Рішення № 15152240, 10.05.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.05.11 Справа№ 5015/1576/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Данко Л.С.,

При секретарі Кміть М.Б.,

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом

Позивача: Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, м. Львів,

До відповідача: Приватного підприємства „Констракшн Груп”, м. Львів,

Про стягнення заборгованості за Договором № 15-12/1 купівлі-продажу від 15.12.2010 р. у розмірі 17790 грн. 24 коп. та стягнення судових витрат..

За участю представників:

Від позивача: ОСОБА_2 п/к (довіреності від 04.04.2011 р.),

Від відповідача: не прибув,

Представнику розяснено права та обовязки визначені ст. 20, 22 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід судді не заявлено та не подано. Представник не наполягав на фіксації судового процесу технічними засобами, про що подав письмове клопотання.

Суть спору: розглядається справа за позовом Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, м. Львів до відповідача: Приватного підприємства “Констракшн Груп”, м. Львів про стягнення заборгованості за Договором № 15-12/1 купівлі-продажу від 15.12.2010 року у розмірі 17790 грн. 24 коп. та стягнення судових витрат .

Ухвалою господарського суду від 23.03.2011 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 05.04.2011 року, про що сторони були належним чином повідомлені.

З підстав зазначених в ухвалі суду від 05.04.2011 р. розгляд справи відкладено на 10.05.2011 р.

Представник позивача в судове засідання прибув, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з підстав наведених у тексті позовної заяви, просить позов задовольнити повністю.

Відповідач, повторно, без поважних причин, не направив у судове засідання повноважного представника, 04.04.2011 р. подав через канцелярію суду Заяву про визнання позову за вх. № 7651/11 від 04.04.2011 р., згідно якої визнає борг повністю та просить позов задовольнити повністю.

Справа розглядається відповідно до статті 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами.

В ході розгляду справи ВСТАНОВЛЕНО.

15 .12.2010 р. між позивачем (Продавець) та відповідачем (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу № 15-12/1 (далі за текстом - Договір), згідно якого Продавець зобовязується передати у власність товари згідно накладних на відвантаження, а Покупець зобовязується приймати товар та оплатити на умовах Договору.

Зазначений Договір укладено у письмовій формі, підписаний представниками двох сторін за договором, їх підписи засвідчено печатками сторін, що відповідає ст. 207 Цивільного кодексу України, а в силу статті 204 Цивільного кодексу України є правомірним правочином.

За своєю правовою природою, основними та неосновними (другорядними) ознаками зазначений договір є договором купівлі продажу, відповідно до вимог статті 655 ЦК України.

Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання умов Договору, було поставлено товар загальною вартістю 17790,24 грн. (п.3.1. Договору), що підтверджується видатковою накладною № РН-0065 від 23 грудня 2010 р., яка підписані зі сторони позивача особою, яка передає товар та зі сторони відповідача особою, яка прийняла товар. Підписи повноважних представників позивача та відповідача на вищевказаній накладній засвідчена печатками сторін за договором купівлі-продажу (оригінали оглянуто в судовому засіданні копії знаходяться в матеріалах справи).

Відповідно до п. 3.2. Договору передбачено, що розрахунки за поставлений товар здійснюється шляхом безготівкового перерахунку коштів на розрахунковий рахунок Продавця на протязі 10 днів після відвантаження товару Продавцю або готівкою.

Таким чином, на час звернення позивача з позовом, заборгованість відповідача перед позивачем по Договору № 15-12/1 купівлі-продажу від 15.12.2010 р. становить 17790 грн. 24 коп., що підтверджується видатковою накладною № РН-0065 від 23.12.2010р.

Стаття 692 ЦК України передбачає сплату ціни товару після його прийняття в повному обсязі.

Абзацом 2 ч. 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що зобовязання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (в нашому випадку - передачі товару).

Статтею 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що вини кає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з під став, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зо бов'язаний вчинити певну дію господарського чи управ лінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від пе вних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому чи слі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сто рони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками го сподарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчи нити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодек сом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу.

Згідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, що ставляться до змісту зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо не почав виконувати зобов'язання, або не виконав його в строк, що передбачений договором.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до вимог ст. 509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Статтею 219 ГК України чітко визначено, що за невиконання або неналежне виконання госпо дарських зобов'язань чи порушення правил здійснення господарської діяльності правопорушник відповідає на лежним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного упра вління майном, якщо інше не передбачено цим Кодек сом та іншими законами.

Відповідно до ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов”язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Суд, заслухав пояснення представника позивача, оглянув та дослідив докази по справі, оцінив їх в сукупності, прийшов до висновку, що позов, документально та нормативно обґрунтований, визнаний відповідачем в повному обсязі, підлягає до задоволення повністю.

Відповідно до ч. 5 ст.78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечить законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Судові витрати: державне мито, покласти на відповідача відповідно до частини другої статті 49 ГПК України, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій сторони відповідача, незалежно від результатів вирішення спору, в частині стягнення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно ст. ст. 471 , 49 ГПК України.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 43-47, 12, 15, 18, 21, 22, 32, 33, 34, 43, 44 - 49, 69, 75, 77, 78, 82 - 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з боржника: Приватного підприємства „Констракшн Груп” (79000, м. Львів, вул. Костюка, 18/7, код ЄДРПОУ 35102930) на користь стягувача: Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 17790 грн. 24 коп. - основного боргу, 177 грн. 90 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати в порядку статті 116, 117 ГПК України.

Суддя Данко Л.С.

10.05.2011р. підписано та проголошено вступну і резолютивну частини рішення. Мотивувальна частина рішення, оформлена відповідно до статті 84 ГПК України та підписана 11.05.2011р. Рішення може бути оскаржено в порядку ст. ст. 91 - 93 ГПК України. Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 ГПК України.

Суддя