Рішення № 15153244, 13.04.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" квітня 2011 р. Справа № 5023/2102/11

вх. № 2102/11

Суддя господарського суду Светлічний Ю.В.

при секретарі судовогозасідання Ліпчанська В.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 довіреність б/н від 12.04.11 р.;

відповідача - ОСОБА_2 довіреність №64 від 07.02.11 р.;

розглянувши справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м. Лозова

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Віноробне підприємство "Діоніс ЛТД", м. Симферополь

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою щодо стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Віноробне підприємство "Діоніс ЛТД" заборгованості з орендної плати в сумі 19 093,24 грн. та неустойки у розмірі 11 458,80 грн., які виникли унаслідок неналежного виконання відповідачем відповідно договору оренди нежитлового приміщення від 22 жовтня 2009 року, який укладено між позивачем та відповідачем. Також позивач просить зобов"язати відповідача повернути нежитлове приміщення площею 318,3 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_2, яка передана в оренду ТОВ "Віноробне підприємство "Діоніс ЛТД". Крім того, позивач просить суд, стягнути з відповідача судові витрати у вигляді сплаченого державного мита у розмірі 305,52 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Присутній представник позивача у судовому засіданні надав заяву про уточнення позовних вимог за вх.№ 8602 в якій користуючись правами наданими йому ст. 22 ГПК України, просить суд: Зобов"язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Віноробне підприємство "Діоніс ЛТД" повернути Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_3 нежитлове приміщення площею 318,3 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_2. Стягнути з відповідача на користь позивача - заборгованість з орендної плати в сумі 30 552,04 грн., 305,52 грн. - державного мита та 236,00 грн. - витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Враховуючи, що згідно ч.4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви, суд приймає заяву позивача як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству та продовжує розгляд справи з урахуванням цих змін.

Присутній представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, про що надав у судовому засіданні заперечення на позовну заяву (вх.№8604), який долучено судом до матеріалів справи. В даних запереченнях на позов відповідач проти позову заперечує, оскільки вважає, що даний позов подано з порушенням правил підсудності та даний позов повинен розглядатися за місцезнаходженням відповідача, тобто господарським судом АР Крим. Також відповідач вважає договір оренди укладений між сторонами розірваним на усне прохання відповідача. За таких обставин, відповідач просить суд у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників позивача та відповідача господарським судом встановлено наступне.

23 жовтня 2009 року між позивачем та відповідачем, було укладено та підписано Договір суборенди нежитлового приміщення (далі по тексту - Договір), загальною площею 318,3 кв.м., для розміщення складу магазину. Згідно з пунктом 2.3. Договору цей Договір укладено на строк з 23 жовтня 2009 р. по 23 жовтня 2010 року.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до пунктів 1.3.,5.1.,5.4. цього Договору відповідач зобов"язаний оплачувати орендну плату у розмірі 1432, 35 грн. (одну тисячу чотириста тридцять дві грн. 35 коп.), в місяць, за орендуємий об"єкт зі дня фактичної передачі об"єкту оренди після підписання Сторонами цього Договору акта приймання-передачі, але не раніше 01 грудня 2009року.

Факт передачі майна відповідачу в оренду підтверджується актом прийому-передачі орендованого майна, підписаного сторонами 23 жовтня 2009 р.

Пунктом 6.1. Договору передбачено, що Сторони Договору несуть один перед одним повноту відповідальності, передбачену діючим законодавством України, за невиконання, неналежне виконання своїх зобов'язань .

Відповідно до ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Ч.1 ст. 598 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Щодо заперечень відповідача відповідно порушення позивачем правил підсудності, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з частиною першою статті 15 Господарського процесуального кодексу України справи зі спорів, зокрема, про визнання договорів недійсними, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, такі як: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо.

Згідно рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 27.06.2007 №04-5/120 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" передбачено, що статтею 16 ГПК України встановлено виключну підсудність справ господарському суду у спорах про право власності на майно або про витребування майна з чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні майном; такі справи розглядаються за місцезнаходженням майна.

Місцезнаходження майна має бути достовірно встановлено і підтверджено документально (оскаржуваний договір оренди землі). У разі неможливості подання позивачем такого підтвердження підсудність справи визначається на загальних підставах, тобто згідно зі статтею 15 ГПК України.

Таким чином, оскільки спірна земельна ділянка знаходиться у місті Харкові, суд приходить до висновку, що позивачем не порушено правил підсудністі та справа повинна розглядатись господарським судом Харківської області.

Відповідно до п.7.2 договору, орендуємий об"єкт повинен бути переданий орендодавцю у тому ж стані в якому він був переданий орендарю в оренду з урахуванням природнього зносу.

Відповідно до пункту 7.3.Договору орендуємий об"єкт є фактично повернутим Орендодавцю з моменту підписання Сторонами Договору Акта приймання-передачі.

Відповідачем не виконано вказаних умов Договору. Нежитлове приміщення загальною площею 318,3 кв.м., розташоване за адресою : Харківська область, м.Лозова, вул.Польова, 1 станом на 03 березня 2011 рік не повернуто.

Відповідачем в обгрунтування своїх заперечень не надано доказів припинення дії договору його розірвання та повернення ним спірного приміщення орендарю, тобто наявність зобов"язань у відповідача перед позивачем є очевидною.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов"язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов"язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку.

Зобов"язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов"язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов"язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Однак, в порушення умов договору відповідач вносив орендну плату несвоєчасно та не в повному обсязі, в звязку з чим виникла заборгованість по орендній платі, та як встановлено судом заборгованість відповідача перед позивачем складає 17 997,19 грн.

Як вбачається з матеріалів справи сума заборгованості відповідачем не сплачена. За таких обставин, враховуючи доведеність факту порушення відповідачем діючого законодавства, суд вважає позовну вимогу в частині стягнення з відповідача суми основної заборгованості у розмірі 17 997,19 грн. обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Окрім того позивачем заявлена до стягнення пеня у розмірі 1 096,05 грн. та неустойка у розмірі 11 458,80 грн.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з пунктом 6.8. Договору Сторони Договору дійшли до згоди, що у разі порушення суборендарем за позовом, строків оплати, останній оплачує Орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми, оплата якої прострочена за кожен банківський день прострочки платежу, яка станом на 23.10.2010 рік.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань” розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов"язаний негайно повернути наймодавцеві річ. Якщо наймач не виконує обов"язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати нейстойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Перевіривши нарахування пені та неустойки, суд приходить до висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства, інтересам сторін та підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача, з вини якого спір доведено до суду.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 526, 530, 257, 258, 267, 611 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Прийняти уточнення позовних вимог позивача та розгляд справи продовжити з урахуванням цих змін.

2. Позов задовольнити повністю.

3. Зобов"язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Віноробне підприємство "Діоніс ЛТД" (95017, Автономна Республіка Крим, м.Сімферополь, вул.Грибоєдова, буд.7, ЄДРПОУ:30848549) повернути Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, свідоцтво серія НОМЕР_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) нежитлове приміщення площею 318,3 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_2.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Віноробне підприємство "Діоніс ЛТД" (95017, Автономна Республіка Крим, м.Сімферополь, вул.Грибоєдова,буд.7, ЄДРПОУ:30848549) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, Свідоцтво серія НОМЕР_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) загальну суму боргу за оренду нежитлового приміщення з неустойкою за невиконання умов договору суборенди нежитлового приміщення від 23.10.2009 р. у розмірі 30 552,04 грн., 305,52 грн. - державного мита та 236,00 грн. - витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Светлічний Ю.В.

Справа №5023/2102/11

Повне рішення складене 15 квітня 2011 року.