Рішення № 15153235, 11.04.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" квітня 2011 р. Справа № 5023/1553/11

вх. № 1553/11

Суддя господарського суду Калініченко Н.В.

при секретарі судовогозасідання Люшня Н.А.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, довіреність від 01.03.2011 року

відповідач - ОСОБА_2, довіреність від 09.03.2011 року

розглянувши справу за позовом ТОВ ПБП МонтажТеплоСервіс", м. Харків

до ФО П ОСОБА_3, м. Харків

про стягнення 312000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислово будівельне підприємство "МонтажТеплоСервіс", сел. Високий (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Харків про стягнення заборгованості в розмірі 312000,00 грн. В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на договір купівлі-продажу від 03.09.2007 року та на простий вексель серії АА № 0350065 на суму 312000,00 грн. з кінцевим терміном погашення оплати до 03.09.2008 року, з урахуванням чого просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 312000,00 грн. Також до стягнення заявлені судові витрати.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09 березня 2011 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 5023/1553/11 та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 23 березня 2011 року о 10:30.

В призначене судове засідання 23 березня 2011 року позивач з’явився, позовні вимоги підтримує з підстав, викладених у позовній заяві.

В призначене засідання суду 23 березня 2011 року відповідач з’явився, проти позову заперечує, до матеріалів справи надав відзив на позов (вх. № 6595 від 23.03.2011р.), який залучено судом до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 23 березня 2011 року розгляд справи було відкладено на 11 квітня 2011 року.

До матеріалів справи 05 квітня 2011 року за вх. № 7584 від позивача надійшли пояснення до позову, які залучено судом до матеріалів справи.

В засідання суду 11 квітня 2011 року сторони з’явились. Позивач позов підтримує, відповідач проти задоволення позову заперечує.

Згідно ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Враховуючи достатність часу, наданого позивачеві та відповідачеві для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне:

03 вересня 2007 р. між позивачем, ТОВ "ПБМ МонтажТеплоСервіс" та відповідачем, ФО П ОСОБА_3, було укладено договір купівлі-продажу товару за умовами якого позивач зобов’язався передати у власність відповідача ліси будівельні клинохомутові (надалі - товар) площею 2600 кв. м. на загальну суму 312000,00 грн., а відповідач - прийняти товар та оплатити його вартість протягом 5 днів з дати підписання договору в тому числі шляхом оформлення на ім’я продавця (позивача у даній справі) простого векселю на суму 312000 грн. з терміном погашення до 03 вересня 2008 року.

03 вересня 2007 року між сторонами було складено та підписано до договору акт приймання-передачі товару на суму 312000 грн., а також, в якості розрахунку за товар, відповідач 03 вересня 2007 р. оформив та передав позивачу простий вексель серія АА № 0350065 на суму 312000,00 грн. з кінцевим терміном погашення до 03.09.2008р. (03 вересня 2008 року).

З врахуванням викладеного, зобов'язання сторін за договором купівлі-продажу від 03 вересня 2007 р. припинено виконанням та з моменту оформлення векселя у відповідача виникло зобов'язання зі сплати на користь позивача грошової суми за простим векселем серія АА № 0350065 на суму 312000,00 грн. як за борговим документом.

У встановлений у векселі строк платежу, а саме до 03 вересня 2008 р., платіж за векселем в розмірі 312000,00 грн. відповідачем здійснений не був, в подальшому грошова сума за векселем відповідачем також не сплачена.

В розумінні статей 4, 5,14 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю). До особи, яка набула право власності на цінний папір, переходять усі посвідчені ним права. Відмова від виконання зобов'язання, посвідченого цінним папером, з посиланням на відсутність підстави зобов'язання або на його недійсність не допускається.

У пункті 7 Постанови пленуму Верховного Суду України № 5 від 08.06.2007 року "Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів" зазначено, що законний векселедержатель не зобов'язаний доводити наявність і дійсність своїх прав за векселем, вони вважаються наявними та дійсними. Доведення протилежного - обов'язок особи, якій пред'явлено вимогу за векселем.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Уніфікованого Закону про переказні векселі та прості векселі, до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, в тому числі положення щодо строку платежу (статті 33 - 37); позовної давності (статті 70 і 71).

Векселедавець простого векселя зобов'язаний так само, як акцептант за переказним векселем (ст. 78 Уніфікованого Закону).

Згідно статті 33 вказаного Уніфікованого Закону, переказний вексель може бути виданий із таким строком платежу: за пред'явленням; у визначений строк від пред'явлення; у визначений строк від дати складання; на визначену дату.

У відповідності до статті 38 Закону, держатель переказного векселя зі строком платежу на визначений день або у визначений строк від дати складання чи від пред'явлення повинен пред'явити вексель для платежу або в день, в який він підлягає оплаті, або в один із двох наступних робочих днів.

Згідно змісту статті 53 Уніфікованого Закону про переказні векселі та прості векселі, після закінчення строків, встановлених для пред'явлення переказного векселя зі строком платежу за пред'явленням або у визначений строк від пред'явлення, держатель втрачає свої права регресу проти індосантів, проти трасанта і проти інших зобов'язаних осіб, за винятком акцептанта.

Водночас, якщо переказний вексель не пред'явлений для платежу протягом строку, встановленого статтею 38, то кожний боржник має право внести його суму у депозит компетентного органу влади за рахунок на страх і ризик держателя (стаття 42 Закону).

Відповідно до ч. 1 ст. 70 Уніфікованого Закону про переказні векселі та прості векселі, позовні вимоги до акцептанта, які випливають з переказного векселя, погашаються із закінченням трьох років, які обчислюються від дати настання строку платежу.

Згідно статей 43, 53, 77, 78 Уніфікованого Закону про переказні векселі та прості векселі, векселедержатель має право пред’явити позовні вимоги до векселедавця в разі, якщо не було здійснено платіж за векселем. При цьому, в розумінні статей 47, 48 Уніфікованого Закону, під правом вимоги за векселем розуміється право векселедержателя заявити позов. Векселедержатель, який не отримав платіж, має право на стягнення вексельної суми в поряду і межах строку вексельної давності, встановленої Уніфікованим Законом про переказні векселі та прості векселі, які можуть бути задоволені протягом трьох років з дні настання строку платежу.

Позивач довів, що вексель знаходиться у нього і він має право на задоволення позову та стягнення суми, вказаної у векселі. Доказів сплати суми (312000 грн.) за простим векселем серія АА № 0350065 відповідачем до матеріалів справив не надано, право позивача на стягнення зазначеної суми підтверджено матеріалами справи, тому вимоги позивача про стягнення 312000 грн. за простим векселем серія АА № 0350065 є обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.

Згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Таким чином, суд вважає безпідставними посилання відповідача на пропуск позивачем строку давності за векселем, з врахуванням наведених вище норм закону строк позовної давності закінчується 03 вересня 2011 р. Безпідставними також є посилання відповідача на статтю 613 ЦК України: "Кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. ... Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора" виходячи з змісту статті 42 Уніфікованого Закону про переказні векселі та прості векселі.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в сумі 3120,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача

Виходячи з викладеного та керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, 61153, АДРЕСА_1 (ідент. номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово будівельне підприємство МонтажТеплоСервіс", 62459, Харківська обл., Харківський р-н, сел. Високий, вул. Ощепкова, 52 (р/р 260083014780 в АКБ “Золоті ворота” м. Харків, МФО 351931, код ЗКПО 32335930) 312000 грн. за простим векселем серія АА № 0350065, 3120 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Калініченко Н.В.

Повний текст судового рішення по справі № 5023/1553/11 підписано 15 квітня 2011 року.