Рішення № 15154511, 10.05.2011, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 травня 2011 р. Справа № 5010/842/2011-5/43

Господарський суд Івано-Франківської області у складі Г.З.Цюх

при секретарі судового засідання Л.Р.Ломей

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Неатон",

Залізничне шоссе,47, м.Київ,01103;

до відповідача:Приватного підприємства "Ве-Ста", вул. Калуська, 6, м. Бурштин, Галицький район, Івано-Франківська область, 77111;

про стягнення заборгованості в сумі 776674,28грн., з яких 640504,00грн. - основний борг, 38833,75грн. - пеня , 17755,42грн. - інфляційні втрати, 7516,19грн. - 3 % річних, 53866,18грн. - сума збитків (додаткових витрат) у вигляді відсотків сплачених банку за користування овердрафтом (кредитом), 16298,74грн. - сума збитків у вигляді неодержаного прибутку (втраченої вигоди), 1900,00грн. - збитки (додаткові витрати), які виникли в процесі застосування заходів по забезпеченню захисту своїх порушених прав

за участю представників сторін:

від позивача:ОСОБА_1 - представник, довіреність № 39/28-04 від 28.04.2011р.;

від відповідача:не з'явилися;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Неатон", м.Київ звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом про стягнення з Приватного підприємства "Ве-Ста", м. Бурштин заборгованості в сумі 776674,28грн., з яких 640504,00грн. - основний борг, 38833,75грн. - пеня , 17755,42грн. - інфляційні втрати, 7516,19грн. - 3 % річних, 53866,18грн. - сума збитків (додаткових витрат) у вигляді відсотків сплачених банку за користування овердрафтом (кредитом), 16298,74грн. - сума збитків у вигляді неодержаного прибутку (втраченої вигоди), 1900,00грн. - збитки (додаткові витрати), які виникли в процесі застосування заходів по забезпеченню захисту своїх порушених прав.

Ухвалою суду від 19.04.2011р. порушено провадження у справі, відмовлено в задоволенні заяви (вимоги) про забезпечення позову, розгляд справи в судовому засіданні призначено на 10.05.2011р.

На виконання вимог ухвали суду від 19.04.2011р. представник позивача подав суду розрахунок пені, інфляційних втрат та 3% річних, згідно якого пеня становить 21789,95грн., інфляційні втрати - 14812,30грн., 3% річних 4264,18грн. В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду від 19.04.2011р. не виконав. Однак, направив до суду клопотання № 3842/11-свх від 10.05.2011р., в якому просить відкласти розгляд справи, у зв'язку з неможливістю явки представника в судове засідання.

Суд відмовляє в задоволенні клопотання з огляду на те, що представництво інтересів в суді не обмежено певним колом осіб. Крім того, матеріали справи містять всі необхідні докази для вирішення спору по суті.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

За таких обставин, згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Неатон" та Приватним підприємством "Ве-Ста" укладено договір купівлі-продажу № 25сг-01/09-10 від 01.09.2010р.

Відповідно до п.1.1 договору постачальник (позивач) зобов'язується передати, а покупець прийняти і оплатити зріджений газ комунально-побутового призначення за ДСТУ 4047-2001 в кількості, за номенклатурою, цінами і термінами поставки згідно умовам договору і рахунків-фактур до нього, які є невід'ємною частиною договору.

На кожну партію товару ціна обговорюється сторонами окремо і відображається в рахунках (п.3.1 договору).

Згідно п.5.1 договору оплата за договором здійснюється в безготівковій формі на розрахунковий рахунок продавця. Грошові кошти перераховуються на підставі виставленого продавцем рахунку, при цьому платіжні документи в обов'язковому порядку повинні містити в призначенні платежу найменування товару, номер і дату договору або номер і дату рахунку продавця.

Як вказує п.5.2 договору поставка кожної партії товару здійснюється після 100% передоплати. Сторони домовились, що у окремих випадках допускається відмінний від вищезазначеного термін оплати товару, але при цьому він в обов'язковому порядку повинен бути зазначений у відповідному рахунку, або додатковій угоді. У даному випадку відповідальність покупця за пунктом 6.2 цього договору наступає з дати, зазначеної у відповідному рахунку.

Пункт 5.7 договору передбачає, що у разі необхідності, сторони по закінченню кожного календарного місяця проводить звірку розрахунків за відвантажений товар. Акт звірки розрахунків складається продавцем до 10- числа місяця наступного за звітним та підписується обома сторонами.

Позивач поставив, а відповідач прийняв товар, обумовлений договором купівлі-продажу № 25сг-01/09-10 від 01.09.2010р. на загальну суму 745119,00грн., про що свідчать видаткові накладні № РН-0000929 від 10.11.2010р., № РН-0000930 від 11.11.2010р., № РН-0000940 від 18.11.2010р., № РН-0000948 від 24.11.2010р., № РН-0000949 від 25.11.2010р., № РН-0000953 від 26.11.2010р.

Відповідно до вищезазначених видаткових накладних виставлено рахунки № СФ-0000416 від 10.11.2010р., № СФ-0000417 від 11.11.2010р., № СФ-0000423 від 18.11.2010р., № СФ-0000430 від 24.11.2010р., № СФ-0000431 від 25.11.2010р., № СФ-0000435 від 26.11.2010р.

Відповідач частково розрахувався за поставлений товар. Несплаченим залишився борг в сумі 640504,00грн. Факт наявності боргу також підтверджує належним чином оформлений акт звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2010р.

Пунктом 6.2 договору передбачено, що за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який платиться пеня від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання грошових зобов'язань; інфляційне збільшення заборгованості за весь час прострочення; а також три відсотки річних від простроченої суми.

На підставі даного пункту договору відповідачу нараховано 38833,75грн. - пені (за період з 10.11.2010р. по 11.04.2011р.), 17755,42грн. - інфляційних втрат (за період: листопад 2010р. - квітень 2011р.), 7516,19грн. - 3% річних (за період з 10.11.2010р. по 11.04.2011р.).

Позивач, 11.01.2011р. звертався до відповідача з претензією про сплату суми основного боргу, пені, 3% річних, інфляційних втрат. Відповідач отримав претензію 21.01.2011р., про що свідчить повідомлення про вручення.

Відповідач суму боргу визнав, що підтверджує відповідь на претензію. Відповідач зобов'язався сплати борг до 20.03.2011р. (гарантійний лист ПП "Ве-Ста", отриманий позивачем 04.03.2011р.)

Однак, борг на момент прийняття рішення відповідачем не погашено.

Позивач нарахував відповідачу збитки у вигляді неодержаного прибутку (втраченої вигоди) в сумі 16298,74грн. Їх нарахування мотивує наступним.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Неатон" та Публічним акціонерним товариством "Міжнародний інвестиційний банк" укладено договір про надання овердрафту (кредиту) № 208 СВD від 08.11.2010р.

Позивач зазначає, що ТзОВ "Неатон" не є виробником товару, що поставлявся ПП "Ве-Ста" за договором купівлі-продажу № 25сг-01/09-10 від 01.09.2010р., а здійснював закупівлю з використанням кредитних коштів за договором про надання овердрафту (кредиту) № 208 СВD від 08.11.2010р.

За твердженням позивача порушення відповідачем зобов'язань по оплаті за поставлений товар за договором купівлі-продажу призвело до зайвої сплати відсотків за договором про надання овердрафту, яких можна було б уникнути в разі своєчасності розрахунків відповідачем за поставлений товар.

Суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають частковому задоволенню.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки відповідачем не дотримано порядку розрахунків за товар, передбаченого договором (100% передоплата, зазначення строку оплати у відповідному рахунку, або додатковій угоді), суд вважає, що строк оплати за товару настав на підставі претензії від 11.01.2011р.

Матеріали справи підтверджують факт наявності у відповідача боргу за товар. Відповідно, вимога про стягнення боргу за поставлений товар в сумі 640504,00грн. є обґрунтованою, та такою що підлягає до задоволення.

Згідно ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 та ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Стаття 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" вказує нате, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

В даному випадку пунктом п.6.2. договору сторони узгодили право постачальника на нарахування пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання.

Зважаючи на те, що сторони не здійснили 100% передоплату за товар, а в рахунках не міститься відомостей про момент оплати за товар (як того вимагає договір купівлі-продажу), суд вважає за правильне розрахунки здійснювати з урахуванням ч.2. ст. 530 Цивільного кодексу України. Суд зобов'язав позивача перерахувати розмір пені, інфляційних втрат та 3% річних. Згідно поданого позивачем розрахунку пеня складає 21789,95грн., інфляційні втрати - 14812,30грн., 3% річних 4264,18грн.

Перерахунок пені, інфляційних втрат та 3% річних позивачем здійснено вірно. Стягненню підлягають пеня в сумі 21789,95грн. (за період з 21.01.2011р. по 11.04.2011р.), інфляційні втрати - 14812,30грн. (за період: лютий - березень 2011р.), 3% річних 4264,18грн. (за період з 21.01.2011р. по 11.04.2011р.) В стягненні пені в сумі 17043,80грн., інфляційних втрат в сумі 2943,12грн., 3% річних - 3252,01грн. слід відмовити.

Задоволенню не підлягають збитки у вигляді неодержаного прибутку (втраченої вигоди) в сумі 16298,74грн. з огляду на наступне:

Частиною 2 ст.22 Цивільного кодексу України передбачено, що збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. Саме наявність чотирьох елементів правопорушення є необхідною вимогою для притягнення до відповідальності, якщо інше не встановлено законом.

Позивачем не доведено безпосередній причинно-наслідковий зв'язок між заподіянням шкоди і збитками та вину особи, яка заподіяла шкоду.

Отже, в задоволенні вимоги про стягнення 16298,74грн. - збитків у вигляді неодержаного прибутку (втраченої вигоди) слід відмовити.

Що стосується вимоги про стягнення збитків (додаткових витрат), які виникли в процесі застосування заходів по забезпеченню захисту своїх порушених прав суд вказує наступне.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката.

Витрати позивачів та відповідачів, повязані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських обєднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною пятою статті 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судові витрати правої сторони відшкодовуються за рахунок винної.

Згідно статті 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть органи, що діють у межах повноважень наданих їм законом та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.

За змістом статей 44 і 48 Господарського процесуального кодексу України сума, сплачена за послуги адвоката, є складовою судових витрат і її розмір визначається в порядку, встановленому Законом України “Про адвокатуру”.

Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, яка є адвокатом наводиться у статті 2 Закону України “Про адвокатуру”, зокрема, адвокатом може бути громадянин України, з вищою юридичною освітою, стажем роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, який склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

Статтею 12 цього ж Закону встановлено, що оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським обєднанням чи адвокатом.

Судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті у випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Сплачені позивачем кошти за надані юридичні послуги в сумі 1900,00грн. не відноситься до складу судових витрат, відповідно не підлягають стягненню з відповідача.

Таким чином, на підставі ст.49 Господарського процесуального кодексу України cудові витрати, а саме державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача, пропорційно задоволеним вимогам. В стягненні збитків, які виникли в процесі застосування заходів по забезпеченню захисту порушених прав позивача розмірі 1900,00грн. - відмовити.

Керуючись ст. ст. 124, 129 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 22, 526, 530, 549, 625, 655 Цивільного кодексу України, ст. 2, ст. 12 Закону України “Про адвокатуру”, ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" ст. 28, ст. 44, ст. 48, ст.49, ст. 75, ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Неатон", м.Київ до відповідача: Приватного підприємства "Ве-Ста", м. Бурштин про стягнення заборгованості в сумі 776674,28грн., з яких 640504,00грн. - основний борг, 38833,75грн. - пеня , 17755,42грн. - інфляційні втрати, 7516,19грн. - 3 % річних, 53866,18грн. - сума збитків (додаткових витрат) у вигляді відсотків сплачених банку за користування овердрафтом (кредитом), 16298,74грн. - сума збитків у вигляді неодержаного прибутку (втраченої вигоди), 1900,00грн. - збитки (додаткові витрати), які виникли в процесі застосування заходів по забезпеченню захисту своїх порушених прав - задоволити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Ве-Ста", вул. Калуська, 6, м. Бурштин, Галицький район, Івано-Франківська область, 77111(код ЄДРПОУ 31574972) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Неатон",Залізничне шоссе,47, м.Київ,01103 (код ЄДРПОУ 36303389) - 640504,00грн. (шістсот сорок тисяч п'ятсот чотири грн. 00коп.) - заборгованості за поставлений товар, 21789,95грн. (двадцять одну тисячу сімсот вісімдесят дев'ять грн. 95коп.) - пені, 14812,30грн. (чотирнадцять тисяч вісімсот дванадцять грн. 30коп.) - інфляційних втрат, 4264,18грн. (чотири тисячі двісті шістдесят чотири грн. 18коп.) - 3% річних, 6813,70грн. (шість тисяч вісімсот тринадцять грн. 79коп.) - державного мита, 207,04грн. (двісті сім грн. 04коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні позову, в частині стягнення пені в сумі 17043,80грн. (сімнадцять тисяч сорок три грн. 80коп.), інфляційних втрат в сумі 2943,12грн. (дві тисячі дев'ятсот сорок три грн. 12коп.), 3% річних - 3252,01грн. (три тисячі двісті п'ятдесят дві грн. 01коп.), 53866,18грн. (п'ятдесят три тисячі вісімсот шістдесят шість грн. 18коп.) - сума збитків (додаткових витрат) у вигляді відсотків сплачених банку за користування овердрафтом (кредитом), збитків (додаткові витрати), які виникли в процесі застосування заходів по забезпеченню захисту своїх порушених прав в сумі 1900,00грн. (одна тисяча дев'ятсот грн. 00коп.) - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяГ.З.Цюх

Повне рішення складено 12.05.2011р.

Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"

______ І.В.Григорчук 12.05.2011р.