіля «Форд», державний реєстраційний НОМЕР_2 (договір І типу відповідно до ст. 15 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Умовами полісу № ВА/5968483 розмір франшизи не встановлено.

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Договір є двостороннім, якщо правами та обовязками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Суд відхиляє доводи відповідача стосовно того, що вищезазначена дорожньо-транспортна пригода не є страховим випадком у розумінні Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»позивачем не надано суду належних і допустимих доказів законності експлуатації ОСОБА_2 автомобіля «Форд», державний реєстраційний НОМЕР_2, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

При цьому, поліс № ВА/5968483, обєктом якого є автомобіль «Форд», державний реєстраційний НОМЕР_2, укладений між Відкритим акціонерним товариством «Національна страхова компанія «Оранта»та ОСОБА_5.

За таких обставин, обовязок доведення своїх тверджень щодо незаконності керування ОСОБА_2 автомобілем «Форд», державний реєстраційний НОМЕР_2 покладено на відповідача.

Однак відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження його доводів.

За таких обставин, у зв?язку з настанням страхового випадку пошкодженням ОСОБА_2 автомобіля BMW Х3, державний реєстраційний НОМЕР_1, який належить ОСОБА_1, у відповідача виник обов??язок відшкодувати останній витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу.

Разом з тим, як встановлено судом, вартість відновлювального ремонту автомобіля BMW Х3, державний реєстраційний НОМЕР_1 було сплачено Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Бусін»на підставі договору № 001122/КАВТ від 26.02.2008 р. власнику вказаного автомобіля ОСОБА_1

У відповідності до ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно зі ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Тож, враховуючи вищенаведене, з огляду на те, що позивач виплатив страхове відшкодування власнику застрахованого автомобіля BMW x3, державний реєстраційний НОМЕР_1, у нього виникло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяну шкоду, тобто, у даному випадку до ОСОБА_2.

Між тим, відповідно до ст. 29 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Як вбачається зі звіту про оцінку майна № 221 від 09.04.2011 р. коефіцієнт фізичного зносу автомобіля BMW Х3, державний реєстраційний НОМЕР_1, на момент дорожньо-транспортної пригоди, що сталась 23.03.2008 р. по пр. Глушкова у місті Києві, складає 0, 37, а вартість матеріального збитку, завданого власнику вищевказаного автомобіля визначена як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу та становить 10765, 47 грн.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що у даному випадку підлягає стягненню вартість відновлювального ремонту автомобіля BMW Х3, державний реєстраційний НОМЕР_1 з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу на момент дорожньо-транспортної пригоди, а саме - 10765, 47 грн.

При цьому, зважаючи на те, що цивільно-правова відповідальність осіб, які на законних підставах керують автомобілем «Форд», державний реєстраційний НОМЕР_2 застрахована у Відкритому акціонерному товаристві Національній акціонерній страховій компанії «Оранта», суд вважає вимоги позивача про стягнення страхового відшкодування за завдані збитки обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню на суму - 10765, 47 грн.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Бусін»задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна страхова компанія «Оранта»(01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, код ЄДРПОУ 00034186), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Бусін»(03110, м. Київ, вул. Івана Клименка, 23, код ЄДРПОУ 19492371) страхове відшкодування у розмірі 10765, 47 (десять тисяч сімсот шістдесят пять грн. 47 коп.) грн. 107, 65 (сто сім грн. 65 коп.) грн. державного мита та 190, 59 (сто девять грн. 59 коп.) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя

Пригунова А.Б.

Повне рішення складено 11.05.2011 р.