Рішення № 15152018, 28.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/12928.04.11 За позовом Приватного підприємства «Шериф-Комплекс» До Приватного підприємства «ІНАП БУД»

Про стягнення 4 699, 85 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники сторін:

від позивача ОСОБА_1 представник за довіреністю.

від відповідача не зявився

У судовому засіданні 28.04.2011 р. судом на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення суми заборгованості по оплаті послуг щодо охорони обєкту у розмірі 3 888, 00 грн., пені в сумі 464, 44 грн., інфляційних втрат в сумі 260, 49 грн., 3 % річних 86, 92 грн., на загальну суму 4 699, 85 грн., а також відшкодування витрат по сплаті державного мита 102, 00 грн., витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу 236,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.03.2011 р. було порушено провадження у справі № 47/129, розгляд справи було призначено 13.04.2011р., а ухвалою від 13.04.2011 р. - до 28.04.2011 р.

В судове засідання 28.04.2011 р. позивач направив свого представника, який заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд позовні вимоги задовольнити. Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що відповідачем всупереч умов договору № 58.Г від 15.02.2010 не було здійснено у повному обсязі оплату за надані позивачем послуги щодо охорони обєкта за червень 2010 року, оскільки послуг було надано на суму 7776,00 грн., а оплачено 3888,00 грн. Заборгованість, яку позивач просив суд стягнути з відповідача в судовому порядку, складає 3888,00 грн.

Відповідач в судові засідання 13.04.2011 р., 28.04.2011 р. представника не направляв, відзиву на позовну заяву та витребуваних судом документів не надав. Через канцелярію Господарського суду міста Києва ніяких заяв та клопотань не подавав, вимог суду викладених в ухвалах суду від 24.03.2011 р., 13.04.2011 р., не виконав. Про проведення судового засідання був повідомлений належним чином, а саме за адресою свого місцезнаходження, зазначеній у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців згідно довідки Головного управління статистики. Суд зазначає про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням, про що зазначалось в ухвалах суду про відкладення розгляду справи.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні у справі матеріали, заслухавши представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15.02.2010 р. між позивачем ПП «Шериф-Комплекс», як виконавцем, та відповідачем ПП «ІНАП БУД», як замовником, було укладено договір № 58. Г про надання послуг щодо охорони обєкту (далі-договір № 58.Г від 15.02.2010 р.), який підписано представниками виконавця та замовника, посвідчений печатками сторін, предметом якого є надання послуг щодо охорони майна та безпеки персоналу замовника на обєкті, розташованому за адресою : м. Київ, вул. Я. Гашека, 8- а.

Умовами договору № 58. Г від 15.02.2010 р. сторонами було погоджено, що оплата за послуги виконавця, відповідно до умов цього договору, складає 7776, 00 грн. разом з ПДВ за один місяць охорони (п. 4.1), замовник оплачує послуги виконавця авансом не пізніше 10-го числа поточного місяця на підставі рахунку (п.4.2), за несвоєчасну оплату або неналежне виконання своїх обовязків щодо оплати наданих виконавцем послуг, замовнику нараховується штрафна пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний прострочений день на суму невиконаних зобовязань (п. 5.3), договір може бути змінено чи продовжено за взаємною згодою сторін, про що підписується додаткова угода (п. 7.2), зміни та доповнення до цього договору, якщо вони підписані сторонами, є його невідємною частиною та мають однакову юридичну силу (п. 7.3)

31.05.2010 р. між сторонами по справі була укладена додаткова угода № 2 від 31.05.2010 р. до договору № 58. Г від 15.02.2010 р., підписана представниками позивача (виконавця) та відповідача (замовника), посвідчена печатками сторін, в якій сторони продовжили термін дії договору № 58. Г від 15.02.2010 р. до 15 червня 2010 р.

14.06.2010 р. між сторонами по справі була укладена додаткова угода № 3 від 14.06.2010 р. до договору № 58. Г від 15.02.2010 р., підписана представниками позивача (виконавця) та відповідача (замовника), посвідчена печатками сторін (належним чином засвідчена копія якої знаходиться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено судом в судовому засіданні по справі), в якій сторони продовжили термін дії договору № 58. Г від 15.02.2010 р. до 30 червня 2010 р.

Позивачем (виконавцем) було виставлено відповідачу (замовнику) рахунок-фактуру № СФ-0000029 від 15.06.2010 р. на суму 7776, 00 грн. за послуги охорони обєкта за червень 2010 р.

Відповідно до акту здачі-прийняття послуг № ОУ-0000025 за червень 2010 р. на суму 7776, 00 грн. до договору № 58. Г від 15.02.2010 р., підписаного представниками позивача (виконавця) та відповідача (замовника), посвідченого печатками обох сторін (належним чином засвідчена копія якого знаходиться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено судом в судовому засіданні по справі), вартість наданих позивачем та прийнятих без будь-яких зауважень та заперечень відповідачем послуг по зазначеному акту за червень 2010 р. склала 7776, 00 грн.

Як зазначив позивач у позові, оскільки відповідачем всупереч умов договору № 58. Г від 15.02.2010 р. та додатковим угодам до договору № 58. Г від 15.02.2010 р. № 2, № 3 не виконано свого обовязку по повній оплаті наданих позивачем та прийнятих відповідачем послуг щодо охорони обєкта по акту здачі-прийняття послуг за червень 2010 р. на загальну суму 7776, 00 грн. в строк до 11.06.2010 р. (п.4.2 договору № 58. Г від 15.02.2010 р.), а лише здійснена часткова оплата на суму 3888, 00 грн., позивач звернувся до суду з зазначеним позовом про стягнення з останнього суми заборгованості в розмірі 3888, 00 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники процесу повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарське зобовязання, яке виникає між субєктом господарювання та іншими учасниками правовідносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один субєкт зобовязаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо ), або утриматися від певних дій, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору , вимог цього Кодексу, інших актів Цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 903 Цивільного кодексу України визначено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 905 Цивільного кодексу України встановлено, що строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що у червні 2010 року позивачем на виконання умов договору № 58. Г від 15.02.2010 р. надано, а відповідачем прийнято послуги щодо охорони обєкту загалом на суму 7776, 00 грн., що підтверджується двосторонньо підписаним сторонами актом здачі-прийняття послуг за червень 2010 р. Але, всупереч пункту 4.2 договору № 58. Г від 15.02.2010 р. відповідач свої зобовязання по повній оплаті наданих позивачем послуг щодо охорони обєкта на суму 7776, 00 грн. у строк не пізніше 10-го числа поточного місяця на підставі рахунку, тобто у строк до 11.06.2010 р.не виконав в повному обсязі, а здійснив лише часткову оплату в сумі 3888, 00 грн., оплата в сумі 3888, 00 грн. здійснена відповідачем у строк до 11.06.2010 р. - не була, доказів протилежного станом на момент вирішення спору суду не надано.

Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача 3888, 00 грн. суми заборгованості за надані, але не оплачені в повному обсязі відповідачем послуги у червні 2010 року щодо охорони обєкту по договору № 58. Г від 15.02.2010 р.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача за прострочення виконання грошового зобовязання по оплаті наданих послуг 464, 44 грн.- пені, 260, 49 грн.- інфляційних втрат, 86, 92 грн. - 3 % річних, та судових витрат.

Відповідно до ст. 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобовязання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитись від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а саме як сплата неустойки так і відшкодування збитків.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Ст. 230 Господарського кодексу України встановлює, що штрафні санкції це господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання

Суд враховуючи те, що відповідач не виконав свого зобовязання по оплаті наданих позивачем послуг щодо охорони обєкту по договору № 58. Г від 15.02.2010 р. до 10.06.2010 р. терміну, встановленого відповідно до умов договору № 58. Г від 15.02.2010 р. ( п. 4.2), оплата в сумі 3888,00 грн. здійснена відповідачем не була, а позивачем заявлено до стягнення з відповідача інфляційні витрати , 3 % річних на суму боргу 3888, 00 грн., з 11.06.2010 р. по 09.03.2011 р. (дата визначена позивачем самостійно), та враховуючи те, що позивачем надано розрахунки інфляційних втрат, 3 % річних, дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат, 3 % річних є законними, обґрунтованими, та підлягають задоволенню.

Згідно розрахунку суду, розмір інфляційних втрат складає 3 888, 00 грн. (сума боргу за червень 2010 р.) х 99, 6 % (індекс інфляції за червень 2010 р.) х 99, 8 % (індекс інфляції за липень 2010 р.) х 101, 2 % (індекс інфляції за серпень 2010 р.) х 102, 9 % (індекс інфляції за вересень 2010 р.) х 100, 5 % (індекс інфляції за жовтень 2010 р.) х 100, 3 % (індекс інфляції за листопад 2010 р.) х 100, 8 % (індекс інфляції за грудень 2010 р.) х 101, 0 % (індекс інфляції за січень 2011 р.) = 242,00 грн. та підлягає частковому задоволенню в межах заявлених позовних вимог.

Згідно розрахунку суду, розмір 3 % річних складає : 3888, 00 грн. (сума боргу) х 3 % : 365 (календарних днів) х 272 (кількість прострочених днів) = 86, 92 грн. та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно розрахунку суду, розмір пені з урахуванням п. 5.3 договору № 58. Г від 15.02.2010 р., де зазначено, що за несвоєчасну оплату або неналежне виконання своїх обовязків щодо оплати наданих виконавцем послуг, замовнику нараховується штрафна пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний прострочений день на суму невиконаних зобовязань, та п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, якою визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, складає 319,14 грн.:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

388811.06.2010 - 07.07.2010279.5000 %0.052 %54.65

388808.07.2010 - 09.08.2010338.5000 %0.047 %59.76

388810.08.2010 - 11.12.20101247.7500 %0.042 %204.73

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є законними, обґрунтованими, але підлягають частковому задоволенню, а саме: з відповідача підлягає стягненню 3888, 00 грн. основного боргу, 242,00 грн. інфляційних втрат, 86,92 грн. - 3 % річних, а також 319,14 грн. пені. В іншій частині вимоги задоволенню не підлягають.

Згідно ч. 5 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного підприємства «ІНАП БУД»(код ЄДРПОУ 33298440, місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул. Сосюри, 6, кв. 302 ), з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь Приватного підприємства «Шериф-Комплекс»(код ЄДРПОУ 34648355, місцезнаходження: 02093 м. Київ, вул. Поліська, 22, кв. 126) суму основного боргу - 3 888 (три тисячі вісімсот вісімдесят вісім) грн. 00 коп., інфляційних втрат 242 (двісті сорок дві) грн. 00 коп., 3 % річних 86 (вісімдесят шість) 92 грн., пені 319 (триста девятнадцять) грн. 14 коп., а також 98 (девяносто вісім) грн. 45 коп. витрат по сплаті державного мита та 227 (двісті двадцять сім) грн. 78 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову - відмовити.

3.Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Станік С.Р.

Дата складання повного тексту рішення 07.05.2011 р.