Рішення № 15154506, 10.05.2011, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 травня 2011 р. Справа № 5010/481/2011-5/29

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Г.З.Цюх,

при секретарі судового засідання Л.Р.Ломей

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом:Приватного підприємства "Охоронна фірма "Коста",

вул.Чорновола,119-А, м. Івано-Франківськ, 76018;

до відповідача:Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат", вул. Ребета, 6, м. Івано-Франківськ, 76014;

про стягнення заборгованості в сумі 77616,00 грн. за охоронні послуги згідно договору № 375 від 07.12.10р., в тому числі 52128,00 грн. завданої шкоди (збитків)

за участю представників сторін:

від позивача:Старостенко К.А. - директор, рішення № 1 від 11.04.2007р.;

від відповідача:ОСОБА_1 - начальник юридичної служби,

довіреність № 331 від 10.03.2011р.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Охоронна фірма "Коста", м.Івано-Франківськ звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом про стягнення з Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат", м.Івано-Франківськ заборгованості в сумі 77661,00 грн. за охоронні послуги згідно договору № 375 від 07.12.10р. в тому числі 52128,00 грн. недоотриманого прибутку.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 12.03.2011р. порушено провадження у справі та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 05.04.2011р.

05.04.2011р. в судовому засіданні оголошувалась перерва до 13.04.2011р.

Ухвалою суду від 13.04.2011р. розгляд справи відкладався на 10.05.2011р.

Представник позивача, 05.05.2011р. направив до суду заяву про уточнення позовних вимог № 3771/2011-свх, в якій просить стягнути борг в сумі 77616,00грн., в тому числі 52128,00 грн. завданої шкоди (збитків). Судом прийнято заяву, спір розглядається відповідно до уточнених позовних вимог.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позов визнав частково, зокрема в частині стягнення боргу за період з 13.01.2011р. по 29.01.2011р. Проти решти заявлених вимог заперечив, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву № 468 від 04.04.2011р. Зазначив, що договір на охоронні послуги № 375 від 07.12.2010р. розірвано 29.01.2011р. Стосовно відшкодування збитків вказав на відсутність вини відповідача у спричиненні позивачу збитків.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, враховуючи вимоги чинного законодавства України, а також ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

Між Приватним підприємством "Охоронна фірма "Коста" та Державним підприємством "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" 07.12.2010р. укладено договір на охоронні послуги № 375.

Відповідно до п. 1.1 замовник (відповідач) доручає, а виконавець (позивач) бере на себе обов'язки по підтриманню громадського порядку, охороні приміщення та майна, організації пропускного режиму, запобігання несанкціонованого вивозу (виносу) готової продукції і матеріальних цінностей, м. Івано-Франківськ, вул. Ребета,6 на умовах і в порядку, передбачених даним договором.

Згідно п.2.1 договору за вказані в договорі послуги, замовник проводить оплату в сумі, згідно акту прийому виконаних робіт з розрахунку 12,00грн. за одну годину роботи одного охоронника. Виконавець являється платником єдиного 10% податку.

Оплата проводиться шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця не пізніше 5-ти календарних днів наступного місяця за звітним (п.2.2 договору).

Сторони передбачили п.2.4 договору, що розмір та порядок оплати може корегуватись за спільним погодженням між сторонами, про що сторони складають окрему додаткову угоду, яка стає невід'ємною частиною даного договору після його підписання.

Згідно акту прийому виконаних робіт від 31.01.2011р. та акту погодження погодинного розрахунку відпрацьованого часу працівників ПП "Охоронна фірма "Коста" за період з 13.01.2011р. по 31.01.2011р. відпрацьовано 540 год. - 4-ма охоронниками з 08:00год. до 18:00 год., та добова охорона 2-ма охоронниками в період з 08:00год. ранку до 08:00год. ранку наступного дня - 912 год. Всього за період з 13.01.2011р. по 31.01.2011р. відпрацьовано 1452 год. на суму 17424,00грн. Акти підписано представниками сторін та скріплено їх печатками.

За період з 01.02.2011р. по 14.02.2011р. (по день односторонньої відмови відповідача від виконання зобов'язань) охоронниками відпрацьовано 672год. двома охоронцями в період з 08:00год. ранку до 08:00год. ранку наступного дня на суму 8064,00грн.

Акт прийому виконаних робіт від 14.02.2011р. на суму 8064,00грн., погодинний розрахунок за надані послуги за період з 01.02.2011р. по 14.02.2011р., погодинний розрахунок часу працівників позивача в період з 15.02.2011р. по 14.04.2011р., лист № 8 з вимогою про оплату у 5-ти денний термін боргу за надані охоронні послуги та недоотриманого доходу в сумі 77616,00грн. направлено на адресу відповідача 14.02.2011р. Відповідач, 16.02.2011р. отримав перелічені вище документи, про що свідчить підпис його представника на повідомленні про вручення поштового відправлення. Відповіді на лист-вимогу відповідач не подав, борг не сплатив.

Борг відповідача за надані охоронні послуги становить 17424,00грн. за період з 13.01.2011р. по 31.01.2011р. та 8064,00грн. за період з 01.02.2011р. по 14.02.2011р.

Згідно п.8.3 договору сторона, яка є ініціатором розірвання договору, повинна попередити іншу сторону у 2-х місячний термін в письмовій формі з обґрунтуванням причин розірвання договору.

Відповідачем, 11.02.2011р. на адресу позивача направлено лист № 209, в якому повідомлено про розірвання договору в односторонньому порядку. Вказано, що договір слід вважати розірваним з 29.01.2011р. на підставі розпорядження начальника штабу - першого заступника начальника головного управління військової служби правопорядку Збройних Сил України № 13 від 28.01.2011р.

Суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають частковому задоволенню.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

В силу ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін)

Відповідач не розрахувався за надані послуги, чим порушив взяті на себе зобов'язання згідно договору на охоронні послуги № 375 від 07.12.2010р.

Отже, борг за надані охоронні послуги в сумі 25488,00грн. підлягають стягненню з відповідача.

В спростування доводів відповідача про неправильність здійснення розрахунку за надані послуги суд вказує на те, що розділом 2 договору сторони обумовили розмір та порядок розрахунків за надані послуги.

Як вказує ст.180 Господарського кодексу України ціна договору є істотною умовою договору.

Частинами 1 та 2 ст. 632 Цивільного кодексу України передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Сторонами не вносились зміни до договору в частині вартості послуг по охороні. Крім того, суд зазначає, що на сьогоднішній день ні договір, ні окремі його пункти не визнано у встановленому порядку недійсним.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що договір припинив свою дію 29.01.2011р. на підставі розпорядження начальника штабу - першого заступника начальника головного управління військової служби правопорядку Збройних Сил України № 13 про вжиття заходів щодо охорони ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат", а також наказу начальника Західного територіального управління Військової служби правопорядку № 28 від 28.01.2011р. про приступлення військовослужбовців служби до охорони об'єкту, з огляду на наступне.

Пунктом 8.3 договору сторони передбачили, що сторона, яка є ініціатором розірвання договору, повинна попередити іншу сторону у 2-х місячний термін в письмовій формі з обґрунтуванням причин розірвання договору.

Стаття 654 Цивільного кодексу України вказує на те, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Слід зазначити, що закон володіє вищою юридичною силою, ніж розпорядження начальника штабу - першого заступника начальника головного управління військової служби правопорядку Збройних Сил України, відповідно договір не може бути розірваним на підставі розпорядження.

Відповідачем не дотримано порядку розірвання договору, визначеного договором та законом.

Зважаючи на порушення відповідачем умов договору, зокрема п. 8.3, позивач просить стягнути з відповідача збитки, понесені ним у зв'язку з утриманням найманих працівників (охоронців). Зокрема, просить стягнути 925,00грн. - господарських витрат, 5145,00грн. - вартість спецодягу, 7000,00грн. - оренда офісного приміщення (відповідно до пропорційного розрахунку), заробітна плата за березень 2011р. в сумі 12564,27грн., відрахування на обов'язкові соціальні платежі в сумі 7053,75грн., заробітна плата за квітень 12564,27грн., відрахування на обов'язкові соціальні платежі в сумі 7053,75грн.

В даному випадку, крім суми основного боргу за надані послуги, суд вважає за правильне стягнути з Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" на користь Приватного підприємства "Охоронна фірма "Коста" збитки понесені позивачем, у зв'язку з виплатою заробітної плати працівникам, які прийняті на роботу для охорони ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" та відрахуванням на обов'язкові соціальні платежі. Однак, виключно ті, сплата яких підтверджена доказами (відомості, акт, платіжні доручення).

Держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи (п.6 ч.1 ст. 5-1 Кодексу законів про працю).

Частиною 1 ст. 49-1 Кодексу законів про працю передбачено, що про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

Позивач попередив найманих працівників про звільнення в день отримання листа від відповідача. Одночасно, позивач зобов'язаний сплачувати найманим працівникам наступних два місяці заробітну плату, що ним було зроблено. Даний факт підтверджують відомість про виплату грошей № 5 за березень 2011р. на суму 12564,27грн., відомість про виплату грошей № 7 за квітень 2011р. на суму 6658,38грн. Оскільки, відповідач є платником податків, на вищевказані суми виплаченої заробітної плати здійснено відрахування на обов'язкові соціальні платежі на суму 9384,00грн., що підтверджують акт та платіжні доручення.

Суд вважає, що виплата заробітної плати працівникам та відрахування на обов'язкові соціальні платежі в сумі 28606,65грн. є збитками понесеними позивачем та підлягають стягненню на його користь, зважаючи на наступне.

Відповідно до ч.5 ст. 653 Цивільного кодексу України якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Частиною 2 ст.22 Цивільного кодексу України передбачено, що збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. Саме наявність чотирьох елементів правопорушення є необхідною вимогою для притягнення до відповідальності, якщо інше не встановлено законом.

Позивачем доведено факт заподіяння шкоди, розмір понесених збитків, безпосередній причинно-наслідковий зв'язок між заподіянням шкоди і збитками та вину особи, яка заподіяла шкоду.

Відповідно до ч.1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частина 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України вказує на те, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. В даному випадку, шкоду заподіяно з вини відповідача, іншого відповідачем не доведено.

За таких обставин, позов підлягає задоволенню в частині стягнення боргу за надані послуги в сумі 25488,00грн. та понесені збитки в сумі 28606,65грн. В решті позову слід відмовити.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покласти на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 124, 129 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 22, 526, 530, 632, 653, 654, 901, 1166 Цивільного кодексу України, ст.180 Господарського кодексу України, ст. ст. 5-1, 49-1 Кодексу законів про працю, ст.49, ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Приватного підприємства "Охоронна фірма "Коста", м. Івано-Франківськ до відповідачаДержавного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат", м. Івано-Франківськ про стягнення заборгованості в сумі 77616,00 грн. за охоронні послуги згідно договору № 375 від 07.12.10р., в тому числі 52128,00 грн. завданої шкоди (збитків) - задоволити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат", вул. Ребета, 6, м. Івано-Франківськ, 76014 (ідентифікаційний код 08033772) на користь Приватного підприємства "Охоронна фірма "Коста", вул.Чорновола,119-А, м. Івано-Франківськ, 76018 (ідентифікаційний код 35021951) - 25488,00грн. (двадцять п'ять тисяч чотириста вісімдесят вісім грн. 00коп.) - заборгованості за надані охоронні послуги, 28606,65грн. (двадцять вісім тисяч шістсот шість грн. 65коп.) - понесених збитків, 540,95грн. (п'ятсот сорок грн. 95коп.) - державного мита, 164,50грн. (сто шістдесят чотири грн. 50коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяГ.З.Цюх

Повне рішення складено 11.05.2011р.

Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"

______ І.В.Григорчук 11.05.2011р.