Рішення № 15151903, 04.05.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 11/5004.05.11 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Експансія" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хортиця-2000"

простягнення 333 902,91 грн.

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивача Бекасова К.В. –представник

від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Експансія" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хортиця-2000"проіндексованої суми основного боргу в розмірі 253578,53грн., пені у розмірі 1 692,32 грн., штрафу у розмірі 60074,00 грн. та 3% річних у розмірі 3 310,99 грн.

18.04.2011 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання позивача про уточнення позовних вимог, в якому останній зазначає, що при поданні позову невірно порахував суму пені, а тому просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 16939,39 грн., замість суми 1692,32 грн., зазначеної у позовній заяві.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не розрахувався за поставлений позивачем товар згідно Договору № 75 купівлі-продажу від 02.09.2009.

Відповідач відзиву та письмових пояснень на позов не подав, явку своїх представників в судові засідання не забезпечив. Ухвали про призначення розгляду справи та про її відкладення направлялись відповідачу рекомендованою кореспонденцією за всіма наявними в матеріалах справи адресами. Доказів на підтвердження поважних причин невиконання вимог ухвали суду та нез’явлення в судове засідання відповідач суду не надав. Заявлені позовні вимоги не заперечив.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається судом за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

В С Т А Н О В И В :

02.09.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Експансія" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Хортиця-2000"(покупець) укладено Договір №75 купівлі-продажу (далі - Договір).

За умовами вказаного Договору продавець зобов’язався передати товар покупцю, а останній зобов’язався прийняти його та оплатити в строки та на умовах передбачених даним Договором.

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар - за видатковими накладними на загальну суму 240 785,02 грн. (належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи).

Отримання відповідачем товару, зазначеного у видаткових накладних, підтверджується підписом його представника на зазначених накладних.

Відповідач частково повернув поставлений товар на загальну суму 488,92 грн., що підтверджується накладними повернення покупця від 10.12.2010.

Як свідчать матеріали справи, відповідач не розрахувався за поставлений товар, що підтверджується довідкою № 005-01/3 від 03.03.2011 начальника відділення № 1 Філії Акціонерного банку "Південний".

У п. 3.1 Договору сторони погодили умови оплати: 21 календарний день та 10 календарних днів на тютюнові вироби.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Умовами Договору момент (подія) від яких повинні відраховуватись календарні дні для виконання відповідачем зобов’язання щодо оплати поставленого товару не визначено.

Таким чином, строк настання платежу відповідної суми коштів має визначатись з урахуванням ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України.

Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

19.04.2011 позивач звернувся до відповідача з письмовим попередженням-вимогою №546 від 19.04.2011, в якій просив перерахувати заборгованість за Договором купівлі-продажу № 75 за поставлений товар у сумі 240296,10 грн.

Однак, зазначена претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

У статті 692 Цивільного кодексу України зазначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

У відповідності до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов‘язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов‘язань. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов‘язання.

Відповідно до ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

          Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, суду не надав.

Оскільки судом встановлено, що відповідач не належним чином виконав взяті за Договором зобов’язання та на вимогу позивача не сплатив кошти у розмірі 240296,10 грн., суд вважає вимогу про стягнення з відповідача 240296,10 грн. обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Позивачем також заявлено вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 13282,43 грн., пені у розмірі 16 939,39 грн., штрафу у розмірі 60074,00 грн. та 3% річних у розмірі 3 310,99 грн.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6.2 Договору покупець за несвоєчасну оплату товару сплачує продавцю штрафну пеню за кожен день прострочення в розмірі 0,5% від суми простроченого боргу. У випадку неоплати товару протягом 10 днів покупець також зобов’язаний сплатити штраф у розмірі 15% вартості неоплаченого вчасно товару.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З розрахунку пені, штрафу, інфляційних втрат та 3% річних вбачається, що позивач нараховував штрафні санкції за період з серпня 2010 року станом на 28.01.2011.

Судом вище встановлено, що строк виконання відповідачем обов’язку щодо сплати коштів за отриманий товар у розмірі 240296,10 грн. має визначатись з урахуванням ч. 2 ст.530 Цивільного кодексу України - після звернення позивача з листом-вимогою від 19.04.2011.

Оскільки позивач просить стягнути пеню за період, коли у відповідача не настав строк оплати за отриманий товар, вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат у розмірі 13282,43 грн., пені у розмірі 16 939,39 грн., штрафу у розмірі 60074,00 грн. та 3% річних у розмірі 3 310,99 грн. задоволенню не підлягає.

Враховуючи вищевикладене, позов підлягає частковому задоволенню.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва          

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хортиця-2000"(02160, м.Київ, просп. Возз’єднання, 1, ідентифікаційний код 31168778, з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Експансія" (08132, Київська обл., м. Вишневе, вул. Промислова, 5, ідентифікаційний код 32294905) заборгованість у розмірі 240296 (двісті сорок тисяч двісті дев’яносто шість) грн. 10 коп., державне мито у розмірі 2402 (дві тисячі чотириста дві) грн. 96 коп. та 169 (сто шістдесят дев’ять) грн. 85 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В інший частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                     Ю.М. Смирнова

Дата підписання рішення: 06.05.2011