Рішення № 15152027, 21.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 55/5521.04.11 Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І.,

при секретарі Шаповалові А.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Заступника прокурора Голосіївського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради, м.Київ

до Відповідача: Приватного підприємства «Тустар», м. Київ

про: стягнення заборгованості у розмірі 19 383,66 грн. та виселення з нежитлового приміщення

за участю:

представника прокуратури Голосіївського району міста Києва ОСОБА_1 (довіреність № 564 від 03.02.2011р.);

представника Позивача ОСОБА_2 (довіреність № 225-КР-186 від 21.02.2011р.)

представника Відповідача не зявились

СУТЬ СПРАВИ:

Заступник прокурора Голосіївського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради, м.Київ (далі Позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного підприємства «Тустар», м. Київ (далі Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 19383,66 грн. та виселення з нежитлового приміщення за адресою м.Київ, вул.Горького, 170/172.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем своїх зобовязань за Договором оренди від 02.03.2009р.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: розрахунок боргу, Договір оренди нежитлового приміщення № 26-09 від 02.03.2009р. з додатками, Довідку АБ № 170745 з ЄДРПОУ щодо статусу та місцезнаходження Відповідача, Акт прийому-передачі нежитлового приміщення по вул. Горького, 170/172, Свідоцтво № 100155948 про реєстрацію платника податку на додану вартість Відповідача, Свідоцтво про державну реєстрацію Відповідача, Витяг з ЄДРПОУ станом на 16.02.2011р. щодо статусу та місцезнаходження Відповідача та інше.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує: ст..121 Конституції України, ст..2 Господарського процесуального кодексу України, ст..20,36-1 Закону України «Про прокуратуру».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.04.2011р. розгляд справи було відкладено на 21.04.2011р. у звязку з неявкою в судове засідання представників Відповідача.

11.04.2011р. від Київської міської ради надійшли додаткові письмові пояснення по справі.

В судовому засіданні 21.04.2011р. від представника Прокуратури Голосіївського району міста Києва надійшли додаткові матеріали для залучення до справи, а саме: копія Рішення Київської міської ради № 284/5096 від 02.12.2010р., копія Розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від.10.12.2010р. № 1112 «Про питання організації управління районами в місті Києві», копія Розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від.30.09.2010р. № 787 «Про організаційно-правові заходи, повязані з виконанням рішення Київської міської ради від 09.09.2010р. № 7/4819 «Про питання організації управління районами в місті Києві», копію Розпорядження Голосіївської районної в м.Києві Ради від 11.01.2010р. «Про встановлення орендної плати на період ремонту орендованого приміщення», копію Рішення Київської міської ради від 09.09.2010р. № 7/4819.

Представники Прокуратури та Київської міської ради у судовому засіданні 21.04.2011р. підтримали позовні вимоги, просили задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач у судові засідання не зявлявся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи, а саме за Витягом з ЄДРПОУ щодо статусу та місцезнаходження Відповідача.

З матеріалів справи вбачається, що вказана судова кореспонденція не отримана Відповідачем, у звязку з відмовою Відповідача від отримання судової кореспонденції за його юридичною адресою 03110, м.Київ, вул.Олексіївська,3.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 р. N 02-5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 р. N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. N 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання, шляхом надсилання поштової кореспонденції на його юридичну адресу.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Сторони клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у звязку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані Позивачем докази та заслухавши в засіданні пояснення представників Позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

02 березня 2009р. між Позивачем (Орендодавець) та Відповідачем (Орендар) був укладений Договір оренди № 26-09 нежитлового приміщення площею 29,0 кв.м., яке знаходиться за адресою: м.Київ, вул.Горького, 170/172.

П.1.1. Договору встановлено, що на підставі розпорядження Голосіївської районної в місті Києві Ради від 10.02.2009р. № 13 п.2.5, ордеру № 31-09 від 02.03.2009р. Орендодавець передає, а Орендар приймає в користування на умовах оренди нежитлове приміщення, яке є комунальною власністю територіальної громади Голосіївського району м.Києва, знаходиться за адресою вул.Горького, 170/172 розташоване таким чином: на І поверсі, площею 29,0 кв.м., використовується для торгівлі україномовною поліграфічною продукцією, що містить навчально-освітній характер.

Згідно п.2.1. Договору, Орендодавець зобовязується у 10-денний термін з моменту підписання обома сторонами цього Договору надати Орендарю зазначені у п.1.1 нежитлові приміщення (надалі-приміщення).

Відповідно до п.3.1. Договору Розмір орендної плати за перший календарний місяць встановлюється Орендодавцем згідно рішень Голосіївської районної у м.Києві ради від 20.03.2008р. № 21/12, від 10.04.2008р. № 22/05 та від 19.06.2008р. № 23/09 в розмірі 1366,48 грн. (без ПДВ) згідно розрахунку зазначеному у Додатку 1 до цього Договору.

Відповідно до п.1 Додатку 1 до Договору оренди нежитлового приміщення від 02.03.2009р. Орендна плата із розрахунку на рік визначається:

О пл.р. = Вп*С ор * Нн

6963,52*8%*29,0 = 16155,38 грн.

Вп 6963,52 вартість 1 кв.м. приміщення визначеного експертним шляхом

С ор - 8% - орендна ставка у відсотках від експертної оцінки вартості і залежить від роду діяльності

Нн 29,0 кв.м площа орендованого приміщення.

Відповідно до п.2 Додатку 1 до Договору оренди нежитлового приміщення від 02.03.2009р. розмір місячної орендної плати за перший місяць після укладення Договору оренди чи перегляду розміру орендної плати розраховується за формулою:

Ор.пл.міс. = Опл.р./12*І п.р. * Ім1

Ор.пл.міс. = 16155,38/12*101,5% = 1366,48грн.

Іп.р. індекс інфляції за період за період з дати затвердження звіту про незалежну оцінку майна до дати укладання Договору, або перегляду розміру орендної плати.

Ім1 індекс інфляції за перший місяць оренди.

Згідно з п.3.2. Договору, розмір оренди за кожний наступний календарний місяць визначається шляхом коригування місячної орендної плати попереднього місяця на індекс інфляції за поточний місяць.

Як вбачається з п.3.3. Договору, орендна плата сплачується Орендарем щомісячно, в повному обсязі, незалежно від наслідків господарсько-фінансової чи іншої діяльності до 15 числа поточного місяця та перераховується на розрахунковий рахунок 260023012663 в АБ «Старокиївський банк»м.Києва МФО 321477, ЗКПО 32525507 Комунальне підприємство Голосіївського району у м.Києві «Розрахунковий центр «Голосіїво»платник податку на прибуток на загальних підставах.

Відповідно до п.3.7. Договору за несвоєчасне внесення орендних платежів Орендар повинен сплатити Орендодавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня за кожний день затримки платежу (включаючи день оплати).

Згідно п.5.1. Договору, обчислення строку Договору починається з моменту передачі обєкту оренди Орендарю за Актом. Термін дії Договору встановлюється з 02.03.2009р. до 02.02.2012р.

Після закінчення терміну, зазначеного в п.5.1. Договір оренди припиняє свою дію. (п.5.2. Договору).

На виконання умов договору Позивач передав, а Відповідач прийняв у користування нежитлове приміщення загальною площею 29,0 кв.м (1 поверх), яке розташоване по вул..Горького, 170/172 і яке згідно рішення районної в м.Києві ради було надане в орендне користування (ордер № 31-09 від 02.03.2009р.), що підтверджується Актом прийому-передачі нежитлового приміщення по вул. Горького, 170/172 від 13.05.2009р., який міститься в матеріалах справи.

Всупереч умовам Договору, Відповідач не сплачував орендну плату за договором, внаслідок чого, утворилась заборгованість у розмірі 19187,36 грн., яка і заявлена Позивачем до стягненя.

Крім того, Позивач наполягає на задоволенні вимог щодо стягнення пені у розмірі 196,30 грн. за несвоєчасне внесення орендних платежів.

Відповідач у судові засідання не зявлявся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, хоча повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню у повному обсягу, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобовязань за договором оренди № 26-09 від 02.03.2009р. та стягнення пені за несвоєчасність виконання зобовязань за Договором.

Враховуючи статус сторін, характер правовідносин між учасниками договору, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами договору оренди № 26-09 від 02.03.2009р.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобовязання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Як встановлено ч. 1 ст. 283, ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України та ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України за користування майном на умовах оренди орендар (наймач) має сплачувати орендну плату.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір оренди № 26-09 від 02.03.2009р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобовязань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобовязання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обовязковості договору для виконання сторонами.

Таким чином, Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обовязку із здійснення щомісячного платежу з орендної плати за договором оренди № 26-09 від 02.03.2009р.

У звязку із невиконанням грошових зобовязань у період з лютого 2010р. по лютий 2011р. у Відповідача утворилась заборгованість з орендної плати у сумі 15 989,47 грн., яка і заявлена Позивачем до стягнення.

У розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання грошових зобовязань Відповідачем є порушенням зобовязання. За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості перед позивачем по орендній платі підтверджується матеріалами справи, Відповідачем в порядку ст.ст.4-3,33 Господарського процесуального кодексу не спростована (наявність)/недоведене припинення зобовязання будь-яким передбаченим законом способом в частині суми боргу, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі у розмірі 15 989,47 грн.

За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобовязань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи, що домовленість Позивача та Відповідача про застосування пені у разі прострочення сплати орендної плати сформульована безпосередньо у п. 3.7 Договору, вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобовязання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.

З огляду на встановлений судом факт порушення грошових зобовязань Відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість висування Позивачем вимог про застосування наслідків такого порушення у вигляді стягнення пені.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості Відповідача перед Позивачем у досліджуваний період підтверджується матеріалами справи, розмір заявленої до стягнення пені 196,30грн. не перевищує встановлений ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” граничний розмір, суд, перевіривши арифметичних розрахунок в цій частині позовних вимог дійшов висновку про задоволення стягнення пені у розмірі 196,30 грн. у період жовтня .2010р. по січень 2011р. включно.

Щодо вимоги Позивача про виселення з орендованого приміщення, суд зазначає наступне:

Відповідно до п.3.8. Договору, Орендодавець має право відмовитись від Договору і вимагати повернення обєкту оренди, якщо Орендар не вносить плату, або вносить плату не в повному обсязі, за користування обєктом оренди протягом трьох місяців підряд. У разі відмови орендодавця від Договору оренди, Договір є розірваним з моменту одержання Орендарем повідомлення про відмову від Договору.

Згідно п.4.2.Договору, сторони визнають, що в разі невнесення орендних платежів протягом трьох місяців з дня закінчення строку платежу, дію Договору оренди може бути достроково припинено на вимогу Орендодавця, з моменту отримання Орендарем повідомлення про відмову від Договору.

Як вбачається з п. 5.1. Договору, обчислення строку Договору починається з моменту передачі обєкту оренди Орендарю за Актом. Термін дії Договору встановлюється з 02.03.2009р. до 02.02.2012р.

Після закінчення терміну, зазначеного в п.5.1. Договір оренди припиняє свою дію. (п.5.2. Договору).

Відповідно до п.5.4. Договору, Договір може бути розірвано на вимогу однієї з сторін в разі невиконання іншою стороною її обовязків та вимог, зазначених у цьому Договорі, а також на інших підставах, передбачених чинним законодавством.

Крім того, п.5.5 Договору встановлено, що даний Договір припиняється у випадках:

- закінчення терміну дії Договору;

- приватизації обєкта оренди Орендарем;

- ліквідації юридичної особи;

- загибелі обєкта оренди.

Згідно зі ст.26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; приватизації об'єкта оренди орендарем (за участю орендаря); банкрутства орендаря; загибелі об'єкта оренди; ліквідації юридичної особи, яка була орендарем або орендодавцем. Договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Як встановлено ч.1 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Позивачем до матеріалів справи не надано доказів звернення до Відповідача з повідомленням про відмову від Договору, тому, оскільки відповідно до п.5.1. Договору, вказаний Договір не припинений, враховуючи що розірвання Договору Позивачем не заявлялося, вимога Позивача про звільнення орендованого приміщення не підлягає задоволенню.

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стягуються з Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Заступника Прокурора Голосіївського району міста Києва інтересах держави в особі Київської міської ради, м.Київ задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Тустар», м.Київ (ідентифікаційний код 36273249) на користь Заступника Прокурора Голосіївського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради заборгованість у розмірі 15 989,47грн. та 196,30 грн. пені.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Приватного підприємства «Тустар», м.Київ (ідентифікаційний код 36273249) в доход державного бюджету витрати по сплаті державного мита в сумі 161,86 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 21.04.2011р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення підписаний 26.04.2011р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду скарги апеляційним господарським судом.

Суддя Н.І. Ягічева