Рішення № 15151894, 27.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/10727.04.11 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «А.В.К. Київ»

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний центр «ПРОДСЕРВІС»

Простягнення 16358, 10 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 дов. № 9 від 14.01.11 р.

від відповідача: Яровий В.А. - директор

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «А.В.К. Київ»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний центр «ПРОДСЕРВІС»про стягнення 15333,20 грн. основного боргу, 293,99 грн. інфляційних нарахувань, 118,50 грн. трьох відсотків річних та 612,41 грн. пені у звязку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором позики № 549 р від 08.11.10 р. щодо оплати поставленого товару.

Ухвалою суду від 28.03.11 р. було порушено провадження у справі № 37/107 та призначено її розгляд на 11.04.11 р., зобовязано сторін надати певні документи.

Представник позивача у судове засідання 11.04.11 р. не зявився, витребуваних ухвалою суду від 28.03.11 р. документів не надав, про причини неявки суду не повідомив, хоча про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 30.03.11 р., яке підтверджує отримання відповідачем 04.04.11 р. ухвали про порушення провадження у даній справі.

Представник відповідача у судовому засіданні 11.04.11 р. повідомив про сплату ним суми заборгованості, проте належних доказів у підтвердження наведеного суду не надав.

Враховуючи наведене, у звязку з незявленням представника позивача у призначене судове засідання та невиконанням ним вимог ухвали суду від 28.03.11 р., що перешкоджало вирішенню спору у даному судовому засіданні, судом було відкладено розгляд справи № 37/107 на 27.04.11 р.; повторно зобовязано позивача надати суду: власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, відсутні справа зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та рішення цих органів з такого спору; оригінали доданих до позовної заяви документів; довідку з органів статистики про включення відповідача в Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України станом на день розгляду справи; зобовязано відповідача надати суду належні докази сплати ним сум, які становлять позовні вимоги у даній справі (платіжні доручення з відмітками банку).

У судовому засіданні 27.04.11 р. представник позивача надав суду документи на виконання вимог ухвал суду та оригінали документів для огляду в судовому засіданні, копії яких було додано до позовної заяви, також надав уточнення до позовної заяви, повідомив про погашення відповідачем суми основного боргу, просив стягнути з відповідача штрафні санкції, надав платіжні доручення, якими підтверджується погашення відповідачем суми основного боргу.

Згідно з уточненням позивач просив стягнути з відповідача 612,41 грн. пені, 118,50 грн. 3 % річних, 293,99 грн. інфляційних нарахувань у звязку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором поставки № 549 р від 08.11.10 р. щодо оплати вартості поставленого товару. Зазначене уточнення до позовної заяви було прийняте судом.

У відповідності до 4 частини статті 22 Господарського процесуального кодексу України, Позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК України ціну позову вказує позивач. Отже, з огляду на те, що судом прийнято уточнення до позовної заяви, то у вирішенні спору має місце нова ціна позову 1024,90 грн.

Представник відповідача у судове засідання 27.04.11 р. не зявився, про причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідачу про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним відзиву на позов і витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «А.В.К. Київ»(постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельний центр «ПРОДСЕРВІС»(покупець) був укладений договір поставки № 549 р від 08.11.10 р., відповідно до умов якого постачальник зобовязується передати товар у власність покупця, а покупець зобовязується без затримки прийняти товар та оплатити його у строк, розмірі, порядку та за умовами цього договору.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

У відповідності до частин 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з п. 1.2. договору поставки № 549 р від 08.11.10 р., постачальник зобовязаний передати товар в кількості, якості та асортименті, відповідно до узгодженого сторонами замовлення.

Відповідно до п. 2.1. вищевказаного договору, поставка товару здійснюється постачальником на умовах СТР склад покупця, силами постачальника, згідно правил «Інкотермс-2000».

Згідно з п. 2.2. договору поставки № 549 р від 08.11.10 р., передача права власності на товар у відповідності з умовами даного договору, здійснюється в момент фізичного приймання товару і підписання уповноваженою особою покупця накладної, з відбитком печатки або штампу останнього.

Пунктом 3.1. вищевказаного договору визначено, що ціна на товар формується згідно прайс-листа і може змінюватися постачальником в залежності від показників, обумовлюючих ціну товару.

У відповідності до п. 3.2. договору поставки № 549 р від 08.11.10 р., оплату кожної партії товару, поставленого згідно видаткових накладних, покупець зобовязаний здійснити протягом 14 календарних днів з моменту передачі товару.

Згідно з п. 3.3. договору поставки № 549 р від 08.11.10 р., при наявності заборгованості за поставлений товар на кінець місяця постачальник надає покупцю акт звірки взаєморозрахунків, який покупець зобовязаний підписати та направити постачальнику протягом 10 календарних днів з дна його отримання або направити письмові свої заперечення. Даний акт є обовязковим для виконання сторонами. Якщо покупець не надасть чи не надішле постачальнику підписаний примірник, або не заявить свої письмові заперечення, акт буде вважатись визнаним і узгодженим з його боку.

Позивач пояснив суду, що ним на виконання вищезазначених умов договору був поставлений відповідачу товар, згідно з видатковими накладними № РНк-089782 від 17.11.10 р. на суму 8833,25 грн., № РНк-093917 від 26.11.10 р. на суму 7394,40 грн. та № РНк-096315 від 01.12.10 р. на суму 105,55 грн. (належним чином засвідчені копії зазначених видаткових накладних додано до матеріалів справи). Загальна сума поставки становила 16333,20 грн.

Однак відповідач оплату за отриманий товар за договором поставки № 549 р від 08.11.10 р. здійснив частково на суму 1000,00 грн., у звязку з чим у нього станом на 02.03.11 р. виникла заборгованість у розмірі 15333,20 грн.

За таких обставин Товариство з обмеженою відповідальністю «А.В.К. Київ»звернулося до Господарського суду міста Києва з даним позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний центр «ПРОДСЕРВІС»15333,20 грн. основного боргу, 293,99 грн. інфляційних нарахувань, 118,50 грн. трьох відсотків річних та 612,41 грн. пені у звязку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором позики № 549 р від 08.11.10 р. щодо оплати поставленого товару.

Оскільки позивач у судовому засіданні 27.04.11 р. надав суду уточнення до позовної заяви, які судом були прийняті, то справа № 37/107 розглядається за новою ціною позову 1024,90 грн. (з яких: 612,41 грн. пеня, 118,50 грн. 3 % річних, 293,99 грн. інфляційні нарахуванння у звязку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором поставки № 549 р від 08.11.10 р. щодо оплати вартості поставленого товару).

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим до виконання сторонами.

У відповідності до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобовязання виконав належним чином, зауважень щодо поставки товару від відповідача не надходило, тоді як відповідач за цей товар розрахунок здійснив не в повному обсязі.

У судовому засіданні 27.04.11 р. представник позивача повідомив про сплату відповідачем суми основного боргу, у підтвердження чого надав суду завірені ПАТ «СІТІ БАНК»платіжні доручення № 3757 від 08.04.11 р. на суму 1000,00 грн., № 3740 від 07.04.11 р. на суму 1000,00 грн., № 3282 від 02.03.11 р. на суму 1000,00 грн., № 3384 від 14.03.11 р. на суму 1000,00 грн., № 3765 від 11.04.11 р. на суму 8000,00 грн. та № 3724 від 06.04.11 р. на суму 3333,30 грн.

ТОВ «А.В.К. Київ»просить суд стягнути з відповідача 293,99 грн. інфляційних нарахувань та 118,50 грн. двадцять відсотків річних, у звязку з невиконанням відповідачем зобовязань за договором поставки № 549 р від 08.11.10 р. щодо оплати за поставлений товар.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобовязання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобовязання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Індекс інфляції є щомісячним показником знецінення грошових коштів і розраховується він не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. За таких обставин застосовувати індекс інфляції у випадку, коли борг виник у певному місяці і в тому же місяці був погашений, - підстави відсутні. Крім того, при розрахунку інфляційних нарахувань мають бути враховані рекомендації, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ", згідно з якими при застосування індексу інфляції слід умовно вважати, що сума, внесена за період з 1 до 15 числа відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з врахуванням травня, а якщо з 16 до 31 числа, то розрахунок починається за наступного місяця червня.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок річних процентів та інфляційних нарахувань, господарським судом було виявлено помилки в частині визначення періодів нарахувань, у звязку з чим було виконано власний розрахунок зазначених вимог, наведений в таблицях нижче.

Розрахунок інфляційних втрат:

Номер видаткової накладної Період заборгованості Сума заборгованості (СЗ) Кількість днів прострочення Індекс інфляції за заданий період заборгованості Сума інфляційних втрат

РНк-08978203.12.10 р.31.01.11 р.8833,25601,018159,00

РНк-09391711.12.10 р.31.01.11 р.7394,40521,018133,10

РНк-09631517.12.10 р.31.01.11 р.105,55451,0101,06

ВСЬОГО:293,16 Розрахунок розміру 3 % річних:

Номер видаткової накладної Період заборгованості Сума заборгованості (СЗ) Кількість днів прострочення Річні проценти Сума річних процентів

РНк-08978203.12.10 р.02.03.11 р.8833,25903 %65,34

РНк-09391711.12.10 р.02.03.11 р.7394,40823 %49,84

РНк-09631517.12.10 р.02.03.11 р.105,55763 %0,66

ВСЬОГО:115,84

Таким чином за розрахунком суду, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача відповідно 293,16 грн. інфляційних втрат та 115,84 грн. трьох відсотків річних у звязку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором поставки № 549 р від 08.11.10 р.

Також позивач просить стягнути з відповідача 612,41 грн. пені, у звязку з порушенням договірного зобовязання щодо оплати отриманого товару за договором поставки № 549 р від 08.11.10 р.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 4.1. договору поставки № 549 р від 08.11.10 р., у випадку несвоєчасної оплати товару, покупець зобовязаний сплатити на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від несвоєчасно оплаченої суми за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Згідно з Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»від 22.11.1996 р. зі змінами та доповненнями, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нараховується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок пені, господарським судом було виявлено помилки в частині визначення періодів нарахувань, у звязку з чим було виконано власний розрахунок зазначеної вимоги, наведений в таблиці нижче.

Розрахунок пені:

Номер видаткової накладної Період заборгованості Сума заборгованості (СЗ) Кількість днів прострочення Ставка НБУ Сума пені

РНк-08978203.12.10 р.02.03.11 р.8833,25907,75 %337,60

РНк-09391711.12.10 р.02.03.11 р.7394,40827,75 %257,49

РНк-09631517.12.10 р.02.03.11 р.105,55767,75 %3,41

ВСЬОГО:598,50 Таким чином за розрахунком суду, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пеня в розмірі 598,50 грн., у звязку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором поставки № 549 р від 08.11.10 р.

Враховуючи вищевикладене, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «А.В.К. Київ»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний центр «ПРОДСЕРВІС»підлягає задоволенню частково.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, пов'язані з розглядом справи, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача, оскільки спір у даній справі виник з вини ТОВ «Торгівельний центр «ПРОДСЕРВІС»

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 549, 551, 611 614, 625, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 232 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний центр «ПРОДСЕРВІС»(03113, м. Київ, проспект Перемоги, 74, к. 3, код ЄДРПОУ 33155671) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «А.В.К. Київ»(02660, м. Київ, вул. Магнітогорська, 1, код ЄДРПОУ 21512394) 293 (двісті девяносто три) грн. 16 коп. інфляційних нарахувань, 115 (сто п'ятнадцять) грн. 84 коп. трьох відсотків річних, 598 (пятсот девяносто вісім) грн. 50 коп. пені, 163 (сто шістдесят три) грн. 58 коп. витрат по сплаті державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.У решті позовних вимог відмовити.

4.Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його складення повного тексту.

Суддя Гавриловська І.О.

Повний текст рішення складено 04.05.11 р.