Рішення № 15151870, 29.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 28/101/09-09/07/456-20/203/09-8/295/09-3/5009/535/11-14/1329.04.11 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю фірми «БВК Лтд»

до 1. Запорізького державного підприємства «Радіоприлад»,

2. Міністерства промислової політики України

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів:

1.Орендне підприємство «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації»,

2.Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області,

3. арбітражний керуючий Забродін Олексій Михайлович

провизнання права власності на 6/10 частини нежитлового приміщення XVII підвалу та І поверху А-5 загальною площею 103,6 кв.м. по пр. Леніна, 58, м. Запоріжжя.

Суддя: Мельник С.М.

Представники сторін:

від позивача: Возовик А.О. - директор

від відповідача-1: ОСОБА_1 представник за довіреністю

ОСОБА_2 представник за довіреністю

від відповідача-2: не зявились

від третіх осіб: не зявились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю фірми «БВК Лтд»звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом до Запорізького державного підприємства «Радіоприлад»про визнання права власності на 7/10 частини нежитлового приміщення XVII підвалу та І поверху А-5 загальною площею 103,6 кв.м. по пр. Леніна, 58, м. Запоріжжя.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.07.2009 прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 14.10.2009 залучено до участі у справі в якості відповідача-2 Міністерство промислової політики України.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 03.08.2010, яке залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 21.09.2010, в позові відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.12.2010 вищевказані судові рішення скасовані, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Запорізької області.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 07.02.2011 матеріали справи направлені за встановленою підсудністю до господарського суду міста Києва.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.02.2011 порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду.

Заявою від 04.03.2011 позивач уточнив позовні вимоги та просив визнати за ТОВ Фірми «БВК ЛТД»право власності на 60 % або 60/100 частин нежитлового приміщення XVII підвалу та 1-го поверху А-5 загальної площі 103,6 кв.м. по пр. Леніна, 58 у м. Запоріжжі.

Представники відповідача-2, третіх осіб в судове засідання не зявились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Треті особи про причини неявки суд не повідомили.

Від відповідача-2 надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представників.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи та вимоги позовної заяви, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог.

Представники відповідача-1 в судовому засіданні заперечили проти вимог позовної заяви з підстав, наведених у відзиві.

Суд вважає за можливе розгляд справи за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні від 29.04.2011 р. судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позовні вимоги та заперечення, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, згідно реєстраційного посвідчення Запорізького міжміського БТІ від 17.09.1990 будинок № 58 по пр. Леніна в цілому зареєстрований за Виробничим обєднанням «Радіоприлад».

01.01.1992 між ДП «Радіоприлад»(правонаступником якого є відповідач-1) - орендодавець та ТОВ фірмою «БВК Лтд»- орендар було укладено договір № 24 (далі договір № 24), у відповідності до якого позивачу було надано в оренду приміщення під склад-магазин площею 144 кв.м., по вул. Леніна, 58 м. Запоріжжя, строком з 01.02.1993 по 31.12.1997.

За час дії договору № 24 позивач звертався до відповідача-1 з листом від 17.05.1993 з проханням надати дозвіл провести ремонт за такими видами робіт: установка простінку, яка відділяє магазин від сантехнічної магістралі, а також простінок для відділення туалету, демонтаж сходів та встановлення нових, штукатурка стін та стелі, художньо-оформлювальні роботи, та з листом від 19.02.1996 з проханням дозволити використання орендованого згідно договору № 24 приміщення під магазин-бар. На вказаних листах міститься погоджувальний напис відповідача-1.

31.12.1997 між сторонами було складено акт, з якого вбачається, що акт про передачу майна орендодавцю не буде складено до вирішення переговорів щодо подальшої оренди спірного приміщення.

11.06.1998 між ДП «Радіоприлад»(правонаступником якого є відповідач-1) - орендодавець та ТОВ фірмою «БВК Лтд»- орендар було укладено договір оренди державного майна № 129 (далі договір № 129), у відповідності до умов якого позивачу було надано в оренду нежитлове приміщення (підвал), яке знаходиться на балансі ДП «Радіоприлад», площею 97,5 кв.м., що розташоване в житловому фонді за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 58, під кафе-магазин, строком на 1 рік з 01.01.1998 по 01.01.1999. Додатковою угодою № 1 сторони виклали даний договір в новій редакції зі строком дії три роки з 01.01.1999 по 01.01.2002. У відповідності до додаткової угоди від 26.12.2002 строк дії договору встановлений з 01.01.2003 по 01.01.2006 на три роки. Згідно п. 10.6. договору № 129 та у відповідності до рішення господарського суду Запорізької області від 07.08.2006 № 14/164/06, строк дії договору було пролонговано до 01.01.2009.

Під час дії вказаного договору, позивач звертався до відповідача-1 з листом від 02.07.1998 № 20 з проханням надати дозвіл на проведення ремонтно-будівельних робіт, необхідних для роботи кафе-магазина в орендованому приміщенні по пр. Леніна, 58, а саме, реставрація, а при неможливості виготовлення нової вхідної двері, ідентичної по стилю, накладення плитки на сход та вибоїни, потребуючих ремонту. На листі міститься погоджувальний напис відповідача-1.

Згідно витягу з протоколу засідання колегії при головному архітекторі міста (Головного управління архітектури та містобудування Запорізької міської ради) від 12.02.1999 № 113 було узгоджено робочий проект кафе-магазина по пр. Леніна, 58 для оформлення відповідних документів на реконструкцію приміщень.

Рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 28.12.1999 № 625/5 було надано дозвіл позивачу виконати реконструкцію нежитлового приміщення, розташованого в підвалі пятиповерхового житлового будинку № 58 по пр. Леніна, орендованого у ДП «Радіоприлад», під кафе-магазин згідно узгодженого проекту.

11.04.2000 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю м. Запоріжжя позивачу було видано дозвіл на виконання будівельних робіт у кафе-магазині по пр. Леніна, 58, а саме зміна функціонального призначення, косметичний ремонт.

Розпорядженням Запорізького міського голови від 10.08.2000 № 801р було затверджено акт держаної технічної комісії про прийняття в експлуатацію кафе-магазину загальною площею 103,6 кв.м. по пр. Леніна, 58 ТОВ фірми «БВК Лтд»після реконструкції нежитлового приміщення, орендованого у ДП «Радіоприлад», та надано дозвіл ввести в експлуатацію кафе-магазин по пр. Леніна, 58.

Листами від 13.10.2008 № 131-3457, від 16.12.2008 № 131-4784, від 20.01.2009 № 131-69 відповідач-1 повідомив позивача про припинення договору № 129, у звязку з закінченням строку, на який його було пролонговано.

Таким чином, строк дії договору № 129 закінчився 01.01.2009, що не заперечується сторонами.

У відповідності до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 23.02.2007 серії САВ № 061815, власником нежилого приміщення ХVII підвалу та І поверху літ. А-5, загальною площею 103,6 кв.м., за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 58, являється держава Україна.

Дослідивши зміст укладених між сторонами договорів від 01.01.1992 № 24 та від 11.06.1998 № 129, суд вважає, що вказані договори взаємоповязані та стосуються одного і того самого нежитлового приміщення, та на підставі договору № 129 між сторонами були продовжені взаємні правовідносини щодо нежитлового приміщення по договору № 24. З чого вбачається, що наданий відповідачем-1 позивачу дозвіл на проведення поліпшень орендованого приміщення за час дії договору № 24 є чинним і під час дії договору № 129.

Судом встановлено, що в результаті реконструкції орендованого позивачем за договорами № 24 та № 129 нежитлового приміщення, що по суті є його поліпшенням, була збільшена площа вказаного приміщення та створена по суті нова річ кафе-магазин загальною площею 103,6 кв.м., який було введено в експлуатацію у відповідності до акту держаної технічної комісії, затвердженого розпорядженням Запорізького міського голови від 10.08.2000 № 801р. Вказане також підтверджується тим, що на вказане приміщення було видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 23.02.2007 серії САВ № 061815.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендар має право за погодженням з орендодавцем, якщо інше не передбачено договором оренди, за рахунок власних коштів здійснювати реконструкцію, технічне переоснащення, поліпшення орендованого майна.

Законом України від 27.04.2007 N 997-V статтю 23 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»було доповнено частиною четвертою, у відповідності до якої, якщо в результаті поліпшення, зробленого орендарем за згодою орендодавця, створена нова річ, орендар стає її власником у частині необхідних витрат на поліпшення, якщо інше не передбачено договором оренди.

Згідно положень ст. 778 ЦК України, наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця; якщо в результаті поліпшення, зробленого за згодою наймодавця, створена нова річ, наймач стає її співвласником; частка наймача у праві власності відповідає вартості його витрат на поліпшення речі, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 5 ЦК України, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обовязків, що виникли з моменту набрання ним чинності. Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обовязків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

З вищевказаних законодавчих норм вбачається, що з 01.01.2004 до договору № 129 повинні застосовуватися положення ст. 778 ЦК України, які мають переважне застосування перед умовами вказаного договору, зокрема п. 10.5., яким встановлено, що у разі розірвання договору, поліпшення орендованого майна, здійснені орендарем за рахунок власних коштів з дозволу орендодавця, визначаються власністю орендаря. Право орендаря, у даному разі позивача, стати співвласником нової речі, створеної в результаті поліпшення орендованого майна, не залежить від умов та підстав припинення правовідносин по договору оренди.

З урахуванням положень ч. 1 ст. 15, ст. 392 ЦК України власник майна може предявити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За змістом наведених норм права потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність субєктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.

У відповідності до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 1319, призначеної ухвалою господарського суду Запорізької області від 26.11.2009 у даній справі та проведеної ТОВ Регіональне судово-експертне бюро», який оцінюється судом за правилами, встановленими ст.ст. 42, 43 ГПК України, було встановлено, що при проведенні позивачем будівельних робіт з реконструкції спірного нежилого підвального приміщення був створений обєкт з новим функціональним призначенням; частка держави в нежилому приміщенні ХVII підвалу та І поверху літ. А-5 загальної площі 103,6 кв.м. по пр. Леніна, 58 в м. Запоріжжя, складає 40 % або 40/100 частини, що дорівнює 41,44 кв.м., частка ТОВ фірми «БВК Лтд»у вказаному приміщенні становить 60 % або 60/100 частини, що дорівнює 62,16 кв.м.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ фірми «БВК Лтд»про визнання права власності на 60 % або 60/100 частин нежитлового приміщення XVII підвалу та 1-го поверху А-5 загальної площі 103,6 кв.м. по пр. Леніна, 58 у м. Запоріжжі, обґрунтовані, законні, підтверджені наявними в матеріалах справи доказами та не спростовані належним чином відповідачами, а відтак підлягають задоволенню в повному обсязі.

У відповідності до ст. 49 ГПК України, сплачені позивачем судові витрати відшкодовуються йому за рахунок відповідача-1.

Керуючись ст.ст. 43, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою «БВК Лтд»(69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 44, кв. 15, код 13633445) право власності на 60/100 частин нежитлового приміщення XVII підвалу та I поверху А-5 загальної площі 103,6 кв.м., розташованого за адресою: м. Запоріжжя, проспект Леніна, 58.

3. Стягнути з Запорізького державного підприємства «Радіоприлад»(69600, м. Запоріжжя, проспект Леніна, 3, код 14313317) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «БВК Лтд»(69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 44, кв. 15, код 13633445) 114,00 грн. (сто чотирнадцять грн.) державного мита, 118,00 грн. (сто вісімнадцять грн.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 7200,00 грн. (сім тисяч двісті грн.) витрат на проведення судової експертизи.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя С.М. Мельник

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 06.05.2011