Рішення № 15152243, 10.05.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.05.11 Справа№ 5015/2140/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Данко Л.С.,

При секретарі Кміть М.Б.,

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом

Позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Галичбудмонтаж»(79034, м. Львів, вул. Буйка, 7, код ЄДРПОУ 31291285),

До відповідача: Закритого акціонерного товариства «ІРОКС»(79034, м. Львів, вул. Буйка, 17а, код ЄДРПОУ 23958651),

Про визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю «Галичбудмонтаж»право власності на об'єкти нерухомості, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Авіаційна, 7 , саме: Адмінбудинок А-2- 190, 563 кв. м.; Будівлю Е - 4, 31 кв. м. ; Склад С1 - 34, 56 кв. м.; Склад Т1- 34, 56 кв. м.; Асфальт - 617, 53 кв. м. та становлять 5/100 від усього майнового комплексу.

За участю представників:

Від позивача: ОСОБА_1. п/к (довіреність у справі),

Від відповідача: ОСОБА_2. п/к (довіреність в матеріалах справи),

Представникам роз»яснено права та обов»язки передбачені статтями 20, 22 ГПК України. Представники не наполягають на фіксації судового процесу технічними засобами.

Суть спору: розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Галичбудмонтаж»(м. Львів) до Закритого акціонерного товариства «ІРОКС»( м. Львів) про визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю «Галичбудмонтаж»право власності на об'єкти нерухомості, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Авіаційна, 7 , саме: Адмінбудинок А-2- 190, 563 кв. м.; Будівлю Е - 4, 31 кв. м. ; Склад С1 - 34, 56 кв. м.; Склад Т1- 34, 56 кв. м.; Асфальт - 617, 53 кв. м. та становлять 5/100 від усього майнового комплексу.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просить позов задовільнити, подав документи, які вимагалися судом.

Представник відповідача подав письмовий відзив на позовну заяву, позовні вимоги позивача визнав у повному обсязі.

В ході розгляду справи ВСТАНОВЛЕНО.

30.12.2003 року між Закритим акціонерним товариством «ІРОКС»(далі за текстом Відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Галичбудмонтаж»(далі за текстом Позивач) було укладено Договір купівлі-продажу об'єктів нерухомості (далі за текстом Договір).

При вирішенні зазначеного спору, господарський суд керувався положеннями ЦК УРСР в редакції 1963р., які були чинними на час виникнення спірних правовідносин, а також Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України, які набрали чинності з 01.01.2004р., відповідно до частини другої статті 4 розділу Х1 Прикінцевих положень Господарського кодексу України та частини другої статті 4 Цивільного кодексу України, якими визначено, що до цивільних (господарських) правовідносин, які виникли до набрання чинності цими Кодексами, їх положення застосовуються до тих прав і обов»язків, що виникли або продовжують існувати після набрання чинності цими положеннями.

Договір купівлі-продажу об'єктів нерухомості від 30.12.2003р. укладено в письмовій формі, підписано представниками двох сторін, їх підписи засвідчено печатками сторін, що відповідає вимогам ст.ст. 42, 44, 227 ЦК УРСР, які були чинними на час укладення цього Договору.

Відповідно до статті 224 ЦК УРСР, яка була чинною на час укладення Договору купівлі-продажу від 30.12.2003р., продавець зобов»язується передати майно у власність покупцю, а покупець зобов»язується прийняти майно і сплатити за нього визначену грошову суму.

Згідно умов зазначеного договору відповідач (ЗАТ «ІРОКС») зобов'язувався передати у власність позивача (ТзОВ «Галичбудмонтаж») об'єкти нерухомості, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Авіаційна, 7 , а саме: Адмінбудинок А-2- 190, 563 кв. м. ; Будівлю Е - 4, 31 кв. м. ; Склад С1 - 34, 56 кв. м.; Склад Т1- 34, 56 кв. м.; Асфальт-617, 53 кв. м. ( п. 1.1. Договору).

30.12.2003 року між Сторонами був підписаний Акт прийому-передачі об'єктів нерухомого майна, згідно якого, відповідач передав позивачу нерухоме майно по вул. Авіаційна, 7, у м. Львові: Адмінбудинок А-2- 190, 563 кв. м. ; Будівлю Е - 4, 31 кв. м. ; Склад С1 - 34, 56 кв. м.; Склад Т1- 34, 56 кв. м.; Асфальт-617, 53 кв. м. Зазначений Акт прийому-передачі об'єктів нерухомого майна укладено в письмовій формі, підписано представниками двох сторін, їх підписи засвідчено печатками сторін (докази в матеріалах справи).

Як стверджує позивач у позовній заяві та пояснив у судовому засіданні, не зважаючи на наявність Договору купівлі-продажу об'єктів нерухомості від 30.12.2003р., Акту прийому-передачі об'єктів нерухомого майна від 30.12.2003р., ЗАТ «ІРОКС»фактично не передав ці будівлі ТзОВ «Галичбудмонтаж».

Відповідно до статті 231 ЦК УРСР, яка була чинною на час укладення вищевказаного Дооговору, якщо продавець в порушення договору не передає покупцю продану річ, покупець вправі вимагати передачі йому продану річ і відшкодування збитків, завданих затримкою виконання, або, відмовитися від виконання договору і вимагати відшкодування збитків.

05.10.2010 року позивач: ТзОВ «Галичбудмонтаж»звернувся до відповідача: ЗАТ «ІРОКС» з вимогою звільнити вищезазначені об'єкти нерухомості та фактично передати їх у володіння та користування ТзОВ «Галичбудмонтаж», що підтверджується Листом- вимогою від 05.10.10р. вих. № 8а (докази в матеріалах справи).

Як вбачається з матеріалів даної справи, відповідач (ЗАТ «ІРОКС») Листом вих. № 365/1 від 20.10.2010 р. відмовив позивачу ( ТзОВ «Галичбудмонтаж») у фактичній передачі вищезазначених приміщень з тих підстав, що зазначені приміщення використовуються ЗАТ «ІРОКС» в особистих господарських цілях як адміністративний корпус та складські приміщення, а примірника Договору від 30.12.2003 року в ЗАТ «ІРОКС»немає.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, - кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до приписів ст. 16 ЦК України, - кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, зокрема шляхом визнання права.

Згідно вимог визначених у ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно із ст. 319 ЦК України, - власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону

Статтею 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Як встановлено статтею 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

З аналізу зазначених норм Цивільного кодексу України право на звернення до суду має особа, яка має матеріально-правову заінтересованість у справі. У цьому якраз полягає суть принципу диспозитивності господарського процесу. Основним проявом дії принципу диспозитивності у процесуальному законодавстві, одним із аспектів якого є положення про те, що кожна особа повинна дбати про своє право, і ніхто не зобов'язаний дбати про права інших, якщо останнє не є обов'язком в силу закону чи договору.

Конституційні засади правового порядку господарювання в Україні це право кожного володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю (ч. 1 ст. 317 ЦК України).

Таким чином, дії відповідача: ЗАТ «ІРОКС»порушують право власності позивача: ТзОВ «Галичбудмонтаж»та перешкоджають останньому здійснювати права володіти та розпоряджатися належним йому майном.

Згідно ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»для державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно до місцевого органу державної реєстрації прав разом із заявою про державну реєстрацію прав подаються документи про правочини щодо такого об'єкта нерухомого майна та їх копії або інші документи, що свідчать про встановлення, зміну чи припинення речового права.

Статтею 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»встановлено, що серед підстав для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, є також рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, що набрали законної сили, а також інші акти органів державної влади або органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, прийнятих у межах повноважень, визначених законом.

Пунктом 1.3. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 р. № 7/5, встановлено, що державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць.

За змістом пп. 10, 13 Переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна, що є додатком 1 до Положення «Про затвердження Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно», затвердженого наказом Мінюсту від 07.02.2002 № 7/5 в такий перелік включено рішення судів про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна, а також дублікати правовстановлювальних документів, видані нотаріусами та органами місцевого самоврядування, органами приватизації, копії архівних документів, видані державними архівами.

Судовий захист права власності та майнових інтересів власників відповідно до ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України здійснюється шляхом розгляду справ, зокрема, за позовами про установлення, зміну і припинення господарських правовідносин тощо, одним із способів з яких є визнання права власності на майно.

Суд заслухав пояснення представників позивача та відповідача, оглянув та дослідив подані ними документи, оцінив їх в сукупності, прийшов до висновку, що виходячи із приписів ст.ст. 11, 15, 16, 182, 317, 321, 392, 876 ЦК України, ст.ст. 20, 134, 135 ГК України, суд прийшов до висновку, що вимоги про визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю «Галичбудмонтаж»право власності на об'єкти нерухомості, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Авіаційна, 7, саме: Адмінбудинок А-2- 190, 563 кв. м.; Будівлю Е - 4, 31 кв. м. ; Склад С1 - 34, 56 кв. м.; Склад Т1- 34, 56 кв. м.; Асфальт - 617, 53 кв. м. та становлять 5/100 від усього майнового комплексу, які визнані відповідачем, підлягають до задоволення.

Судові витрати покласти на відповідача відповівдно до статті 49 ГПК України.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 1, 2, 4, 4-3 4-7, 12, 18, 22, 27, 32, 33, 34, 43, 44-49, 69, 77, 82 85, 116, 117 Господарського процесуального колдексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Галичбудмонтаж»до Закритого акціонерного товариства «ІРОКС»задовільнити повністю.

2. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Галичбудмонтаж»(79034, м. Львів, вул. Буйка, 7, код ЄДРПОУ 31291285) право власності на об'єкти нерухомості, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Авіаційна, 7, а саме: Адмінбудинок А-2- 190, 563 кв. м.; Будівлю Е - 4, 31 кв. м. ; Склад С1 - 34, 56 кв. м.; Склад Т1- 34, 56 кв. м.; Асфальт - 617, 53 кв. м. та становлять 5/100 від усього майнового комплексу.

3. Стягнути з боржника: Закритого акціонерного товариства «ІРОКС»(79034, м. Львів, вул.. Буйка, 17а, код ЄДРПОУ 23958651) на користь стягувача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Галичбудмонтаж»(79034, м. Львів, вул. Буйка, 7, код ЄДРПОУ 31291285) 596,05 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя Данко Л.С.

Господарський суд, 10.05.2011р., оголосив вступну і резолютивну частини рішення. Мотивувальна частина рішення, оформлена відповідно до статті 84 ГПК України та підписана 11.05.2011р. Рішення може бути оскаржене в порядку та строки передбачені статтями 91-93 ГПК України. Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 ГПК України.

Суддя