Рішення № 15152057, 24.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 8/18424.03.11

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівна корпорація "Місто"

до Акціонерного банку "Банк регіонального розвитку"

треті особи без самостійних вимог на стороні позивача

1) Товариство з обмеженою відповідальністю «М-Актив Груп»

2) Товариство з обмеженою відповідальністю «Капітал Оперейшнс»

3) Товариство з обмеженою відповідальністю «Л-Сервіс»

4) Товариство з обмеженою відповідальністю «Маєток Мрії»

5) Товариство з обмеженою відповідальністю «Транзит Холл»

6) Закрите акціонерне товариство «Потенціал»

7) Товариство з обмеженою відповідальністю «Ялтбудінвест»

8) Товариство з обмеженою відповідальністю «Ясногородка Агро»

9) Товариство з обмеженою відповідальністю «Девелоперська компанія «Менеджмент груп»

про визнання недійсним договорів поруки

Суддя В.С. Катрич

Представники сторін:

від позивача ОСОБА_1 за довіреністю б/н від 01.12.2010 р.

від відповідача ОСОБА_2 за довіреністю №Л-43 від 11.10.2010 р.

від третіх осіб не зявилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Рішення приймається 24.03.2011 р. в звязку з оголошенням перерви в судовому засіданні 17.03.2011 р. згідно зі ст. 77 ГПК України.

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про визнання недійсними договорів поруки № 14/10-129 "П" від 08.09.2006 р., № 14/1-1-111"П" від 09.07.2008 р., № 14/10-94 "П" від 26.06.2007 р., № 14/1-1-16 "П" від 31.01.2008 р., № 14/10-74 "П" від 24.05.2007 р., № 14/10-105 "П" від 22.09.2005 р.; № 14/10-151 "П" від 22.12.2005 р., № 14/1-1-24 "П" від 19.02.2008 р., № 14/10-121 "П" від 14.10.2005 р., укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівна корпорація "Місто" та Акціонерним банком "Банк регіонального розвитку".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.03.2010 р. порушено провадження у справі № 8/184, розгляд справи призначений на 29.04.2010 р.

У судове засідання, призначене на 29.04.2010 р. зявилися представники позивача та відповідача.

Через канцелярію суду від представника позивача надійшли клопотання про виклик працівників ТОВ “Інвестиційно-будівна корпорація “Місто” для дачі пояснень по справі № 8/184 та клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості позивачу надати суду витребувані докази.

Крім того, від представника позивача через канцелярію суду надійшла заява про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом заборони Акціонерному банку “Банк регіонального розвитку” та/або уповноваженим ним особам, органам державної виконавчої служби, будь-яким іншим особам, накладати арешт на банківські рахунки ТОВ “Інвестиційно-будівна корпорація “Місто” за договорами поруки № 14/10-129 "П" від 08.09.2006 р., № 14/1-1-111"П" від 09.07.2008 р., № 14/10-94 "П" від 26.06.2007 р., № 14/1-1-16 "П" від 31.01.2008 р., № 14/10-74 "П" від 24.05.2007 р., № 14/10-105 "П" від 22.09.2005 р.; № 14/10-151 "П" від 22.12.2005 р., № 14/1-1-24 "П" від 19.02.2008 р., № 14/10-121 "П" від 14.10.2005 р. та заборони Акціонерному банку “Банк регіонального розвитку” та/або уповноваженим ним особам, органам державної виконавчої служби, будь-яким іншим особам, здійснювати списання грошових коштів з банківських рахунків ТОВ “Інвестиційно-будівна корпорація “Місто” за договорами поруки № 14/10-129 "П" від 08.09.2006 р., № 14/1-1-111"П" від 09.07.2008 р., № 14/10-94 "П" від 26.06.2007 р., № 14/1-1-16 "П" від 31.01.2008 р., № 14/10-74 "П" від 24.05.2007 р., № 14/10-105 "П" від 22.09.2005 р.; № 14/10-151 "П" від 22.12.2005 р., № 14/1-1-24 "П" від 19.02.2008 р., № 14/10-121 "П" від 14.10.2005р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.04.2010 р. в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Інвестиційно-будівна корпорація “Місто” про забезпечення позову відмовлено та відкладено розгляд справи на 27.05.2010 р.

Розгляд справи 27.05.2010 р. не відбувся у звязку з надходженням апеляційної скарги.

Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.04.2010 р. у справі № 8/184 Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівна корпорація "Місто" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило поновити строк на апеляційне оскарження та скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.04.2010 р. в частині відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.07.2010 р. припинено апеляційне провадження у справі № 8/184 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “Інвестиційно-будівна корпорація “Місто” на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.04.2010 р. у справі № 8/184.

До Вищого господарського суду України надійшли касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівна корпорація "Місто" на ухвалу Господарського суду міста Києва про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову та на ухвалу про відмову в прийнятті апеляційної скарги.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 30.09.2010 р. відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівна корпорація "Місто" у прийнятті касаційної скарги в частині оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 29.04.2010 р.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 30.09.2010р. касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівна корпорація "Місто" на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 06.07.2010 р. у справі № 8/184 повернуто заявнику, а справу Господарському суду м. Києва.

Відповідно до резолюції Заступника Голови Господарського суду м. Києва справа № 8/184 передана судді Катрич В.С. для подальшого розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2010 р. розгляд справи призначений на 18.11.2010 р.

У судове засідання 18.11.2010 р. представники сторін зявились.

18.11.2010 р. ухвалою Господарського суду міста Києва від залучено у якості третіх осіб без самостійних вимог на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «М-Актив Груп», Товариство з обмеженою відповідальністю «Капітал Оперейшнс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Л-Сервіс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Маєток Мрії», Товариство з обмеженою відповідальністю «Транзит Холл», Закрите акціонерне товариство «Потенціал», Товариство з обмеженою відповідальністю «Ялтбудінвест», Товариство з обмеженою відповідальністю «Ясногородка Агро», Товариство з обмеженою відповідальністю «Девелоперська компанія «Менеджмент груп»та відкладено розгляд справи на 23.11 10 р.

В судове засідання 23.12.10 р. представники сторін зявились.

Ухвалою Господарського суду міста Києва відкладено розгляд справи продовжено строк вирішення спору та відкладено розгляд справи на 03.02.2011 р.

В судовому засіданні Господарського суду міста Києва від 03.02.2011 р. оголошена перерва до 24.02.2011 р.

В звязку з перебуванням судді на лікарняному, розгляд справи 24.02.2011 р. не відбувся.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.02.2011 р. призначено судове засідання на 10.03.2011 р.

В судових засіданнях Господарського суду міста Києва від 10.03.2011 р. та 17.03.2011 р. оголошувалися перерви.

В судове засідання 24.03.2011 р. представники третіх осіб не зявилися.

Представники позивача та відповідача надали суду пояснення по суті спору.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін ознайомлено з їх правами та обовязками передбаченими ст.ст. 20, 22 ГПК України. Крім цього, у судовому засіданні розяснені положення ст.81-1 ГПК України.

Господарським судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення уповноважених представника позивача, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

В С Т А Н О В И В:

22.09.2005 р. між Акціонерним товариством "Банк регіонального розвитку" (надалі-відповідач, банк), як кредитором, та Закритим акціонерним товариством «Потенціал»(надалі третя особа 6, боржник 1), як позичальником, було укладено кредитний договір № 14/10-105 (надалі - кредитний договір № 1), відповідно до якого банк відкриває позичальнику відновлювану кредитну лінію без безумовних зобов'язань, щодо надання грошових коштів, з можливістю надання позичальнику в її межах кредитів, що надалі іменуються "кредити", а позичальник зобов'язується використати кредити на цілі, зазначені в п. 1.5. цього договору, своєчасно та у повному обсязі виплачувати банку проценти за користування кредитами, виконати інші умови цього договору і своєчасно повернути кредити банку.

Умовами додактової угоди № 31 до кредитного договору № 1 погоджено, що ліміт кредитної лінії складає 21000000, 00 грн.

Поряд з цим, з метою забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором № 1, 22.09.2005 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівна корпорація "Місто" (надалі-позивач), як поручителем, боржником 1 та банком було укладено договір поруки № 14/10-105-"П" (надалі-договір поруки № 1).

Договором поруки № 1 визначено, що поручитель зобовязується перед банком відповідати за виконання боржником зобов'язань, що випливають з кредитного договору №14/10-105 від 22 вересня 2005 року та додаткових угод до нього.

14.10.2005 р. між банком, як кредитором, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ясногородка Агро»(надалі третя особа 8, боржник 2), як позичальником, було укладено кредитний договір № 14/10-121 (надалі - кредитний договір № 2), відповідно до якого банк відкриває позичальнику відновлювану кредитну лінію без безумовних зобов'язань, щодо надання грошових коштів, з можливістю надання позичальнику в її межах кредитів, що надалі іменуються "кредити", а позичальник зобов'язується використати кредити на цілі, зазначені в п. 1.5. цього договору, своєчасно та у повному обсязі виплачувати банку проценти за користування кредитами, виконати інші умови цього договору і своєчасно повернути кредити банку.

Умовами додактової угоди № 23 до кредитного договору № 2 погоджено, що розмір кредиту складає 21000000, 00 грн.

Поряд з цим, з метою забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором № 2, 14.10.2005 р. між позивачем, як поручителем, боржником 2 та банком було укладено договір поруки № 14/10-121-"П" (надалі-договір поруки № 2).

Договором поруки № 2 визначено, що поручитель зобовязується перед банком відповідати за виконання боржником зобов'язань, що випливають з кредитного договору №14/10-121 від 14 жовтня 2005 року та додаткових угод до нього.

22.12.2005 р. між банком, як кредитором, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Девелоперська компанія «Менеджмент груп» (надалі третя особа 9, боржник 3), як позичальником, було укладено кредитний договір № 14/10-151 (надалі - кредитний договір № 3), відповідно до якого банк відкриває позичальнику відновлювану кредитну лінію без безумовних зобов'язань, щодо надання грошових коштів, з можливістю надання позичальнику в її межах кредитів, що надалі іменуються "кредити", а позичальник зобов'язується використати кредити на цілі, зазначені в п. 1.5. цього договору, своєчасно та у повному обсязі виплачувати банку проценти за користування кредитами, виконати інші умови цього договору і своєчасно повернути кредити банку.

Умовами додактової угоди № 8 до кредитного договору № 3 погоджено, що розмір кредиту складає 21000000, 00 грн.

Поряд з цим, з метою забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором № 3, 22.12.2005 р. між позивачем, як поручителем, боржником 3 та банком було укладено договір поруки № 14/10-151-"П" (надалі-договір поруки № 3).

Договором поруки № 3 визначено, що поручитель зобовязується перед банком відповідати за виконання боржником зобов'язань, що випливають з кредитного договору №14/10-151 від 22 грудня 2005 року та додаткових угод до нього.

08.09.2006 р. між банком, як кредитором, та Товариством з обмеженою відповідальністю «М-Актив Груп»(надалі третя особа 1, боржник 4), як позичальником, було укладено кредитний договір № 14/10-129 (надалі - кредитний договір № 4), відповідно до якого банк відкриває позичальнику відновлювану кредитну лінію без безумовних зобов'язань, щодо надання грошових коштів, з можливістю надання позичальнику в її межах кредитів, що надалі іменуються "кредити", а позичальник зобов'язується використати кредити на цілі, зазначені в п. 1.5. цього договору, своєчасно та у повному обсязі виплачувати банку проценти за користування кредитами, виконати інші умови цього договору і своєчасно повернути кредити банку.

Умовами додактової угоди № 7 до кредитного договору № 4 погоджено, що розмір кредиту складає 21000000, 00 грн.

Поряд з цим, з метою забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором № 4, 08.09.2006 р. між позивачем, як поручителем, боржником 4 та банком було укладено договір поруки № 14/10-129-"П" (надалі-договір поруки № 4).

Договором поруки № 4 визначено, що поручитель зобовязується перед банком відповідати за виконання боржником зобов'язань, що випливають з кредитного договору №14/10-129 від 08 вересня 2006 року та додаткових угод до нього.

24.05.2007 р. між банком, як кредитором, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Транзит Холл»(надалі третя особа 5, боржник 5), як позичальником, було укладено кредитний договір № 14/10-74 (надалі - кредитний договір № 5), відповідно до якого банк відкриває позичальнику відновлювану кредитну лінію без безумовних зобов'язань, щодо надання грошових коштів, з можливістю надання позичальнику в її межах кредитів, що надалі іменуються "кредити", а позичальник зобов'язується використати кредити на цілі, зазначені в п. 1.5. цього договору, своєчасно та у повному обсязі виплачувати банку проценти за користування кредитами, виконати інші умови цього договору і своєчасно повернути кредити банку.

Умовами додактової угоди № 5 до кредитного договору № 5 погоджено, що ліміт кредитної лінії складає 21397272, 00 грн.

Поряд з цим, з метою забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором № 5, 24.05.2005 р. між позивачем, як поручителем, боржником 5 та банком було укладено договір поруки № 14/10-74"П" (надалі-договір поруки № 5).

Договором поруки № 5 визначено, що поручитель зобовязується перед банком у повному обсязі відповідати за виконання боржником зобов'язань, що існують або виникнуть в майбутньому на підставі кредитного договору №14/10-74 від 24 травня 2007 р.

26.06.2007 р. між банком, як кредитором, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Л-Сервіс»(надалі третя особа 3, боржник 6), як позичальником, було укладено кредитний договір № 14/10-94 (надалі - кредитний договір № 6), відповідно до якого банк відкриває позичальнику відновлювану кредитну лінію без безумовних зобов'язань, щодо надання грошових коштів, з можливістю надання позичальнику в її межах кредитів, що надалі іменуються "кредити", а позичальник зобов'язується використати кредити на цілі, зазначені в п. 1.5. цього договору, своєчасно та у повному обсязі виплачувати банку проценти за користування кредитами, виконати інші умови цього договору і своєчасно повернути кредити банку.

Умовами додактової угоди № 6 до кредитного договору № 6 погоджено, що ліміт кредитної лінії складає 21000000, 00 грн.

Поряд з цим, з метою забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором № 6, 26.06.2007 р. між позивачем, як поручителем, боржником 6 та банком було укладено договір поруки № 14/10-94"П" (надалі-договір поруки № 6).

Договором поруки № 6 визначено, що поручитель зобовязується перед банком у повному обсязі відповідати за виконання боржником зобов'язань, що існують або виникнуть в майбутньому на підставі кредитного договору №14/10-94 від 26 червня 2007 р.

29.01.2008 р. між банком, як кредитором, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Маєток Мрії»(надалі третя особа 4, боржник 7), як позичальником, було укладено кредитний договір № 14/1-1-16 (надалі - кредитний договір № 7), відповідно до якого банк відкриває позичальнику відновлювану кредитну лінію без безумовних зобов'язань, щодо надання грошових коштів, з можливістю надання позичальнику в її межах кредитів, що надалі іменуються "кредити", а позичальник зобов'язується використати кредити на цілі, зазначені в п. 1.5. цього договору, своєчасно та у повному обсязі виплачувати банку проценти за користування кредитами, виконати інші умови цього договору і своєчасно повернути кредити банку.

Умовами додактової угоди № 4 до кредитного договору № 7 погоджено, що ліміт кредитної лінії складає 21000000, 00 грн.

Поряд з цим, з метою забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором № 6, 29.01.2008 р. між позивачем, як поручителем, боржником 7 та банком було укладено договір поруки № 14/1-1-16"П" (надалі-договір поруки № 7).

Договором поруки № 7 визначено, що поручитель зобовязується перед банком у повному обсязі відповідати за виконання боржником зобов'язань, що існують або виникнуть в майбутньому на підставі кредитного договору №14/1-1-16 від 29 січня 2008 р.

19.02.2008 р. між банком, як кредитором, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ялтбудінвест»(надалі третя особа 7, боржник 8), як позичальником, було укладено кредитний договір № 14/1-1-24 (надалі - кредитний договір № 8), відповідно до якого банк відкриває позичальнику відновлювану кредитну лінію без безумовних зобов'язань, щодо надання грошових коштів, з можливістю надання позичальнику в її межах кредитів, що надалі іменуються "кредити", а позичальник зобов'язується використати кредити на цілі, зазначені в п. 1.5. цього договору, своєчасно та у повному обсязі виплачувати банку проценти за користування кредитами, виконати інші умови цього договору і своєчасно повернути кредити банку.

Умовами додактової угоди № 27 до кредитного договору № 8 погоджено, що ліміт кредитної лінії складає 5993500, 00 грн.

Поряд з цим, з метою забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором № 6, 19.02.2008 р. між позивачем, як поручителем, боржником 8 та банком було укладено договір поруки № 14/1-1-24"П" (надалі-договір поруки № 8).

Договором поруки № 8 визначено, що поручитель зобовязується перед банком у повному обсязі відповідати за виконання боржником зобов'язань, що існують або виникнуть в майбутньому на підставі кредитного договору №14/1-1-24 від 19 лютого 2008 р.

09.07.2008 р. між банком, як кредитором, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Капітал Оперейшнс»(надалі третя особа 2, боржник 9), як позичальником, було укладено кредитний договір № 14/1-1-111 (надалі - кредитний договір № 9), відповідно до якого банк відкриває позичальнику відновлювану кредитну лінію без безумовних зобов'язань, щодо надання грошових коштів, з можливістю надання позичальнику в її межах кредитів, що надалі іменуються "кредити", а позичальник зобов'язується використати кредити на цілі, зазначені в п. 1.5. цього договору, своєчасно та у повному обсязі виплачувати банку проценти за користування кредитами, виконати інші умови цього договору і своєчасно повернути кредити банку.

Умовами кредитного договору № 9 погоджено, що ліміт кредитної лінії складає 21000000, 00 грн.

Поряд з цим, з метою забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором № 6, 09.07.2008 р. між позивачем, як поручителем, боржником 9 та банком було укладено договір поруки № 14/1-1-111"П" (надалі-договір поруки № 9).

Договором поруки № 9 визначено, що поручитель зобовязується перед банком відповідати за виконання боржником зобов'язань, що випливають з кредитного договору №14/1-1-111 від 09 липня 2008 року та додаткових угод до нього.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Укладені договори є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до ст. ст. 173, 174 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Пленумом Верховного Суду України (п. 2 постанови «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними»від 28.04.1978 р. № 3) розяснено, що угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом. При цьому суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.

В силу положень ст. 4 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори). Дво - чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Згідно положень ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Відповідно до приписів ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача за зустрічним позовом не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як зазначає позивач, на момент укладення договору поруки № 14/10-129 "П" від 08.09.2006 р. директор позивача Пастушенко О.М. не мав рішення загальних зборів учасників позивача про попередню згоду на укладення позивачем з відповідачем зазначеного договору.

На момент укладення договору поруки № 14/1-1-111 "П" від 09.07.2008 р. в. о. директора позивача Мельник Н.М. не мав рішення загальних зборів учасників позивача про попередню згоду на укладення позивачем відповідачем зазначеного договору.

На момент укладення договору поруки № 14/10-94 "П" від 26.06.2007 р. директор позивача Шатило Г.О. не мала рішення загальних зборів учасників позивача про попередню згоду на укладення позивачем з відповідачем зазначеного договору.

На момент укладення договір поруки № 14/10-121 "П" від 14.10.2005 р. директор позивача Панащук Я.С. не мав рішення загальних зборів учасників позивача про попередню згоду на укладення позивачем з відповідачем зазначеного договору.

На момент укладення договору поруки № 14/1-1-16 "П" від 31.01.2008 р. директор позивача Шатило Г.О. не мала рішення загальних зборів учасників позивача про попередню згоду на укладення позивачем з відповідачем зазначеного договору.

На момент укладення договору поруки № 14/1-1-24"П" від 19.02.2008 р. директор позивача Шатило Г. О. не мала рішення загальних зборів учасників позивача про попередню згоду на укладення позивачем зазначеного договору.

На момент укладення договору поруки № 14/10-74 "П" від 24.05.2007 р. директор позивача Шатило Г.О. не мала рішення загальних зборів учасників позивача про попередню згоду на укладення позивачем з відповідачем зазначеного договору.

На момент укладення договору поруки № 14/10-105 "П" від 22.09.2005 р. директор позивача Панащук Я.С. не мав рішення загальних зборів учасників позивача про попередню згоду на укладення позивачем з відповідачем зазначеного договору.

На момент укладення договору поруки № 14/10-151 -"П" від 22.12.2005 р. директор позивача Панащук Я.С. не мав рішення загальних зборів учасників позивача про попередню згоду на укладення позивачем з відповідачем зазначеного договору.

Однак, Господарським судом міста Києва доводи позивача не беруться до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до статутів Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівна корпорація «Місто»від 21.11.2006 р. та від 27.07.2007 р., наявних в матеріалах справи, загальні збори учасників є вищим органом управління товариства. У разі введення до складу учасників нових осіб, вони входять до складу вищого органу управління. Збори обирають голову на річний термін. Голова зборів учасників готує питання, що підлягають розгляду на зборах, організовує їх скликання та проведення, фіксує рішення зборів у книзі протоколів. Він не має права втручатися в господарсько-розпорядчі функції директора товариства. У разі прийняття зборами учасників рішень кожний з учасників Товариства має кількість голосів пропорційну його частці у статутному капіталі. Збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані зборами до компетенції виконавчого товариства. До виключної компетенції зборів учасників Товариства належить: 1) визначення основних напрямів діяльності Товариства, затвердження його планів і звітів про їх виконання; 2) внесення змін до статуту Товариства, зміна розміру його статутного капіталу; 3) створення та відкликання виконавчого органу Товариства; 4) визначення форм контролю за діяльністю виконавчого органу, створення повноважень відповідних контрольних органів; 5) затвердження річних звітів та бухгалтерських балансів, розподіл прибутку та доходів товариства; 6) вирішення питання про придбання Товариством частки учасника; 7) виключення учасника із Товариства; 8) прийняття рішення про ліквідацію Товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу. З питань зазначених у пунктах 1,2,7, рішення вважається прийнятим, якщо за нього Учасники проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості учасників Товариства. З питань відчуження майна Товариства на суму що становить п'ятдесят і більше відсотків майна Товариства, ліквідації Товариства - рішення приймається більшістю не менш як у ? голосів. З решти питань рішення приймається простою більшістю голосів. Збори Учасників вважаються правомочними, якщо на зборах присутні учасники (представники учасників;, що володіють у сукупності більше ніж 60% голосів. Директор є виконавчим органом Товариства та призначається з числа учасників товариства або з осіб, які не є його учасниками, терміном, що встановлюється зборами учасників. З директором допускається укладення трудового контракту. Директор не може бути головою зборів учасників. Директор вирішує усі питання діяльності товариства, крім віднесених до виняткової компетенції зборів учасників. Збори учасників можуть винести рішення про передачу частини прав, що належать їм, до компетенції директора. Директор підзвітний зборам учасників та організує виконання їх рішень. Директор має право: розпоряджатися майном та коштами товариства; укладати правочини від імені товариства; видавати довіреності від імені товариства; без довіреності представляти Товариство у взаємовідносинах з фізичними та юридичними особами, органами державної влади та управління, судовими закладами; відкривати рахунки товариства в банках та проводити операції з ними; видавати накази і розпорядження, обов'язкові для всіх співробітників Товариства; здійснювати приймання та звільнення працівників, застосовувати до них стягнення та заохочення; розробляти плани, положення, інструкції та інші акти внутрішнього регулювання діяльності товариства. Директор не має права без згоди учасників укладати угоди від імені товариства на свою користь (а також в інтересах своїх корпоративних прав поза цим товариством). Відкликання директора з посади здійснюється зборами учасників на підставах, передбачених КЗпП України, цим статутом і умовами трудового контракту.

Проте,в положеннях статутів не міститься жодних посилань на обмеження сум, на які директор товариства має право укладати правочини від імені товариства та на надання дозволу на такі правочини загальними зборами.

В матеріалах справи містяться протокол зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівна корпорація «Місто»від 14.04.2006 р., яким вирішено виступити поручителем по кредитних зобовязаннях ТОВ «Девелоперська компанія «Менеджмент груп»перед АБ «Банк регіонального розвитку»та доручено директору ТОВ «ІБК «Місто»Панащуку Я.С. укласти (підписати) з АБ «Банк регіонального розвитку»договір поруки; протокол від 04.09.2006 р., якими надано право директору ТОВ «ІБК «Місто»Пастушенко О.М. на укладання та підписання договору поруки з АБ «БРР»по зобовязанням ТОВ «М-Актів Груп»; протокол від 25.06.2007 р., яким вирішено надати право виконуючому обовязки директора ТОВ «ІБК «Місто»Шатіло Г.О. на укладення та підписання договору поруки з АБ «БРР»по зобовязанням ТОВ «Л-Сервіс»; протокол від 22.11.2007 р., яким вирішено надати право директору ТОВ «ІБК «Місто»Шатило Г.О. на підписання додаткової угоди до іпотечного договору з АБ «БРР» по зобовязанням ЗАТ «Потенціал»та на укладання та підписання договору поруки з АБ «БРР»по зобовязанням ТОВ «Ясногородка Агро»; проткол від 24.01.2008 р., яким надано право директору ТОВ «ІБК «Місто» Шатило Г.О. на укладання та підписання договору поруки з АБ «БРР»по зобовязанням ТОВ «Маєток Мрії».

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

В матеріалах справи наявні договори поруки № 8, укладений між відповідачем, позивачем та третьою особою 7, який підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств; договір поруки № 9, укладений між відповідачем, позивачем та третьою особою 2, який підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств; договір поруки № 5, укладений між відповідачем, позивачем та третьою особою 5, який підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств.

Згідно ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Відповідно до ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Так, листом № М-520/07 від 27.07.2007 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «Місто»запропонувало Акціонерному банку «Банк регіонального розвитку»розглянути можливість погашення у повному обсязі кредитних зобовязань, що існують у суб'єктів господарювання: TOB «МАЄТОК МРІЇ», TOB «М-АКТИВ ГРУП», TOB «Л-СЕРВІС», ЗАТ «Потенціал», TOB «ТРАНЗИТ-ХОЛЛ», TOB «КАПІТАЛ ОПЕРЕЙШНС», TOB «Ялтбудінвест», TOB «Девелоперська компанія «Менеджмент Груп», TOB «Медіум Центр», TOB «Ясногородка Arpo»по кредитних договорах, укладених з АБ «Банк регіонального розвитку», за рахунок предмета іпотеки -майнових прав на нерухомість (житловий комплекс) по вул. Народного Ополчення, 3 у м. Києві.

Поряд з цим, листом № М-7444/10 від 28.10.2009 р. позивач інформує відповідача про неможливість погашення зобовязань за кредитними договорами в іншій спосіб, окрім звернення стягнення на майнові права на нерухомість (житловий комплекс) по вул, Народного Ополчення, 3 у м. Києві та повторно пропонує розглянути можливість погашення у повному обсязі кредитних зобовязань, що існують у зазначених вище суб'єктів господарювання за рахунок предмета іпотеки - майнових прав на нерухомість (житловий комплекс) по вул, Народного Ополчення, 3 у м. Києві.

Згідно ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно до розяснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п. 7 постанови від 06.11.2009 року № 9 “Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними”, правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Згідно ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Як передбачено ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених Цивільним кодексом України, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до п. п. 9.1 - 9.3 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 12.03.99 р. N 02-5/111 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними»(зі змінами та доповненнями). Так, зокрема, письмова угода може бути укладена від імені юридичної особи її представником на підставі довіреності, закону або адміністративного акта. Особа, призначена повноважним органом виконуючим обов'язки керівника підприємства, установи чи організації, під час укладення угод діє у межах своєї компетенції без довіреності.

Угода, укладена представником юридичної особи або керівником її відособленого підрозділу без належних повноважень на її укладення або з перевищенням цих повноважень, повинна бути визнана недійсною як така, що не відповідає вимогам закону. Оскільки сторона, з якою укладено угоду, знала або повинна була знати про відсутність у представника другої сторони відповідних повноважень, то її засновані на цій угоді вимоги до другої сторони (від імені якої укладено угоду) задоволенню не підлягають. При цьому припущення про те, що сторона, з якою укладено угоду, знала або повинна була знати про відсутність у представника юридичної особи або керівника її відособленого підрозділу повноважень на укладення угоди, ґрунтується на її обов'язку перевіряти такі повноваження.

Наступне схвалення юридичною особою угоди, укладеної від її імені представником, який не мав належних повноважень, робить її дійсною з моменту укладення. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення до другої сторони угоди чи до її представника (лист, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення дій, які свідчать про схвалення угоди (прийняття її виконання, здійснення платежу другій стороні і т. ін.). У такому випадку вимога про визнання угоди недійсною з мотивів відсутності належних повноважень представника на укладення угоди задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги про визнання недійсними договорів поруки поруки № 14/10-129 "П" від 08.09.2006р., № 14/1-1-111"П" від 09.07.2008р., № 14/10-94 "П" від 26.06.2007р., № 14/1-1-16 "П" від 31.01.2008р., № 14/10-74 "П" від 24.05.2007р., № 14/10-105 "П" від 22.09.2005р.; № 14/10-151 "П" від 22.12.2005р., № 14/1-1-24 "П" від 19.02.2008р., № 14/10-121 "П" від 14.10.2005р., не обгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно зі статтею 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач в установленому порядку заявлених до нього вимог не спростував.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідачів.

На підставі викладеного, беручі до уваги Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 12.03.99 р. N 02-5/111, керуючись ст.ст. 11, 92, 202, 203, 204, 207, 215, 241, 638, 651, 553, 1049, 1054 ЦК України, ст. ст. 173, 174, 193 ГК України, ст. ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя В.С. Катрич

Дата підписання рішення: 29.04.2011 р.