Рішення № 15147107, 04.05.2011, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" травня 2011 р.Справа № 16/5025/596/11 За позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Племптахорепродуктор „Зугреський”, м. Зугрес Донецької області

до Публічного акціонерного товариства агрофірми „Авіс”, с. Гуменці Кам'янець-Подільського району Хмельницької області

про стягнення 726 621,58 грн. заборгованості, з яких 615 841,75 грн. основного боргу, 7 505,30 грн. 3% річних, 41 726,35 грн. пені та 61 548,18 грн. штрафу.

Суддя В. В. Магера

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1. - за довіреністю від 12.04.2011 р.;

від відповідача: не з`явився.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст.85 ГПК України

Суть спору: Позивач звернувся з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача 726 621,58 грн. заборгованості, з яких 615 841,75 грн. основного боргу; 7 505,30 грн. 3% річних, 41 726,35 грн. пені та 61 548,18 грн. штрафу за неналежне виконання умов договору постачання товару №14-12-01 від 14.12.10 р.

Представник позивача в судове засідання 04.05.2011р. прибув, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. На підтвердження позовних вимог позивачем надано для огляду суду оригінали: довіреності відповідача від 04.01.2011р. на отримання курчат, накладні на передачу товару, товарно-транспортна накладні, копії яких долучені до матеріалів справи.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, проте на адресу суду факсограмою направлено письмовий відзив від 04.05.2011р. №240, згідно якого просить відмовити позивачу в позові. Вказує, що позивачу направлялись письмові претензії по кількості та якості прийнятих курчат, які позивачем були проігноровані.

Відповідач також звертає увагу на те, що відповідачу в порядку ст.ст.56, 57 ГПК України не направляли додатки до позовної заяви, що позбавляє відповідача захистити своє право, вказує, що йому також не зрозуміло, звідки в нього виник борг в сумі 726621,58 грн.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

14.12.2010р. між СТОВ „Племптахорепродукор” ”Зугреський” (постачальник) та ЗАТ „Агрофірма „Авіс” (покупцем) було укладено договір постачання товару №14-12-01, згідно якого продавець зобовязується передати у власність покупця добових курчат в кількості 255 тис. голів, а покупець зобовязується прийняти цей товар та своєчасно оплатити на умовах цього договору (п.п. 1.1 договору).

Вказаним договором сторони передбачили, що ціна курчат, який постачається в якості гратіса складає 0,01 грн. за одну голову, в тому числі ПДВ. Орієнтована загальна вартість товару на момент укладення цього договору складає 1 750 050,00 грн., в тому числі ПДВ. Розрахунки за товар здійснюються в безготівковому порядку покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на умовах 100% попередньої оплати за 30 календарних днів до постачання чергової партії товару, якщо інше не передбачено у підписаних специфікаціях Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника. (п.п. 3.3-3.6 договору).

Згідно п.п. 3.7 вказаного договору, покупець на протязі 10 банківських днів після підписання цього договору зобов'язується перерахувати на поточний рахунок постачальника суму в розмірі 2% від орієнтованої загальної вартості цього договору (п.3.4,), що становить 35 001,00 грн., які будуть враховані у вартість останньої поставки товару за цим договором. У випадку відмови покупця від виконання зобов'язань за цим договором (відмова від отримання узгодженої партії товару, прострочення оплати та інші, отримана сума в розмірі 2% від орієнтованої загальної вартості цього договору постачальником не повертається.

При цьому, у випадку не перерахування зазначеної суми в узгоджений строк, постачальник має право відмовитися від виконання своїх зобов'язань за цим договором.

Згідно п.п.4.5, 4.6 договору сторони передбачили, що в разі порушення строків оплати товару покупець виплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент такого порушення, за кожен день прострочки, від несвоєчасно сплаченої суми. Строк позовної давності по сплаті пені за порушення строків оплати товару становить 3 роки. При невідповідності якості поставленого товару, якості обумовленій в даному договорі, постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 0,1% вартості неякісного товару.

Відповідно до п.п.4.8 договору передбачено, що у випадку порушення покупцем строків оплати більш як на 10 календарних днів, постачальник залишає за собою право вимагати виплати покупцем штрафу в розмірі 10% від суми заборгованості за кожний випадок такого порушення та/або вимагати розірвання договору в односторонньому порядку.

Позивач, на виконання умов договору від 14.12.2010р. №14-12-01 на протязі січня-лютого 2010р. провів поставку товару на загальну суму 1777777,78 грн., а саме:

- згідно накладної №93 31.01.2011р., товарно-транспортної накладної (надалі - ТТН) 04 ЖАА №0334967 на 52480 шт. товару на суму 360167,28 грн.,

- згідно накладної від 02.02.2011р. №108, ТТН 04 ЖАА №0334968, ТТН 04 ЖАА №0334969 на 47120 шт. товару на суму 323381,24 грн.,

- згідно накладної від 04.02.2011р. №118, ТТН 04 ЖАА №0334970 на 55 040 шт. товару на суму 377737,79 грн.,

- згідно накладної від 07.02.2011р. №121, ТТН 04 ЖАА №0334971 на 50 000 шт. товару на суму 343149, 80 грн.,

- згідно накладної від 09.02.2011р. №142, ТТН 04 ЖАА №0334972 на 54400 шт. товару на суму 373 341,67 грн.

Відповідач частково провів оплату вартості товару на загальну суму 861936,03 грн. згідно витягу із банківського рахунку, а саме: 26.01.2011р. на суму 161936,03 грн., 31.01.2011р. на суму 300000,00 грн., 08.02.2011р. на суму 300000,00 грн., 15.02.2011р. на суму 100000,00 грн., 22.02.2011р. на суму 200000,00 грн. 12.03.2011р. на суму 100000,00 грн.

Решту заборгованості в сумі 615841,75 грн. відповідач не сплатив.

18.02.2011р. позивач звернувся до відповідача із претензією №138 із вимогою сплатити заборгованість в строк до 25.02.2011р., проте відповідь на претензію позивач не отримав, заборгованість відповідачем не сплачена.

У звязку із вищевикладеним, у відповідача на дату подання позову наявна заборгованість за отриманий товар на суму 615841,75 грн., яка в добровільному порядку не погашена.

Внаслідок невиконання відповідачем зобовязань по оплаті за товар, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача 615 841,75 грн. основного боргу, 7 505,30 грн. 3% річних, 41 726,35 грн. пені та 61 548,18 грн. штрафу, всього в сумі 726621,58 грн.

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, судом прийнято до уваги наступне.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до ст.11 та ст.509 ЦК України однією з підстав виникнення, цивільних прав та обовязків сторін є укладення між ними договору. В силу зобовязання боржник зобовязаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку, тобто сплати боргу.

Згідно ст.712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно ч.1 ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 ст.662 ЦК України, Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно ст.526 ЦК України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобовязання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до вимог ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобовязання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, між сторонами було укладено договір постачання товару №14-12-01 від 14.12.2010р., зобовязання щодо поставки товару позивач виконав в повному обсязі, що підтверджено довіреністю на отримання товару, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними із відповідними відмітками про отримання товару представником відповідача.

При цьому, доказів про сплату відповідачем заборгованості на суму 615841,75 грн. суду не подано, доводи позивача не спростовано.

Крім того, відповідачем у письмовому відзиві не наведено обставин та не подано доказів на спростування заборгованості перед позивачем. Також судом оглянуто оригінали наданих позивачем первинних документів, належним чином завірені копії яких долучено до матеріалів справи. Вказані документи складені за участю відповідача та скріплені печаткою підприємства.

Із врахуванням вищевикладеного, суд вважає, що основний борг в сумі 615841,75 грн. заявлений позивачем правомірно, відповідає фактичним обставинам та наявним у справі доказам.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як слідує із матеріалів справи, позивачем заявлено до стягнення, крім основного боргу, також пеню в розмірі 41726,35 грн. за період прострочення з 03.01.2011р. по 3103.2011р. згідно поданого в матеріали справи розрахунку.

При цьому, судом при нарахуванні суми пені враховується наступне:

Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності зі ст.ст.1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч.1 ст.547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (одним із видів забезпечення виконання зобовязання є неустойка, зокрема пеня - ч.1 ст. 546 ЦК України, ч.1 ст.549 ЦК України).

Пунктом 4.5 договору сторони передбачили, що в разі порушення строків оплати товару покупець виплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент такого порушення, за кожен день прострочки, від несвоєчасно сплаченої суми. Строк позовної давності по сплаті пені за порушення строків оплати товару становить 3 роки.

Із наявного в матеріалах справи розрахунку пені (додаток №2) слідує, що позивачем правомірно проведено нарахування пені по кожній видатковій накладній, враховуючи дати часткових проплат відповідачем виходячи із подвійної облікової ставки НБ України за кожний день прострочення.

Тому, вимога позивача про стягнення пені в сумі 41726,35 грн. судом приймається як правомірна, оскільки підтверджена відповідним розрахунком, узгоджується із матеріалами справи та відповідає вимогам чинного законодавства.

Щодо стягнення з відповідача 61 548,18 грн. штрафу судом враховується, що нарахування штрафу в розмірі 10% від суми заборгованості сторони передбачили в договорі від 14.12.2010р. №14-12-01, зокрема п.п.4.8 договору.

Натомість, при перерахуванні судом суми штрафу за кожний випадок порушення строків оплати більше як на десять днів (по кожній із прострочених накладних), як передбачено п.4.8 договором, вбачається, що сума штрафу, розрахована судом, є більшою, ніж заявлена позивачем. Тому, нарахований позивачем штраф в розмірі 61 548,18 грн. приймається судом як належний та такий, що заявлений правомірно.

Судом також перевірено нарахування 3% річних в розмірі 7 505,30 грн. відповідно до поданого розрахунку, який судом приймається як належний, оскільки узгоджується із матеріалами справи та вимогами ч.2 ст.625 ЦК України.

Згідно ст.ст.33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, позов підлягає задоволенню в повному обсязі, а саме в розмірі 615 841,75 грн. основного боргу, 7 505,30 грн. 3% річних, 41 726,35 грн. пені та 61 548,18 грн. штрафу, всього в сумі 726621,58 грн.

Витрати по оплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача згідно вимог ст.ст. 44,49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 12, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, СУД-

В И Р І Ш И В:

Позов Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Племптахорепродуктор „Зугреський”, м. Зугрес Донецької області до Публічного акціонерного товариства агрофірми „Авіс, с. Гуменці Кам'янець-Подільського району Хмельницької області про стягнення 726 621,58 грн. заборгованості, з яких 615 841,75 грн. основного боргу, 7505,30 грн. 3% річних, 41 726,35 грн. пені та 61 548,18 грн. штрафу задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства агрофірми „Авіс” (вул. Вербецьке шосе,1 с. Гуменці, Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, код ЗКПО 21332083) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Племптахорепродуктор „Зугреський” (вул. Ленінградська, 17а, м. Зугрес, Донецької області, код ЗКПО 31132474) 615 841,75 грн. (шістсот пятнадцять тисяч вісімсот сорок одна гривня 75 коп.) основного боргу, 7505,30 грн. (сім тисяч пятсот пять гривень 30 коп.) 3% річних, 41 726,35 грн. (сорок одна тисяча сімсот двадцять шість гривень 35 коп.) пені, 61 548,18 грн. (шістдесят одна тисяча пятсот сорок вісім гривень 18 коп.) штрафу, 7266,22 грн. (сім тисяч двісті шістдесят шість гривень 22 коп.) витрат по оплаті державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

СуддяВ.В. Магера

Повний текст рішення складено та підписано 06.05.2011р.

Віддруковано 3 примірника:

1 до матеріалів справи;

2,3-сторонам