Рішення № 15147111, 20.04.2011, Господарський суд Чернігівської області

20.04.11

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000,м.Чернігів телефон 67-28-47

проспект Миру,20

Іменем України

РІШЕННЯ

20.04.11. Справа № 15/41.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Санчо», 49022, м. Дніпропетровськ, вул. Океанська, 10.

Відповідач: фізична особа підприємець ОСОБА_1, 14010, АДРЕСА_1.

Про стягнення 160425,79 грн.

Суддя Федоренко Ю.В.

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_2, дов. від 04.03.11.

Від відповідача: не з»явився.

С У Т Ь С П О Р У:

Заявлено позов про стягнення з відповідача 142941,85 грн. заборгованості за договором дистриб»юції №010307/1 від 01.03.07, 11247,37 грн. пені, 4664,21 грн. процентів річних, 1572,36 грн. витрат від інфляції.

Відповідач позов не визнав посилаючись на те, що в позовній заяві не вказано на накладні за якими обліковується заборгованість, частина товару була передана не на підставі договору а тому включення цього товару у суму боргу та нарахування на його вартість пені, інфляційних є безпідставним, частина доданих до позову документів не містять обов»язкових реквізитів і не можуть бути доказами по справі, по заборгованості за період 2007-2008 роки збіг строк позовної давності.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін суд встановив таке.

01.03.07 між ФОП ОСОБА_1 (Дистриб»ютор) та ТОВ «Торговий дім «Санчо»(Поставщик) укладено договір дистриб»юції №010307/1 (далі-договір) за яким Поставщик зобов»язався передати на умовах даного договору продовольчу продукцію у власність Дистриб»ютора, а останній зобов»язався прийнято товар у власність і сплатити за нього обумовлену договором грошову суму.

У пункті 9.4 договору сторонами узгоджено, що Дистриб»ютор зобов»язаний сплачувати конкретну партію товару не пізніше 14 календарних днів з моменту отримання товару в одному із пунктів, які зазначені в п.5.8 договору, що підтверджується видатковими накладними.

Пунктом 3.1 договору сторонами погоджено, що асортимент товару погоджується сторонами в додатку №1 до договору, який у разі його підписання є невід»ємною частиною договору. Асортимент конкретної партії товару визначається у замовленні Дистриб»ютора згідно розділу 5 договору.

Представниками сторін укладені додаток №1 до договору яким узгоджено асортимент та ціну на чіпси, та додаток №2 до договору яким узгоджено поставку цукерок «Дін-Дон»та їх ціну.

Станом на 30.11.09 сторонами проведено звірку взаємних розрахунків про що складено та підписано відповідний акт (т.1 а.с.26). Актом звірки визначено заборгованість на користь позивача у сумі 148741,85 грн.

Акт звірки є тільки документом, по якому у данному випадку сторони звірили бухгалтерський облік операцій, а наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується первинними документами - договором, накладними, рахунками тощо.

На підтвердження своїх вимог позивачем надано копії видаткових накладних за період з 05.03.07 по 25.01.09 які підтверджують поставку відповідачеві товару на загальну суму 1319436,70 грн.(т.1 а.с.28-91).

Оригінали вказаних накладних оглянуті у судовому засіданні 20.04.11 що зафіксовано у протоколі судового засідання.

Відповідно до ст.1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч.2 ст.9 цього ж закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Надані позивачем видаткові накладні відповідають вимогам щодо первинних документів, оскільки у них зазначено найменування, адреси та реквізити постачальника (позивача) та одержувача ( відповідача), дату складання та номер накладної, асортимент переданого товару та його вартість по кожному виду товару та загальну, накладні підписані представниками сторін та завірені відбитками їх печаток, що дає змогу ідентифікувати осіб, відповідальних за поставку товару.

Лише видаткова накладна №СИ-000937 від 20.07.08 на суму 11925 грн. не містить підпису представника відповідача, але в графі отримав проставлено відбиток печатки відповідача, що надає змогу ідентифікувати його як отримувача товару за даною видатковою накладною.

Відповідно до ч.1 ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не наведено у відзиві на позов які з наданих позивачем накладних не відповідають вимогам щодо первинних документів. Навпаки, як встановлено у судовому засіданні, надані позивачем на підтвердження передачі відповідачу товару накладні відповідають вимогам щодо первинних документів які підтверджують здійснення господарських операцій, а тому приймаються судом у якості належних доказів. Заперечення відповідачем позову з цих підстав судом до уваги не приймається.

Наданими позивачем копіями платіжних доручень за період з 23.03.07 по 06.01.10 підтверджується оплата відповідачем за отриманий товар 1171556,50 грн. (т.1 а.с.92150, т.2 а.с.1-69). Також відповідачем повернуто товар за накладною №5054 від 28.11.08 на суму 4938,35 грн. і на цю суму позивачем зменшено заборгованість у відповідності до п. 9.5 договору.

Отже, на час розгляду справи у суді сума боргу на користь позивача складає 142941,85 грн. ( 1319436,70- 1176494,85).

Наявність заборгованості на суму 148741,85 грн. станом на 30.11.09 підтвердив і відповідач підписавши акт звірки взаємних розрахунків. Після проведення звірки відповідачем було сплачено 2000 грн. платіжним дорученням №187 від 29.12.09 та 3800 грн. платіжним дорученням №19281 від 06.01.10.

Відповідно до п.3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні, яку затверджено постановою Національного банку України №22 від 21.01.04, зареєстровано в Міністерстві юстиції України за №377/8976 29.03.04, реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками.

У письмових поясненнях суду від 20.04.11 позивач вказує на те, що оплата проводилась відповідачем окремими сумами без посилання на номер та дату видаткової накладної, поточна оплата заліковувалась за товар, заборгованість по якому виникла раніше.

Однак, вказане пояснення частково суперечить матеріалам справи, оскільки в частині платіжних доручень відповідачем в графі призначення платежу було вказано на номери та дату видаткових накладних, по яким ним було отримано товар.

Договором між сторонами не було передбачено, що оплата за отриманий товар буде зараховуватися у погашення боргу, який виник раніше. А тому у позивача не було підстав для зарахування отриманих платежів по платіжним дорученням, у яких було вказано на номер та дату накладної по якій отримано товар, в погашення боргу за раніше отриманий товар за виключенням випадків сплати більшої суми ніж загальна вартість отриманого товару.

Так, по видатковій накладній №СИ 0000084 від 05.03.07 відповідачем отримано чіпси на загальну суму 11550 грн.

Платіжними дорученнями №33 від 23.03.07, №50 від 31.05.07, № 51 від 08.06.07, №54 від 16.06.07, № 55 від 25.06.07, № 58 від 03.07.07, № 1 від 04.07.07, № 59 від 09.07.07, № 3 від 11.07.07, № 74 від 28.08.07, №79 від 27.09.07 відповідачем проведено оплату з призначенням платежу: оплата за чіпси згідно накладної №СИ-84 від 05.03.07 на загальну суму 74450 грн. Із цієї суми 11550 грн. зараховуються в оплату по накладній №СИ 84 від 05.03.07, решта суми 62900 грн.(74450-11550) позивачем правомірно зарахована у погашення боргу по накладним, заборгованість по яким виникла раніше.

По видатковій накладній №СИ 0000432 від 03.06.07 відповідачем отримано чіпси на загальну суму 7735 грн.

Платіжними дорученнями №62 від 26.07.07, № 11 від 26.07.07, № 12 від 14.08.07, № 13 від 17.08.07, № 15 від 22.08.07, № 16 від 28.08.07, № 17 від 06.09.07, № 18 від 13.09.07, №20 від 27.09.07 проведено оплату на загальну суму 125300 грн. з призначенням платежу: оплата за чіпси згідно накладної№432СИ. Із цієї суми 7735 зараховуються у погашення боргу по видатковій накладній №СИ 0000432 від 03.06.07, а решта суми 117565 грн. позивачем правомірно зараховано у погашення боргу по накладним, заборгованість по яким виникла раніше.

По видатковій накладній №СИ 0000669 від 29.07.07 відповідачем отримано товар на загальну суму 21280 грн.

Платіжними дорученнями № 80 від 02.10.07, № 21 від 04.10.07, №83 від 30.10.07 відповідачем проведено оплату на загальну суму 30400 грн. з призначенням платежу: за чіпси згідно накладної СИ-669 від 05.03.07. Із цієї суми 21280 грн. зараховується в погашення боргу по накладній №СИ 0000669 від 29.07.07, а решта суми 9120 грн. позивачем правомірно зараховано у погашення боргу за накладними, заборгованість по яким виникла раніше.

По видатковій накладній №СИ 0000737 від 17.08.07 відповідачу передано товар на суму 29670 грн.

Відповідно до платіжних доручень (т.1 а.с. 114-116, 118-136, 138, 143, 145-146, 148-149, т.2 а.с.2, 4-5,7, 12,16, 18-19,21,23,26-27,29,31,33-34,37-38) відповідачем проведено оплату на загальну суму 378448 грн. з призначенням платежу: оплата за чіпси згідно накладної СИ-737 від 17.08.07. Із цієї суми 29670 грн. зараховуються в погашення боргу по накладній №СИ 0000737 від 17.08.07, а решта 348778 грн. в погашення боргів, що виникли раніше.

По видатковій накладній №СИ-0000012 від 08.01.09 відповідач отримав товар на суму 43221 грн.

Відповідно до платіжних доручень (т.2 а.с.48-63) відповідачем проведено оплату на загальну суму 143900 грн. з призначенням платежів: оплата за товар згідно накладної №12 від 08.01.09. Із цієї суми 43221 зараховується в сплату боргу по накладній №СИ-0000012 від 08.01.09, а решта 100679 грн. в погашення боргів, що виникли раніше.

Також відповідачем проведено часткову оплату за видатковими накладними №СИ-0000133 від 12.02.08, № СИ-0000719 від 10.05.08 та №СИ-000916 від 20.07.08, що підтверджується платіжними дорученнями (т.2 а.с.8, 14-15, 35).

В зв»язку із тим, що у платіжних дорученнях (т.1 а.с.137, 139-142, 144, 147, 150, т.2 а.с.1, 3, 6, 10, -11, 20, 22, 24-25, 28, 36, 39-40, 45) не було вказано номер та дату накладної, а у платіжних дорученнях (т.2 а.с.9, 13, 1732, 41-44, 46-47) вказано номери накладних передача товару по яким не проводилась, позивачем правомірно було зараховано ці оплати у погашення раніше виниклих боргів за договором.

З цих же підстав позивач мав право на зарахування оплат по платіжним дорученням в т.2 а.с.64-69 з призначенням платежів: оплата за товар згідно накладної б/н від 08.01.09 в погашення боргу, що виник раніше.

Отже, на час розгляду справи у суді за відповідачем рахується заборгованість по видатковим накладним №СИ-0000096 від 25.01.09 на суму 56808 грн., №СИ-002308 від 14.12.08 на суму 28609,20 грн., № СИ-002202 від 28.11.08 на суму 3427,20 грн., та №СИ- 002077 від 20.11.08 на суму 54097,45 грн., а всього на суму 142941,85 грн.

На заборгованість по накладним №СИ-0000096 від 25.01.09, №СИ-002308 від 14.12.08, № СИ-002202 від 28.11.08, №СИ- 002077 від 20.11.08 вказує і позивач у своїх письмових поясненнях суду від 10.04.11 при цьому помилково зазначаючи і на борг по видатковій накладній №СИ-0000012 від 08.01.09 який був оплачений відповідачем за платіжними дорученнями, перелік яких наведено вище.

В зв»язку із тим, що заборгованість виникла з 05.12.08 загальний строк позовної давності по зверненню до суду не закінчився, а тому у суду відсутні підстави для відмови у позові із цих підстав.

Відповідно до ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України суб»єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов»язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов»язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов»язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов»язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов»язковим для виконання сторонами.

Крім того, відповідно до положень ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Зазначена норма закону є спеціальною, яка регулює оплату товару за договором купівлі-продажу (поставки) і посилання відповідача на необхідність застосування положень ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України щодо товару, поставка якого не була передбачена додатком №1 до договору, є помилковим.

Застосування положень ст.692 Цивільного кодексу України до правовідносин між сторонами є правомірним враховуючи, що укладений між сторонами договір містить елементи договору поставки.

Наявність боргу відповідач підтвердив шляхом підписання акту звірки взаємних розрахунків. Гарантійним листом від 31.12.09 відповідач гарантував оплату боргу у сумі 138461,89 грн. (борг «Союз-Лідер»перед відповідачем) по запропонованому ним графіку, але сплатив лише 3800 грн. платіжним дорученням №19281 від 06.01.10.

Доказав про оплату заборгованості відповідач не надав, а тому позовні вимоги у частині стягнення 142941,85 грн. боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов»язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредитора зобов»язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок процентів річних позивачем зроблено з 07.01.10 по 07.02.11, а інфляційних з січня по грудень включно 2010 р., тобто не за весь час прострочення, що не суперечить вимогам закону та умовам договору.

На користь позивача слід стягнути витрати від інфляції за розрахунком позивача у сумі 1572,36 грн., та три проценти річних у сумі 4653,33 грн.

В решті вимог про стягнення процентів річних слід відмовити у зв»язку з помилками при їх розрахунку.

Розрахунок процентів річних та інфляційних на а.с.96 т.2 судом до уваги не приймається враховуючи заяву позивача (т.2 а.с.102).

Позивач також просить стягнути пеню у розмірі 11247,37 грн. за період з 07.08.10 по 07.02.11 відповідно до положень п.10.2 договору.

Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов»язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов»язання мало бути виконано.

З урахуванням цих вимог закону та умов договору щодо строку оплати за товар, нарахування пені за видатковою накладною №СИ-002077 від20.11.08 припинилося 06.06.09, за видатковою накладною №СИ-002202 від 28.11.08 13.06.09, за видатковою накладною №СИ-002308 від 14.12.08 29.06.09, а за видатковою накладною №СИ-0000096 від 25.01.09 09.08.09.

В зв»язку із цим у позову про стягнення пені за період з 07.08.10 по 07.02.11 слід відмовити.

На підставі викладеного позов слід задовольнити частково з покладенням судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.49, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково і стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1, 14010, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, (поточний рахунок невідомий), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Санчо», 49022, м. Дніпропетровськ, вул. Океанська, 10, код 34589295, (поточний рахунок невідомий), 142941,85 грн. боргу, 4653,33 грн. процентів річних, 1572,36 грн. витрат від інфляції, 1491,68 грн. державного мита та 219,44 витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Ю.В. Федоренко