Рішення № 15154401, 11.05.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.05.11 р. Справа № 23/56

Господарський суд Донецької області у складі судді Татенко В.М. розглянув у відкритому судовому засіданні справу, порушену:

за позовом: Приватного акціонерного товариства «Макіївкокс», м. Макіївка

до відповідача: Закритого акціонерного товариства “ЦЗФ „Селидівська”, м. Селидове

про стягнення 773,05 грн.

за участю представників сторін

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

Приватне акціонерне товариство “Макіївкокс”, м. Макіївка (назва змінена під час розгляду справи) звернулось до господарського суду з позовом до Закритого акціонерного товариства “ЦЗФ „Селидівська”, м. Селидове про стягнення 773,05 грн..

В обґрунтування вимог позивач посилається на те, що після прибуття вагонів на станцію призначення при прийомці вугільного концентрату по кількості була встановлена нестача, яка підтверджена актами при приймання продукції по кількості №1419/п від 14.09.2010р., №1419 від 15.09.2010р. та актом про вагу тари №1419 від 15.09.2010р..

Позивач та відповідач у судове засідання не з’явилися, були повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи; відповідач відзив на позов не надав.

Відповідно до ст..75 ГПК України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Ухвалою від 22.04.2011р. справа №23/56 була прийнята до свого провадження суддею Татенко В.М.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

14.09.2010р. на адресу Закритого акціонерного товариства «Макіївкокс», м. Макіївка по залізничній накладній №52489379 у вагоні №66940008 надійшов вугільний концентрат, вантажовідправником якого було Закрите акціонерне товариство “ЦЗФ „Селидівська”, м. Селидове.

На станцію призначення – Ханженкове Донецької залізниці вантаж прибув у справних вагонах без слідів втрати та відповідно до статті 52 Статуту залізниць України був виданий вантажоодержувачу - Закритому акціонерному товариству «Макіївкокс», про що мається відповідна відмітка на зворотній стороні залізничної накладної.

Відповідно до умов договору №20832 ДС від 24.05.2010р. прийомка товару покупцем має здійснюватись у відповідності до вимог “Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю” № П-6.

Наполягаючи на стягненні з відповідачів спірної суми, позивач посилається на виявлену під час прийняття вантажу недостачу у кількості 1300кг, наявність якою підтверджується актом прийомки продукції (товарів) за кількістю №1419/п від 14.09.2010р., №1419 від 15.09.2010р. та актом про вагу тари №1419 від 15.09.2010р..

За даними накладної, загальна маса вантажу у вагоні №66940008 – 70000кг.

Згідно акту №1419 від 15.09.2010р., у результаті недостатнього наповнення вагону вантажовідправником, кількість недостатньої продукції склала 1300кг, а саме: вага нетто зважування вантажу 68700кг (брутто 90300кг, тара 21600кг) нестача вантажу складає 1300кг проти даних залізничної накладної.

Позивач просить стягнути з належного відповідача збитків від недостачі вугільного концентрату марки “Г” у сумі 773,05 грн.

Господарський суд вважає, що вимоги позивача про стягнення збитків від недостачі вугільного концентрату марки “Г” підлягають частковому задоволенню у сумі 738,00грн., з огляду на наступне.

В силу ст.306 ГК України, ст.908 ЦК України, загальні умови перевезення визначаються цими кодексами, законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами.

Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо перевезення встановлюється договором, якщо інше не визначено, зокрема, транспортними кодексами (статутами), що передбачено п.5 ст.307 ГК України, п.2 ст.908 ЦК України.

Зокрема, на перевезення залізничним транспортом вантажів, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під’їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування, поширюються норми Статуту залізниць України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.98р. №457.

Навантаження у вищевказані вагони здійснено засобами відправника.

Вищезазначена залізнична накладна підтверджує укладення договору перевезення вантажів (п. 2 ст. 307 ГК України, п. 2 ст. 909 ЦК України). Уклавши такий договір, його сторони погодились на здійснення перевезення на умовах, визначених Статутом залізниць України.

Під час прийняття вантажу за кількістю позивачем встановлена недостача вантажу, що підтверджено складеним актом прийому продукції по кількості №1419 від 15.09.2010р. (а.с. 12). Зазначений акт складений у повній відповідності до вимог Інструкції.

Відповідно до ст.105 Статуту залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.

Так, згідно ст.110 Статуту залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

За змістом ст.111 Статуту залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу лише у випадках, визначених цією нормою. Зокрема, в силу п. ”а” ст.111 Статуту, залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу у разі, колі вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

Згідно з пунктом 1 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю № П-6 вона застосовується у всіх випадках, коли стандартами, технічними умовами та іншими обов’язковими правилами не встановлено інший порядок приймання продукції за кількістю.

За змістом ст.37 Статуту залізниць України, у накладній зазначається маса вантажу, яка визначається відправником. При цьому, відповідно до ст.24 Статуту, саме вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених у накладній.

Стаття 115 Статуту встановлює, що вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Відповідно до ч.2 ст.114 Статуту недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Згідно пункту 27 Правил приймання вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати.

Згідно з рахунком №28117 від 12.09.2010р. вбачається, що вартість 1т вугільного концентрату складає 1025,00 грн. (без ПДВ).

Сума недостачі з урахуванням норми недостачі (сума норми природної втрати маси вантажу i граничного розходження визначення маси нетто) складає 738,00 грн. із розрахунку: 0,6т (нестача вантажу, з урахуванням норми недостачі 1%) х 1025,00 грн. (вартість 1т.без ПДВ)).

Судові витрати розподіляються між сторонами пропорційно задоволеним вимогам. На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82 – 85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства “ЦЗФ „Селидівська” (85400, м. Селидове Донецької області, вул.. Мира, 34; р/р26002001300024 в ВАТ „Европромбанк”, м. Селидове, МФО 377090, код ЄДРПОУ 31714629) на користь Приватного акціонерного товариства «Макіївкокс» (86106, м. Макіївка Донецької області, вул. Горького, 1, п/р 26004198061891 у Донбаській філії ВАТ “Кредитпромбанк” м. Донецька, МФО 335593, код ЄДРПОУ 32598706) збитки від недостачі вугільного концентрату марки “Г” у сумі 738,00 грн.; на відшкодування сплаченого державне мита – 97,38 грн. та на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу – 225,30 грн.

У задоволенні позову в іншій частині - відмовити.

Суддя Татенко В.М.

(повний текст рішення оформлений та підписаний 12.05.2011р.)